Постанова № 72566099, 28.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018, м. Дніпро Справа № 904/8959/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Антонік С.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 у справі №904/8959/17 (суддя Петрова В.І.; рішення ухвалене о 10:20 год. у місті Дніпро, повне рішення складено 12.12.2017)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" (позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 147367,74 грн. за договором про надання послуг.

Позивач обґрунтував свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №05-001/16-П від 01.11.2016 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 у справі №904/8959/17 (суддя Петрова В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" заборгованість у розмірі 146322,58 грн. та судовий збір у розмірі 2194,84 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Означене рішення суду першої інстанції вмотивоване встановленням судом факту надання позивачем послуг з адміністрування серверного обладнання та технічного супроводу функціонування встановленого на ньому програмного забезпечення, а також локальної комп'ютерної мережі відповідача за період з 01.03.2017 по 16.07.2017, а відсутність підписаних двосторонніх актів наданих послуг, за висновком суду, не є перешкодою для захисту порушеного права позивача та підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо оплати цих послуг.

Відповідач (КПТМ "Криворіжтепломережа"), не погодившись з рішенням місцевого господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 у справі №904/8959/17 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Нова-Ком".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, а саме - судом не надано оцінку акту звірки взаємних розрахунків, який був наданий на виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2017. Зазначає, що з даного акту вбачається наявна заборгованість у розмірі 150,00 грн., яку 24.11.2017 КПТМ "Криворіжтепломережа" сплачено на користь позивача, проте представник позивача не повідомив про це суд і в матеріалах справи не міститься платіжне доручення №5152 від 24.11.2017. Вказує також на те, що суд помилково дійшов висновку про те, що листи підприємства електронні реєстри абонентів є достатніми та допустимими доказами для задоволення позову.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КПТМ "Криворіжтепломережа" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 у справі №904/8959/17, призначений розгляд справи на 28.02.2018 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Позивач (ТОВ "Нова-Ком") у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що заборгованість в розмірі 150,00 грн., яка відображена в акті звірки взаємних розрахунків, є результатом корегування обсягу наданих послуг за попередні періоди, проведеного між сторонами 30.09.2017 (тобто вже після припинення дії договору 17.07.2017), що не входить до предмету позовних вимог. Сплачені відповідачем 150,00 грн. за платіжним дорученням №5152 від 24.11.2017, це оплата ним заборгованості за інший період з 01.12.2016 по 28.02.2017, а предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за послуги, надані за період з 01.03.2017 по 17.07.2017.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено з матеріалів справи, між Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова-Ком" (Виконавець) укладено Договір №05-001/16-П про надання послуг від 01.11.2016 (надалі - Договір, а.с.18-19), за умовами п. 1 якого Виконавець зобов'язується надати послуги з адміністрування серверного обладнання та технічного супроводу функціонування встановленого на ньому програмного забезпечення, а також локальної комп'ютерної мережі Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити послуги Виконавця на умовах даного Договору.

За п.п. 2.1.1. Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з адміністрування та технічного супроводу відповідно до Додатку №1 до даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що вартість послуг Виконавця за даним Договором складає 32400,00 грн., в т.ч. ПДВ, в місяць. Калькуляція вартості послуг Виконавця наведена у Додатку №2 до даного Договору. Орієнтовна сума Договору на рік складає 388000,00 грн.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що за підсумками кожного місяця, в якому Виконавцем надавались послуги за цим Договором, складається двосторонній акт здачі-прийняття наданих послуг, який підписується між сторонами.

За підсумками місяця Виконавець формує та реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних (у разі, якщо Замовник є платником ПДВ) одну зведену податкову накладну на загальний обсяг послуг, наданих за місяць (п. 3.6. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 включно, а в частині виконання обов'язків Замовника з оплати послуг за цим Договором - до повного їх виконання Замовником (п. 7.2. Договору).

Додатковою угодою від 17.07.2017 сторони вирішили припинити дію договору №05-001/16-П від 01.11.2016 за взаємною згодою з 17.07.2017 (а.с.21).

