Рішення № 72565977, 14.02.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1703/17

Провадження №2/173/86/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої: - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

За участю: відповідача - ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

10.10.2017 року до суду звернувся позивач ПАТ КБ «Приватбанк» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

01.11.2017 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача- фізичної особи.

01.11.2017 року Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження по цивільній справі та справу призначено до розгляду на 05.01.2018 року .

05.01.2018 року оголошувалась перерва в зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про надання додаткових доказів. Розгляд справи відкладений на 14.02.2018 року

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до 43, 44, 49 ЦПК України.

14.02.2018 року в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення

Згідно уточненої позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 20.07.2012, яка виникла станом на 31.08.2017 року в загальній сумі 26755.87 грн., яка складається з наступного:

-662.00 грн., заборгованість за кредитом.

-20752.47 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом

-3591.12 грн., - заборгованість за пенею

-500 грн., - штраф фіксована частина

-1250.28 грн., - штраф процентна складова.

А також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне відповідно до умов кредитного договору б/н від 20 липня 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Підписана відповідачем заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві

Щодо зміни кредитного ліміту Банк керується п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання Банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами Банку» які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом в заяві.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі,в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 « Правил користування платіжною карткою»

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1..3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції на картрахунках

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором та Угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Відповідач своєчасно не надавав банку грошові кошти на погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що відображено у Розрахунку заборгованості за договором.

В зв'язку з порушенням позичальник умов кредитного договору,станом на 31 серпня 2017 року заборгованість за кредитним договором становить 26755.87 грн., яка складається з наступного:

-662.00 грн., заборгованість за кредитом.

-20752.47 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом

-3591.12 грн., - заборгованість за пенею

-500 грн., - штраф фіксована частина

-1250.28 грн., - штраф процентна складова.

Зазначену відповідач не погашає в добровільному порядку, що й стало підставою звернення до суду

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що письмовий договір з нею не укладався Позивач не ознайомив її з умовами надання кредит них коштів при отримання кредиту. Її підпису на документі « Умови і правила надання банківських послуг». Крім того останній платіж нею був здійснений 24.10.2014 року, тому відповідачем пропущений строк позовної давності. Також у неї виникло тяжке матеріальне становище, вона розірвала шлюб з чоловіком, у неї помер батько.

ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , вст ановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи, заслухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, (на даний час відповідачем змінене прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», що підтверджується даними паспорта) звернулася до банку з метою отримання банківських послуг та підписав заяву б/н від 20.07.2012 року згідно якої отримав кредит у розмірі 700 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Судом встановлено, що підписана відповідачем заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві , що підтверджується копією заяви відповідача. Таким чином відповідач підтвердила свою згоду на укладення кредитного договору та кредитний договір, шляхом складання зазначених вище документів, був укладений у належній письмовій формі. Тому посилання відповідача, що нею не укладався кредитний договір у належній (письмовій) формі. Суд вважає безпідставними

Крім того, судом встановлено, що сторони уклали договір про приєднання, керуючись ч. 1 ст. 634, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін в формулярах або інших стандартних формах, який можу бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно умов укладеного договору Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі,в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 « Правил користування платіжною карткою»

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1..3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3 до обов'язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійсненні операції на картрахунках

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Уклавши із публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, ОСОБА_1,. порушила договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з розрахунком позивача на 31 серпня 2017 року становить 26755.87 грн., яка складається з наступного:

-662.00 грн., заборгованість за кредитом.

-20752.47 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом

-3591.12 грн., - заборгованість за пенею

-500 грн., - штраф фіксована частина

-1250.28 грн., - штраф процентна складова.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобов'язання. Так умовами договору передбачено нарахування пені та комісії за несвоєчасне погашення заборгованості в розмірі базової процентної ставки, яка нараховується на кожний день прострочки кредиту та 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. на місяць, яка нараховується 1 раз на місяць у випадку прострочки по кредиту або процентам 5 та більше днів на суму більше 50 грн. Так за несвоєчасне погашення заборгованості позивачем нарахована пеня в розмірі 3591 грн. 12 коп.

Доказів повернення кредиту на час розгляду справи судом сторонами не надано, тому суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості по кредиту, відсотках та пені. Крім того відповідач не заперечує, що вона не повертала кредиту, виходячи із тяжкого матеріального становища

Також Умовами та правилами надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору (п.2.1.1.7.6) передбачено, що при порушені Клієнтом строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбачених Договором більше ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми позову .

Згідно з розрахунком позивача штраф складає: 500 грн. - фіксована складова та 1250 грн. 28 коп. - процентна складова.

Разом з тим згідно з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15, одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача про одночасне стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання грошового зобов'язання суперечить вимогам закону, зокрема ст. 61 Конституції України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафів.

Щодо доводів представника відповідача про пропуск позивачем строків позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (чч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості за кредитним договором, укладеним з відповідачем останній платіж внесений відповідачем 24.10.2014 року в сумі 23 грн., 36 коп. Доказів іншого відповідачем не надано.

Таким чином загальний строк позовної давності у позивача починає відраховуватись з 24.10.2014 року. Згідно штампу вхідної кореспонденції позивач звернувся з позовом до відповідача 10.10.2017 року, тобто в межах строку позовної давності.

Такими чином сума заборгованості за тілом кредиту та за процентами за кредитом підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, так як підписавши заяву про надання кредитних коштів та отримавши кредит відповідач погодилась із його умовами.

Відносно стягнення заборгованості за пенею, то відносно даних позовних вимог встановлюється скорочений строк позовної давності тривалістю в один рік. Позивач прохаючи стягнути пеню за порушення умов кредитного договору провів розрахунок заборгованості за пенею в строк більший чим один рік. Тому виходячи із вимог ч. 2 ст. 258 ЦК України, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині частково та стягнути з в відповідача на користь позивача заборгованість за пенею за один рік, а саме за період з 31.08.2016 року по 31.08.2017 року в сумі 1199 грн.,99 коп грн. Повністю відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині суд не має можливості, так як порушення умов кредитного договору має триваючий характер, за основними вимогами строк позовної давності не закінчився, тому вимоги і за додатковими вимогами також підлягають задоволенню, але в межах строку позовної давності, як4і є скороченими для даних позовних вимог.

Наявність тяжкого матеріального становища не є підставою для звільнення відповідача від взятих на себе зобов'язань за укладеним кредитним договором

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що позов задоволено частково, а тому відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1000 грн.

На основі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги. 50. Код ЄДРПОУ 14360570 р/р 2909282900111, МФО 305299) 22614 двадцять дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 46 коп., - заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.07.2012 року , яка складається з наступного:

- 662.00 грн., заборгованість за кредитом

- 20752 грн., 47 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом;

- 1199 грн.,99 коп.,- заборгованість за пенею та комісією.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги. 50. Код ЄДРПОУ 14360570 р/р 2909282900111, МФО 305299) 1000 грн., на відшкодування понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. якщо така апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому судове рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 24 лютого 2018 року

Суддя Петрюк Т.М

Зареєстроване 24.02.2018

Оприлюднене 05.03.2018

Рішення набирає законної сили 27 березня 2018 року