
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2018 року № 810/4008/17
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати накази відповідача №1925-к «Про звільнення ОСОБА_1» від 27.09.2017 та №2003-к «Про внесення змін до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.09.2017 №1925-к» від 06.10.2017; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняті накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки ОСОБА_1 було здійснено всіх можливих заходів для уникнення конфлікту інтересів. Його поведінка підтверджує, що в нього не було на меті вчиняти якісь дії, які трактувалися б як конфлікт інтересів, щодо свого батька та жодних доказів цього у сторони відповідача не має, крім його особистої заяви. Позивач вважає, що керівництвом було застосовано найбільш суворий спосіб уникнення конфлікту інтересів, якого не було, як то переведення та звільнення особи, які можуть застосовуватись лише у випадках, коли конфлікт інтересів має постійний характер та більш м'який спосіб неможливо здійснити але жодний інший спосіб не було застосовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 дану позовну заяву залишено без руху, через невідповідність її статті 106 КАС України (в редакції закону до 15.12.2017).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 відкрито провадження по даній справі та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою суду від 06 грудня 2017 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
В подальшому ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2017 суд перейшов до розгляду справи за новими процесуальними правилами, ухвалив подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та відклав розгляд справи на 30.01.2018.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначив, що оскаржувані накази прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а отже відсутні підстави для їх скасування. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не було вжито заходів із самостійного врегулювання конфлікту інтересів, передбачених ч. 2 ст. 29 Закону, де особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади. Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування. Стверджує, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог наведені обставини, що не підтверджені жодними допустимими доказами та є такими, що не відповідають дійсності.
Представники сторін 30.01.2018 подали до суду клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи,ОСОБА_1 8 грудня 2015 року було призначено на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
18 березня 2016 року ОСОБА_1 своєю доповідною запискою повідомив заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінському С.А. про те, що на підставі ЗУ "Про запобігання корупції" статті 28, 35 та Плану заходів щодо запобігання і протидії корупційним та іншим правопорушення, як керівника підрозділу про можливість реального чи потенційного конфлікту інтересів та його врегулювання так, як його батько ОСОБА_3 фізичною-особою підприємцем, діяльність якого пов'язана з перевезенням вантажів. В зв'язку з чим, просив керівника, унеможливити під час його роботи реальний чи потенційний конфлікт інтересів між ним, як державним службовцем та його батьком ФОП ОСОБА_3
Листом від 18 березня 2016 року заступником начальника Київського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Зелінським С.А. повідомлено в.о. голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4 про доповідну записку ОСОБА_1 про можливість виникнення конфлікту інтересів у зв'язку з тим, що його батько є фізичною-особою підприємцем, діяльність якого пов'язана з перевезенням пасажирів та вантажів, а саме ФОП ОСОБА_5, і в подальшому дані обставини будуть враховані в їх роботі для недопущення виникнення конфлікту інтересів.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 2 червня 2017 року ОСОБА_1 було оголошено догану за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, передбачених вимогами пунктів 1.1-1.3, 3.1, 3.4, 4.2, 4.6 Положення «про відділ державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки».
Листом національного агентства України з питань державної служби від 13 липня 2017 року за №6396/20-17, було повідомлено, що відповідно до наказу НАДС від 20 червня 2016 року №129 робочою групою НАДС у період з 23 по 30 червня 2017 року проведено позапланову безвиїзну перевірку у Державній службі України з безпеки на транспорті стосовно дотримання вимог ЗУ "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби стосовно порушень у винесені догани ОСОБА_1. Відповідно до проведеної перевірки Державній службі України з безпеки на транспорті було надано пропозиції скасувати наказ Державній службі України з безпеки на транспорті 2 червня 2017 року №16-д "Про оголошення догани ОСОБА_1" та посадових осіб Державної служби України з безпеки на транспорті та членів дисциплінарної комісії, винних у виявлених порушеннях, при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1, притягнути до відповідальності, встановленої законом.
Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 7 серпня 2017 року за №752, було створено комісію для проведення перевірки щодо можливої наявності конфлікту інтересів у службовій діяльності заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1
Підставою винесення даного наказу стала службова записка від 01.08.2017 №06/337-17 начальника Антикорупційного управління Андрейка Ю.О.. В даній службовій записці зазначено, що відповідно до відображеної загальнодоступної інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що 14.03.2012 внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 за № НОМЕР_1, основним видом економічної діяльності якого, визначеним на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік, є вантажний автомобільний транспорт.
