Ухвала суду № 72551136, 22.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/522/18

Номер справи місцевого суду: 518/1720/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя – Кадегроб А.І.,

судді: Котелевський Р.І., Прібилов В.М.,

секретар судового засідання – Стоянова Л.І.,

за участю:

прокурора – Нікітіна Ю.М.,

захисника – ОСОБА_2,

обвинуваченого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Любашівського районного суду Одеської області від 04.04.2017 року по кримінальному провадженню №12016160460000400 від 12.09.2016 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Молдови, без громадянства, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

10.03.2011 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст. 121 ч.1 КК України до 5 (п’яти) років позбавлення волі; 10.06.2014 року звільненого від подальшого відбування покарання згідно ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 08.04.2014 року відповідно ст. 4 п. «а» Закону України «Про амністію»,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та засуджено до 5 (п’яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч 5 ст. 72 КК України обвинуваченому зараховано в строк відбування покарання час його утримання під вартою в період з 13.09.2016 року по 04.04.2017 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 351 грн. 84 коп.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів,

встановив:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 12.09.2016 року приблизно о 14:00 годині він, знаходячись за місцем свого мешкання ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в одній з кімнат будинку, на ґрунті раптово виниклої сварки з побутових причин зі своєю падчеркою ОСОБА_4, з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв зі столу ніж, яким наніс один удар в область живота потерпілій ОСОБА_4, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді сліпого, проникаючого в черевну порожнину, колото-різаного поранення правої пахвинної області живота, з пораненням тонкої, і товстої кишки, правої підчеревної артерії, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Свої вимоги в апеляції обвинувачений обґрунтовує тим, що інкриміноване обвинувачення побудоване на припущеннях, а судове рішення є незаконним, необґрунтованим і невмотивованим та має бути скасоване у зв’язку з грубими порушеннями, які були допущені під час досудового та судового слідства. Апелянт зазначає, що суд в тексі вироку виклав неправдиві дані про те, що ОСОБА_3 вчинив злочин у стані алкогольного сп’яніння, що нічим не підтверджується. Обвинувачений вказує на те, що суд не взяв до уваги, що він щиро розкаявся у скоєному, суд не врахував, що потерпіла негативно характеризується за місцем проживання, сама спровокувала його на конфлікт, а він захищався та перевищив межі необхідної оборони, потерпіла до нього претензій не має. ОСОБА_3 стверджує, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки висновок суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду та суд не взяв до уваги докази, які б могли істотно вплинути на його висновки. Крім того, апелянт зазначає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_3 в своїй апеляції вказує на те, що порушено його право на захист, оскільки 04.04.2017 року вирок ухвалено без участі захисника, який не з’явився в судове засідання. Обвинувачений вважає, що йому не було належним чином сформульоване і роз’яснене обвинувачення, чим порушено його право на захист. Також обвинувачений вказує, що йому вручили копію вироку, оформлену не належним чином.

Потерпіла ОСОБА_4 належним чином повідомлялась про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги, однак в судові засідання неодноразово не з'являлась, про причини неявки не повідомляла, у зв'язку з чим апеляційний суд, з урахуванням думки учасників апеляційного розгляду, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі потерпілої.

Заслухавши суддю-доповідача; виступ обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуваний вирок без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги на вирок суду, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно зі ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду в повній мірі дотримався вищевказаних вимог кримінального, кримінального процесуального закону та Конвенції.

Так, судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно досліджені докази у даному кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

В суді першої інстанції ОСОБА_3 свою провину визнав частково та пояснив, що 12 вересня 2016 він знаходився вдома, а співмешканка з донькою ходила на роботу. В обідній час він прийшов до співмешканки на роботу, де в цей час співмешканка з донькою та інші робітники вживали алкогольні напої. Через деякий час він із співмешканкою ОСОБА_5 та її донькою пішли додому. Вдома разом із співмешканцем ОСОБА_4 він вжив стакан вина, після чого пішов в будинок і ліг відпочивати. Через деякий час він прокинувся від того, що його співмешканка ОСОБА_5, її донька ОСОБА_4 та її співмешканець ОСОБА_6 наносять йому удари металевою кружкою по голові, а також палицею по тулубу. В процесі його побиття він впав на землю, після чого на столі взяв ніж і махнув ним, щоб налякати співмешканку та її доньку, однак не розрахував і вдарив ОСОБА_4 в область живота. Після цього ОСОБА_4 вивели на веранду, а він вийшов на вулицю, викинув ніж та пішов до своїх родичів. Наносити удар ОСОБА_4 він не хотів, а лише оборонявся, оскільки його били і він хвилювався за своє життя.

Незважаючи на неповне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину,вона підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні та оціненими з точки зору допустимості, об'єктивності, достовірності та взаємозв'язку доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка, будучи допитаною в судовому засіданні суду першої інстанції, пояснила, що 12.09.2016 року, коли вона та її матір в обід прийшли додому з роботи. мати пішла в будинок відпочивати. Через деякий час вона почула крик матері про допомогу та, зайшовши в кімнату до матері, побачила, що мати лежала на ліжку, а ОСОБА_3 намагався лягти біля неї. Вона підійшла до ліжка і відтягнула ОСОБА_3, від матері та утримувала його. Ударів йому вона взагалі не наносила. Мати декілька разів вдарила ОСОБА_3, рукою по обличчю. Коли ОСОБА_3, заспокоївся, вона його відпустила і він пішов на вулицю. Її мати теж вийшла на вулицю. Вона стояла у веранді будинку зі своїм співмешканцем і курила. Через деякий час ОСОБА_3, зайшов з вулиці в будинок, підійшов до неї і нічого не пояснюючи вдарив її ножем в область живота;

