Постанова № 72550982, 27.02.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1445/18

Номер справи місцевого суду: 495/8432/15-ц

Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Заїкіна А.П., Калараша А.А.,

при секретарі: Гарбуз В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду до Об`єднання співввласників багатоквартирного будинку «Будівельник», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 з позовом про визнання особи наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зобов'язання вчинити певні дії.

Представник позивачки - ОСОБА_3, подав до суду клопотання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зобов'язання вчинити певні дії до розгляду по суті цивільної справи № 495/1346/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, виконкому Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник» про визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації, що перебуває в провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Прийомової О.Ю.

Заявлене клопотання про зупинення провадення заявник мотивував тим, що визнання в іншій цивільній справі ОСОБА_4 таким, що втратив право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 вплине на прийняття рішення по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року про відмову у зупиненні провадження у справі скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання позивача у повному обсязі та зупинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Апеляційне провадження у справі було відкрито за дії ЦПК України 2004 року зі змінами та доповненнями на час відкриття апеляційного провадження 30.05.2017 року.

З набутттям чинності 15.12.2017 року ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року ухвала про відмову у зупиненні провадження у справі, відсутня в переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскарженими в апеляційному порядку окремо від рішення суду, що вбачається зі змісту ст. 353 ЦПК України.

Правові наслідки у разі подання скарги на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню передбачені п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Зокрема передбачено, що в такому випадку апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається.

Однак, як вже зазначалося, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу суду першої інстанції, яка не перешкоджає подальшому розгляду справи, відкрите за дії ЦПК України 2004 року зі змінами та доповненнями на час відкриття апеляційного провадження 30.05.2017 року та з урахуванням висновків Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2010, у справі № 11-рп/2007, у справі № 13-рп/2011.

Оскільки апеляційна скарга була прийнята до провадження, а саме апеляційне провадження було відкрито, підстав для повернення апеляційної скарги у зв'язку з набуттям чинності ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року відсутні і ст. 357 діючого ЦПК України не передбачені. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в іншій справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник» про визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації не вирішуються питання, що стосуються підстав чи умов, від яких залежить можливість розгляду заявлених вимог у справі за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання особи наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зобов'язання вчинити певні дії.

Судова колегія вважає остаточний висновок суду першої інстанції вірним.

Судом встановлено, що у даній цивільній справі ОСОБА_2 заявлені вимоги щодо визнання її наймачем спірної квартири АДРЕСА_1, встановлення порядку користування квартирою, внесення змін до договору найму квартири, зобов'язання ОСББ «Будівельник» укласти з ОСОБА_2 окремий договір найму та відкрити на її ім'я окремий особовий рахунок, тобто позовні вимоги спрямовані на захист її речового права.

Предметом дослідження іншої цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник» про визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації, до розгляду по суті якої просить зупинити провадження заявник, є суб'єктивне право ОСОБА_4 на користування спірною квартирою, яке ОСОБА_2 оспорює.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України 2004 року, що діяв на час постановлення міськрайсудом оскаржуваної ухвали, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Таким чином, неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої цивільної справи повинна обумовлюватися взаємозалежністю предметів та підстав позовів у цивільних справах.

Як вбачається зі змісту заявлених вимог, ОСОБА_2 заявила вимоги до ОСББ «Будівельник» просить визнати її наймачем та встановити порядок користування квартирою, змінити договір найму, зобов'язати укласти окремий договір найму та відкрити особовий рахунок на 1/2 частину квартири. Інші мешканці квартири - ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 залучені до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог.

Вимоги про встановлення порядку користування квартирою, відкриття особового рахунку на 1/2 частину квартири безпосередньо стосуються прав та інтересів осіб, які не втратили право користування квартирою (наймачі та членів сім`і наймача). Кількість цих осіб, впливає на визначення порядку користування квартирою.

Одночасно в іншій цивільній справі ОСОБА_2 оспорює право користування квартирою ОСОБА_4 і просить визнати останнього таким, що втратив право користування квартирою.

