Ухвала суду № 72550808, 21.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

21 лютого 2018 року м. Київ№ 826/14058/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Маруліної Л.О, за участю секретаря судових засідань Яцеленко Ю.О.,

представника позивача: ОСОБА_2 (ордер від 02.08.2017 року серія КВ №301108);

представника відповідача: Лісовської Н.В. (довіреність від 18.09.2017 року №5/3/731Б),

вирішив у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду

за позовом ОСОБА_4до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4, Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Служби зовнішньої розвідки України (далі також - СЗР України, Відповідач), в якому просить стягнути зі Служби зовнішньої розвідки України на користь ОСОБА_4 суму невиплаченої заробітної плати за період з 01 квітня 2017 року до моменту винесення рішення у даній справі та зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України надати суду розрахунок середньої заробітної плати за останні 6 місяців.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 листопада 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2017 року.

15.12.2017 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України в новій редакції (далі по тексту - КАС України в чинній редакції), визначеній Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 10 частиною першою Розділу VII Перехідних положень, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18.12.2017 Представником Відповідача через канцелярію суду подано заперечення проти адміністративного позову та клопотання про залишення позову без розгляду, в якому зазначає, що Позивачем пропущено строк звернення до суду відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та просить залишити позов ОСОБА_4 до СЗР України без розгляду.

В судовому засіданні 18.12.2017 року з огляду на заявлене клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та вимоги статті 123 КАС України, судом оголошено відкладення розгляду справи на 28.12.2017 року та запропоновано Позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В судовому засіданні 28.12.2017 року, в яке з'явились Позивач, представник Позивача - адвокат ОСОБА_2, представник Відповідача, представником Позивача надано для долучення до матеріалів справи додаткові пояснення; представником відповідача надано - копії рапорту позивача від 08.03.2017 року, довідки від 14.12.2017 року щодо розміру середнього місячного грошового забезпечення за останні 6 місяців позивача (за лютий-липень 2017 року), довідки від 14.12.2017 року щодо надлишково виплаченої суми грошового забезпечення позивачеві (з 28 березня 2017 року).

В судовому засіданні 28.12.2017 року на стадії розгляду клопотання про залишення позову без розгляду оголошено перерву на 06.02.2018 року та протокольною ухвалою запропоновано позивачеві підготувати заяву відповідно до вимог статті 123 КАС України, оскільки додаткові пояснення, надані позивачем та його представником, не відповідають вимогам статей 123, 166, 167 КАС України та їх зміст є суперечливим.

В судовому засіданні 06.02.2018 року, в яке прибув представник відповідача, долучено до матеріалів справи, надане представником відповідача через канцелярію суду 06.02.208 року №13133/18, клопотання про залишення позову без розгляду з урахування додаткових пояснень позивача. Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явились, заяв, клопотань до суду не надано, причини суду не повідомлено. Судом оголошено про відкладення розгляду справи на 21.02.2018 року.

В судове засідання 21.02.2018 року прибули представник позивача ОСОБА_2 та представник відповідача.

Оскільки представником позивача на протокольну ухвалу суду щодо надання заяви про поновлення строку звернення до суду в порядку статті 123 КАС України такої заяви не надано, судом продовжено розгляд питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду за наявними в матеріалах справи документами.

Представник позивача обґрунтовує пропуск строку звернення до суду на 2 дні тією обставиною, що ним запізно отримано відповідь від відповідача на його адвокатський запит і тому, відповідно до касового чеку 30.10.2017 року ним на адресу Окружного адміністративного суду направлено позовну заяву. Але, одночасно необхідно зазначити, вказує представник позивача, що строк на звернення до суду в 1 місяць визначається лише для випадків, коли спір стосується прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, якою є проходження служби в органах Служби зовнішньої розвідки України. Основна вимога позовної заяви, що подана до суду - є стягнення заборгованості із виплати заробітної плати з відповідача на користь позивача, а відтак, вважає представник позивача, що строк "позовної давності" у даному випадку має бути зазначений у 6 (шість) місяців з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав. Тому просить, відповідно до статей 99, 101, 103 КАС України поновити строк для звернення до суду з моменту реєстрації даної позовної заяви судом.

Надаючи оцінку вищевказаним додатковим поясненням на предмет їх обґрунтованості, судом враховується наступне.

Відповідно до частини другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (частина третя статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначаються статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до частини 1 якої, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Проте, додаткові пояснення позивача не відповідають вимогам статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, зміст, питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника не узгоджуються, підстави заяви не обґрунтовано.

Водночас, в судовому засіданні представник позивача наполягав, що до даних правовідносин необхідно застосовувати шестимісячний строк звернення до суду. Крім іншого, представником позивача вказувалось, що в даному випадку мова йде про стягнення з відповідача заробітної плати та, посилаючись на Закон України "Про оплату праці" та Кодекс законів про працю України, вважає, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Представником відповідача в клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду, яке ним підтримано в судовому засіданні, зазначено, що позивачем оскаржується припинення йому виплати надбавок з квітня 2017 року. Проте, як зазначено в позові, про припинення йому виплат стало відомо 14.08.2017 року, а з позовом звернувся тільки 20.10.2018 року. Крім іншого, представник Відповідача звернула увагу, що до даних правовідносин не застосовується шестимісячний строк звернення до суду та законодавство, на яке посилається представник позивача.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, враховується судом наступне.