За результатами перевірки складено акт від 22.08.2017, де в висновках перевірки зазначено наступне: «Комісія вважає перевірку завершеною, а викладені факти у службовій записці від 01.08.2017 № 06/337-17 щодо можливих порушень норм Закону України «Про запобігання корупції» у службовій діяльності заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1, визнати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження. Виходить з пропозицією врегулювати існуючий, триваючий, потенційний конфлікт інтересів відповідно до статті 34 Закону України «Про запобігання корупції», ураховуючи специфіку здійснення заходів державного нагляду (контролю), в тому числі у порядок здійснення рейдових перевірок, оскільки його неможливо усунути виключно шляхом застосування зовнішнього контролю за виконанням заступником начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 відповідних завдань, вчиненням ним певних дій чи прийняття відповідних рішень, - вийти з пропозицією до керівництва Укртрансбезпеки про розгляд питання щодо його переведення на іншу посаду (за згодою державного службовця) та додатково вжити заходи, передбачені положеннями статті 33 цього Закону відповідно до локального нормативно-правового акту. Пропонує за виявленим фактом невжиття дієвих заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у наслідок отримання посадовими особами повідомлення ОСОБА_1 про можливу наявність приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень, поінформувати Національне агентство з питань запобігання корупції з метою одночасного отримання відповідного роз'яснення».
ОСОБА_1 було вручено попередження від 28 серпня 2017 року за №2110/05/14-17, яким було повідомлено, що існує потенційний конфлікт інтересів при виконанні службових повноважень на посаді заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у зв'язку з тим, що батько -ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом. В зв'язку з чим йому було запропоновано переведення на іншу вакантну посаду.
28 серпня 2017 року ОСОБА_1 у відповідь на попередження від 28 серпня 2017 року за №2110/05/14-17 було повідомлено Голову Укртрансбезпеки Ноняку М.В., що відповідно до його посадових обов'язків, не передбачено прийняття рішення, щодо будь-якого перевізника.
Крім того, ним 18.03.2016 повідомлялось про можливість конфлікту інтересів, а відповідно його безпосереднім керівником Зелінським С.А. повідомлялось про дані обставини та що вони будуть враховуватись в його подальшій роботі для недопущення виникнення конфлікту інтересів.
Станом на 28 серпня 2017 року в його діях, як заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки враховані ст.28 ЗУ "Про запобігання корупції", що контролюється його безпосереднім керівником.
Крім того, запропоновані посади Головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, Головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, Головного спеціаліста відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області, заступник начальника відділу надання адміністративних послуг Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, враховуючи, що батько - ФОП ОСОБА_3 здійснює міжнародні перевезення будуть носити реальний конфлікт інтересів.
31 серпня 2017 року наказом Державної служби України з безпеки на транспорті за №20-д було скасовано наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 2 червня 2017 року №16-д "Про оголошення догани ОСОБА_1".
4 вересня 2017 року, ОСОБА_1 було отримано лист відмову, на його заяву від 28 серпня 2017 року, в ознайомлені результатів перевірки щодо можливої наявності конфлікту інтересів у службовій діяльності останнього.
Доповідною запискою від 29.08.2017 на адресу голови Державної служби України з безпеки на транспорті Ноняку М.В., запропоновано звільнити заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Говацького О.В., у зв'язку з викладеними фактами у службовій записці начальника відділу перевірок та розгляду скарги Антикорупційного управління Ломіноги А.І. від 23.08.2017 №06/366-17.
27 вересня 2017 року наказом Державної служби України з безпеки на транспорті за №1925-к було звільнено ОСОБА_1, заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, з займаної посади відповідно до п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України, п.6 ч.1 ст.29, ч.2 ст.34 ЗУ "Про запобігання корупції" та ч.5 ст.32 ЗУ "Про державну службу". Підставою є лист попередження від 28.08.2017 №2110/05/14-17, лист ОСОБА_1, заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 28.08.2017 №735/17/03-17.
В подальшому 6 жовтня 2017 року наказом Державної служби України з безпеки на транспорті за №2003-к було внесено зміни до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті за №1925-к від 27 вересня 2017 року, а саме в пункті 1 слова та цифри "27 вересня 2017 року" замінено словами "у перший робочий день після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності".
До матеріалів справи, на виконання ухвали суду, представником відповідача надано копію особової справи позивача, де ОСОБА_1 при прийнятті на роботу заповнював Особову картку державного службовця 01.09.2016, де в п.15.4 Про ознайомлення з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про захист персональних даних», Правила етичної поведінки державних службовців поставив свій підпис і зобов'язався дотримуватися всіх вимог та обмежень. При заповненні Особової картки ОСОБА_1 у розділі Додаткові відомості відповідно до ст. 12, 16 Закону України «Про державну службу» зазначив, що не займається підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників підтвердивши це своїм підписом.
Крім того, на адресу Укртрансбезпеки надійшло Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 № 1431 «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону».