- поясненнями допитаної в суді першої інстанції свідка ОСОБА_5, яка підтвердила показання потерпілої ОСОБА_4 та пояснила, що 12.09.2016 року вона з донькою була на роботі. В обідній час до неї на роботу прийшов ОСОБА_3 Вони пообідали, вжили алкогольні напої після чого пішли додому. Прийшовши додому вона пішла в кімнату будинку та лягла відпочивати, так як погано себе почувала. Через деякий час до неї в кімнату прийшов ОСОБА_3 та почав її домагатись, намагаючись лягти коло неї. Вона його відштовхнула, почала кричати та нанесла удар металевою кружкою по голові ОСОБА_3 В цей час в кімнату зайшла ОСОБА_4, яка відтягнула ОСОБА_3 від неї, а вона нанесла ще декілька ударів рукою по обличчю ОСОБА_3 Після цього, всі заспокоїлись та вийшли на вулицю. Вона перебувала на вулиці з онуком, ОСОБА_3 на вулиці курив, а ОСОБА_4 була в будинку зі своїм співмешканцем. ОСОБА_3 зайшов в будинок, а потім швидко вийшов на вулицю, викинув ніж в підсобне приміщення і вийшов з домоволодіння. В цей час внук їй повідомив, що її донька поранена. Зайшовши в будинок, у веранді на землі вона побачила доньку в крові. Поранено було живіт, після чого вони викликали швидку допомогу та міліцію;

- витягом з ЄРДР № 12016160460000400 від 12.09.2016 року;

- протоколами огляду місця події від 12.09.2016 року та 13.09.2016 року з фототаблицями;

- висновком експерта № 75 від 12.10.2016 року, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: сліпе, проникаюче в черевну порожнину, колото-різане ушкодження правої пахвинної області живота, з пораненням тонкої, і товстої кишки правої підчеревної артерії, які відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та могли утворитись в результату удару в область живота ножем;

- висновками експерта № 985 від 11.11.2016 року та № 962 від 09.11.2016 року, з яких вбачається, що на сукні жовтого кольору та кухонному ножі із зеленою ручкою, які вилучені в будинку ОСОБА_5, виявлено кров самої потерпілої ОСОБА_4;

- висновком експертизи № 511 від 21.10.2016 року, з якого вбачається, що колото-різане пошкодження на сукні потерпілої ОСОБА_4, було спричинене наданим на дослідження ножем, який вилучено в домоволодінні ОСОБА_5;

- висновками експертів № 558 від 04.11.2016 року та № 952 від 04.11.2016 року з яких вбачається, що в піднігтьовому вмісті зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_3 та змивах з рук ОСОБА_3, виявлено кров людини, яка може походити від потерпілої ОСОБА_4;

- висновком експерта № 67 від 13 вересня 2016 року, згідно з яким у ОСОБА_3 були виявлені легкі тілесні ушкодження. А саме: садна обличчя і верхніх кінцівок, синець лівого ліктя, забійна рана тім’яної області голови;

- протоколом огляду предметів від 05 жовтня 2016 року.

Всі вищевикладені докази були повно, всебічно та об'єктивно досліджені та оцінені судом першої інстанції, на підставі їх аналізу суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо застосування до нього насильства потерпілою, її матір'ю та співмешканцем, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки вони жодним чином не підтверджені в судовому засіданні. Наявність у нього тілесних ушкоджень є наслідком оборони матері потерпілої - ОСОБА_5 від його протиправних дій, однак їх характер та локалізація не можуть свідчити про спричинення ОСОБА_3 таких тілесних ушкоджень, які могли би викликати у нього стан сильного душевного хвилювання та могли би викликати необхідність у необхідній обороні, що виразилась у нанесенні потерпілій удару ножем.

Крім того, ОСОБА_3 не звертався до правоохоронних органів із заявами про вчинення щодо нього злочину з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень, жодних скарг слідчому та прокурору не подавав.

Вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння підтверджується показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_3, який пояснив, що перед тим, як спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_4 він вживав алкогольні напої, що було вірно враховано судом першої інстанції, тому апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги щодо незаконності вироку в цій частині безпідставними.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України апеляційний суд вважає необґрунтованими та надуманими, оскільки під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції ані обвинувачений, ані його захисник не заявляли клопотань про повернення обвинувального акту прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам кримінального процесуального закону та не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду по суті.

Апеляційний суд також не вбачає допущення будь-яких порушень права обвинуваченого на захист під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, оскільки він отримував правову допомогу від професійного адвоката, який здійснював його захист, обвинувачення було роз'яснено йому у встановленому законом порядку та він захищався від цього обвинувачення, користуючись усіма правами, наданими йому кримінальним процесуальним законом.

Інших доводів щодо наявності обставин, які свідчать про необхідність зміни або скасування оскаржуваного вироку, апеляційному суду надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим вважає оскаржуваний вирок законним, обґрунтованим та мотивованим і вважає за необхідне залишити його без змін.

Разом з цим, апеляційний суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення у строк відбування покарання з розрахунку один день тримання під вартою з два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 428, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Любашівського районного суду Одеської області від 04.04.2017 року щодо ОСОБА_3, засудженого за ч.1 ст.121 КК України, - без змін.

У відповідності до ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_3 під вартою з 04.04.2017 року до 22.02.2018 року з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цієї ухвали.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Прібилов