Рішення № 72562619, 23.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/176/18

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. за участі: представника позивача Ганзяк І.С. представника відповідача Секрети О.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в якому просить скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Хмельницькій області Секрети О.М. від 27.12.2017 про накладання штрафу в розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Хмельницькій області є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження, головним державним виконавцем не враховано, що виділення додаткових коштів на забезпечення виконання судових рішень проводиться в межах коштів передбачених у Державному бюджеті на такі цілі і може бути здійснена лише при наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань, затверджених Міністерством фінансів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, ввжає оскаржувану постанову правомірною та прийнятою з урахуванням норм ЗУ "Про виконавче провадження".

Заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджуючи докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступних висновків.

Суд встановив, постановою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23.06.2011, ОСОБА_3 було поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, його адміністративний позов задоволено частково та зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити ОСОБА_3 недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі 4407 грн. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 постанову Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23.06.2011 було скасовано та прийнято нову постанову, згідно якої визнано дії управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо відмови в перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст. 48 ЗК "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за 2010 рік протиправними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області виплатити ОСОБА_3 недовиплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 3 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням виплаченої суми.

22.04.2015 Деражнянським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист від 23.06.2011 по справі №2-а-1700/2011.

Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 03.07.2017 постановлено виправити описку у виконавчому листі Деражнянського районного суду Хмельницької області виданого 22.04.2015 на підставі постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015, ухваленій за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними дій управління праці та соціального захисту населення та стягнення невиплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, замінивши слова "у розмірі 5 мінімальних заробітних плат" на "у розмірі 3 мінімальних заробітних плат".

04.08.2017 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №54445658.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 06.12.2017 за невиконання рішення суду стягнуто з боржника штраф в сумі 5100 грн.

27.12.2017 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 06.12.2017 за невиконання рішення суду стягнуто з боржника штраф в подвійному розмірі в сумі 10200 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404).

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Прийняття спірної постанови про накладення штрафу державний виконавець обґрунтовував тим, що боржник повторно без поважних причин не виконав рішення суду, в зв'язку з чим на боржника повторно накладений штраф у подвійному розмірі за невиконання рішення суду і направлено повідомлення до органів досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення за умисне невиконання рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На час розгляду справи вимоги виконавчого документа № 2-а-1700/2011 від 22.04.2015 не виконано.

Суд не бере до уваги посилання представника позивача на оскарження до суду постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Хмельницькій області Секрети О.М. про накладання штрафу в сумі 5100,00 грн, оскільки воно документально не підтверджено.

Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів звернення позивача до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області або суду із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення виконавчого листа № 2-а-1700/2011 від 22.04.2015.

Отже, позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, не довів неправомірність дій державного виконавця.

Натомість, наявні в матеріалах справи докази дають суду підстави для висновку про правомірність дій відповідача.

Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова від 27.12.2017 про накладання штрафу в розмірі 10200 грн ВП №54445658 прийнята відповідачем згідно вимог чинного законодавства України, підстави для її скасування відсутні, а тому позовні вимоги Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації необхідно залишити без задоволення.

В силу вимог ст.94 КАС України судовий збір не стягується з відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Управління соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 27.12.2017 про накладання штрафу в розмірі 10200 грн, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Лабань