Рішення № 72561702, 28.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. Справа№805/142/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Козирєвій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Бахмутське ОУПФУ), у якій просить:

- визнати неправомірними дії Бахмутського ОУПФУ щодо незарахування до народження пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року та з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного, з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка», з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в шахто дільниці №3 структурного підрозділу шахтоуправління ім. М.І. Калініна, з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля»;

- визнати неправомірним та скасувати рішення Бахмутського ОУПФУ від 12 травня 2017 року №28 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов'язати Бахмутське ОУПФУ зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року та з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного, з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка», з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в шахто дільниці №3 структурного підрозділу шахтоуправління ім. М.І. Калініна, з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля»;

- зобов'язати Бахмутське ОУПФУ призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 13 березня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Бахмутського ОУПФУ йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через неможливість проведення перевірки документів, підтверджуючих пільговий стаж, які знаходяться на території непідконтрольній українській владі. Вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою суду від 09 січня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження та призначено засідання на 29 січня 2018 року.

Цією ж ухвалою вирішено відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Ухвалою суду від 29 січня 2018 року відкладено розгляд справи до 12 лютого 2018 року.

Ухвалою суду від 12 лютого 2018 року відкладено розгляд справи до 28 лютого 2018 року.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов та просить у його задоволенні відмовити. Посилається на те, що при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Бахмутське ОУПФУ діяло в межах повноважень та правомірно не зарахувало до пільгового стажу з наступних підстав.

Період роботи позивача з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року та з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного, з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка», з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в шахто дільниці №3 структурного підрозділу шахтоуправління ім. М.І. Калініна, не зараховано до пільгового стажу, оскільки неможливо провести перевірку достовірності документів щодо пільгового характеру роботи. У рішенні зазначено, що при розгляді наданих документів про стаж пільгового характеру встановлено, що документи містять штамп та печатку підприємства, яке розташоване за адресою м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, але первинні документі знаходяться за юридичною адресую: Донецька область, м. Горлівка, вул. Леніна,13.

Період роботи позивача з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля» не зараховано до пільгового стажу, оскільки відсутня довідка про пільговий характер роботи видана підприємством, яке перереєстроване на території, підконтрольній українській владі.

До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

На підставі статей 205, 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за відсутності представників сторін та без здійснення фіксування судового процесу.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України, ОСОБА_1 перебуває за адресою: Донецька область, м. Соледар, вул. Червонофлотська, буд. 23.

13 березня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах по списку 1 згідно пункту «а» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

Із записів трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 працював:

- з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна»,

- з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна»,

- з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна»,

- з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна»,

- з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна»,

- з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка»,

- з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу,

- з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року у якості майстра підземного з повним робочим днем у шахті у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля»,

- з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного з повним робочим днем у шахті у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля».

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Довідками ДП «Артемвугілля» від 15 грудня 2016 року №15.12/05, від 15 грудня 2016 року №15.12/09, від 15 грудня 2016 року №15.12/01 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах підтверджено роботу Позивача з повним робочим днем в шахті за Списком №1 у період з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року, з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року, з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року, з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року, з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року.

Як вбачається зі змісту довідки та записів в трудовій книжці - періоди роботи, номера наказів за якими позивач приймався на роботу, професія (посада), за якою позивач працював у спірні періоди, не мають розбіжностей.

У спірному рішенні зазначено, що до пільгового стажу не зараховано:

- період роботи з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року та з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна» оскільки заявником надані довідки про пільговий стаж, які засвідчені штампом та печаткою ДП «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533), розташованого за адресою: м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, але первинні документі знаходяться за юридичною адресую: Донецька область, м. Горлівка, вул. Леніна,13, у зв'язку з чим відсутня можливість здійснення перевірки достовірності наданих документів;

- періоди роботи з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля», оскільки відсутня довідка про пільговий характер роботи, видана відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підприємством, яке перереєстроване на території, підконтрольній українській владі.