Відповідно до цього припису, за результатами виявлених порушень було встановлено, що: заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінський С.А., як безпосередній керівник заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1; виконуючий обов'язки Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_4, як керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади ОСОБА_1 в супереч п. 4 ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 28 Закону протягом двох робочих днів не вжили вичерпних заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, що виник у заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1, чим вчинили правопорушення, пов'язане з корупцією.
Надаючи правову оцінку відносинам які виникли, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення № 103).
Відповідно до п. 1 Положення № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Підпунктом 17 пункту 12 Положення № 103 визначено, що Голова Укртрансбезпеки призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Укртрансбезпеки (якщо інше не передбачено законом).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 08.12.2015 було призначено на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Відповідно до Положення про відділ державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - Положення про відділ), затвердженого наказом Укртрансбезпеки від 06.03.2017 № 219, основним завданням відділу є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства на автомобільному та міському електричному транспорті.
Пунктом 1.2 Положення про відділ визначено, що у своїй діяльності структурний підрозділ керується Конституцією та законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, наказами Міністерства інфраструктури України, Укртрансбезпеки, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
Пунктом 5.6 Положення про відділ зазначено, що коло посадових обов'язків заступника начальника відділу визначається його Посадовою інструкцією.
Відповідно до пункту 1.2 Посадової інструкції заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки визначено, що у своїй діяльності заступник начальника відділу керується Конституцією та законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, наказами Міністерства інфраструктури України, Укртрансбезпеки, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.
Пунктами 2.2, 2.9, 2.14, 2.20, 2.25 Посадової інструкції, до обов'язків заступника начальника відділу віднесено здійснення державного нагляду контролю) за дотриманням законодавства у сфері автомобільного та міського електричного транспорту, у випадках, передбачених законом, складання актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення, у межах повноважень здійснення контролю за додержанням ліцензійних умов під час провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів, багажу, небезпечних вантажів, небезпечних відходів автомобільним транспортом, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також нарахування відповідної плати за проїзд автомобільними дорогами, підготовка до розгляду справи про порушення суб'єктами господарювання вимог чинного законодавства на транспорті.
Відповідно до пункту 2.36 Посадової інструкції на заступника начальника відділу покладено обов'язок неухильного виконання і контроль виконання працівниками відділу доручень керівництва Укртрансбезпеки, Управління, а пунктом 2.44 - забезпечення здійснення заходів з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства державними службовцями та працівниками Управління.
Пунктом 2.45 Посадової інструкції на заступника начальника відділу докладено обов'язок контролю за дотриманням державними службовцями та працівниками відділу правил внутрішнього службового розпорядку, трудової та виконавської дисципліни.
Розділом IV Посадової інструкції зазначено, що за невиконання або неналежне виконання функціональних обов'язків, передбачених цією Посадовою інструкцією, заступник начальника відділу несе відповідальність встановленому законодавством порядку.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 889-VІІІ, визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №889 державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не попускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Відповідно до пп.1,2 ч.1 ст.62 Закону №889 державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця та виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VІІ (далі - Закон).
Відповідно частини 1 статті 1 Закону, у ньому наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема:
близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до підпунктів «в», «и» частини першої статті третьої Закону суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є: державні службовці, посадові та службові особи інших державних органів.
Таким чином на позивача поширюється дія закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону особи, зазначені у п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, а саме: державні службовці, посадові та службові особи інших державних органів зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Як встановлено судом, що 14.03.2012 в ЄДРПОУ внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця - ОСОБА_3 за № НОМЕР_1, основним видом економічної діяльності якого, визначеним на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік, є вантажний автомобільний транспорт.
Крім того, ОСОБА_1 при прийнятті на роботу був ознайомлений з вимогами і обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про захист персональних даних», Правила етичної поведінки державних службовців. Крім того, він зобов'язався дотримуватися всіх вимог та обмежень.
Також в особовій картці ОСОБА_1 зазначив, що не займається підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників підтвердивши це своїм підписом.
Даний факт підтверджує, що ОСОБА_1 на момент призначення його на посаду заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у 2016 році знав, що в нього виникне конфлікт інтересів оскільки його батько ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем з 2012 року.
У такому випадку позивач відповідно до ст. 28 Закону повинен був вжити заходи щодо недопущення виникнення потенційного конфлікту інтересів і після цього не вжив жодних заходів щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів.
Статтею 29 Закону передбачені можливі заходи зовнішнього та самостійного врегулювання конфлікту інтересів у разі його виявлення.