Отже, вимоги позивача про встановлення порядку користування квартирою стосуються всіх осіб, які мають право користування нею, при цьому само право користування квартирою одного з користувачів оспорюється позивачем в іншій цивільній справі.

Заявлені вимоги про встановлення порядку користування квартирою та визнання одного з користувачів квартири таким, що втратив право користування квартирою є взаємопов`язаними, оскільки встановлення порядку користування конкретною квартирою залежить від наявності самого права користування цією квартирою. Втрата особою права користування квартирою унеможливлює визначення порядку користування квартирою за участі цієї особи.

Офіційна інформація про реєстрацію ОСОБА_4, була отримана в цій справі у грудні 2016 року. Проте позивач у лютому 2017 року подала окремий позов про визнання ОСОБА_4 особою, що втратила право користування та після відкриття судом провадження в іншій цивільній справі, заявила клопотання про зупинення провадження у справі, фактичний розгляд по суті, якої не розпочався з часу відкриття провадження у листопаді 2015 року (оголошення позову, заслуховування пояснення сторін та третіх осіб, дослідження доказів).

У зв'язку з тим, що по суті розгляд цивільної справи не розпочинався, ОСОБА_2 не була позбавлена процесуальної можливості уточнити в ній коло відповідачів та доповнити свої вимоги у цій справі, новою вимогою до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою без подання окремого позову та без подання відповідного клопотання про зупинення провадження у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України 2004 року в редакції, що діяла на час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі у квітні 2017 року, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів одного місяця.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

При цьому йдеться не про процесуальний строк розгляду справи, а саме про розумний строк, який виправдовує очікування осіб, які беруть участь у справі, щодо своєчасності вирішення спору.

Представником ОСОБА_4 неодноразово подавалося клопотання про дотримання строків розгляду справи.

Крім того, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень, на час вирішення судом клопотання про зупинення провадженняу справі 19.04.2017 року вже існувало заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2017 року за яким ОСОБА_4 визнано таким,що втратив право користування квартирою № 3 в житловому будинку № 14 по вул. Сонячній в м.Білгород-Дністровському Одеської області.

Дане заочне рішення будо скасовано за заявою відповідача ухвалою суду першої інстанції від 23.05.2017 року та справу призначено до судового розгляду.

Проте, з матерілів справи не вбачається, що присутній 19.04.2017 року представник ОСОБА_2 повідомив суд про прийняття судом першої інстанції заочного рішення, яким позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.10.2017 року у задовленні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельник» про визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації - відмовлено.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відмова міськрайонного суду зупинити провадження у справі є в даному випадку процесуально виправданою.

До того ж суд вірно звернув увагу на те, що клопотання заявника про зупинення провадження не містить обґрунтувань неможливості розгляду цивільної справи про визнання наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму, зобов'язання укласти окремий договір найму та відкрити особовий рахунок на 1/2 частину квартири до вирішення справи про визнання особи такою, що втратила право на проживання та зняття з реєстрації.

У разі необхідності, суд у відповідності до ст. 126 ЦПК України 2004 року не був позбавлений процесуальних повноважень вирішити питання про об'єднання цивільних справ і їх розгляд в єдиному провадженні.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 про те, що не зупинення судом провадження до розгляду справи про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою значно ускладнює розгляд справи про визнання наймачем, встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму, зобов'язання укласти окремий договір найму та відкрити особовий рахунок на 1/2 частину квартири справедливість остаточного висновку суду першої інстанції про відмову у зупинені провадження не спростовує та свідчать про неможливість розгляду справи і про обов'язковість зупинення провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про ускладнення розгляду позовних вимог до розгляду інших позовних вимог в іншій справі за певних обставин можуть бути підставою для вирішення питання про об'єднання позовів (справ). Проте такі доводи не свідчать саме про неможливість розгляду справи і про обов'язковість зупинення провадження у справі.

Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 383 ЦПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 27.02.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

А.А. Калараш