Як вбачається з позовної заяви, яку датовано 20.10.2017 року, ОСОБА_4 зазначає, що 14 серпня 2017 року на його адресу надійшло повідомлення Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 01 серпня 2017 року за №7/3/1761, згідно з яким згаданим вище фінансово-економічним управлінням повідомлено, що відповідно до наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України від 13 квітня 2017 року №71-ос/д останньому припинено виплату надбавок (відповідно до пунктів 4.2, 4.6, 4.16 Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України, затвердженої наказом Служи зовнішньої розвідки України від 28 лютого 2008 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 25 березня 2008 року) з 28 березня 2017 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, строк звернення до суду з цим позовом пропущено та закінчився 15 вересня 2017 року.

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На протокольну ухвалу суду Представником позивача надано Додаткові пояснення щодо пропущення строку звернення до суду, які, як встановлено судом, не відповідають вимогам статей 123, 166, 167 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повернення додаткових пояснень позивачеві без розгляду, оскільки вони є очевидно безпідставними, необґрунтованими та суперечливими.

Проте, з метою дотримання прав позивача в контексті вимог статей 5, 6, 8, 9 КАС України, під час розгляду питання щодо дотримання строку звернення до суду, встановлено наступне.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивач оскаржує припинення виплати надбавок до грошового забезпечення з 28.03.2017 року у повному розмірі на підставі наказу СЗР України від 13.04.2017 року №71-ос/д.

Питання встановлення та виплати грошового забезпечення військовослужбовців СЗР України, в тому числі і додаткових видів та розмірів грошового забезпечення, врегульовано, зокрема, Законами України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про розвідувальні органи України», постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Тому посилання представника позивача на Закон України «Про оплату праці» та Кодекс законів про працю України є помилковим, про що також вказано і в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», відтак, має застосовуватись строк звернення до суду, визначений КАС України.

Як встановлено судом, позивач проходив службу в спеціальному званні підполковник в Службі зовнішньої розвідки України.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З огляду на визначене, суд дійшов до висновку про також помилкове твердження позивача, представника позивача щодо застосування в порядку КАС України шестимісячного строку звернення до суду в даних правовідносинах.

Отже, до даних правовідносин судом застосовується відповідно до вимог статті 122 КАС України (яка кореспондується зі статтею 99 КАС України в редакції на час звернення позивача до суду), місячний строк звернення до суду.

Як зазначено вище, позивач про порушення своїх прав, про що ним зазначено в позовній заяві від 20.10.2017 року та підтримано представником в судовому засіданні, дізнався лише 14.08.2017 року.

Проте, надаючи оцінку повідомленню Фінансово-економічного управління СЗР України від 01.08.2017 року №17/3/1761, з якого позивачеві стало відомо про припинення виплати надбавок, судом встановлено, що цим повідомленням Фінансово-економічним управлінням СЗР України не повідомлено про припинення виплати надбавок, а запропоновано позивачеві у добровільному порядку погасити борг, який виник в зв'язку з переплатою у березні та квітні 2017 року грошового забезпечення, оскільки відповідно до наказу від 13.04.2017 року №71-ос/д виплату надбавок припинено з 28.03.2017 року в повному розмірі.

Крім іншого, судом також враховується, що відповідно до копії довідки від 14.12.2017 року щодо розміру середнього місячного грошового забезпечення позивача за останні 6 місяців (за лютий-липень 2017 року), проти долучення якої в судовому засіданні 28.12.2017 року позивач, представник позивача не заперечували, виплата грошового забезпечення позивачеві з травня 2017 року значно зменшилася (з 15000,00 грн. до 2700,00 грн.), що не могло залишитися непоміченим для останнього.

Водночас, судом вивчено, долучені до матеріалів позовної заяви медичні документи з можливістю встановлення поважності причин звернення до суду в установлений строк, проте, медичні документи щодо проходження позивачем медичного огляду датовано 28.03.2017 року та не підтверджують неможливості позивача звернення вчасно до суду.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 звільнено з військової служби в СЗР України за пунктом «е» частини шостої та частиною восьмою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) Наказом Голови СЗР України від 11.08.2017 року №161-ОС, доказів щодо оскарження наказу про звільнення суду також не надано.

Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).

З огляду на викладене, судом встановлено, що позивач повинен був дізнатися про порушене право щодо припинення виплати надбавок ще в травні місяці 2017 року, а повідомлення Фінансово-економічного управління СЗР України від 01.08.2017 року №17/3/1761 не може сприйматись як доказ, зі змісту якого позивач дізнався про своє порушене право.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано суду на вимогу протокольної ухвали від 28.12.2017 року належної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не вказано взагалі про причини пропуску строку звернення до суду, що унеможливило прийняття судом відповідного рішення, а судом не встановлено, поважних причин пропущення строку звернення до суду, відтак, позовну заяву ОСОБА_4 слід залишити без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись положеннями статей 121, 122, 123, 166, 167, 240, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна