Ухвала суду № 72558270, 16.02.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/4484/18

1-кс/760/2968/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Фомін В.А., при секретарі Чеботаренко А.П., за участю прокурора - Самченко І.В., підозрюваного - ОСОБА_2, захисника - Ангеліна І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві Ксендзової О.Т., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городня Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого за вчинення корисливого злочину, в кримінальному провадженні № 12018100090001697 від 14.02.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, -

В с т а н о в и в:

15.02.2018 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві Ксендзової О.Т., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_2 14.02.2018 приблизно о 15 годині 25хвилин, знаходячись в торговому залі магазину «Сільпо» №23 ТОВ «Сільпо-Фуд», який розташований по Чоколівському бульвару, 6 в м. Києві, вирішив повторно таємно викрасти чуже майно.

Як пояснював слідчий, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, 14.02.2018 приблизно о 15 годині 30 хвилин діючи умисно, переслідуючи мету наживи та особистого матеріального збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Сільпо» №23, за адресою: м. Київ, Чоколівський б-р, 6, підійшов до стелажів з горілчаними виробами, та взяв із полиці пляшку віски "Johnnie Walker Black label", ємністю 700 мл, вартістю 633,33 грн., без ПДВ (760,00 гривень з урахуванням ПДВ), яке належить ТОВ "Сільпо-ФУД". Після чого, вказане майно ОСОБА_2 сховав собі під пояс штанів,в які був одягнений.

Після чого ОСОБА_2 таємно викравши чуже майно, що належить ТОВ "Сільпо-ФУД", утримуючи його при собі, намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення та направився до виходу з магазину «Сільпо» №23, однак не зміг довести свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки, перетнувши касову зону даного магазину, був зупинений охороною вище вказаного магазину з викраденим майном.

Вина ОСОБА_2 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- рапортом ДОП Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5;

- протоколом - заявою ОСОБА_6 від 14.02.2018 про скоєння вищевказаного кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 14.02.2018, згідно якого у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено пляшку віски "Johnnie Walker", ємкість 700 мл;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

14.02.2018 о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15.02.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та вказував на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків , у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні адвокат Ангелін І.І. проти поданого клопотання заперечував, вважаючи клопотання необгрунтованим. Просив застосувати до підозрюваного більш мякий запобіжний захід..

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечував та підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку

У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, з метою запобігання спробам може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.

У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.

При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_2 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090001697, прокурора, суду;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві Ксендзової О.Т., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городня Ічнянського району Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого за вчинення корисливого злочину, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 рахувати з 15 години 30 хвилин 14 лютого 2018 року - з моменту затримання.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 закінчується о 15 годині 30 хвилин 14 квітня 2018 року.

Розмір застави визначити у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090001697, прокурора, суду;

- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 Самченко І.В.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.А.Фомін