Постанова № 72565733, 27.02.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. Справа № 914/2269/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.П. Дубник

ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.,

представників учасників судового процесу:

позивача: адвоката ОСОБА_2 (довіреність від 16.02.2018 №007.1Др-81-0218)

відповідача: не з’явився (належно повідомлений);

третьої особи: не з’явився (належно повідомлений);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, вих.№Lv007-1-ck-13729-1217 від 28.12.2017 (вх.№01-05/2581/18 від 11.01.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017, повний текст рішення складено 18.12.2017,

у справі №914/2269/17(суддя Козак І.Б.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

до відповідача: Добротвірського комунального підприємства “Підприємство по обслуговуванню житла”, смт. Добротвір Кам’янко-Бузького району Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ

про: зобов’язання припинити дії по перешкоджанню введенню в експлуатацію загально-будинкового вузла обліку газу та визнання укладеним в редакції ПАТ “Львівгаз” договору про умови експлуатації будинкового лічильника від 31.10.2017 №38 ALv7769-17

ВСТАНОВИВ:

03.11.2017 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Добротвірського КП «Підприємство по обслуговуванню житла» (далі –ДКП «ПОЖ») про зобов’язання припинити дії по перешкоджанню введенню в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу та визнання укладеним в редакції ПАТ “Львівгаз” договору про умови експлуатації будинкового лічильника.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.11.2017 позивач звернувся до відповідача листом щодо укладення договору від 31.10.2017 №38 ALv7769-17 про умови експлуатації будинкового лічильника, однак станом на день подання позову другий примірник договору відповідач позивачу не надіслав. Позивач вказує, що укладення такого договору є обов’язковим в силу вимог ст.6 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», пунктів 1, 2 глави 5 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем та пунктів 4, 6 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №620(далі – Тимчасове положення), оскільки передача природного газу має здійснюватися за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу. Оператор газорозподільної системи( далі – оператор) і балансоутримувач будинку (власник) зобов’язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку. Зазначає, що балансоутримувач не може відмовити оператору в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку, якщо такі заходи здійснюються за рахунок оператора, він зобов’язаний забезпечити можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2017 у справі №914/2269/17 залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі №914/2269/17 (суддя Козак І.Б.) припинено провадження у справі в частині вимоги про визнання укладеним договору про умови експлуатації будинкового лічильника в редакції позивача на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. У задоволенні іншої вимоги відмовлено.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що в частині вимоги про визнання укладеним договору про умови експлуатації будинкового лічильника в редакції позивача предмет спору відсутній, оскільки відповідач підписав договір та 10.11.2017 надіслав його позивачу. У задоволенні позовної вимоги про зобов’язання припинити дії по перешкоджанню введенню в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу суд відмовив з тих підстав, що позивачем не доведено чинення відповідачем будь-яких перешкод у встановленні загальнобудинкового вузла обліку газу. Суд відхилив посилання позивача на акт від 20.09.2017 б/д як такий, що не підтверджує вчинення відповідачем перешкоджаючих дій позивачу.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Позивач просить скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити повністю.

Скаржник вважає рішення суду в частині відмови у задоволенні позову таким, що прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що згідно з ст. 18 ЗУ «Про ринок природного газу», ст. 2 ЗУ «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу для населення має здійснюватись лише за наявності комерційного вузла обліку газу. Вказує, що він подав докази вчинення відповідачем дій по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку, а саме: повідомлення про встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу(ВОГ) від 28.07.2017, яке відповідач отримав 28.07.2017, та акт про порушення від 20.09.2017, в якому зафіксовано відмову від встановлення в будинку на вул. Будівельній, 5 в смт. Добротвір Кам’янко-Бузького району Львівської області загальнобудинкового приладу обліку. Стверджує, що балансоутримувач/управитель не забезпечив доступу для встановлення загальнобудинкового приладу обліку. Вказує, що суд не дослідив права та обов’язки ПАТ «Львівгаз» щодо забезпечення побутових споживачів приладами обліку газу, що багатоквартирний будинок на вул. Будівельній, 15 входить в перелік адрес, за якими ПАТ «Львівгаз» зобов’язаний встановити відповідні вузли обліку газу згідно з постановою НКРЕКП «Про затвердження Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «Львівгаз» на 2016-2025 роки» №400 від 24.03.2017.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скаржника, вважає рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу НКРЕКП (третя особа) підтримує письмові пояснення щодо обставин даної справи, надані суду першої інстанції, просить здійснювати розгляд справи без участі її представника. В письмових поясненнях, наданих суду першої інстанції, третя особа вказувала, що балансоутримувач не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ (а.с. 52-55).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Ухвалою від 29.01.2018 (з урахуванням ухвали від 07.02.2018) розгляд справи призначено на 27.02.2018.