Одним із заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів є переведення особи на іншу посаду (ч. 5 ч. 1 ст. 29 Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а саме: державні службовці, посадові та службові особи інших державних органів, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Частиною 1 ст. 34 Закону передбачено, що переведення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи на іншу посаду у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів здійснюється за, рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації у разі, якщо конфлікт інтересів у її діяльності має постійний характер і не може бути врегульований шляхом усунення такої особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті, обмеження її доступу до інформації, перегляду її повноважень та функцій, позбавлення приватного інтересу та за наявності вакантної посади, яка за своїми характеристиками відповідає особистим та професійним якостям особи.
Переведення на іншу посаду може здійснюватися лише за згодою особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи.
Відповідно до пункту 2,6 розділу II Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 № 158, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані своєчасно і точно виконувати рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій.
З моменту, коли особи, зазначені у п. 1,2 ч. 1 ст. З Закону, дізналися чи повинні були дізнатися про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів, вони зобов'язані: - повідомити не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника; -не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; - вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
При цьому, Закон вимагає, щоб таке позбавлення інтересу виключало будь-яку можливість його приховування.
Відповідно до посадових обов'язків, покладених на заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а саме пунктів 2.2, 2.9, 2.14, 2.20, 2.21, 2.25 Посадової інструкції та основний вид діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (міжнародні перевезення вантажів автомобілями), у службовій діяльності заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1 вбачалися ознаки наявності потенційного конфлікту інтересів, зокрема, суперечності між особистими майновими, немайновими інтересами у нього чи близьких йому осіб та його службовими повноваженнями, наявність якого могла впливати на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання своїх службових повноважень.
У зв'язку з чим, позивачу листом від 28.08.2017 № 2110/05/14-17 було направлено попередження стосовно наявності потенційного конфлікту інтересів при виконанні останнім своїх службових повноважень у зв'язку з тим, що його батько ОСОБА_3 є фізичної особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Проте, позивач повідомив про незгоду із переведенням на одну із запропонованих Укргрансбезпекою посад.
Відповідно до ч.1 ст. 29 Закону, зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів шляхом: усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття тішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; обмеження доступу особи до певної інформації; перегляду обсягу службових повноважень особи; переведення особи на іншу посаду; звільнення особи.
З пояснень представника відповідача вбачається, що обмежитись застосуванням заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів, передбачених пунктами 1-4 не було можливості, у зв'язку з специфікою роботи на займаній ОСОБА_1 посаді, зокрема, здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону звільнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи з займаної посади у зв'язку з наявністю конфлікту інтересів здійснюється у разі, якщо реальний чи потенційний конфлікт інтересів у ї діяльності має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, в тому числі через відсутність її згоди на переведення або позбавлення приватного інтересу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не було вжито заходів із самостійного врегулювання відповідного конфлікту інтересів, передбачених ч. 2 ст. 29 Закону, оскільки позивачем до суду не надано будь-які документи на підтвердження врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Щодо доповідної записки позивача від 18.03.2016 про реальний чи потенційний конфлікт інтересів між ним, як державним службовцем та його батьком ФОП ОСОБА_3, то суд зазначає, що дана записка відноситься до повідомлення про певний факт, а не вжиття заходів, щодо усунення реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Таким чином, Наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.09.2017 за № 1925-к було звільнено ОСОБА_1
Крім того, суд бере до уваги Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 № 1431 «Про внесення припису про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону», яким за результатами виявлених порушень було встановлено, що: заступник начальника управління - начальник відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Зелінський С.А., як безпосередній керівник заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1; виконуючий обов'язки Голови Укртрансбезпеки ОСОБА_4, як керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади ОСОБА_1 всупереч п. 4 ч. 1, ч. 3 та ч. 4 ст. 28 Закону протягом двох робочих днів не вжили вичерпних заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, що виник у заступника начальника відділу державного контролю та нагляду за безпекою на автомобільному та міському електричному транспорті Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_1, чим вчинили правопорушення, пов'язане з корупцією.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 28 Закону безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені в п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, зобов'язані вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
З викладеного вбачається, що ні безпосередній керівник ОСОБА_1 - Зелінський С.А., ні виконуючий обов'язки Голови ОСОБА_4, як керівник органу, до повноважень якого залежить звільнення/ініціювання звільнення з посади ОСОБА_1, протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення ОСОБА_1 про наявність в останнього конфлікту інтересів не вжили заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, чим порушили вимоги щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, встановлені п. 4 ч. 1, ч. З та ч. 4 ст. 28 Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону, за вчинення корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Таким чином, Державна служба України з безпеки на транспорті при винесенні наказів від 27.09.2017 №1925-к «Про звільнення ОСОБА_1» та від 06.10.2017 №2003-к «Про внесення змін до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 27.09.2017 №1925-к» діяла на підставі, в межах і спосіб передбачені Конституцією України та Законами України, відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень. Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 77, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд
в и р і ш и в:
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лиска І.Г.
Судове рішення № 72561914, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/4008/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: