
Справа № 761/2843/17
Провадження № 2-а/761/26/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Яриновської Є.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Сидора Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2017 року ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з липня 2016 року позивачем здійснювалась реконструкція квартири АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва, яка належить йому на праві власності.
Будівельні роботи проводились на підставі Декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 29.06.2016 року № 082161810269.
20.09.2016 року позивачеві було винесено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства з вимогами: зупинити з 20.09.2016 року виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та усунути допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 20.12.2016 року.
Позивач зазначав, що ним були зупинені будівельні роботи та вчинені дії з отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
28.12.2016 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Якимчук М.С., з метою перевірки вимог припису від 20.09.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та за результатами проведення перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП.
10.01.2017 року на підставі протоколу, в.о. Директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Багнюк А.Я. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 04/17, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн.
Позивач вважав вказану постанову незаконною у зв'язку із тим, що повідомлення про проведення перевірки було направлено за невірною адресою на АДРЕСА_2, а також акт та протокол складались за відсутністю позивача, що позбавило його прав на надання пояснень та зауважень.
Повідомлення ж про розгляд справи про адміністративне правопорушення надійшло позивачу із запізненням, яке він, у зв'язку із перебуванням у відпустці за межами України, отримав 20.01.2017 року, тоді як розгляд справи відбувся 10.01.2017 року.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 04/17 від 10.ю01.2017 року, якого притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.
20.03.2017 року представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких також зазначав, що одразу після винесення припису ним були зупинені будівельні роботи, а 26.11.2016 року була подана заява до Центру надання адміністративних послуг про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Позивач зазначав, що не отримав вказаних умов через неправомірне запитування у нього додаткових документів Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскарження дій якого планується в судовому порядку.
А тому позивач вважав, що невиконання припису відбулось не з його вини.
В запереченнях на позов, відповідач зазначав, що його дії повністю відповідали вимогам закону, оскільки відповідачем не було виконано припис від 20.09.2016 року та не отримано містобудівних умов та обмежень. Виклик та повідомлення позивача про розгляд справи здійснювались у передбачений законодавством спосіб, а тому постанова є правомірною.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, зазначених в письмових запереченнях.
Допитана в судовому засіданні як свідок Якимчук М.С., яка є головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), пояснила суду, що під час здійснення перевірки позивач ОСОБА_3 був особисто присутнім під час проведення перевірки та надавав їй доступ до приміщення, про що було складено фото фіксацію. При цьому зазначала, що не бачила проведення будівельних робіт, разом із тим, містобудівних умов та обмежень їй надано не було. Після чого, свідок склала протокол про адміністративне правопорушення та своєчасно направила всі документи позивачу з урахуванням вимог закону. Також вказувала, що повідомляла про необхідність явки ОСОБА_3 для складення протоколу, але він відмовився.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Євдокименко А.В. було винесено припис, яким висунуто вимогу: з 20.09.2016 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності та усунути допущені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 20.12.2016 року (а.с. 77-78).
Відомості про оскарження позивачем або скасування судом вказаного припису суду не надані.
13.12.2016 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено направлення для проведення позапланової перевірки для виконання вимог припису від 20.09.2016 року із терміном перевірки з 13.12.-19.12.2016 року та направлення від 23.12.2016 року із терміном перевірки з 23.12.-29.12.2016 року (а.с. 82, 83).
Також листом повідомлено ОСОБА_3 про необхідність прибуття до департаменту та надання документів (а.с. 84).
28.12.2016 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено акт перевірки, згідно з яким ОСОБА_3 не виконано вимоги припису та не отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, що є порушенням вимог п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с. 86) та припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28.12.2016 року (а.с. 88).
28.12.2016 року головним державним інспектором інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено протокол про адміністративне правопорушення від за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 90).
Від підпису вказаних документів позивач відмовився, про що було здійснено відмітку про це.
Акт перевірки, припис та протокол було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням 28.12.2016 року, підтвердженням чого слугує квитанція про відправку (а.с. 92).
