Ухвала суду № 72554900, 02.03.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/403/17

Номер провадження 2-а/623/5/2018

У Х В А Л А

Іменем України

02.03.2018 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О., розглянувши заяву про самовідвід судді Гуренко М.О.,

ВСТАНОВИВ :

17 лютого 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Ізюмського міського голови ОСОБА_2, Ізюмської міської ради, виконавчого комітету Ізюмської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, скасування актів органів місцевого самоврядування та зобов’язання вчинити певні дії.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 лютого 2017 року, справа була розподілена на суддю Гуренко М.О.

28 лютого 2018 року судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О. внаслідок запиту до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області стало відомо, що прокуратурою Харківської області внесено відомості до ЄРДР №4201800000000180 за ч.1 ст.365 КК України щодо винесення неправосудного рішення суддею Гуренко М.О. за заявою ОСОБА_3

По справі, яка перебуває в провадженні судді Гуренко М.О. №623/403/17, ОСОБА_3 є третьою особою.

Дану інформацію в судовому засіданні підтвердив і сам ОСОБА_3

Відповідно до ч.1 п.4 ст.36 КАС України, підстави для відводу (самовідводу) судді, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3, ч.12 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

В силу змісту ст. 6 Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до п.1.1. Бангалорських принципів поведінки судді суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов’язком судді.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри особи може створити враження необ’єктивності та неупередженості суддів розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об’єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, оскільки за заявою ОСОБА_3, який є третьою особою за даним адміністративним провадженням, прокуратурою Харківської області були внесені відомості до ЄРДР стосовно судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Гуренко М.О., з метою виключення підозри у втручання в процес правосуддя, виключенню можливої упередженості судді, з метою виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо безсторонності судді дають суду підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Гуренко М.О.

Керуючись п. 1.1 Бангалорських принципів, ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», рішеннями ЄСПЛ, ст.ст.36, 39, 40,41 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву про самовідвід судді Гуренко М.О. в межах справи № 623/403/17 -задовольнити.

Справу передати до канцелярії суду для вирішення питання про її перерозподіл в порядку, передбаченому ст.31 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: М.О. Гуренко