Рішення № 72551477, 23.02.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1642/17

Провадження № 2/591/131/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - Клименко А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-ті особи: 3-тя Сумська державна нотаріальна контора Сумської області, Громадська організація автогаражне товариство «Хімік»

про встановлення факту проживання однією сім»єю як чоловік та жінка, зміну черговості спадкування, про визнання права власності як на спільно придбане майно та в порядку спадкування, про визнання права власності в порядку спадкування –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і свої вимоги мотивує тим, що 14 жовтня 2016 року помер ОСОБА_4. З 2000 року вона мешкала із ОСОБА_4 однією сім’єю без реєстрації шлюбу. На час, коли вони розпочали спільне подружнє життя, ні вона, ні ОСОБА_4 в іншому шлюбі не перебували. Зареєстрованим ОСОБА_4 був в гуртожитку на вул. Мира, 24 в м. Суми, але ніколи в тому гуртожитку не проживав. Вони працювали разом в Укртелекомі, підтримували добрі стосунки, на час, коли вирішили жити разом, ОСОБА_4 винаймав житло. Житло, яке він мав раніше, він подарував своїм синам. В зв’язку з цим, ОСОБА_4 прийшов жити до неї, в квартиру, яка належить їй позивачці на праві приватної власності за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд.№ 6/1 кв. 30. Жив він з нею весь час безперервно з 2000 року до своєї смерті в жовтні 2016 року. В зв’язку з тим, що вона проживала з ОСОБА_4 на протязі 16 років, однією сім’єю, як чоловік та жінка, вважає за необхідне цей факт встановити рішенням суду.

В липні 2012 року ОСОБА_4 переніс інфаркт головного мозку, на протязі місяця знаходився на стаціонарному лікуванні в КУ СМКЛ № 4 в м. Суми. Виписався з покращенням, але з вираженою залежністю від сторонньої допомоги, та під постійний диспансерний нагляд лікарів. При цьому, йому було призначено для постійного вживання багато коштовних ліків.

Весь цей час після виписки з лікарні вона опікувалась ним, днем та вночі перебувала разом з ним, здійснюючи весь необхідний догляд. Вона позивачка забезпечувала йому належне харчування, всі необхідні санітарно-гігієничні процедури, придбання ліків та контроль за їх вживанням. При цьому вона витрачала на забезпечення зазначеного значну частину отримуваних нею коштів, в зв’язку з тим, що пенсії ОСОБА_4 на це не вистачало.

Сини ОСОБА_4 з ним стосунки практично не підтримували, коли батько захворів ніякої допомоги йому не надавали, ні матеріально, ні фізично, ні морально його не підтримували. У витратах на поховання участі не приймали. Вона за свій рахунок ОСОБА_4 поховала, виконала всі належні ритуальні заходи.

Під час спільного сумісного проживання, за спільні кошти з ОСОБА_4 в січні 2009 року був придбаний гараж №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», а в червні 2004 року автомобіль ВАЗ 2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1. І гараж, і автомобіль весь час знаходились в їх спільному користуванні. В зв’язку погіршенням стану здоров’я ОСОБА_4, він 27.07.2011 року видав довіреність на право керування автомобілем її сину ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_4 автомобіль залишається в її користуванні. Відповідачі написали заяву про переоформлення членства в авто гаражному товаристві на їх ім’я, та змінили замки на гаражі. Вважає, що за нею повинно бути визнано право власності на 1/2 частину майна, яке придбали за час спільного проживання з ОСОБА_4, а саме – 1/2 частину гаражу №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та 1/2 частину автомобілю ВАЗ 2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1, як на частку в спільному майні. А тому просить суд, встановити факт проживання їх однією сім’єю як чоловік та жінка, визнати право власності на спільно придбане майно, змінити черговість спадкування, визнати право власності на майно в порядку спадкування.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, її представник – ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд позов задоволити повністю.

Відповідачі сини померлого - ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явились, їх представники: ОСОБА_7, ОСОБА_8 проти задоволення заявленого позову заперечували повністю, зазначаючи, що ОСОБА_4 є батьком Відповідачів – ОСОБА_3, ОСОБА_2. Вони звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після його смерті. Вважають, що Позивач не мешкала з їх батьком однією сім’єю, не приймала участі в придбанні спірного майна. Не вели спільного господарства з 2000 по 2016 рік. Зазначали, що розірвання шлюбу з їх матір’ю було формальним, було викликано тим, що батько мав намір отримати квартиру. Проживання останні роки життя з ОСОБА_1 було викликано тими обставинами, що вона за їх домовленістю здійснювала за ним догляд в зв’язку з його хворобою. Просять в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні ознайомившись з доказами, наданими позивачкою, представник Відповідачів ОСОБА_8 змінила позицію та заявила, що ОСОБА_4 став мешкати разом з Позивачкою – ОСОБА_1 ще до його хвороби з початку 2012 року, коли пішов від неї. Погодилась, що витрати на поховання ОСОБА_4 понесла позивачка – ОСОБА_9.

Суд, вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного :

Судом при розгляді справи встановлено, що 14 жовтня 2016 року помер ОСОБА_4.

Спадкоємцями першої черги після його смерті є його сини - ОСОБА_2, ОСОБА_3.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 після смерті батька звернулись до Третьої Сумської державної нотаріальної контори сумської області з заявами про прийняття спадщини.

З копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що шлюб ОСОБА_4, ОСОБА_8 розірвано.

Згідно довідки ЦНАП вбачається, що ОСОБА_4 був зареєстрованим в гуртожитку за адресою: м. Суми, вул. Мира, 24.

З копії членської книжки громадській організації автогаражне товариство «Хімік» вбачається, що станом на час придбання гаражу в 2009 році ОСОБА_4І зазначив місце свого проживання – АДРЕСА_1, тобто адресу квартири, в якій зареєстровано ОСОБА_1, та яка належить їй на праві приватної власності.

З копії нотаріально посвідченої довіреності від 27.07.2011 року вбачається, що право керування автомобілем ОСОБА_4 доручив ОСОБА_5 – сину позивачки – ОСОБА_1.

З наявних копій фотографій вбачається, що ОСОБА_4 перебуває разом з ОСОБА_1 в належній їй квартирі, приймає участь в урочистих подіях її сім’ї.

З довідки про стан здоров’я ОСОБА_4 вбачається, що він переніс інфаркт головного мозку, виписався з покращенням, але з вираженою залежністю від сторонньої допомоги та під постійний диспансерний нагляд лікарів.

З наявних документів ритуальних служб вбачається, що витрати на поховання ОСОБА_4 понесла саме позивачка ОСОБА_9

Позивачкою павленко М.І. пред»явлені суду всі особисті документи ОСОБА_4, які зберігаються в неї після його смерті.

Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_4 на протязі тривалого часу мешкав з ОСОБА_9 в належній їй квартирі, вони їх вважали однією сім’єю, вони вели спільне господарство, разом придбавали майно. Після хвороби ОСОБА_1 доглядала його, після смерті займалась його похованням.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що в 2011 році робила на замовлення ОСОБА_4 ремонт в його квартирі та в квартирі його сина, він з нею розраховувався. Заявила, що їй відомо, що він мешкав з ОСОБА_8, проте адреси квартир не пам’ятає, місця роботи його не знає, подробиць особистого життя не знає.

Свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що до 2012 року ОСОБА_4 жив з ОСОБА_8 проте подробиць особистого життя не знає, після його звільнення з роботи в 2008 році з ним не спілкувалась, в останнє бачила в 2012 році. Обставини придбання спірного майна їй не відомі.

З 2000 року ОСОБА_1 мешкала із ОСОБА_4 однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_4 в іншому шлюбі не перебували.

За життя на ім’я ОСОБА_4 придбано: гараж №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та автомобіль ВАЗ 2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1.

Таким чином суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 з 2000 року по день смерті в жовтні 2016 року мешкав однією сімєю з позивачкою ОСОБА_1 в квартирі, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, буд.№ 6/1 кв.№30. З 2012 року ОСОБА_4 перебував через похилий вік, тяжку хворобу у безпорадному стані, коли потребував постійної сторонньої допомоги. Догляд за ним здійснювала ОСОБА_1

Статтею 74 Сімейного Кодексу України, передбачено:

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

В зв’язку з цим, за позивачкою ОСОБА_1 повинно бути визнано право власності на 1/2 частину майна, яке було придбане за час спільного проживання з ОСОБА_4, а саме – 1/2 частину гаражу №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та 1/2 частку автомобілю ВАЗ 2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1, як на частку в спільному майні.

Спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_4 є його діти – ОСОБА_2, ОСОБА_3, які у встановлений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

На підставі ст. 1264 Цивільного Кодексу України ОСОБА_1 є спадкоємицею четвертої черги, т.я. у четверту чергу право на спадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

На підставі ч. 2 ст. 1259 Цивільного Кодексу України: Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Суд, повно та всебічно з»ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які є у матеріалах справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1280 грн., тобто по 640 грн. з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 74 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 1220, 1221, 1258, 1259, 1261, 1264, 1267 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Встановити факт спільного проживання однією сім»єю як чоловіка і жінки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/1 кв.№30, ІПН НОМЕР_2) з 01 січня 2004 року і до часу смерті ОСОБА_4, 14 жовтня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/1 кв.№30, ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/2 частину гаража №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та 1/2 частину автомобіля ВАЗ-2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1, як на майно, набуте під час спільного проживання з ОСОБА_4 однією сім»єю, як чоловіка та жінки.

Змінити черговість спадкування, надати ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/1 кв.№30, ІПН НОМЕР_2) право на спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 14 жовтня 2016 року, разом із спадкоємцями першої черги в рівних частках з ними.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/1 кв.№30, ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/6 частину гаража №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та 1/6 частину автомобіля ВАЗ-2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, який помер 14 жовтня 2016 року, а всього на 4/6 частини гаража №861 в громадській організації автогаражне товариство «Хімік», та автомобіля ВАЗ 2108 1987 року випуску, державний № НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4 кв.№97 ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6 кв.№152 ІПН НОМЕР_4), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2/1 кв.№30, ІПН НОМЕР_2) -1280 грн. на відшкодування понесених нею по справі судових витрат по 640 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 03 березня 2018 року.

СУДДЯ КЛИМЕНКО А.Я.