Рішення № 72557152, 28.02.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6793/17

Провадження № 2-а/727/36/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю відповідача ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 правління Товариства індивідуальних гаражів №15 «Надія» ОСОБА_1 до Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3, ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про скасування постанови № 29 від 04 липня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_5 правління Товариства індивідуальних гаражів № 15 «Надія» ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № 29 від 04 липня 2017 року по справі про адміністративне правопорушеннядо відповідачів ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3, посилаючись на те, що рішенням Чернівецької міської ради народних депутатів від 01.11.1994 року №218/7 Товариству по експлуатації особистих гаражів №15 «Надія» в м.Чернівці, вул.Лохвицька видано державний акт на право постійного користування 4,48 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для будівництва гаражів.

04 липня 2017 року державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області складено документи про те, що товариство індивідуальних гаражів №15 «Надія» по будівництву та експлуатації колективних гаражів -стоянок для автомашин та мотоциклів в особі голови правління ОСОБА_1 самостійно зайняло та використовує земельну ділянку площею 0,2679 га із земель запасу міста по вул.Лохвицькій, 10 м.Чернівці. Самовільне зайняття земельних ділянок здійснено шляхом будівництва нежитлових будівель (гаражів), що вийшли за межі земельної ділянки, вказаної в Державному акті на право постійного користування землею серії І-ЧВ №000043 від 25.01.1995 року.

Зазначає, що Товариство індивідуальних гаражів №15 «Надія» по будівництву та експлуатації колективних гаражів - стоянок для автомашин та мотоциклів, яке він очолює, не виходило за межі земельної ділянки, яка вказана в Державному акті на право постійного користування землею серії І-ЧВ №000043 від 25.01.1995 року. Навпаки, його площа зменшилася у зв’язку з тим, що іншими особами без погодження меж із гаражним кооперативом самовільно захоплено частину земельної ділянки Товариства.

Стверджує, що окремі індивідуальні гаражі, які за своїми розмірами можливо і виходять за межі товариства індивідуальних гаражів №15 «Надія», однак вони є приватизованими їх власниками разом із землею, на якій вони розташовані, про що свідчать Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, які видавалися рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради, починаючи з 2012 року. За таких обставин, вважає себе неналежним суб»єктом, на якого складена оскаржувана постанова.

Також позивач звертає увагу суду на те, що на засідання виконавчого комітету Чернівецької міської ради його ніколи ніхто не запрошував. Претензій з боку Чернівецької міської ради щодо користування землею товариством індивідуальних гаражів №15 «Надія» йому також ніхто не висловлював.

Також звертає увагу суду на те, що самовільного зайняття земель із запасів міста Чернівці він не допускав.

Позивач вказує, що пояснення, які він надавав 04.07.2017 року державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області, до уваги останніми взято не було. Викладене, на думку позивача, свідчить, що всупереч приписам ст.45 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин даної справи забезпечено не було. Це і стало причиною того, що позивач відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення №00032 від 04 липня 2017 року, який був складений стосовно нього.

Позивач вважає складену відносно нього постанову №29 від 04 липня 2017 року необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам норм КУпАП, внаслідок чого на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення.

На основі викладеного, позивач просить суд скасувати постанову №29 від 04 липня 2017 року, винесену Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3 по притягненню його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Ствердив, що гаражі товариства збудовані ще в 1992 році. Також він особисто наймав незалежного спеціаліста по землеустрою ОСОБА_7, яким були виявлені суттєві розбіжності з замірами спеціаліста Держгеокадастру. Ствердив, що на час перевірки ним були надані всі необхідні документи, в тому числі, і копію статуту товариства. Вважав, що його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності та просив суд скасувати оскаржувану постанову.

Відповідач - Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову не визнав. Вказав, що Чернівецькою міською радою була створена відповідна комісія, у якої існували сумніви з приводу законності побудови гаражів товариства. А тому був залучений приватний підприємець ОСОБА_8, який виявив порушення, що полягали у самовільному зайнятті земельних ділянок при побудові гаражів. Ці заміри їм вже надала комісія. При цьому, що заміри спеціаліста ОСОБА_7 ними при винесенні постанови також були розглянуті. Не заперечував, що розміри площ у висновках ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не співпадали. Однак вважав, що факт порушення меж земельної ділянки підтвердився, а тому позивача, як ОСОБА_5 правління Товариства індивідуальних гаражів №15 «Надія» було притягнуто до адміністративної відповідальності. На думку відповідача, сама позивач вказував на яких земельних ділянках треба будувати гаражі. При цьому, відповідач ствердив - які саме конкретно гаражі вийшли за межі відведених товариству земельних ділянок ними не встановлювалось.

Представник головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області – ОСОБА_9 в судовому засіданні вимоги позову не визнав та надав суду письмові заперечення на позов. Звернув увагу суду на те, що позивач ОСОБА_1 представляє інтереси членів кооперативу, тому й повинен нести адміністративну відповідальність. Також вважав, ОСОБА_1 повинен був знати точні межі земельної ділянки та повинен був запобігти самовільному зайняттю земельних ділянок. При цьому, чи робив приватний підприємець ОСОБА_8 фактичні заміри земельних ділянок на місці – йому не відомо.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає що адміністративний позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.07.2017 року №29 (а.с.30), винесеної державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. З вказаної постанови вбачається, що товариство індивідуальних гаражів №15 «Надія» в особі голови правління ОСОБА_1 самовільно зайняло та використовує земельну ділянку площею 0,2679 га із земель запасу Чернівецької міської ради по вул.Лохвицькій, 10 в м.Чернівці.

Згідно зі ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 53-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем, в свою чергу, не представлено належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на основі яких державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3встановив наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та винність позивача в його вчиненні.

Більше того, у фабулі оскаржуваної постанови зазначено, що обставини, які ставляться в вину, вчинені товариством індивідуальних гаражів №15 «Надія» .

При цьому, в оскаржуваній постанові жодним чином не зазначено – які саме конкретні дії позивача призвели до адмінправопорушення, передбаченого Ст.53-1 КУпАП.

В той же час, згідно п.9.20 Статуту Товариства індивідуальних гаражів №15 "Надія" по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомашин та мотоциклів, голова кооперативу:

- забезпечує виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів кооперативу і правління;

- без довіреності діє від імені кооперативу, представляє його в стосунках з іншими юридичними і фізичними особами, видає доручення, відкриває розрахункові рахунки в банках, несе відповідальність за діяльність кооперативу, його майно та обладнання, видає в межах своєї компетенції накази, розпорядження та, відповідно до трудового законодавства, приймає на роботу та звільняє з неї працівників, розпоряджається в установленому порядку коштами кооперативу;

- організовує роботу правління кооперативу;

- від імені кооперативу укладає договори з юридичними та фізичними особами;

- встановлює розподіл обов’язків працівників кооперативу, затверджує бухгалтерські звіти, баланс кооперативу, надбавки до основної зарплати, підписує банківські касові та інші фінансові документи;

- вирішує всі питання поточної діяльності кооперативу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не є належним суб»єктом стосовно обставин, описаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, в ході судового розгляду даної адміністративної справи відповідачем не було надано суду належних доказів на підтвердження факту, що на позивача покладено обов»язки фактичних замірів та дотримання меж по будівництву індивідуальних гаражів на земельній ділянці товариства індивідуальних гаражів №15 «Надія» .

При цьому, згідно пояснень відповідача та представника відповідача, наданих в судовому засіданні, чи здійснювались фактичні заміри земельних ділянок на місці – їм не відомо, що, на думку суду, дає обґрунтовані підстави для сумнівів у наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП , описаного в оскаржуваній постанові.

Крім цього, суд враховує також і пояснення самого відповідача, який в судовому засіданні визнав, що розміри замірів спірної земельної ділянки, проведені спеціалістами ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - не співпадали.

За таких обставин відповідачем у встановленому порядку не доведено обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови з урахуванням усіх обставин, що мають значення для її прийняття, що також є підставою для її скасування.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Згідно приписів ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суд при цьому зазначає, що, з урахуванням Конституційних принципів законності та індивідуалізації відповідальності, обов'язковою передумовою накладення на особу адміністративного стягнення є точний виклад обставин вчиненого нею адміністративного правопорушення, прямо передбаченого законодавством. Притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях є неприпустимим.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що під час винесення оспорюваної постанови, відповідачем не зібрано достатніх достовірних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не долучено інших відомостей необхідних для вирішення справи, передбачених ст. 268 КУпАП України, у зв»язку з чим позовні вимог про скасування постанови №29 від 04 липня 2017 року, винесеної стосовно позивача, підлягають до задоволення.

Стосовно закриття провадження по адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, то така вимога позивача задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст.284 КУпАП вказане питання вирішує орган (посадова особа), який розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Адміністративні суди не вирішують справу про адміністративне правопорушення, а розглядають позови щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст.245 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи не відноситься прийняття рішення щодо закриття провадження по адміністративній справі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП і тому відповідно до п.1 ч.1 ст.242 КУпАП постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП. Разом з тим, в закритті провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності слід відмовити.

Керуючись ст.ст.77, 205, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_5 правління Товариства індивідуальних гаражів №15 «Надія» ОСОБА_1 до Державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3, ОСОБА_6 управління Держгеокадастру в Чернівецькій області про скасування постанови № 29 від 04 липня 2017 року по справі про адміністративне правопорушення– задовольнити частково.

Скасувати постанову №29 від 04 липня 2017 року, винесену Державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлений 03 березня 2018 року.

Апеляційна скарга може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ :