Постанова № 72552917, 27.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1915/11730/2012Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О. Провадження № 22-ц/789/186/18 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.Категорія - 27

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м. Тернопіль

Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

з участю секретаря - Коваль О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №1915/11730/2012 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року, ухваленого суддею Дудою О.О., у цивільній справі за позовом Кредитної спілки "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

в липні 2012 року Кредитна спілка "Аккорд" звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №104/Тер.К від 09 січня 2008 року в сумі 22 953 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 05 копійок, з них: залишок кредиту - 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 17 копійок, залишок процентів - 7 615 (сім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 71 копійка, нараховані штрафні санкції - 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 17 копійок, інфляційна складова та 3% річних - 5947 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 січня 2008 року між КС "Аккорд" та їхнім членом ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №104/Тер.К, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Всупереч договірним зобов'язанням, позичальником грошові кошти не були повернуті у встановлений графік, тому проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п.3.2 Договору пеня нараховується у розмірі 0,5% від суми остаточної заборгованості. Останній платіж позичальником був проведений 21 березня 2012 року. КС "Аккорд" направляло листи із вимогами та попередженнями, здійснювало контактування за наявними телефонними номерами через засоби телефонного зв'язку. Тому, на день подачі позовної заяви заборгованість за тілом кредиту становила 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 17 копійок, за процентами - 7 615 (сім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 71 копійка, за зменшеною, рішенням кредитного комітету від 22.11.2010, пенею - 4 695 (чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) гривень 17 копійок, що в сумі склала 17 006 (сімнадцять тисяч шість) гривень 05 копійок, а також сума індексації інфляції та 3% річних склала 5947 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок сім) гривень, що в сукупності сума боргу становила 22 953 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 05 копійок.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року позов Кредитної спілки "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Аккорд" заборгованість по кредитному договору №104/Тер.К від 09 січня 2008 року в сумі 22 953 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 05 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Аккорд" сплачений позивачем судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 53 копійки.

Дане рішення переглядалося в суді першої інстанції і ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 грудня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову КС "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що воно прийняте із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у судовому рішенні обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 зазначив, що відповідач постійно сплачував суму боргу безпосередньо в касі КС "Аккорд" і коли прийшов сплатити черговий платіж, двері були зачинені і жодного оголошення про те, за якою адресою чи номер телефону за яким до них можна було б звернутись не було. Окрім цього, апелянт вважає безпідставним та неправомірним стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу відповідно до ст.625 ЦК, оскільки умовами кредитного договору передбачено плату за користування простроченими кредитними коштами у вигляді процентів в подвійному розмірі та відповідальність за неналежне виконання зобов'язань у вигляді штрафу.

У відзиві на апеляційну скаргу КС "Аккорд" просить у задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що в кредитному договорі зазначені банківські реквізити Тернопільського відділення КС "Аккорд", який відкритий у філії "Відідлення ПромінвестБанку, м.Тернопіль". Жодних доказів про неможливість сплатити та/або перерахувати кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачем не представлено. Крім цього, законовдавцем у ст.537 ЦК України прямо передбачено можливість щодо вчасного виконання зобов'язань боржником на користь кредитора, що змінили місцезнаходження або місцезнаходження якого стало боржнику невідоме.

У судове засідання представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується розпискою.

Представник КС "Аккорд" в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4600112258355.

У відповідності до вимог ст.372 ч.2 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов КС "Аккорд" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором від 09 січня 2008 року по погашенню кредиту та відсотків за його користування, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 22 953 (двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три) гривні 05 копійок.

Колегія суддів, з даним висновком суду погоджується, оскільки він відповідає чинному законодавству.

Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги, що апелянт погоджується з розміром заборгованості, лише заперечує в частині стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу відповідно до ст.625 ЦК.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 09 січня 2008 року між Кредитною спілкою "Аккорд", в особі виконавчого директора Тернопільського відділення КС "Аккорд" Кукурудзи А.Є. та ОСОБА_1 був укладений договір №104/Тер.К, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень (а.с. 8).

Останній платіж відповідачем здійснений 21.03.2012 (а.с.6).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №104/Тер.К від 09 січня 2008 року, нарахованої ОСОБА_1, що основний борг становить 4695,17 грн., залишок процентів за користування кредитом складає 7615,71 грн., заборгованість за штрафними санкціями (пенею) за період з 20.02.2008 по 18.06.2012 склала 56 974 (п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 63 копійки (а.с. 6).

Відповідно до витягу протоколу №000004242 засідання кредитного комітету кредитної спілки "Аккорд" від 22 листопада 2010 року суму нарахованої пені за весь час прострочення грошового зобов'язання за кредитним договором №104/Тер.К від 09 січня 2008 року зменшено з 56 974,63 грн. до 4695,17 грн., решту суми списано (а.с. 5).

Таким чином, сума заборгованості складає 17006,05 грн. (основний борг, проценти за користування кредитом, пеня), а також з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 4987,8 грн. та 3% річних від простроченої суми - 959,20 грн., що в сукупності становить 22953,05 грн. (а.с.3).

Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника, що неправомірним є стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу відповідно до ст.625 ЦК з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором.

Враховуючи зазначене, 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, підлягають застосуванню до порушеного грошового зобов'язання, складовою якого, зокрема, є також нараховані проценти за користування кредитними коштами, строки сплати яких передбачено договором.

Дана правова позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду України у справі №6-2129цс16 від 19 жовтня 2016 року.

Щодо доводів представника апелянта відносно того, що відповідач постійно сплачував суму боргу безпосередньо в касі КС "Аккорд" і коли прийшов сплатити черговий платіж, двері були зачинені і жодного оголошення про те, за якою адресою чи номер телефону за яким до них можна було б звернутись не було, в зв'язку з чим не було можливості погашати кредит, колегія суддів вважає надуманими, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.537 ЦК України в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

Крім цього в договорі зазначені банківські реквізити Тернопільського відділення КС "Аккорд" на які можна було сплатити черговий платіж.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 січня 2018 року було зупинено виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 2 березня 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак