Рішення № 72561873, 03.03.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2018 року 15:31Справа № 808/3636/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників:

позивача - Післегіної А.А;.

відповідача - Гнідої Ю.В.;

третьої особи 1 - не з'явився;

третьої особи 2 - Стешенко В.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Командитного товариства «КАСТОР 17» (62472, Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул.Дніпровська, буд.221)

до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, вул.Лобановського, 10)

третя особа 1 Начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м.Запоріжжя, вул.Лобановського, 10),

третя особа 2 Запорізька місцева прокуратура №3 (69006, м.Запоріжжя, вул.Добролюбова, 14)

про визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом Командитного товариства «КАСТОР 17» до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа 1: Начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа 2: Запорізька місцева прокуратура №3 в якому позивач просить суд визнати бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області щодо невинесення постанови Начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зняття арешту з майна боржника Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія», накладеного постановою про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2016 - протиправною.

Ухвалою суду від 02.03.2018 позовну заяву Командитного товариства «КАСТОР 17» залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, в частині вимог щодо:

- зняття арешту з майна боржника Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» та заборону його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника, винесеної заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідою Ю.В. 29.12.2016 в рамках виконавчого провадження №52904376;

- зобов'язання Дніпровський відділ державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про арешт та заборону на відчуження рухомого майна, що належить Командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія», накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.12.2016 заступником начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Гнідою Юлією Володимирівною в рамках виконавчого провадження № 52904376.

В судовому засіданні 03.03.2018 представник позивача підтримала заявлену вимогу, вважає незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилась у відсутності дій щодо винесення постанови про зняття арешту з майна, який був накладений постановою про арешт майна від 29.12.2016 в рамках виконавчого провадження №52904376, оскільки було порушено порядок його накладання.

З підстав викладених в позовній заяві (а.с. 35-39) просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, зазначила, що 13.11.2017 від позивача надійшла заява про зняття арешту. 16.11.2017 за вих.№50024 на вказану заяву була надана відповідь. Зазначила, що Начальник Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не є виконавцем, безпосередньо у виконавчому провадженні, де позивач є боржником, і не має обов'язку розглядати заяви боржника. Вважає, що бездіяльність Начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області по відношенню до позивача вбачалась би при наявності у нього обов'язку, як учасника виконавчого провадження, розглядати заяву сторони виконавчого провадження - КТ «КАСТОР» (до зміни назви - Командитне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія») про зняття арешту.

З підстав викладених у відзиві на адміністративний позов (а.с.54-57) просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи 2 проти задоволення позовних вимог заперечив, надав суду пояснення аналогічні наданих відповідачем. Також зазначив, що незважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду з оскарженням постанови від 29.12.2016 про арешт майна в рамках виконавчого провадження №52904376, позивач намагається оскаржити зазначену постанову шляхом визнання протиправною бездіяльності третьої особи 1. Крім того вважає, що Начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надана позивачу обґрунтована відповідь на його звернення, а отже і відсутня його бездіяльність

Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2017 року на адресу Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» (на теперішній час - Командитне товариство «КАСТОР 17») про зняття арешту, яка була адресована Начальнику Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 61-64). У вказаній заяві позивач просив Начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винести постанову, якою зняти арешт всього майна Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» накладений 29.12.2016 у виконавчому провадженні №52904376 (а.с.85-88).

16 листопада 2017 року начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області за вих.№50024 надана відповідь Командитному товариству «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» (а.с 89-90). Вказана відповідь отримана позивачем - 20.11.2017, про що безпосередньо зазначено в позовній заяві (а.с.36).

У відповіді на ім'я представника Командитного товариства «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» зазначено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, згідно ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Позивачу було роз'яснено, що оскільки Командитне товариство «Запорізький завод високовольтної апаратури - Вакатов» і Компанія» є боржником у виконавчому провадженні,то має право оскаржувати постанову про накладення арешту від 29.12.2016 лише в судовому порядку.

Непогодившись з наданою відповіддю та вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку заявленим вимогам суд виходить з наступного.

Порядок проведення виконавчих дій встановлений Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 зі змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу позивача, що начальник відділу державної виконавчої служби не є учасником виконавчого провадження і, відповідно, не наділений правами і обов'язками, які має виконавець у виконавчому провадженні.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби визначений у розділі Х Закону України «Про виконавче провадження», а саме в ст. 74 зазначеного Закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Отже у відповідності до зазначеної норми начальник відділу за заявою боржника (у даному випадку це Командитне товариство «Кастор 17») може виправити лише граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Проте боржник, на законодавчому рівні, позбавлений права оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до начальника відділу.

У заяві позивачам не вказано про наявність граматичних чи арифметичних помилок у постанові від 29.12.2016 по виконавчому провадженню №52904376.

Отже, заява про зняття арешту не могла бути розглянута по суті, у відповідності до положень абзацу 3 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», про що і було повідомлено боржнику (позивачу по даній справі).

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що позивач звертався до Начальника Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області не в порядку ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», а в порядку ч.3 ст.59 цього Закону вказуючи начальнику на порушення, вчинені державним виконавцем при винесенні постанови про арешт майна від 29.12.2016 ВП №52904376.

Суд критично розцінює дане твердження позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Суд зазначає, що вказана норма не регламентує право боржника на звернення до начальника відповідного відділу державної виконавчої служб із заявою про виявлені порушення.

Більш того, положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» регламентують лише дії начальника відділу у разі виявлення порушення порядку накладення арешту та не визначають обов'язку начальника відділу державної виконавчої служби розглядати заяви боржника по виконавчому провадженню. В свою чергу право на здійснення контролю начальником відділу за рішеннями, діями державного виконавця встановлено абзацем 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки Начальником Дніпровського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надана відповідь на заяву позивача, а вчинення інших дій по заяві боржника про зняття арешту з майна Законом України «Про виконавче провадження» не передбачені, то суд вважає, що в даному випадку відсутня бездіяльність відповідача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач діяв в межах та в спосіб встановлений чинним законодавством, в той час як твердження позивача, щодо допущеної відповідачем бездіяльності, спростовуються зазначеними вище обставинами, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Командитного товариства «КАСТОР 17» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко