Рішення № 72550709, 02.03.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/1962/17

Провадження № 2-а/545/4/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Бутиріній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Полтавського районного суду Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №3 БПОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, Головного управління Нацполіції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського взводу №1 роти №3 БПОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, Головного управління Нацполіції в Полтавській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою БР №984308 винесеною поліцейським взводу №1 роти №3 БПОП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 31 липня 2017 року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за ніби то порушення правил дорожнього руху, а саме, п.30.3, п.19.8 Правил дорожнього руху України за керування транспортним засобом в якому не був встановлений та не був увімкнений в темну пору доби. В постанові не зазначено обставин, установлених при розгляді справи.

Також повідомляє, що він працює водієм в ПП «Полтава-Консалтинг» і у його користування перебуває вантажний автомобіль НОМЕР_1. В основному він їздить без причепа і здійснює вантажні перевезення самою машиною. Інколи виїжджає в рейс з причепом, і це буває у світлу пору доби. 31 липня 2017 року він прямував порожнім за вантажем з м.Полтави у с.Василенків Хутір за смт.Чутове. На посту дорожньої поліції за смт.Чутове його без будь-яких причини зупинено відповідачем та з’ясовано який вантаж ним перевозиться. Після завантаження автомобіля він виїхав з с.Василенків Хутір близько 22.30 год. На посту дорожньої поліції його знову було зупинено відповідачем. Причину зупинку йому повідомлено після огляду автомобіля пред’явлено претензії на відсутність на кабіні автознаку «автопоїзд». Його заперечення стосовно того, що заводом-виробником цей знак не передбачений, залишилось без задоволення.

В порушення ст.35 Закону України «Про Національну поліції» причини його зупинки йому не повідомлено, як і детально не пояснено підстави зупинки. Стаття, за якої його притягнуто до відповідальності крім порушень користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів стосовно освітлювальних приладів нічого не говорить.

На його автомобілі відсутній знак «автопоїзду», оскільки не передбачений заводом-виробником, а тому він не міг ним неправильно користуватись та використовувати його з порушенням стандартів.

Відповідно до п.п.31.4 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством на наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам, зокрема п.п.п.31.4.3 Зовнішні світлові прилади. Під жодне порушення щодо використання зовнішніх світлових приладів претензій йому не пред’явлено.

При розгляду справи відповідачем порушено права на користування юридичною допомогою (ст.268 КУпАП), порушено процедуру та порядок розгляду адміністративної справи відносно нього, передбачений ст.279 КУпАП, оскільки протокол складений не був, права йому не роз’яснено.

Враховуючи вказане, просив постанову БР №984308 від 31 липня 2017 року, винесену поліцейським взводу №1 роти №3 БПОП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. скасувати.

Представник позивача адвокат ОСОБА_3 направив до суду заяву, в якій позовні вимоги просив задовольнити, а справу розглянути без його участі.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися незважаючи на те, що належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БР №984308 від 31 липня 2017 року, прийнятої поліцейським взводу №1 роти №3 БПОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 31 липня 2017 року о 23 год. 40 хв. на 395 км автошляху Київ-Харків з причепом (марка вказана не чітко) д.н. НОМЕР_2 в якому не був встановлений та не був увімкнений в темну пору доби (далі не написано), чим порушив п.30.3 ПДР та п.19.8 ПДР (а.с.6).

Тобто вказана постанова не містить опису обставин, установлених при розгляді справи.

Згідно з пп.30.3 Правил дорожнього руху України на відповідних транспортних засобах установлюються такі розпізнавальні знаки: а) «Автопоїзд» – три ліхтарі оранжевого кольору, розташовані горизонтально над передньою частиною кабіни (кузова) з проміжками між ліхтарями від 150 до 300 мм – на вантажних автомобілях і колісних тракторах (класу 1.4 т і вище) з причепами, а також на зчленованих автобусах і тролейбусах. Пунктом 19.8 Правил дорожнього руху України передбачено, що знак автопоїзда, встановлений згідно з вимогами підпункту а) пункту 30.3 цих Правил, повинен бути постійно увімкнений під час руху, а в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості – і під час вимушеної зупинки, зупинки чи стоянки на дорозі.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення інспектором не були з’ясовані вказані обставини.

Відповідач в судове засідання не з’явився, правомірність свого рішення не довів.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП за порушення п.30.3 та п.19.8 Правил дорожнього руху України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 31 липня 2017 року серії БР №984308 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Разом з цим судом не приймаються доводи позивача про обов’язковість складання проколу про адміністративне правопорушення з огляду на таке.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п’ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до частин 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього

руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, на місці вчинення такого правопорушення.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 19, 46, 77, 243, 257, 259, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу №1 роти №3 БПОП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 31 липня 2017 серії БР №984308, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ОСОБА_4