Рішення № 72552239, 26.01.2018, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2135/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2018 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А. при секретарі Токаревій В.М., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника Служби у справах дітей Сумської РДА ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, Служби у справах дітей Сумської міської ради про розірвання шлюбу, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації, Служби у справах дітей Сумської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 24 жовтня 2008 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Протягом останніх років сімейне життя між ними погіршувалося, що призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Просив розірвати шлюб, визначити місце проживання сина ОСОБА_7 разом з ним. В подальшому уточнив свої вимоги, просив розірвати шлюб, не заперечував щоб дитина проживала разом із матір’ю.

ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою, в якій просила розірвати шлюб та визначити місце проживання сина з нею, стягнути з ОСОБА_4 аліменти на утримання сина в розмірі 1500 гривень, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав, не заперечував проти стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, проти визначення місця проживання дитини заперечував, оскільки не має спору з цього приводу.

Представник служби у справах дітей Сумської РДА в судовому засіданні свій висновок про доцільність визначення місця проживання дитини з матір’ю підтримала.

Представник служби у справах дітей Сумської міської ради в судове засідання не з’явився, в своїй заяві просили слухати справу у відсутність представника.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясуваши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає позов ОСОБА_4 таким, що підлягає повному задоволенню, а позов ОСОБА_5 таким, що підлягає частковому задоволенню.

У відповідності з ч.2 ст.112 CК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони вступили в зареєстрований шлюб 24 жовтня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб(арк.с.91). Сімейні відносини припинені. Сторони сімейних відносин не поновлювали і не мають наміру цього робити.

За таких обставин суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому шлюб необхідно розірвати, на чому наполягають обидві сторони.

Крім того, судом встановлено, що сторони від шлюбу мають сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на даний час знаходиться на утриманні позивачки, що не оспорювалось сторонами в судовому засіданні.

У відповідності з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач є батьком дитини і відповідно до законодавства повинен надавати кошти на утримання дитини, яка знаходиться на вихованні матері, з нього необхідно стягнути аліменти на утримання сина, оскільки в цій частині позовні вимоги ОСОБА_5 ґрунтуються на вимогах закону.

Разом з тим, частково задовольняючи вимоги в частині стягнення аліментів суд виходить з наступного.

В позовній заяві ОСОБА_5 просила стягнути з ОСОБА_4 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень , щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Разом з тим, діюче законодавство передбачає можливість стягнення аліментів або в твердій грошовій сумі (стаття 184 Сімейного кодексу України), або у частці від заробітку(доходу) одного з батьків( стаття 183 Сімейного кодексу України). Одночасне застосування обох видів визначення розміру стягуваних аліментів законом не передбачено.

ОСОБА_5 всупереч ст. ст. 12, 81 ЦПК України не надала суду належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 взмозі сплачувати аліменти в розмірі 1500 гривень.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини від його заробітку(доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з подачі позову і до досягнення дитиною повноліття, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4, інтереси якого в судовому засіданні представляє ОСОБА_1, не заперечує проти стягнення з нього аліментів у зазначеному розмірі.

Вирішуючи спір щодо місця проживання дитини, суд виходить з наступного.

З висновку служби у справах дітей Сумської районної держадміністрації від 25 січня 2018 року вбачається, що служба у справах дітей Сумської районної державної адміністрації вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_7 разом із матір*ю - ОСОБА_5

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.( стаття 141 Сімейного кодексу України. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

У відповідності з ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У відповідності з ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. ( ст. 161 СК України). Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Судом не встановлено обставин, які б перешкоджали визначенню місця проживання дитини з матір*ю, більш того, враховуючи вік дитини суд вважає більш доцільним визначити місцем проживання дитини разом з матір’ю.

Прийняття такого рішення не буде ущемлювати батьківські права батька – ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_4, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею, а ОСОБА_5, з якою проживає дитина, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У відповідності з ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести і обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч ст. ст. 12, 81 ЦПК України відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що між сторонами відсутній спір щодо визначення місця проживання дитини, навпаки, факт звернення ОСОБА_5 до суду з позовом про визначення місця проживання дитини вже свідчить про наявність такого спору.

Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 112 СК України, ст.ст.180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Розірвати шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зареєстрований 24 жовтня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис №1833.

Визначити місце проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір»ю- Карпенко ОСОБА_8, мешканкою с.Могриця, вул. Першотравнева,34, Сумського району Сумської області.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку(доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і аліменти виплачувати матері дитини ОСОБА_5, мешканці с. Могриця, вул. Першотравнева, 34, Сумського району, Сумської області, ІПН НОМЕР_2, починаючи стягнення з 19 грудня 2017 року і до повноліття дитини.

В порядку ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 640 гривень судового збору в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 640 гривень сплаченого судового збору, 4000 гривень витрат на правову допомогу, а всього 4640 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя