Ухвала суду № 72560713, 27.02.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1977/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі судового засідання Вереш А.В., за участю прокурора Клименко І.С., слідчого Крит`єв О.Г., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12018070000000108– слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції Крит`єв О.Г., за погодженням начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, укряїнця, громадянина Україна, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 , одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_5, працюючого приватним підприємцем, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні №12018070000000108– слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції Крит`єв О.Г., за погодженням з начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3, звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070000000108 від 25.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

Подане клопотання мотивує тим, що 25 лютого 2018 року, близько 19 години 50 хвилин, водій ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (в концентрації 0.7 %0 проміле), керуючи автомобілем марки "Лада Калина" державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в с.Веряця по вул. Карпатської Січі, Виноградівського району зі швидкістю 80 км/год (що є більшою за максимально допустиму швидкість в населених пунктах 50 км/год.) в напрямку с.Горбки Виноградівського району, де під час руху грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10 (а). 10.1, 12.1, 12.2, 12.3,12.4 Правил дорожнього руху України, не забезпечив безпеку дорожнього руху, в наслідок чого, допустив виїзд свого автомобіля на зустрічну смугу руху, де навпроти будинку №171 вказаної вище вулиці, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка в той час знаходилася на лівому узбіччі відносно рухаючогося автомобіля, в наслідок чого пішохід ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці події.

Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, скрився з місця події та переховувався від правоохоронних органів по місцю свого проживання.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 2.3 (б), 2.9 (а), 2.10 (а). 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, отриманням пішоходом ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті на місці ДТП.

Таким чином, ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

26.02.2018 водія ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в цей же день повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_1. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав себе винним повністю та щиросердечно розкаявся у скоєному.

ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати що він може переховуватися від органів досудового розслідування ; незаконно впливати на свідків та очевидців даної події; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення та приймаючи до уваги, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, строком на 60 (шістдесят) днів без визначення застави .

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав наведених у клопотанні. Зокрема слідчий звернув увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, і більш м’який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам визначеним п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказуючи на наявність ризиків прокурор наголосила на тому, що підозрюваний ОСОБА_1 після скоєння дорожньо-транспортної пригоди , скрився з місця події та був затриманий правоохоронними органами по місцю свого проживання, що доводить на її думку наявність такого ризику як переховування від органів досудового розслідування. Окрім того прокурор вказала, що 27.02.2018 року до ЄРДР внесено відомості за кваліфікацією ст.135 ч.1 КК України.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно підозрюваного інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, який на його думку забезпечить належну процессуальну поведінку підозрюваного. Зокрема просив врахувати наявність родини та утриманців, місце проживання, місце роботи. Заперечуючи проти доводів слідчого і прокурора вказав на те, що підозрюваний не покидав місце вчинення ДТП. Наголосив на тому , що прокурор не довів, що жоден більш м’який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам зазначеним прокурором.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив обрати йому інший запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, зобов'язувався на кожний виклик слідчого з'являтись.

Заслухавши думку прокурора та слідчого про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення захисника підозрюваного, підозрюваного, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Аналізуючи доцільність обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за вчинення якого передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років .

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані прокурором до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбчених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку слідчого судді, доводяться вагомістю доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним.

При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів , що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам вчинити підозрюваним спроби переховуватись від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Дані про особу ОСОБА_1: уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканець с.Веряця, вул. Миру 70, Виноградівського району, Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_8, працюючий приватним підприємцем, слідчий суддя визнає такими, що не спростовують визнані доведеними вказані вище ризики.

Водночас слідчий суддя вважає, що вік та стан здоров’я ОСОБА_1 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоров’я ОСОБА_1 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Слідчий суддя вважає, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Зокрема, судом враховується те, що згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об'єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об'єктивно зв'язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м’якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_1

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного слідчим суддею, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож слідчий суддя приходить до висновку про доцільність обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 був затриманий 26.02.2018 року о 00 год. 50 хв. , а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаної дати.

Відповідно вимог ст.ст.177, 178, 183, 199 КПК України слідчий суддя враховує передбачені законом обставини та дійшов до висновку про наявність підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, враховуються заявлені обвинуваченою стороною ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.

Оцінюючи в сукупності всі вищевикладені обставини, наявні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України передбачені випадки, коли слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину,наслідком якого є загибель людини та перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, прихожу до переконання, про необхідність застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в силу ч.4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого у кримінальному №12018070000000108– слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управляння Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_5, погоджене начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9- задовольнити .

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 26.04.2018 року, без визначення розміру застави.

Строк тримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання – з 00 год. 50 хв. 26 лютого 2018 року до 00 год. 50 хв. 26.04.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду оголошено 02.03.2018 року о 08 -35 год.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_6