
Справа № 603/863/17
Провадження № 2/603/75/2018
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2018 р. м.Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Іванчука В. М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу
за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом відповідно до Заяви № б/н від 04.07.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 04.07.2014 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, відповідач зобов’язання за даним договором не виконав у зв’язку з чим станом на 21.11.2017 року має прострочену заборгованість з кредиту – 17028,05 грн., яка складається з:
-9843,37 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом;
-6006,00 грн. – нараховано пені;
-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);
-787,05 грн. – штраф (процентна складова).
Враховуючи викладене, представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 17028,05 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 11.01.2018 року про відкриття провадження в справі вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.
Згідно повідомлення поштового зв’язку від 31.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 за вказаною в позовній заяві адресою та за встановленим судом місцем реєстрації не проживає.
Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Подальше повідомлення відповідача здійснювалося через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 11 ст. 128, ч. 10 ст. 187 ЦПК України. З опублікуванням оголошення про виклик (повідомлення) особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Так, відповідачем до початку розгляду справи по суті не було подано заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з обґрунтуванням причин такого заперечення та відзиву на позовну заяву.
Представником позивача при подачі позовної заяви подане клопотання в якому він позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Клопотання про відкладення розгляду справи з причин зазначених в ч. 4 ст. 279 ЦПК України сторонами не подано.
Згідно п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, в спрощеному позовному провадженні (ч. 2 ст. 281 ЦПК України), може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Пункт 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України судом не враховується так як розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та письмові докази на їх підтвердження, суд приходить до наступних висновків.
04.07.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за Заявою №б/н, згідно зобов’язань якого «ПриватБанк» відкриває відповідачеві картковий рахунок в національній валюті України – гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані ПАТ КБ «Приват Банк» позичальнику, які він використав шляхом зняття готівки, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 04.07.2014 року укладеного між ПриватБанком та клієнтом – ОСОБА_1, станом на 31.05.2015 року та станом на 21.11.2017 року. Платежі по погашенню суми за наданим кредитом ОСОБА_1, згідно вищевказаного розрахунку, останній раз здійснив 01.03.2017 року не в повному обсязі. Належних та допустимих доказів на спростування наведених обставин відповідачем не надано.
Положеннями кредитного договору від 04.07.2014 року (п.2.1.1.12.2 Умов та правил надання банківських послуг) передбачено, що в разі непогашення Клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 договору.
У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1. договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати усіх платежів за кредитним договором, допустив заборгованість зі сплати кредиту в сумі 17028,05 грн., яка складається з:
-9843,37 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом;
-6006,00 грн. – нараховано пені;
-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);
-787,05 грн. – штраф (процентна складова).
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 530 ЦК України визначено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені в позовній заяві, а отже, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню.
Беручи до уваги вищевказане та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позов підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим та доведеним.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача – ОСОБА_1 підлягає стягненню в користь позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою та підтверджений квитанцією судовий збір в розмірі 1600 грн.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 12, 18, 81, 141, 280, 282 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН 25456220672), проживаючого (зареєстрованого) за адресою: вул.Світла буд.1 смт.Коропець Монастириського району Тернопільської області (паспорт серія МС 033635) в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса місцезнаходження: вул.Грушевського, буд. 1Д м.Київ, адреса для листування: вул.Набережна Перемоги буд. 50 м.Дніпро, 17028 (сімнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.07.2014 року, з яких:
-9843,37 грн. – нараховано відсотків за користування кредитом;
-6006,00 грн. – нараховано пені;
-500,00 грн. – штраф (фіксована частина);
-787,05 грн. – штраф (процентна складова), (р/р №29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299).
Стягнути з ОСОБА_1 в користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 1600 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 72552634, Монастириський районний суд Тернопільської області було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 603/863/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: