Рішення № 72562557, 23.02.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/3737/17

РІШЕННЯ

іменем України

23 лютого 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача Садіка Р.М. представника відповідача Гаєвської Т.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці № 22/351 від 19.12.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф за порушення законодавства про працю в сумі 96 000 грн., визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці № 22/352 від 19.12.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф за порушення законодавства про працю в сумі 3 200 грн.

27.12.17 року ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі.

В обгрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем 16.11.2017 року, на підставі звернення громадянки ОСОБА_3, проведено інспекційне відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" щодо додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, нарахування та дотримання строків виплати заробітної плати.

На підставі наказу від 17.11.2017 року № 487, направлення на перевірку від 17.11.2107 року № 242/17 працівниками відповідача з 27.11.2017 року по 28.11.2017 року проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та за результатами її проведення складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 22-901/164-ВП від 28.11.2017 року, яким зафіксовані порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, де зазначено, що "трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Також зазначено порушення позивачем вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", у якій вказано, що "роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку".

На підставі вказаного акту перевірки начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України 19.12.2017 року винесено постанову № 22/351, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф в розмірі 96 000 грн., за порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП України та постанову № 22/352, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф в розмірі 3 200 грн., за порушення частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці".

Позивач вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони прийняті на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності, так як громадянка ОСОБА_3, перебувала у цивільно-правових відносинах з позивачем, а не у трудових відносинах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення згідно обставин викладених у позовній заяві.

У відомостях про виплату грошової винагороди за виконану роботу за листопад 2017 року від 03.11.2017 року на ім'я ОСОБА_3, її табельний номер 0000000895 зазначено помилково, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно поданого відзиву на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву зазначила, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Позивач у позовній заяві зазначає, що постанова № 22/352 від 19.12.2017 року є незаконною, оскільки між товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" та громадянкою ОСОБА_3, існували цивільно-правові відносини, що регулюються нормами ЦК України, а не трудові.

Представник відповідача зазначила, що в основу матеріалів перевірки та висновків, зроблених за результатами перевірки, лягли пояснення ОСОБА_3, щодо її роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС".

Зокрема, ОСОБА_3, пояснила, що працювала у позивача за професією пекаря з режимом роботи з 6.00 до 18.00, без обідньої перерви, за графіком роботи: два дні робочих, два дні вихідних, з погодинною оплатою праці - 24 грн., за 1 год. У подальшому режим роботи змінився: з 8.00 по 16.00, без обідньої перерви, з 5-денним робочим тижнем вихідні.

У період роботи ОСОБА_3, оформляла та здавала на підприємство листок тимчасової непрацездатності, проходила в Кам'янець- Подільській міській поліклініці №1 медогляд і оформляла санітарну книжку, як пекар товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" (маркет "Булка"), для роботи їй видавалися щодня мука, яйця, фруктові начинки, для прибирання робочого місця після завершення роботи видавалися миючі засоби, засоби індивідуального захисту, видавався підприємством також спецодяг.

В обов'язки ОСОБА_3, також входило виготовлення тістових заготовок та начинок для кондитерських виробів в кількості 1000 - 1500 штук за 12 годин. Жодних актів виконаних робіт ОСОБА_3, не підписувала.

ОСОБА_3, звільнилася з роботи 18 жовтня 2017 року, хоча позивачем надано цивільно-правовий договір строком з 01.08.2017 року по 31.10.2017 року.

Представник відповідача зазначає, що вищезазначені особливості роботи ОСОБА_3, абсолютно не властиві цивільно-правовим відносинам, а характерні виключно трудовим відносинам.

У п. 1.2 цивільно-правового договору № 01/08 від 01.08.2017 року вказано - "...виконавець сам організовує процес надання послуг (виконання робіт), у тому числі використовує власні засоби, знаряддя, інструменти та необхідні матеріали у разі їх необхідності..".

На думку відповідача даний пункт є нелогічним в частині використання необхідних матеріалів у процесі виконання роботи пекаря (власного борошна, яєць тощо).

У розрахунковому листі на ім'я ОСОБА_3, за серпень 2017 року, вказано посаду пекар з окладом/тарифом 24,00 грн. за годину. Також в листі здійснено розрахунок відпрацьованих 15 днів, які становлять 146 годин із зазначеною сумою, що всього нараховано 3504,00 грн., із нарахованих коштів утримано профспілковий внесок в сумі 35,04 грн., із залишком на початок місяця в сумі 285,12 грн., із утриманням профспілкових внесків, залишок на кінець місяця становить до виплати 3754,08 грн.

Наведене також характерне виключно трудовим відносинам.

Особливості та характер виконуваної ОСОБА_3, роботи (виготовлення тістових заготовок та начинок для подальшого випікання) не властиві цивільно-правовим відносинам, оскільки дана робота не може виконуватися самостійно, на власний розсуд, з власної сировини, власними знаряддями, в індивідуальному режимі роботи, без керівництва посадових осіб підприємства.