В подальшому, 10.01.2017 року в.о. Директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Багнюк А.Я. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 04/17, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800,00 грн. (а.с. 96).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».
Пунктом 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно зі п. 7 Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Абзацом першим пункту 9 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
В силу приписів п. 13 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Водночас, пункт 14 Порядку визначає, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Згідно з п. 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Пунктом 22 Порядку передбачено складання постанови про накладення штрафу.
При цьому варто зауважити, що проведення перевірки суб'єкта містобудування Інспекцією за його участю не вимагається, оскільки суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має лише право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до п. 13 Порядку № 553.
Тому, відсутність чи присутність суб'єкта містобудування під час проведення Інспекцією перевірки належного йому об'єкта будівництва жодним чином не впливає на можливість фіксування, із занесенням відповідної інформації до акту перевірки, посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю фактичних обставин перевірки.
Судом встановлено, що позивач був присутній під час проведення перевірки, проте від підпису акта перевірки та протоколу відмовився, про що свідчить напис інспектора у відповідних графах вказаних документів, тому відповідно до п. 21 Порядку № 553 вказаний акт йому надіслано поштою.
Також вказане підтверджується показаннями інспектора, допитаного в судовому засіданні в якості свідка.
Наведене спростовує доводи позивача про те, що він не був присутній під час проведення перевірки Інспекцією. Доказів зворотного позивачем суду не надано.
Відомостей щодо порушення кримінальної справи (провадження) по факту фальсифікації посадовими особами Інспекції акту перевірки суду не надано, відтак у суду не має підстав вважати недостовірною інформацію, зафіксовану у вказаному акті перевірки.
Під час здійснення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 інспекцією встановлено порушення ст. ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та невиконання припису від 20.09.2016 року, а саме щодо усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності в термін до 20.12.2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не виконано вимоги припису від 20.09.2016 року, а саме не отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у встановлений приписом строк.
Представник позивача наголошував, що позивач належним чином та в повному обсязі вжив всі можливі заходи для виконання припису, проте не зміг його виконати з незалежних від його волі причин.
Водночас факт вчинених порушень позивачем не заперечується.
При цьому, доказів того, що позивачем були оскаржені дії відповідача щодо неправомірного запитування у нього додаткових документів суду не надано.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач відмовився від отримання акту перевірки та припису, про що інспектором було здійснено помітку.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки, протокол та припис направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням.
Щодо посилання позивача на той факт, що акт, припис та протокол отримано 20.01.2017 року, тобто вже після розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд вказує, що згідно із пунктом 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06.04.1995, у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.
Відповідно до ст. 41 Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Питання про накладення штрафу за виявлене під час перевірки порушення розглядається керівником відповідної інспекції на підставі переданих йому протоколу та всіх матеріалів перевірки (пункт 20 Порядку).
Відповідно до частини 1 статті 277 КУпАП справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення на позивача стягнення у вигляді штрафу прийнята на підставі складеного під час державного архітектурно-будівельного контролю протоколу та матеріалів перевірки.
Таким чином, в зв'язку з тим, що позивач не заперечує факт неотримання містобудівних умов, суд вважає, що постанова № 04/17 від 10.01.2017 року про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, прийняті відповідачем правомірно.
Крім того, суд не погоджується з доводами позивача про відсутність у відповідача правових підставі для призначення та проведення перевірки, оскільки вони є необґрунтованими.
Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження направлення йому документів інспектором за невірною адресою, оскільки із матеріалів справи також вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 він отримує кореспонденцію.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги доводи відповідача щодо правомірності дій під час проведення перевірки та зважаючи на те, що дії відповідача передбачені нормами чинного законодавства, зокрема: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 735) та те, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 243, 297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (02094, АДРЕСА_2) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вулиця Трьохсвятительська, 4В, код ЄДРПОУ 40224921) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст рішення складено: 02.03.2018 року.
Судове рішення № 72558770, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 27.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/2843/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: