Рішення № 72559111, 26.02.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10857/17

Провадження № 2/750/247/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2018 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого - судді Литвиненко І.В.

за участі секретаря судового засідання - Юрченко І.В.

за участі позивача, представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

третя особа – ОСОБА_4,

в с т а н о в и в :

07.11.2017 року позивач звернулася до суду з позовом до Чернігівської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0533 га., що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:02:025:0193, після померлої 31.10.2016 року ОСОБА_5.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що 31.10.2016 року померла її матір – ОСОБА_5. Померла була власницею земельної ділянки площею 0,0533 га., що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:02:025:0193. Після смерті ОСОБА_5 позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документу, тому вона була змушена звернутись до суду.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні при вирішенні питання покладалася на розсуд суду.

Третя особа надіслала на адресу суду письмові пояснення та додаткові пояснення в яких вказувала на необґрунтованість вимог позивача, у задоволенні позову просила відмовити, а також зазначала, що їй не зрозуміло чому земельна ділянка зменшилась.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

15.03.1999 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради народних депутатів було прийнято рішення № 71, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0933 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (а.с. 70).

16.03.1999 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було видано Державний акт про право приватної власності на землю IV-ЧН № 022226 – на земельну ділянку площею 0,0933 га., що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75 кв. 1, м. Чернігів (а.с. 11).

17.08.2007 року між ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_9 було укладено договір дарування, відповідно до умов якого останньому було подаровано земельну ділянку площею 0,02 га. за адресою: вул. 1-го. Травня, 75 кв. 1, м. Чернігів (а.с. 73).

12.09.2007 року ОСОБА_9 ОСОБА_6 ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_9 було укладено договір дарування, відповідно до умов якого останньому було подаровано земельну ділянку площею 0,02 га. за адресою: вул. 1-го. Травня, 75 кв. 1, м. Чернігів (а.с. 74).

Отже ОСОБА_9 належить право власності на земельну ділянку площею 0,04 га. за адресою: вул. 1-го. Травня, 75 кв. 1, м. Чернігів, кадастровий № 7410100000:02:025:5539, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку ЯГ № 893718 від 02.04.2008 року (а.с. 72).

З огляду на вищенаведене у судовому засіданні встановлено, що із складу земельної ділянки площею 0,0933 га., наданої у приватну власність ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель вибуло 0,04 га., а отже земельна ділянка зменшилась до площі 0,0533 га.

07.03.2008 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЕЛ № 086578 від 12.03.2008 року.

10.11.2008 року після смерті ОСОБА_6 державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка поміж іншого включала в себе 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0933 га., в розмірі 0,0533 га., що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів (а.с. 14).

04.03.2014 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що на день смерті буде їй належати і на що вона за законом матиме право заповіла своїй дочці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).

31.10.2016 року померла ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть І-ЕЛ № 287957 (а.с. 9).

Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 звернулася ОСОБА_3.

04.04.2017 року ОСОБА_9 подав заяву, в якій повідомив про те, що 31.10.2016 року померла його мати – ОСОБА_5, сам він не відноситься до категорії осіб, зазначених в п. 1 ст. 1241 ЦК України, та не має права на обов’язкову частку у спадщині.

05.12.2016 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_5 (а.с. 56).

25.05.2017 року ОСОБА_4 на адресу приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 надіслала повідомлення про наявність у неї прав на обов’язкову частку у спадщині.

17.05.2017 року листом № 200/02-14 ОСОБА_4 було повідомлено, що вона не відноситься до категорії осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині відповідно до ст.. 1241 УК України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла, як на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 (31.10.2016 року), так і на час досягнення ОСОБА_11 55 років, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року. Таким чином, оскільки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на час відкриття спадщини мала лише 57 повних років, а отже не досягла пенсійного віку право на обов’язкову частку у спадщині відповідно до ст.. 1241 УК України у неї не виникло.

21.07.2017 року ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері - ОСОБА_5.

24.07.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 позивачу – ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами № 75, що розташований по вул. 1-го. Травня у м. Чернігові.

11.09.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_3 – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на спадкове майно – частку у праві власності на земельну ділянку № 75, що розташована у місті Чернігові по вулиці 1-го Травня, після померлої 31.10.2016 року ОСОБА_5 у зв’язку із відсутністю правовстановлюючого документу (а.с. 13).

Відповідно до п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за N 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно із статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов‘язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

За таких умов, враховуючи, що померлій ОСОБА_5 належало право власності на земельну ділянку площею 0,0533 га, що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:02:025:0193, та відсутність у спадкоємиці правовстановлюючого документу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на земельну ділянку на земельну ділянку площею 0,0533 га, що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:02:025:0193 в порядку спадкування після померлої 31.10.2016 року ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (місце проживання: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 31 жовтня 2016 року право власності на земельну ділянку площею 0,0533 га, що знаходиться за адресою: вул. 1-го. Травня, 75, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:02:025:0193.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 02.03.2018 року.

Суддя І. В. Литвиненко