Постанова № 72566364, 28.02.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2018 р. Справа № 917/1142/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М.,

при секретарі Міракові Г.А.,

від позивача – ОСОБА_1 – на підставі довіреності від 30.01.2018р. №02/217;

від відповідача - ОСОБА_2 – на підставі договору про надання правової допомоги від 02.01.2018р. №02/01/18ЮО,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава (вх.№109П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 (суддя Гетя Н.Г., повний текст рішення складено 18.12.2017р.)

за позовом: Приватного підприємства "Будгарант-7", м. Харків,

до відповідача: Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Полтава,

про визнання протиправним та скасування розпорядження

ВСТАНОВИЛА:

17.07.2017р. Приватне підприємство "Будгарант-7" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило суд скасувати розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що спірне розпорядження не відповідає приписам чинного законодавства України, порушує права та законні інтереси підприємства, оскільки при його винесені відповідачем не було враховано, що на дату винесення розпорядження - 14.06.2017р., вимога про надання інформації від 18.04.2017 № 02/1977 була предметом оскарження у справі №816/841/17 в Полтавському окружному адміністративному суді, у зв’язку з чим Полтавське відділення антимонопольного комітету України, на думку позивача, не мало права станом на 14.06.2017р. виносити дане розпорядження та у відповідності до приписів частини 2 статті 38 Закону України “Про захист економічної конкуренції” мало зупинити розгляд справи №02-13-50/59-2017 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції до завершення розгляду окружним адміністративним судом пов’язаної з нею іншої справи за позовом Приватного підприємства “Будгарант-7”.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.09.2017р. провадження у справі № 917/1142/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/841/17.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.10.2017р. було задоволено апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будгарант-7"; скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 14.09.2017р. у справі №917/1142/17 та направлено справу до господарського суду Полтавської області для подальшого розгляду по суті.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Полтавської області, апеляційним господарським судом було зазначено, що при розгляді позовної вимоги ПП "Будгарант-7" про скасування оскаржуваного розпорядження у даній справі, наслідки розгляду справи № 816/841/17 за адміністративним позовом ПП "Будгарант-7" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги, не матимуть жодних правових або доказових наслідків для розгляду справи №917/1142/17 в господарському суді, що узгоджується з роз’ясненнями викладеними в пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26.12.2011р. №15.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 задоволено позов повністю; визнано недійсним розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідні висновки суду мотивовані тим, що вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про надання інформації від 18.04.2017р. №02/1977 скасована постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, тобто є неправомірною та незаконною, а отже відсутні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за неподання інформації за такою вимогою. Місцевим господарським судом було зазначено, що зазначеним судовим рішенням в адміністративній справі були встановлені обставини, які свідчать про наявність порушення відповідачем вимог чинного законодавства при пред’явленні спірної вимоги, у зв’язку з чим, відсутні підстави розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції у зв’язку із ненаданням інформації згідно пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". З урахуванням встановлених обставин, господарський суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, місцевим господарським судом було зазначено, що оскільки вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про надання інформації від 18.04.2017р. №02/1977 була оскаржена позивачем, відповідач мав підстави скористатись положеннями частини 2 статті 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою встановлено, що розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання.

Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. залишити в силі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та відповідно скасування розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що видання органами АМК згідно зі статтями 36 та 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері економічної конкуренції не порушує прав та законних інтересів підприємств, стосовно яких відкривається відповідна справа, оскільки всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин у справі, встановлення обставин відповідного порушення здійснюється саме з цього процесуального моменту; застосування до суб’єкта господарювання передбачених законодавством про захист економічної конкуренції санкцій відбувається лише за наслідками завершення зазначеного провадження (розслідування обставин у справі). Проте, місцевий господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення всупереч зазначеним роз’ясненням дійшов протилежного висновку, який на думку апелянта суперечить приписам чинного законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17; встановлено позивачу строк до 23.01.2018р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання; призначено справу до розгляду на 31.01.2018р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.01.2018р. було оголошено в судовому засіданні перерву до 28.02.2018р. о 12:15год.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви, судове засідання було продовжено о 12:52год., представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги, просила скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. залишити в силі.

Представник позивача заперечила проти вимог апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що сторони з’явились в судове засідання, та надали пояснення в обґрунтування своїх правових позицій, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.06.2017 адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 02/66-р про початок розгляду справи №02-13-50/59-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Приватного підприємства "Будгарант-7", передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення від 18.04.2017р. за №02/1977 у встановлені головою територіального відділення строки (т.1 а.с.7-14).

Прийняття даного розпорядження було обумовлено тим, що Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету відповідно до вимог Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Закону України “Про захист економічної конкуренції” здійснювалось дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Приватного підприємства "Будгарант-7" (код ЄДРПОУ 34390460) під час проведення у 2016 році Управлінням ЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради процедури відкритих торгів з предмету закупівлі “Послуги з поточного ремонту дорожнього покриття та тротуарів вулиць м. Полтави”, згідно оголошення про проведення № 006204 у “ВДЗ” № 6 (13.01.2016р.) від 13.01.2016р.

У зв'язку з проведенням дослідження, з метою отримання відповідної інформації, до Приватного підприємства "Будгарант-7", як до одного з учасників вищевказаної процедури відкритих торгів, було направлено засобом поштового зв’язку рекомендованим листом повідомлення про вручення поштового відправлення №3600112923029 від 18.04.2017р. на адресу Приватного підприємства “Будгарант-7” вимогу від 18.04.2017р. за №02/1977 про надання територіальному відділенню інформації (т.1 а.с.43-45).

За змістом вказаної вимоги Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України відповідно до вимог Законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист економічної конкуренції”, “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами і доповненнями) здійснюється дослідження ринку закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, зокрема, торгів проведених Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради у 2016 році з предмету закупівлі “Послуги з поточного ремонту дорожнього покриття та тротуарів вулиць міста Полтави”, згідно оголошення про проведення №006204у “ВДЗ” №6 (13.01.2016р.) від 13.01.2016 року.

У зазначеній вимозі відповідач зобов’язав позивача надати протягом 10-ти днів з дня отримання вимоги інформацію, документи в електронному вигляді та завірені копії документів з наведених питань у вимозі окремо по кожній закупівлі згідно визначеного переліку.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство “Будгарант-7” не погодилось з вимогою відповідача від 18.04.2017р. №02/1977 про надання інформації та звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги від 18.04.2017 року №02/1977, про що повідомив відповідача листом від 22.05.2017 року №93 (т.1 а.с.19).

Зазначений лист отримано відповідачем 26.05.2017р. (т.1 а.с. 20).

25.05.2017р. Приватне підприємство "Будгарант-7" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило суд скасувати вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017 року № 02/1977 про надання інформації (т.1 а.с.14-18).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2017р. у справі №816/841/17 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Будгарант-7" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги відмовлено (т.1 а.с.79-83).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. зазначена постанова скасована та прийнята нова постанова, якою скасовано вимогу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 18.04.2017 р. № 02/1977 про надання інформації.

Разом з тим, 14.06.2017р. (під час розгляду Полтавським окружним адміністративним судом справи № 816/841/17) адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято розпорядження №02/66-р про початок розгляду справи №02-13-50/69-2017 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Приватного підприємства “Будгарант-7”, передбаченого пунктом 13 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді неподання інформації на вимогу територіального відділення від 18.04.2017 року №02/1977 у встановлені головою територіального відділення строки (т.1, а.с.17-23).

З огляду на те, що на думку позивача вказане розпорядження не відповідає приписам чинного законодавства та порушує його права та законні інтереси, 17.07.2017р. Приватне підприємство "Будгарант-7" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило суд скасувати розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції (т.1 а.с.2-24)

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.12.2017р. у даній справі задоволено позов повністю; визнано недійсним розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав викладених вище (т.1 а.с.165-167).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає , що у відповідності до приписів статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Так, пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Всебічне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктами 21 та 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994р., проводиться посадовими особами АМК після початку розгляду відповідної справи.

