Ухвала суду № 72564398, 01.03.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/10137/17 Провадження №11-кп/773/104/18 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк В. М. Категорія: ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Денісова В.П.,

суддів – Борсука П.П., Лівандовської-Кочури Т.В.,

за участю секретаря – Гладкого В.В.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017030010002019 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – ОСОБА_1 та прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2017 щодо ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м.Луцька Волинської області, вул.Кравчука, 22/80, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, відповідно до вимог ст.89 КК України судимості не має, -

засуджений: за ч.1 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 залишено попередній – заставу.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.

Зараховано в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_2 під вартою з 30.05.2017 по 16.06.2017 включно.

Вироком вирішено долю судових витрат та речових доказів.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 02.05.2017 близько 17.10 год., знаходячись у під’їзді будинку №16 по вул.Кравчука в м. Луцьку, за грошову винагороду в сумі 200 гривень, незаконно збув ОСОБА_4 0.0978 г. психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін, яку того ж дня було вилучено працівниками поліції.

Він же, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яку незаконно зберігав з метою збуту. 28.05.2017 близько 08.00 год., знаходячись поряд із рестораном «Patio di Fiori», за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 13, з корисливих мотивів, за грошові кошти в сумі 200 гривень, незаконно збув ОСОБА_4 0.2021 г. психотропної речовини, обіг якої обмежено – амфетамін, яку того ж дня було вилучено працівниками поліції.

Він же, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено – амфетамін, яку незаконно зберігав з метою збуту. 30.05.2017 близько 18.00 год., в ході проведення працівниками поліції огляду місця події неподалік будинку № 20 вул. Кравчука, в м. Луцьку, при поверхневому огляді у ОСОБА_2 в кишені штанів було виявлено та вилучено трубку рожевого кольору із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору та 5 (п’ять) поліетиленових пакетів із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а також близько 19.00 год. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2, що за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 22/80, було виявлено та вилучено 2 електронних ваг та паперову коробку із залишком (нашаруванням) порошкоподібної речовини білого кольору.

Згідно з висновком експерта №336/331 від 30.06.2017, надані на дослідження порошкоподібні речовини, а також їх залишки та нашарування є психотропною речовиною, обіг якої обмежено – амфетамін, масою відповідно – 0.0252 г., 3.1220 г., 0.0024 г., а загальна маса 3.1496 г., що становить великий розмір, які ОСОБА_2, незаконно зберігав з метою збуту.

У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, просить вирок суду змінити, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Посилається на те, що ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.89 КК України раніше не судимий, вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, неофіційно працює, проживає разом з дружиною, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, просить врахувати, що незаконний збут психотропної речовини ОСОБА_2 здійснювався під контролем правоохоронних органів, які мали можливість ще під час першої закупівлі припинити злочинну діяльність.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі. Посилається на те, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.

За таких обставин, прокурор вважає рішення суду про призначення покарання обвинуваченому із застосуванням вимог ст.69 КК України незаконним та необґрунтованим.

Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які підтримували свою апеляційну скаргу та заперечили апеляцію прокурора і просили звільнити обвинуваченого від відбування покарання, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечив доводи апеляційної скарги захисника і просив скасувати вирок та ухвалити новий, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника та прокурора до задоволення не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, наявність обставин, які пом’якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також інші обставини які впливають на ступінь відповідальності обвинуваченого.

Так, ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, знову обвинувачується у вчиненні з корисливих мотивів злочинів, які відносяться до категорії тяжких.

Тому місцевий суд, врахувавши дані обставини, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства.

Разом з тим, судом враховано відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставин, які пом’якшують покарання.

Останніми суд правильно визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю вчинених злочинів, незначну кількість збутої ОСОБА_2 психотропної речовини, відсутність будь-яких тяжких наслідків внаслідок вчиненого, оскільки проводились оперативні закупівлі.

Крім цього, місцевий суд врахував, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, усвідомив незаконність вчинених ним дій, активно сприяв розкриттю злочинів, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на даний час неофіційно працює, проживає разом з дружиною, на його утриманні знаходиться одна малолітня дитина – ІНФОРМАЦІЯ_3.

Аналізуючи дані обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого, та у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, із урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції, умотивувавши своє рішення, обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_2 основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, а остаточного покарання – за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Покарання, призначене судом ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і не є надто суворим чи м’яким.

Тому підстав для посилення покарання чи звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, про що ставиться питання в апеляційних скаргах, апеляційний суд не знаходить.

Посилання прокурора на неправильне застосування ст.69 КК України, а саме застосування даної норми закону до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається із мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного вироку, суд першої інстанції призначив покарання як за ч.1 ст.307 КК України так і за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України. При цьому посилання на ст.69 КК України при визначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, у вироку відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_1 та прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2017 щодо ОСОБА_2 – без змін.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий:

Судді: