Ухвала суду № 72555449, 03.03.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3831/17

провадження №2/619/234/18

УХВАЛА

03 березня 2018 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіОСОБА_1

справа №619/3831/17 про визнання недійсним договору, визнання права власності та витребування майна:

позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 61106 АДРЕСА_1;

відповідач: ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1;

відповідач: ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2;

третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_5, місце знаходження: 62302 Харківська область Дергачівський район м. Дергачі вул. Сумський шлях №155, -

розглянув заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, –

встановив

21 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_5, в якому на підставі ст.ст.203, 215, 216, 236, 388 ч.3 п.1, 246, 1216, 1261 ЦК України просила визнати договір купівлі-продажу ? частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: Харківська область Дергачівський район м. Дергачі провулок Східний №18, посвідченому 19 грудня 2014 року приватним нотаріусом ОСОБА_5, зареєстрованому в реєстрі за №3848, - недійснім з моменту його укладення; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: Харківська область Дергачівський район м. Дергачі провулок Східний №18, як спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 15 липня 2014 року; витребувати з чужого незаконного володіння ? частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: Харківська область Дергачівський район м. Дергачі провулок Східний №18.

02 березня 2018 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій ОСОБА_2 просить накласти арешт на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: Харківська область Дергачівський район м. Дергачі провулок Східний №18. В обґрунтування заяви зазначила, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких ОСОБА_2 звернулася до суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з наступних мотивів.

Частинами 1 та 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов’язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення позову.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз’яснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.5 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Суддя вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, але не співмірною із заявленими вимогами.

В зв’язку з цим суддя дійшов висновку про забезпечення позову шляхом заборони відчуження та/або передавання в заставу, або інше обтяження нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-261, 353 ч.1 п.3, 354, п.п.8, 9, 15.5 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд –

постановив

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову заборони відчуження та/або передавання в заставу, або інше обтяження нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район м. Дергачі провулок Східний №18.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити заявнику ОСОБА_2, відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області для негайного виконання та для вжиття відповідних заходів.

Роз’яснити, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 березня 2018 року.

Суддя Є. А. Болибок