Постанова № 72566270, 26.02.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2470/17м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судового засідання Одеського апеляційного господарського суду № 7

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.

суддів: Жекова В.І., Лашина В.В.

секретар судового засідання – Безпалюк А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р.

по справі № 916/2470/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області м. Одеса

про визнання недійсним договору в певній частині

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час та місце ухвалення рішення: 12.12.2017 р., 11:50 год., м. Одеса, проспект Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 9

повний текст складено та підписано: 12.12.2017 р.

за участю представників сторін:

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області м. Одеса: ОСОБА_2

20.12.2017 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. по справі № 916/2470/17.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2017 р. визначено колегію суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді – Лавриненко Л.В., суддів-учасників колегії ОСОБА_3, ОСОБА_4

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, встановленого ст. 273 ГПК України.

В жовтні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання недійсним договору оренди цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон» в частині п.10.13 розділу 10 цього договору, яким передбачено, що «Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід’ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 р.».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір в частині п.10.13 розділу 10 порушує приписи ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. по справі № 916/2470/17 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса відмовлено у повному обсязі.

Наведене рішення мотивоване тим, що відповідні зміни до п. 10.13 договору від 19.07.2004 р. були внесені рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г, яке залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.

Не погодившись з наведеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса в своїй апеляційній скарзі посилається також на те, що зобов’язання за договором, в часті оплати орендної плати, визначеної умовами договору від 19.07.2004 р. (з наступними змінами та доповненнями) виконані повністю належним чином за ставкою 6%, як це було передбачено договором оренди.

Таким чином, договір оренди в частині сплати орендної плати за ставкою 6% станом на 20.10.2015 р. (день набрання законної сили рішення суду у справі № 916/1579/15-г), яким п.10.13 викладено в існуючій на цей час редакції, був виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю “МРІЯ – 2” м. Одеса належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» м. Одеса укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон» (№3185 реєстру).

Відповідно до умов наведеного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон».

Пунктами 3.1, 3.6 цього договору сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 р. № 699, постановою Кабінету міністрів України від 19.01.2000 р. № 75 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2004 р.) – 2 099,93 грн.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.10.1. договору, цей договір укладено строком на п’ять років, та діє з моменту його підписання.

На виконання умов договору оренди від 19.07.2004 р. між орендодавцем та орендарем складено та підписано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства “Нефон”.

Між сторонами договору оренди неодноразово підписувались зміни до цього договору, а саме: 31.08.2005 р., 02.06.2008 р., 08.02.2010 р. та 29.09.2011 р.

Зокрема сторони вносили зміни щодо розрахунку орендної плати та продовження терміну дії договору до 19.07.2018 р.

Так, внесеними змінами від 02.06.2008 р. до договору оренди від 19.07.2004 р. застосовано орендну ставку, яку передбачено Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями,внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 р. № 1846) та орендна плата становила 4 195 грн. 67 коп. за базовий місяць без урахування ПДВ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 р. № 629 і від 04.10.1995 р. № 786”, яка набрала чинності з 20.09.2011 р., затверджені нові орендні ставки за використання державного майна, у т.ч. за використання цілісних майнових комплексів.

Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 наведеного Кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 654 наведеного Кодексу визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

За приписами ч. 2 ст. 284 Господарського кодексу України оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору оренди є:

- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

- термін, на який укладається договір оренди;

- орендна плата з урахуванням її індексації;

- порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством;

- відновлення орендованого майна та умови його повернення;

- виконання зобов'язань;

- забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо;

- порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди;

- відповідальність сторін;

- страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

- обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013 р. № 12 спори про внесення змін до договору оренди (найму), у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 ЦК України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

В інших випадках судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, чи погоджувалися сторонами при укладенні договору оренди умови щодо перегляду орендної плати, в тому числі з підстави внесення змін до методики розрахунку орендної плати.

Відповідний перегляд орендної плати є обґрунтованим, якщо господарський суд встановить факт погодження сторонами при укладенні договору оренди такої підстави перегляду орендної плати, як внесення змін до методики розрахунку орендної плати.

З метою приведення умов договору оренди від 19.07.2004 р. у відповідність до вимог чинного законодавства та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961, 15.04.2015 р. прокурор м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» м. Одеса про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу Державного побутового підприємства «Нефон» (№3185 реєстру).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі № 916/1579/15-г позовні вимоги прокурора задоволено в повному обсязі.

Внесені зміни до договору оренди від 19.07.2004 р. (зі змінами та доповненнями) та п. 3.1 – п. 3.2. розділу 3 договору викладено в наступних редакціях:

- «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786. (зі змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 961) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 р. 12 660 грн. 89 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.»;

- «Орендна плата за місяць оренди (квітень 2012 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди (березень 2012 р.) на індекс інфляції за квітень 2012 р. включно;

Розділ 10 договору оренди від 19.07.2004 р., доповнено пунктом 10.13. та викладено його в наступній редакції:

«Ці зміни діють з 22 квітня 2012 р., є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу державного побутового підприємства «Нефон» від 19.07.2004 р.».

Наведене рішення Господарського суду Одеської області залишено без змін поставами судів апеляційної та касаційної інстанцій.

З аналізу викладених обставин справи, вбачається, що пункт 10.13 розділу 10 договору оренди від 19.07.2004 р., який позивач по даній справі просить визнати недійсним, викладено в існуючій редакції на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2015 р. по справі №916/1579/15, яке набрало законної сили 20.10.2015 р. та на даний час є чинним.

Тобто позивач, звернувшись до господарського суду з даним позовом, намагається повторно переглянути остаточне та обов'язкове до виконання рішення суду з метою винесення нового рішення з того ж самого спору. Позивач має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення за іншими правовими підставами, чим фактично ставить під сумнів законність судового рішення, яке набрало законної сили і є обов’язковим до виконання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо до того, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки, всі норми законодавства, на які посилається позивач, стосуються тих змін, що вносяться до договору за пропозицією сторін, а не судовим рішенням.

Отже, з огляду на викладені обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» м. Одеса, а тому підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. по справі № 916/2470/17, у суду апеляційної інстанції також відсутні.

Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.12.2017 р. по справі № 916/2470/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ-2» м. Одеса без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2018 р.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: В.І. Жеков

ОСОБА_4