Постанова № 72554630, 28.02.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/183/17 Номер провадження 22-ц/786/547/18Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.,

за участю секретаря Ачкасової О.Н.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року (час ухвалення рішення з 13:33. по 14:07; дата виготовлення повного тексту рішення - 19.12.2017 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро" про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі і скасування записів про речове право, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції позивача, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночка Олександр Вікторович, виконавчий комітет Глобинської міської ради Полтавської області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" звернулось до суду з вказаним позовом, після неодноразової зміни позовних вимог, остаточно просило:

-визнати за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із гр. ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_1 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі № 84 від 25.04.2006 року між ТОВ "Полтавазернопродукт", як орендарем, із ОСОБА_2, як орендодавцем;

- визнати поновленим договір оренди землі № 84 від 25 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ ІПК « Полтавазернопродукт», щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі № 84 від 25.04.2006 року;

- визнати недійсним договір оренди № б/н від 19.04.2016 року, укладений між ТОВ «Золоті Лани 2015» та ОСОБА_2, щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за №29519365 від 06.05.2016 року;

- визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 18.09.2017 року, укладений між ОСОБА_2 і ТОВ «Глобино Агро», щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 та скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за № 37209854 від 22.09.2017 року;

- визнати укладеною додаткову угоду від 01.06.2017 року до договору оренди землі № 84 від 25.04.2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», зареєстрованого у відділі Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.12.2007 року за № 040756200127;

- вирішити питання судового збору.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що 19.04.2016р. і 18.09.2017 року ОСОБА_2 укладала нові договори оренди землі з ТОВ "Золоті Лани 2015" і ТОВ «Глобино Агро», тоді як договір оренди тієї ж земельної ділянки від 25.04.2006 року, укладений між ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» і ОСОБА_2, ще не припинив своєї дії, у зв'язку з чим було порушене право позивача на користування земельною ділянкою згідно договору, а також переважне право на продовження строку дії укладеного раніше договору оренди землі. ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» як добросовісний орендар виконало вимоги ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» та набув у встановлену законом порядку переважне право на продовження дії договору оренди, отже укладений 18.09.2017 року між ОСОБА_4 і ТОВ «Глобино Агро» договір оренди землі є недійсним.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано за ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнано поновленим договір оренди землі від 25.04.2006 № 84, укладений між ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" і ОСОБА_2, щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 19.04.2016 р. між ТОВ "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_2, щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2, - раніше вчинений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 14423869, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29519365 від 06.05.2016 10:03:01.

Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений 18.09.2017 між ТОВ "Глобино Агро" і ОСОБА_2, щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2, та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 22464374, внесений за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37209854 від 22.09.2017 08:51:46.

У задоволенні позову у іншій частині відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ "Глобино Агро", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Глобино Агро" вказувало, що суд першої інстанції не з'ясував межі позовних вимог, не взяв до уваги позицію ОСОБА_2 щодо її небажання продовжувати договір оренди землі та направлення з цього приводу позивачу заяви.

Також вказувало, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що договір оренди землі між ОСОБА_2 та ними повністю відповідає вимогам закону, укладений добровільно і станом на час подачі апеляційної скарги ТОВ "Глобино Агро" здійснює фактичний обробіток вищевказаної земельної ділянки, а саме: здійснило глибоку оранку, необхідну для підготовки земельної ділянки до посіву зернових культур навесні 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» стверджує про законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що суд дав правильну оцінку наявним у справі доказам і встановленим фактичним обставинам та правильно застосував спеціальну норму закону, яка регулює спірні правовідносини, а саме ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі». Зазначається, що ОСОБА_2 та ТОВ «Глобино Агро» упродовж 2016 і 2017 року своїми діями умисно перешкоджали ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» реалізувати своє переважне право на продовження дії договору оренди шляхом укладення та розірвання договорів відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_2

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджено належними і допустимими доказами, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 07.06.2001 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василевської сільської ради Семенівського району Полтавської області (а.с. 19-20).

25 квітня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Степове» укладено договір оренди № 84 земельної ділянки площею 4,34 га зі строком дії на 5 років з переважним правом поновлення його на новий строк для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 8). Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2, розташована на території Василевської сільської ради Полтавської області (а.с.8-10).

25 квітня 2006 року на виконання умов укладеного договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 передала, а ТОВ Агрофірма «Степове» прийняло земельну ділянку загальною площею 4,34 га (з них ріллі 4,34 га), розташовану на території Василевської сільської ради Семенівського району Полтавської області у відповідності до плану земельної ділянки.

10.09.2012 року вказаний договір зареєстровано у Семенівському районному відділенні Полтавської регіональної філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 532450004002693 (а.с.11).

Згідно статуту ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ Агрофірма «Степове».

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ Агрофірми «Степове» є ТОВ фірма «Астарта-Київ», а правонаступником є ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт».