Судом встановлено, що на виконання умов зазначеного Договору позивачем надавалися послуги з адміністрування серверного обладнання та технічного супроводу функціонування встановленого на ньому програмного забезпечення, а також локальної комп'ютерної мережі КПТМ "Криворіжтепломережа", про що складені акти наданих послуг: акт №1156 від 31.03.2017 за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 на суму 32400,00 грн.; акт №2327 від 30.04.2017 за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 на суму 32400,00 грн.; акт №2942 від 31.05.2017 за період з 01.05.2017 по 31.05.2017 на суму 32400,00 грн.; акт №3499 від 30.06.2017 за період з 01.06.2017 по 30.06.2017 на суму 32400,00 грн.; акт №4110 від 17.07.2017 за період з 01.07.2017 по 17.07.2017 на суму 17767,74 грн. (а.с.29-33).

Всього, за розрахунком позивача, за період з 01.03.2017 по 17.07.2017 надано послуг на суму 147367,74 грн.

Позивачем відповідачеві на оплату послуг виставлені рахунки №151 від 31.03.2017 на суму 32400,00 грн., №250 від 30.04.2017 на суму 32400,00 грн., №323 від 31.05.2017 на суму 32400,00 грн., №357 від 30.06.2017 на суму 32400,00 грн. та №444 від 17.07.2017 на суму 17767,74 грн. (а.с.24-28).

Позивач вказує, що неодноразово направляв відповідачу акти наданих послуг та рахунки на оплату послуг, проте відповідач акти не підписав, на адресу позивача їх не повернув, за надані послуги не розрахувався.

03.08.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією за №1010 від 03.08.2017 про сплату заборгованості, але останній відповіді не надав, вимогу позивача не виконав.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в частині на суму 146322,58 грн., виходив із того, що матеріалами даної справи підтверджений факт надання позивачем послуг з адміністрування серверного обладнання та технічного супроводу функціонування встановленого на ньому програмного забезпечення, а також локальної комп'ютерної мережі відповідача за період з 01.03.2017 по 16.07.2017, а відсутність підписаних двосторонніх актів наданих послуг, за висновком суду, не є перешкодою для захисту порушеного права позивача та підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо оплати цих послуг.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами пункту 2.4.1 Договору Замовник має право протягом усього терміну дії цього Договору перевіряти хід надання послуг, в тому числі здійснювати вибіркові технічні перевірки функціонування серверного обладнання та встановленого на ньому програмного забезпечення. а також локальної мережі.

У пункті 2.4.2. договору сторони обумовили, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором Замовник має право вимагати від Виконавця усунення таких порушень у визначений Замовником термін.

В пункті 4.2 сторони Договору також встановили, що претензії відносно неякісного надання послуг пред'являються Замовником в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів даної справи, відповідач, заперечуючи під час вирішення судом даного спору факт надання йому позивачем послуг за договором, належних доказів які б підтверджували цю обставину, в порядку визначеному пунктами 2.4.1-2.4.2 та 4.2. вказаного Договору, суду не надав.

Так, складені позивачем, але не підписані відповідачем, Акти наданих послуг не містять будь-яких заперечень щодо причин чи підстав їх непідписання зі сторони Замовника послуг.

Натомість позивачем надані в матеріали справи листи КПТМ "Криворіжтепломережа" від 02.03.2017 №200/13 (а.с. 109), від 14.03.2017 №131/13 (а.с. 22), від 14.03.2017 №233/13 (а.с. 110), від 27.03.2017 №276/13 (а.с. 111), від 27.03.2017 №284/13 (а.с. 112), від 31.05.2017 №309/13 (а.с. 113), від 20.04.2017 №371/13 (а.с.114), від 03.05.2017 №1751/13 (а.с. 105), від 18.05.2017 №1780/13 (а.с. 106), від 29.05.2017 №2701/13 (а.с. 107), від 30.05.2017 №2710/13 (а.с. 108), від 03.07.2017 №2835/13 (а.с.115), в яких позивач просить вчинити позивача певні дії на виконання договору, зокрема автоматично рознести грошову матеріальну допомогу мешканцям міста, яким надається часткова компенсація вартості послуги теплопостачання у зв'язку з підвищенням тарифів на комунальні послуги Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

На підтвердження виконання таких замовлень відповідача позивач надав до матеріалів справи Реєстри абонентів по теплових джерелах: на 31.03.2017 (а. 116-118), на 30.04.2017 (а.с. 119-123), на 30.05.2017 (а.с. 124-128), на 30.06.2017 (а.с 129-133), на 31.07.2017 (а.с. 134-138), а також відповідні акти звіряння по нарахуванням за опалення (а.с. 139-144).

Відповідні податкові зобов'язання, які виникли з господарських зобов'язань за надані послуги за вказаним Договором, були зареєстровані позивачем в Криворізькій південній ОДПІ ДФС у Дніпропетровській області (а.с 51-103).

Таким чином, надані позивачем витяги з електронної бази даних відповідача та електронні реєстри абонентів КПТМ "Криворіжтепломережа" з нарахуваннями плати за послуги у спірному періоді з 01.03.2017 по 16.07.2017, а також електронні витяги актів звірки з абонентами, які формувались з бази даних відповідача, підтверджують надання позивачем послуг з адміністрування, резервного копіювання та архівування даних КПТМ "Криворіжтепломережа" позивачем у справі, тобто про надання реальних послуг з адміністрування серверного обладнання та технічного супроводу відповідного програмного забезпечення.

Тому колегія суддів також доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем відповідачу послуг за Договором №05-001/16-П про надання послуг від 01.11.2016 у період з 01.03.2017 по 16.07.2017 на суму 146322,58 грн., який не було спростовано відповідачем у порядку, встановленому правилами судового процесу. Разом із цим колегія погоджується з тим, що судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки дію вказаного Договору було припинено з 17.07.2017, то фактично у липні 2017 року позивачем були надані послуги з 01.07.2017 по 16.07.2017 на суму 16722,58 грн., а не на суму 17767,74 грн., як зазначав у своєму розрахунку позивач.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом не надано оцінку акту звірки взаємних розрахунків, який був виконаний на вимогу суду першої інстанції в ухвалі від 17.10.2017, з якого вбачається наявна заборгованість у розмірі 150,00 грн., відхиляються судом апеляційної інстанції з тих підстав, що, як вбачається з Акту звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Нова-Ком" та КПТМ "Криворіжтепломережа" за послуги, надані згідно з договором №05-001/16-11 від 01.11.2016 (а.с. 166), цей Акт хоча і підписаний обома сторонами, проте кожною із сторін в цьому документів по різному відображено спірні господарській операції. Так за даними позивача у позивача існує заборгованість в сумі 147517,74 грн., а за даними відповідача розмір заборгованості складає 150,00 грн.

Враховуючи, що означений вище Акт звірки від 24.10.2017 не є узгодженим двостороннім документом, колегія суддів не приймає його в якості належного доказу на підтвердження доводів відповідача про ненадання йому позивачем означених послуг.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на часткову оплату послуг позивач за платіжним дорученням№35152 від 24.11.2017 на суму 150,00 грн. (а.с. 169), то колегія суддів вважає такі доводи відповідача є безпідставними та такими, що не спростовують вірних висновків суду першої інстанції щодо розміру заборгованості, оскільки наданими позивачем суду апеляційної інстанції доказами підтверджено, що перерахування відповідачем суми 150,00 грн. за вказаним платіжним дорученням було здійснено на підставі рахунку позивача №616 від 30.09.2017 (а.с. 183) в оплату за надання послуг з запровадження та встановлення на серверному обладнанні нових версій програмного забезпечення та їх тестування (тріальний період) за грудень 2016- лютий 2017 року, що підтверджено відповідним Актом наданих послуг №5918 від 30.09.2017 (а.с. 182), тобто ці послуги не віднесені до спірного періоду, який є предметом розгляду в даній справі.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог на суму 146322,58 грн., а в решті позовних вимог на суму 1045,16 грн. відмовив, як безпідставних.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведеного вище судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати в сумі 3315,78 грн. судового збору, понесені відповідачем у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 у справі №904/8959/17 - залишити без змін.

Судові витрати у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту з підстав, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 05.03.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя С.Г. Антонік