Якщо за результатами розгляду справи не буде доведено вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, то згідно зі статтею 49 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зазначений розгляд справи підлягає закриттю без прийняття рішення по суті.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" , розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи.

За змістом частини першої статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції", органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як за заявами суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і за власною ініціативою.

При цьому у частині другій цієї статті Закону законодавець уповноважує саме органи АМК приймати рішення про відмову заявнику у розгляді справи у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку.

Крім того, у частині першій статті 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Отже, за змістом статей 36 та 37 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вирішення питань про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про відмову заявнику у розгляді справи належить до виняткової компетенції органів АМК та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (стаття 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Тому прийняття цього рішення (розпорядження про початок розгляду справи) не може порушувати права або законні інтереси суб’єкта господарювання, оскільки застосування до нього будь-яких санкцій (заходів відповідальності), встановлених статтями 51– 54 Закону України "Про захист економічної конкуренції", таке рішення не передбачає.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 09.10.2012р. у справі №21-173а12, у справі від 26.03.2013р. №21-438а12

Крім того, в пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011р. № 15 роз'яснено, що у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав.

При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням приписів чинного законодавства, та правової позиції Верховного Суду України, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване розпорядження про початок розгляду справи не порушує саме по собі прав та охоронюваних інтересів осіб, а саме позивача, а лише засвідчує факт початку розгляду справи стосовно позивача.

Проте, господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зазначених обставин враховано не було, як і не було враховано тих обставин, що під час апеляційного перегляду та скасування ухвали господарського суду Полтавської області від 18.10.2017р. у даній справі про зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 816/841/17, Харківським апеляційним господарським судом було зазначено, що при розгляді позовної вимоги ПП "Будгарант-7" про скасування оскаржуваного розпорядження у даній справі, наслідки розгляду справи № 816/841/17 за адміністративним позовом ПП "Будгарант-7" до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про скасування вимоги, не матимуть ніяких правових або доказових наслідків для розгляду справи №917/1142/17 в господарському суді, що узгоджується з роз’ясненнями викладеними в пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26.12.2011р. №15.

Окрім викладеного, судова колегія зауважує, що предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції, отже при розгляду даної справи місцевий господарський суд не повинен був надавати оцінку правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження, в даному випадку позивача.

До викладеного судова колегія вважає за необхідне додати, що висновки місцевого господарського суду щодо можливості відповідача скористатись положеннями частини 2 статті 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо зупинення розгляду справи, оскільки вимога Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету про надання інформації від 18.04.2017р. №02/1977 була оскаржена позивачем, є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Так, частиною 2 статті 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов'язаного з нею іншого питання.

Аналогічне положення закріплено в пункті 28 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. №5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998р. №169-р).

З аналізу вказаних правових норм випливає, що законодавцем надано Антимонопольному комітету України право, а не обов’язок зупинення справи за власною ініціативою.

Та до того ж, частиною 2 статті 38 Закону України "Про захист економічної конкуренції" закріплено, що справу органом Антимонопольного комітету України, може бути зупинено до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов'язаної з цією справою іншої справи, отже розгляд справи про порушення антиконкурентного законодавства зупиняється в силу закону тільки на час розгляду справи саме господарським судом.

За приписами статті 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що доводи викладені позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом, не знайшли свого підтвердження, позивачем, при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження, не було доведено належними та допустимими доказами, тих обставин, що оспорюване ним розпорядження прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства або компетенції органу, який його видав, у зв’язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №02/66-р від 14.06.2017р. у справі №02-13-50/59-20107 про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції відсутні.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діє з 15.12.2017р., судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.270, п.2 ч.1 ст.275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2017р. у справі №917/1142/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити задоволенні позову повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Будгарант-7" (610239, м.Харків, пр-т. ОСОБА_3, буд.2, код ЄДРПОУ 34390160) на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м.Полтава, вул.Зигіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21076316) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2526,00грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний судовий наказ.

Повний текст постанови складено 05 березня 2018р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.