Рішення № 72562327, 23.02.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 р. Справа № 818/85/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/85/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач-1, МО України), Сумського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач-2, СОВК), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей";

- скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 5 протоколу №114 від 27.10.2017 року;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, та надіслати вказане рішення Сумському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР з 06.05.1981 року по 05.05.1983 року та приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 15.11.1981 року по 05.05.1983 року у складі військової частини пп 60528. З 27.11.1982 року по 28.12.1982 року перебував на лікуванні у військовій частині пп 93015 з діагнозом: сліпі осколкові поранення носа та правого колінного суглобу, ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, посттравматичний артрит правого колінного суглобу. 17.04.2000 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку. 03.07.2017 року під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з тих же підстав.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

На час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності спірні правовідносини врегульовані п.6 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається та виплачується, в тому числі, у разі: встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Враховуючи те, що позивачу 03.07.2017 року встановлено ІІ група інвалідності відповідач зобов'язаний був здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, у зв'язку з встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року. На виконання вказаних норм, позивач звернувся до Сумського ОВК із відповідною заявою, однак рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 року №114 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що згідно з ч.6 ст.16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності, а також п.п.4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Крім цього, зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч.4 ст.16-3 вказаного Закону та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

На переконання ОСОБА_1, рішення відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" є протиправним, оскільки дотримані всі вимоги встановлені законодавством для здійснення такої виплати. В зв'язку з цим, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Міністерство оборони України з позовними вимогами не погодилось, у відзиві на позовну заяву зазначило, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією), захворюванням, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії 17.04.2000 року. Оскільки інвалідність встановлено саме в 2000 році, то при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги не може бути застосований Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Враховуючи наведені обставини, Міністерство оборони України вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР з 06.05.1981 року по 05.05.1983 року та приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 15.11.1981 року по 05.05.1983 року у складі військової частини пп 60528 (а.с.10-11).

З 27.11.1982 року по 28.12.1982 року перебував на лікуванні у військовій частині пп 93015 з діагнозом: сліпі осколкові поранення носа та правого колінного суглобу, ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, посттравматичний артрит правого колінного суглобу (а.с.12).

20.09.1999 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок загального захворювання. 17.04.2000 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при виконанні інтернаціонального обов'язку. 03.07.2017 року під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з тих же підстав.

ОСОБА_1 звернувся до Сумського ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 року №114 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що згідно з ч.6 ст.16 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності, а також п.п.4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 одноразова грошова допомога призначається військовослужбовцям строкової служби у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Крім цього, зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч.4 ст.16-3 вказаного Закону та п.8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності (а.с.9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеному у рішенні від 27.02.2018 у справі №822/6118/15 (провадження К/9901/9910/18, К/9901/9913/18), яка згідно ч.4,5 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Позивач не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності у 2000 році, а другу групу інвалідності позивач отримав 03 липня 2017 року.

Відповідно до пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду ІІ групи.

Другу групу інвалідності позивачу було встановлено 03 липня 2017 року.

На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, 03 липня 2017 року, діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

Відповідно до абз.2 п. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно з пунктом 12 Порядок № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд доходить висновку, що рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 року №114 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"; скасування рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.10.2017 року №114; зобов'язання Сумського обласного військового комісаріату повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, та надіслання його разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату є дискреційною функцією відповідача, зазначені вище правові норми не передбачають вирішення зазначеного питання судом, а суд в свою чергу не може перебирати на себе повноваження іншого органу.

Однак, в рішенні Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15, суд вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З метою запобігання повторному порушенню прав позивача на отримання одноразової грошової допомоги, на переконання суду, єдиним ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей"

Стосовно заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт.

При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконувати в рамках законодавства.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі № 818/85/18.

Керуючись статтями 90, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, оформлене пунктом 5 протоколу №114 від 27.10.2017 року.

Зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.

Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути висновок та документи подані Сумським обласним військовим комісаріатом та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до норм чинного законодавства.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик

в повному обсязі рішення складено 28.02.2018