У судовому засіданні 27.02.2018 представник скаржника уточнив вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов’язання відповідача припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку. В частині припинення провадження щодо вимоги про визнання договору укладеним вказав, що позивач в цій частині не оскаржує рішення суду, оскільки сторони уклали договір і предмет спору відсутній.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому 09.02.2018 ухвали суду від 07.02.2018.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Добротвірської селищної ради Кам’янко-Бузького району Львівської області від 29.10.2010 №113 «Про затвердження акту приймання-передачі житлового будинку №15 по вул. Будівельній» 72-х квартирний житловий будинок в селищі Добротвір по вул. Будівельній, 15 передано Добротвірському КП «Підприємство по обслуговуваню житла» на баланс (а.с. 42).

Згідно з актом про порушення від 20.09.2017 № б/н, складеним представниками Червоноградського відділення ПАТ «Львівгаз» за участю мешканця будинку Богуша, на об’єкті -багатоквартирному будинку, розташованому на вул. Будівельна, 15 у смт. Добротвір встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем - перешкоди у встановленні загальнобудинкового лічильника газу за кошти ПАТ «Львівгаз» (а.с. 70-71).

Мешканець будинку Богуш підписав акт із зауваженнями, в яких вказав, зокрема, що не визначено осіб, які вчиняли дії, на які наголошує ПАТ «Львівгаз», не попереджено про час та дату встановлення. Акт про порушення складений не у відповідності до Кодексу ГРМ, а внесені представниками ПАТ «Львівгаз» дані спотворюють обставини даної події.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2017 позивач надіслав відповідачу два примірники договору про умови експлуатації будинкового лічильника від 31.10.2017 №38 ALv7769-17, підписаних керівником позивача, разом із листом від 01.11.2017 №Lv007.1-ел-10155-1117, в якому просив підписати один примірник та повернути позивачу (а.с. 11-15).

Відповідач підписав договір з протоколом розбіжностей №1 (розбіжності стосуються того, що відповідач є балансоутримувачем будинку, а не власником, як вказав позивач у запропонованій ним редакції) та 10.11.2017 повернув один примірник підписаного договору з протоколом розбіжностей №1 позивачу, що підтверджено листом відповідача від 10.11.2017 вих.№109, описом вкладення, поштовою квитанцією від 10.11.2017 та не заперечується позивачем(а.с. 35-41).

Копії підписаних двома сторонами договору від 31.10.2017 №38 ALv7769-17 та протоколу розбіжностей №1 до вказаного договору надані суду (а.с. 98-104).

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку визначені Законом України “Про забезпечення комерційного обліку природного газу” від 16.06.2011 № 3533-VI (далі- Закон № 3533-VI).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України № 3533-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 вказаного Закону суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

Пунктом 4 розділу 1 глави Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою ОСОБА_3 комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2494 визначено, що передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу.

Згідно з пунктом 1 розділу 5 глави IX Кодексу газорозподільних систем за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Балансоутримувач (управитель) не може відмовити Оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок Оператора ГРМ.

Відповідно до Розділу І Плану розвитку на 2016-2025 роки Інвестиційної програми газорозподільного підприємства ПАТ «Львівгаз» на 2016 рік, схваленого постановою НКРЕПК №2348 від 22.12.2016, для обліку газу споживачам будинку на вул. Будівельній, 15 у смт. Добротвір (п.3.2.696) передбачено встановлення будинкового вузла обліку типу G-16. Зазначено джерело фінансування – складова тарифу (а.с. 81).

Пунктом 4 Тимчасового положення про порядок розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 № 620 (з наступними змінами та доповненнями), власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов'язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

Виходячи з вказаних норм, апеляційний суд погоджується з доводами позивача, що укладення балансоутримувачем будинку та оператором газорозподільної системи договору, який врегульовує відносини сторін щодо зняття показань будинкового вузла обліку, а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку, є обов’язковим.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.11.2017 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про умови експлуатації будинкового лічильника в багатоквартирному будинку, розташованому на вул. Будівельна, 15 у смт. Добротвір. Згідно з цим договором він визначає, зокрема, порядок відносин щодо забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку.

За приписами ч.3 ст.181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до ч.4 названої статті за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідач підписав запропонований позивачем договір з протоколом розбіжностей та надіслав їх 10.11.2017 позивачу. Тобто, договір був підписаний відповідачем у встановлений законом строк. Позивач, в свою чергу, підписав протокол розбіжностей, що свідчить про укладення сторонами договору у встановлений законом строк у позасудовому порядку та передчасність звернення позивача до суду (03.11.2017) з вимогою про визнання договору укладеним.

Відтак суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі у частині вимог про визнання договору укладеним на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що відповідач вчиняв перешкоди введенню в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку та його посилання на повідомлення від 28.07.2017 та акт про порушення від 20.09.2017, як докази вчинення відповідачем таких перешкод, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2 ст.269 ГПК).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього( ч.3 ст. 269 ГПК)

Лист - повідомлення від 28.07.2017, на який посилається позивач в апеляційній скарзі, був надісланий Червоноградським відділенням ПАТ «Львівгаз» директору відповідача та голові селищної ради смт. Добротвір. В ньому повідомлялося про те, що 11.08.2017 працівниками позивача буде встановлюватися загальнобудинковий лічильник в будинку за адресою: вул. Будівельна, 15 у смт. Добротвір, що споживач зобов’язаний забезпечити оператору ГРМ на призначену дату та час безперешкодний доступ до точки встановлення ЗВОГ на газопроводі будинку ( а.с.142-143).

Позивач не подав суду доказів того, що 11.08.2017 працівники позивача прибули до будинку для встановлення лічильника, а відповідач їм чинив перешкоди у цьому.

Крім того, названий лист – повідомлення від 28.07.2017 позивач не надавав суду першої інстанції, а додав до апеляційної скарги, при цьому не надав доказів неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Відтак названий лист-повідомлення від 28.07.2017 не може братися апеляційним судом до уваги.

Акт про порушення від 20.09.2017, в якому вказано про перешкоди у встановленні загальнобудинкового лічильника газу в будинку за адресою: вул. Будівельна, 15 у смт. Добротвір, складений за участю мешканця будинку Богуша. В акті не вказано і з нього не вбачається, що під час складання цього акту був присутній уповноважений представник відповідача як баласоутримувача будинку, в акті не вказано які саме перешкоди та ким саме вони чиняться. Суду не надано доказів того, що позивач повідомляв відповідача про те, що 20.09.2017 працівниками позивача буде встановлюватися загальнобудинковий лічильник в будинку і що в цей день відповідач зобов’язаний забезпечити безперешкодний доступ до місця встановлення лічильника.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає акт про порушення від 20.09.2017 неналежним доказом у справі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно та обгрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідача припинити дії по перешкоджанню введенню в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення відповідачем таких дій.

Відповідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 86,129, 252, 269, 270,275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 12.12.2017 у справі №914/2269/17 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2.Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, встановлені ст. 288 та 289 ГПК України.

4.Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повна постанова складена 02.03.2018.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.П. Дубник

Суддя Я.О. Юрченко