01 червня 2012 року між ОСОБА_2 та виробничим підрозділом Агрофірма «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 84 від 25 квітня 2006 року, якою змінено грошову оцінку земельної ділянки, визначено орендну плату, продовжено термін дії договору на 5 років з моменту державної реєстрації додаткової угоди.(а.с.11).

10.09.2012 року вказану додаткову угоду зареєстровано у відділі Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 532450004002693, отже дію договору оренди землі продовжено до 10 вересня 2017 року (а.с.11).

01.06.2017 року ВП АФ «Степове» ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» направило на адресу ОСОБА_2 лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки належної останньому разом з проектом додаткової угоди та листівкою пайовика (а.с.74).

Згідно інформації наданої ПАТ «Укрпошта» вказаний лист-повідомлення отримано ОСОБА_2 13.06.2017 року (а.с.76).

30.08.2017 року ОСОБА_2 направила до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» заяву про відсутність наміру продовжувати дію договору оренди землі, укладеного між ними і просила вважати його припиненим з 11 вересня 2017 року (а.с.101).

Згідно інформації, наданої ПАТ «Укрпошта», вказану заяву ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» отримано 05.09.2017 року (а.с.103).

11 вересня 2017 року ОСОБА_2 звернулася повторно до ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» з листом-повідомленням про небажання продовжувати термін дії договору оренди землі та повернення їй її земельної ділянки одразу після збору урожаю у 2017 році (а.с.104).

Згідно інформації, наданої ПАТ «Укрпошта», вказаний лист-повідомлення ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» отримано 19.09.2017 року (а.с.107).

20 жовтня 2017 року ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» своїм листом повідомило ОСОБА_2, що має намір захищати свої права в суді та відстоювати своє переважне право на поновлення договору оренди землі № 84 від 25.04.2006 року (а.с.160)

Згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію іншого речового права від 22.09.2017 року, 19.04.2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Золоті лани 2015» укладено договір оренди б/н земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Василевської сільської ради Полтавської області, зі строком дії з 11.09.2017 року по 11.09.2024 рік і який зареєстровано приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ганночкою О.В. за № 14423869 від 28.04.2016 року (а.с.111).

Цей договір розірвано 06 вересня 2017 року за взаємною згодою сторін (а.с.216).

Відповідно даного витягу також встановлено, що 06.09.2017 року вищевказаний договір оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Золоті лани 2015» розірвано. ( а.с.111 зворот).

Згідно статуту ТОВ «Глобино Агро» є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ «Золоті лани 2015» (а.с.87-93).

Згідно інформаційної довідки від 25.10.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єкта нерухомого майна, 18.09.2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Глобино Агро»» укладено договір оренди б/н земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої на території Василевської сільської ради Полтавської області, зі строком дії 7 років з правом пролонгації, який зареєстровано Виконавчим комітетом Глобинської міської ради Полтавської області за № 37209854 від 22.09.2017 року (а.с.118-119).

Своїм листом № 319 від 18 жовтня 2017 року ТОВ «Глобино Агро» повідомило ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» про укладення договорів оренди земельних ділянок з 41 особою, серед яких є ОСОБА_2, в зв'язку з чим 01 листопада 2017 року відбудеться виділення земельних ділянок в натурі за участі фактичного орендаря ТОВ «Глобино Агро», представників землевпорядної організації та місцевого самоврядування. Запропоновано представнику взяти участь в проведенні виділення земельних ділянок в натурі(а.с.131-134).

Згідно копії дорожніх листів трактора № 2771, 2756, 2755, 2748, 2743, 2741, 2733, 2728 в період з 16.11.2017 року по 20.11.2017 року відбулася оранка поля ТОВ «Глобино Агро» в с. Брусове.( а.с.138-146)

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції правильно визначив суть і характер спірних правовідносин та норму права, яка їх регулює - ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт» виконав вимоги ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» і, оскільки ОСОБА_2 як власник землі не надав у встановлений місячний відповіді про своє небажання укласти додаткову угоду, то він як добросовісний орендар набув переважне право на продовження дії договору оренди землі. Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача ТОВ «Глобино Агро» щодо існування обставин, передбачених ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», оскільки вони окремою підставою для виникнення переважного права на продовження строку оренди землі.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до ч.2 ст. 31 ЦПК України (чинного на час подачі позову до суду) до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Таким чином, нормами ЦПК України (2004 року) передбачено право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, і лише до початку розгляду судом справи по суті. Одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється, оскільки фактично у такому випадку виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову, які згідно зі ст.31 ЦПК України (2004 року) може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Пред'явивши позов, позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 19.04.2016 року та скасувати його державну реєстрацію, зазначав підставою позову грубе порушення його переважного права на користування земельною ділянкою на умовах діючого договору оренди.