Також у пункті 4.1 цивільно-правового договору № 01/08 від 01.08.2017 року вказано - "вартість наданих послуг (виконаних робіт) по цивільно- правовому договору визначається шляхом розрахунку, що здійснюється Виконавцем в обумовлених цінах за погодженням із Замовником на основі акту приймання наданих послуг (виконаних робіт)". При цьому в договорі не визначено будь-якого розміру в цифровому значенні про вартість наданих послуг (виконаних робіт), в гривневому визначенні. У акті приймання- передачі наданих послуг (виконаних робіт) вказана загальна сума, без зазначення розрахунку за фактично надані послуги (виконані роботи).

Відповідно до наданих відомостей про виплату грошей за листопад 2017 року від 03.11.2017 року на ім'я ОСОБА_3, зазначено табельний номер 0000000895 даного працівника. Присвоєння табельних номерів також притаманно виключно трудовим відносинам.

У пункті 3.2 цивільно-правового договору № 01/08 від 01.08.2017 року зазначено, що Замовник сформульовує чітке завдання Виконавцю, суперечить пунктам 2.1 та 1.2 даного договору в яких вказується, що Виконавець сам організовує процес надання послуг (виконання робіт).

Враховуючи викладене, у ході перевірки зібрано достатньо доказів того, що цивільно-правовий договір № 01/08 від 01.08.2017 року був укладений керівником товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" замість трудового договору, а відносини, що існували між товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" та громадянкою ОСОБА_3, носять ознаки виключно трудових відносин.

Представник відповідача зазначила, що надання трудовому договору форми цивільно-правового договору перешкоджає реалізації працівником права на працю, гарантованого статтею 2 Кодексу законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об'єднання в професійні спілки.

Також зазначила, що на момент проведення перевірки, будь-яких додаткових угод до укладеного цивільно-правового договору з ОСОБА_3, які б дозволяли виконання робіт, не передбачених цим договором, надано не було.

Позивачем також оскаржується постанова № 22/352 від 19.12.2017 року, як незаконна, на його думку.

У вказаній постанові зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" порушило вимоги частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" в частині нездійснення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці (відсутні табелі обліку робочого часу найманих працівників або інших документів, якими на підприємстві ведеться облік робочого часу за період з серпня по жовтень 2017 року).

З цього приводу позивачем не наведено жодного доказу, який би заперечував факти встановлені в ході перевірки та викладені в постанові № 22/352 від 19.12.2017 року. Не надано доказів того, що підприємством належно вівся облік робочого часу працівників в період з серпня по жовтень 2017 року.

Враховуючи викладене, представник відповідача у позові просить суд відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір - це угода між організацією (підприємством, установою тощо) і громадянином на виконання останнім певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

В свою чергу, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляються актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Суд зазначає, що в цивільно-правовому договорі на надання послуг (виконання робіт) № 01/08 від 01.08.2017 року встановлено чіткий предмет виконуваної роботи, а саме "підготовчі некваліфіковані роботи до виготовлення хлібобулочних виробів", що й відображено в подальшому у акті приймання-передачі наданих послуг (виконання робіт) від 31.10.2017 року, тобто зазначено конкретний результат роботи який передав виконавець - ОСОБА_3, замовникові - ТОВ "Фудекспрес".

Оплата праці за виконану роботу не носила систематичного характеру, як це передбачено трудовим договором.

Суд вказує, що актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 22-01/164 -ІВ від 28.11.2017 року не встановлено обставин, які є достатніми для виникнення трудових відносин між ОСОБА_3, та ТОВ "Фудекспрес", а також не можуть свідчити про допуск ТОВ "Фудекспрес" ОСОБА_3, до роботи з порушенням норм частин 1, 3 статті 24 КЗпП України.

Висновки акту перевірки базуються виключно на поясненнях ОСОБА_3, яка звернулася до відповідача із зверненням від 07.11.2017 року, в якому зазначила, що підписувала якийсь документ, а чи то був трудовий договір, чи цивільно-правовий договір достеменно вона не пам'ятає, дану обставину вона підтвердила в судовому засіданні в якості свідка.

Представник відповідача в судовому засіданні не надала жодних доказів, які б підтверджували пояснення ОСОБА_3, щодо характеру виконуваної роботи, в акті перевірки такі докази також не наведені.

Трудова книжка для здійснення відповідних записів про укладення трудового договору від ОСОБА_3, позивачем не вимагалась і також вона самостійно її не здавала адміністрації підприємства.

Відповідно до пункту 2, 3 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Згідно пунктів 11,12 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

В порядку пункту 33 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, завтвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, головним державним інспектором відділу з питань отримання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, здійснено інспекційне відвідування ТОВ "Фудекспрес", та складено протокол відвідування № ХМ-130 від 16.11.2017 року , в якому зазначено, що для розгляду, вивчення та моніторингу питань, заявлених у зверненні громадянки ОСОБА_3, уповноваженою особою ТОВ "Фудекспрес" надано:

1) цивільно-правовий договір на надання послуг (виконання робіт) від 01.08.2017 року № 01/08, укладений між ТОВ "Фудекспрес" та ОСОБА_3;

2) акт приймання-передачі наданих послуг виконаних робіт;

3) відомість на виплату грошей б/н за листопада 2017 року.

