Ухвала суду № 72551250, 02.03.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

"02" березня 2018 р. Справа № 817/689/17

Суддя Житомирського апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2017 р. у справі за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: Головним управління ДФС у Рівненській області не сплачено судовий збір.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Разом з тим, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Зміст цієї статті передбачає право суду, а не обов'язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в апеляційній скарзі, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Разом з тим, апелянтом не надано до суду жодного доказу на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційної скарги у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні.

Законом України "Про судовий збір" зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VІII, встановлено, що судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 8 Законом України “Про судовий збір” (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017р.) зазначено, що суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Крім того, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору, мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється Законом України "Про судовий збір".

З матеріалів справи вбачається, що позов подано суб'єктом владних повноважень в травні 2017 року та містить одну вимогу немайнового характеру.

Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Згідно пп. 2 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Станом на 01 січня 2017 року приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який має бути сплачено за подання скарги, на рішення суду першої інстанції становить 2400 грн. (1600 грн. (сума судового збору яка мала б бути сплачена при поданні позову) *150% = 2400 грн.).

Судовий збір необхідно сплатити за наступними реквізитами: рахунок 31216206781002, найменування отримувача УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ отримувача 38035726, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі "Код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Документ про сплату судового збору подається тільки в оригіналі.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Рівненській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДФС у Рівненській області десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз'яснити Головному управлінню ДФС у Рівненській області, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Капустинський