На підставі викладеного, Відповідачем прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку з березня 2017 року згідно пункту «а» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого чинним законодавством.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

За приписами пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі Порядок № 383), передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З трудової книжки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що позивач працював у період з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка», з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу, з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року у якості майстра підземного з повним робочим днем у шахті у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля», з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного з повним робочим днем у шахті у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля».

Записи про спірний період роботи здійснені в 1987-2009 роках, засвідчені відповідною печаткою підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Судом не приймаються до уваги та відхиляються доводи відповідача про те, що неможливо обчислити стаж на підставі вказаної довідки, яка засвідчена печаткою ДП «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533), що розташоване за адресою: м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, але первинні документи знаходяться за юридичною адресою: м. Горлівка, пр. Леніна, 13, у зв'язку з чим відсутня можливість здійснення перевірки достовірності наданих документів. Суд зазначає, що підприємство ДП «Артемвугілля», були утворені в період, коли м. Горлівка Донецької області знаходилась під контролем української влади, а отже утворено відповідно до законодавства України. Всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії, були створенні до проведення АТО і не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах, тільки на тій підставі, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де позивач набув пільговий стаж роботи.

Крім того, судом установлено, що юридична особа ДП «Артемвугілля» перереєстроване за адресою: м. Святогірськ, вул. Куйбишева, 66, що є територією підконтрольною українській владі.

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

В рішенні від 08 липня 2004 року в справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні в справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов до такого висновку: «За наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

У зв'язку з цим суд зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії, що стосується предмету позову.

Що ж до посилання відповідача на неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано зазначені довідки, суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право відповідача на проведення перевірки.

Разом з цим, неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу та призначення пенсії.

Інші доводи відповідачів, які наведені в письмових запереченнях, не є обґрунтованими з огляду на те, що Порядок, затверджений постановою КМУ №637 від 12 серпня 1993 року, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв'язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуаціях (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).

За таких обставин та з урахуванням відомостей, які містяться у трудовій книжці Позивача за період роботи з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості підземного гірничого майстра з повним робочим днем у шахті у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля», вбачається, що в трудовій книжці містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-IV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Згідно до пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07 липня 2014 року № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Враховуючи викладене відповідач, маючи сумніви щодо підтвердження факту наявності у позивача пільгового стажу та враховуючи конкретні обставини справи, має право на звернення до підприємства на якому працювала особа із вимогою про надання необхідних додаткових документів.

За вимогами законодавства, неможливість проведення перевірки правомірності видачі довідки, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Разом з тим суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення (перерахунок) пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

Отже, після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 13 березня 2017 року, зареєстровану за №1290, про призначення пенсії, з урахуванням встановлених судом у справі обставин.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилам статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що сплата судового збору була відстрочена до вирішення цієї справи по суті, з Відповідача необхідно стягнути його суму, а саме 704,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 04 червня 1987 року по 13 липня 1987 року у якості дільничного маркшейдера, з 10 вересня 1987 року по 14 жовтня 1987 року та з 04 лютого 1988 року по 05 березня 1988 року у якості гірничого маркшейдерського відділу підземного, з 01 жовтня 1996 року по 14 квітня 1997 року у якості головного маркшейдера ДП «Шахта ім. М.І. Калініна», з 01 червня 1988 року по 05 травня 1996 року на посаді маркшейдера підземного, з 21 серпня 1997 року по 10 серпня 1997 року на посаді дільничного підземного гірничого маркшейдера в ДП шахта «Кіндратівка», з 15 вересня 1997 року по 03 грудня 2003 року на посаді головного маркшейдера зайнятого на підземних роботах 50% і більше робочого часу в шахто дільниці №3 структурного підрозділу шахтоуправління ім. М.І. Калініна, з 01 травня 2008 року по 31 травня 2008 року, з 14 листопада 2008 року по 11 січня 2009 року у якості майстра підземного у структурному підрозділі Шахта ім. К.А. Румянцева ДП «Артемвугілля».

Визнати неправомірним та скасувати рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 12 травня 2017 року №28 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобовязати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2017 року, зареєстровану за №1290, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35, код ЄДРПОУ 37868797) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31215256700001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 820019, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами Кодексу адміністративного судочинства в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 березня 2018 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.