Суд зазначає, що будь-яких інших документів при інспекційному відвідуванні інспектором витребувано не було, пояснень у працівників ТОВ "Фудекспрес" не бралось, обстеження робочого місця здійснено не було.

На підставі наказу від 17.11.2017 року № 487, направлення на перевірку від 17.11.2107 року № 242/17 працівниками відповідача з 27.11.2017 року по 28.11.2017 року проведено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" з питань додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами її проведення складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 22-901/164-ВП, яким зафіксовані порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, у якій вказано, що "трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Також зазначено порушення позивачем вимог частини 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці", у якій вказано, що "роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку".

На підставі вказаного акту перевірки начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України 19.12.2017 року винесено постанову № 22/351, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф в розмірі 96 000 грн., за порушення ч. ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанову № 22/352, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф в розмірі 3 200 грн., за порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці".

Суд вважає, що дані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідачем належним чином при інспекційному відвідуванні не було встановлено того факту чи дійсно ОСОБА_3, працювала у позивача на умовах, які притаманні трудовому договору, чи на умовах, які притаманні цивільно-правовому договору.

Висновки акту перевірки, які стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов базуються виключно на поясненнях ОСОБА_3

Об'єктивно пояснення свідка ОСОБА_3, щодо її перебування у трудових відносинах з ТОВ "Фудекспрес" не знайшли свого відображення в жодному документі.

Окрім того суд зазначає, що цивільно-правовий договір № 01/08 від 01.08.2017 року не відповідає за своїм змістом і сутністю трудовому договору з фізичною особою, форму якого затверджено Наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08.06.2001 року № 260, а також загалом трудовому договору як формі, якою опосередковуються трудові відносини між роботодавцем та працівником.

Таким чином цивільно-правовий договір між ТОВ "Фудекспрес" та ОСОБА_3, за своєю формою та змістом не є трудовим договором та не може породжувати трудових відносин між вказаними особами.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що наявність ознак трудового договору в договорі цивільно-правового характеру може бути підставою для визнання такого договору недійсним, оскільки зміст переважає над формою.

Зазначене узгоджується із положенням статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Виходячи зі змісту цієї норми, Управління Держпраці у Хмельницькій області фактично встановило неправомірність цивільно-правового договору № 01/08 від 01.08.2017 року, хоча на це права у нього немає.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Суд зазначає, що укладений договір, незалежно від виду, має відповідати обов'язковим для його сторін правилам, установленим законом або іншим нормативно- правовим актам, чинними на момент його укладення.

У статті 203 ЦК наведено вичерпний перелік умов, при дотриманні яких договір вважається дійсним:

1) Зміст договору не повинен суперечити нормам ЦК, інших актів цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК);

2) Особа, яка укладає договір, повинен мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК);

3) Волевиявлення учасника договору повинне бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК);

4) Договір повинен укладатися у формі, установленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК);

5) Договір повинен бути направлений на реальне настання обумовлених ним наслідків (ч. 5 ст. 203 ЦК).

При укладенні цивільно-правового договору між ТОВ "Фудекспрес" та ОСОБА_3, були дотримані всі умови у відповідності до ст. 203 ЦК України.

Також суд зазначає, що згідно положень частини 1 статті 626, статті 627, статті 3 ЦК України та частини 1 статті 43 ГК України і аналізу поданих для аналізу документів ТОВ "Фудекспрес" організувало "підготовчі некваліфіковані роботи до виготовлення хлібобулочних виробів" з метою подальшого здійснення підприємницької діяльності, що пов'язана з безпосереднім використанням таких виробів.

Для цього ТОВ "Фудекспрес" вирішило залучити на договірних засадах громадянку ОСОБА_3, (як учасника цивільних правовідносин) для виконання конкретних робіт. Такі роботи за своїм характером не пов'язані з необхідністю залучення працівників на умовах трудових договорів та можуть виконуватися на підставі укладених цивільно-правових договорів.

Судом встановлено, що сторонами договору, укладеного 01.08.2017 року між ТОВ "Фудекспрес" та ОСОБА_3, у передбаченому законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а тому можна зробити висновок, що дані договори відповідають законодавству України і за своїм предметом та іншими умовами є цивільно-правовими договорами.

Також на підтвердження виконання цивільно-правових відносин з ОСОБА_3, надано акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31.10.2017 року.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З аналізу наведеного вбачається, що уповноваженою особою відповідача протиправно прийнято оскаржувані постанови, а також, вони винесені не обгрунтовано, тобто без врахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), на підставі помилкових висновків, викладених в Акті перевірки, а тому вказані постанови підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фудекспрес" є законними, обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" (вул. Г.Сковороди, 46, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001, код ЄДРПОУ 40211006) до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці (вул. Кам"янецька, 74, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29013, код ЄДРПОУ 39793137) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці № 22/351 від 19.12.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф за порушення законодавства про працю в сумі 96 000 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці № 22/352 від 19.12.2017 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" накладено штраф за порушення законодавства про працю в сумі 3 200 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЕКСПРЕС" судовий збір у розмірі 1600 грн., (одну тисячу шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 березня 2018 року

Головуючий суддя В.К. Блонський