Згідно поданої заяви про зміну підстав позову позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 19.04.2016 року, скасувати його державну реєстрацію та доповнивши, просив визнати поновленим договір оренди землі № 85 від 25 квітня 2006 року, зазначивши при цьому ті ж самі підстави позову і доповнивши їх його переважним правом.

Відповідно до поданої заяви про зміну позовних вимог позивач просив визнати недійсним договір оренди б/н від 19.04.2016 року, скасувати його державну реєстрацію, визнати поновленим договір оренди землі № 85 від 25 квітня 2006 року, та доповнив свої позовні вимоги, вимогами про визнання недійсним договір оренди землі б/н від 18.09.2017 року та визнати укладеною додаткову угоду від 01.06.2017 року до договору оренди землі № 85 від 25 квітня 2006 року, зазначивши при цьому ті ж самі обставини підстав позову.

Судом встановлено, що позивачем доповнено позовні вимоги та не змінено підставу і предмет позову. Крім того, такі доповнення до позову позивач просив провести до початку розгляду справи по суті як вимагає ст. 31 ЦПК України (чинна на час подачі позову до суду).

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порушення Семенівським районним судом Полтавської області норми процесуального права є необґрунтованими.

Стосовно підстав для набуття орендарем переважного права на поновлення договору оренди.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п'ятою статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди;

орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі:

у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди

і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів:

орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди;

до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк;

до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою;

орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Наведений правовий висновок сформульований у постанові ВСУ №146цс16 від 23 березня 2016 року. Хоча у справі, переглянутій Верховним Судом України, були наявні дещо відмінні фактичні обставини - неналежне виконання орендарем приписів ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», апеляційний суд визнає за необхідне застосувати для вирішення цього спору саме таку правову позицію, оскільки у справі, що переглядається наявні фактичні обставини, які підтверджують виконання умов як частини першої, так і частини шостої ст.33 ЗУ «Про оренду землі».

При вирішенні цього спору апеляційний суд виходить з того, що переважне право орендаря на поновлення договору оренди, яке підлягає захисту відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, виникає за умови існування одночасно трьох фактів: по-перше, орендар виконав вимоги ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі», продовжує користуватися землею і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди від орендодавця не надійшло заперечень щодо поновлення договору.

Наявними у справі належним і допустимими доказами підтверджено, що ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» як орендар виконав приписи ч.1 ст.33 ЗУ «Про оренду землі»: у встановлений строк повідомив належним чином власника землі про намір продовжити договір оренди, при цьому останній у передбачений законом строк не надав будь-якої відповіді на отримане повідомлення. Отже, ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» після сплину місячного строку відповідно до положень ч.8,ч.9 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» мав можливість оскаржити у суді наявне зволікання орендодавця в укладенні додаткової угоди, проте не скористався таким правом.

Разом з тим, ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.6 ст.33 ЗУ «Про оренду землі» до сплину місячного строку (після закінчення строку дії договору оренди) повідомила належним чином орендаря про небажання поновити договір оренди.

Факт продовження користування землею ТОВ ІК «Полтавазернопродукт» після закінчення строку дії договору оренди не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Окрім того, апеляційний суд, проаналізувавши умови додаткової угоди (а.с.98) та умови договору оренди від 18 вересня 2017 року (а.с.210 - 213), робить висновок про те, що новий договір оренди землі (із ТОВ «Глобино Агро») укладений на більш вигідних умовах для ОСОБА_2 ніж запропоновані ТОВ ІК «Полтавазернопродукт».

З урахуванням встановленого апеляційним судом слід дійти висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Передбачені законом підстави для визнання недійсним договору оренди б/н від 19 квітня 2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Золоті Лани», відсутні оскільки цей договір був розірваний сторонами, при цьому позивачем не доведено чи виконувався реально цей договір та, відповідно, яким чином сам факт його укладення порушив його права.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт", подаючи позовну заяву до суду, а в подальшому змінюючи позовні вимоги, збільшивши їх, заявив п'ять позовних вимог немайнового характеру, що відповідно до пп.1 та 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (чинного на час подачі позову до суду)повинно бути оплачено судовим збором у розмірі 5 х 1600= 8 000 грн.

При подачі позову до суду ТОВ "ІПК "Полтавазернопродукт" сплачено 3200 + 1600 + 3200 = 8000 грн. судового збору, що підтверджується наданими квитанціями(а.с.7, 73, 117)

При апеляційному оскарженні вказаного рішення до сплати скаржником підлягала сума в розмірі 8 000 х 150% = 12 000 грн.

Сплачено ТОВ «Глобино Агро» за подачу апеляційної скарги 12 000 грн. (а.с. 189).

Із заявлених ТОВ «Глобино Агро» вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції задоволено 100%, тому вони мають право на компенсацію цих витрат за рахунок іншої сторони.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» задовольнити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова компанія "Полтавазернопродукт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобино Агро» понесені останнім судові витрати за подачу апеляційної скарги у розмірі 12 000 грн..

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 лютого 2018 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов