Рішення № 72555166, 03.03.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/68/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (с.Хорів вул. Л.Українки,82 Острозького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (с.Хорів вул. Соколюка,45 Острозького району Рівненської області) про стягнення аліментів на утримання дитини

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів звернулась ОСОБА_1

Зазначає, що на даний час вона перебуває в шлюбі з відповідачем, однак в провадженні Острозького районного суду перебуває цивільна справа про розірвання шлюбу, укладеного між нею та відповідачем ОСОБА_2

Свої позовні вимоги мотивує тим, що від спільного подружнього життя в них з відповідачем народилась дитина – син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні.

Вказує, що не має можливості надати сину належне утримання, достатнє для його віку, оскільки має тимчасовий, нерегулярний дохід та дохід в розмірі 3828 грн. 10 коп. на рік, який отримує від здачі в оренду власного земельного паю.

Зазначає, що інших джерел доходу, власного рухомого чи нерухомого майна та грошових заощаджень немає. Вказала, що стан здоров’я в неї та сина добрий, інших осіб на утриманні немає.

Одночасно пояснила, що відповідач ОСОБА_2, проживає окремо та протягом останніх п’яти років ухиляється від участі в утриманні сина ОСОБА_3, хоча має всі можливості брати достатню, належну та регулярну участь в матеріальному утриманні сина.

Зазначила, що відповідач за віком, станом здоров’я є працездатним, тобто має фізичну можливість працювати та постійно працює на посаді комбайнера ТзОВ "ОСОБА_4 ПЛЮС", від чого отримує стабільний, регулярний дохід. Також відповідач отримує дохід від здачі в оренду власних земельних паїв та обробітку присадибної земельної ділянки, однак повідомити розмір своїх доходів відповідач відмовляється.

Вказує, що їй відомо про те, що у ОСОБА_2 власного нерухомого майна, крім земельних паїв немає, а також немає грошових заощаджень, інші особи на його утриманні не перебувають, стан здоров’я відповідача задовільний.

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що позасудові заходи вирішення спору жодних результатів не дали, так як на її неодноразові звернення та звернення сина, відповідач ОСОБА_2 відмовся приймати участь в матеріальному утриманні сина ОСОБА_5

Просить позов задовольнити і стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3 у розмірі ? частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Суд, розглянувши справу відповідно до ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З свідоцтва про шлюб серії І-ГЮ №018778 встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 09.11.2006 року (актовий запис №11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-ГЮ №168572, виданого 22.12.2003 року Хорівською сільської радою Острозького району, встановлено, що ОСОБА_3 народився 21.11.2003 року і його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1

З довідки Хорівської сільської ради Острозького району Рівненської області №17 від 03.01.2018 року, встановлено, що на даний час син сторін у справі проживає позивачкою.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.07.2015 року, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.07.2015 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме мйно про реєстрацію права власності від 24.07.2015 року, договору оренди землі від 03.08.2015 року, позивачці ОСОБА_6 належить земельна ділянка, площею 2,2613 га, та вона отримує дохід в розмірі 3828 грн. 10 коп. на рік, від здачі в оренду власного земельного паю для ТзОВ "Захід Агро".

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 17.01.2018 року, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 на праві власності належать земельні ділянки, площею 0,1088 га, 0,33 га, 1,96 га, що розміщенні на території Хорівської сільської ради Острозького району та здані ним в оренду. Таким чином, в судовому засіданні встанволено, що ОСОБА_2 отримує стабільний дохід у виді орендної плати.

В своїй позовній заяві позивачка зазначає, що відповідач ОСОБА_2 працює на посаді комбайнера у ТзОВ "ОСОБА_4 ПЛЮС", однак з листа ТзОВ "ОСОБА_4 ПЛЮС" №9 від 09.02.2018 року вбачається, що ОСОБА_2 у трудових відносинах із вказаним товариством не перебуває. В той же час, при вирішенні позову суд виходить з того, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав та таким чином не заперечив відсутності у нього можливості утримувати дитину та не вказав на будь-які суттєві обставини, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про можливість стягнення з нього аліментів на утримання дитини.

В судовому засіданні з матеріалів справи, встановлено, що неповнолітня дитина – ОСОБА_3, народився 21.11.2003 року і його батьками є позивачка та відповідач у справі. З пояснень позивачки встановлено, що на даний час син сторін у справі перебуває на утриманні матері ОСОБА_1, а відповідач належним чином дитину не утримує.

Відповідно до ст.180 СК України, обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках. При цьому, будучи батьком дитини, ОСОБА_2 свою дитину належним чином не утримує, хоча зобов’язаний це робити.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому при вирішенні питання про стягнення аліментів суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітного ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому судом береться до уваги стан здоров’я та матеріальне становище дитини та сторін, відсутність у сторін по справі інших утриманців, а також наявність них нерухомого майна та відсутність грошових заощаджень.

Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 18 січня 2018 року, а тому, за правилами ст.191 СК України, саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.

Водночас, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути 704 грн. 80 коп. судового збору.

На підставі ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 (с.Хорів вул. Соколюка,45 Острозького району Рівненської області) на користь ОСОБА_1 (с.Хорів вул. Л.Українки,82 Острозького району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_1) аліменти на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи від дня пред’явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 704 грн. 80 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_7