Ухвала суду № 72550185, 27.02.2018, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 428/1705/18

Провадження № 11-сс/782/59/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Люклянчука В.Ф.,

суддів: Рябчун О.В., Савича Ю.М.,

з участю:

секретаря Магомедова Ш.Х.,

прокурора Фесенка О.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши 27 лютого 2018 року у м. Сєвєродонецьку у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 лютого 2018 року

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді було задоволено частково клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 Визначено строк дії ухвали слідчого судді протягом 60 днів, а саме: з 15 лютого 2018 року по 15 квітня 2018 року включно. Встановлено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень.

Згідно з клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу, ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 працюючи заступником міського голови м. Сєвєродонецька вимагав неправомірну вигоди від представників ТОВ «Артбілдинг» за підписання заявки та здійснення оплати за виконані цим товариством будівельні роботи згідно з договором підряду № 1-АРТБГ-3132 від 24.04.2017, укладеного між управлінням охорони здоров’я Сєвєродонецької міської ради та ТОВ «Артбілдинг», предметом якого є капітальний ремонт електричних мереж, приміщень систем опалення, водопостачання та водовідведення будівлі інфекційного відділення КУ «СМБЛ» УОЗ Сєвєродонецької міської ради.

14.12.2017 ОСОБА_2, знаходячись на подвір’ї пивоварні «Шале» за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, 24, під час зустрічі з ОСОБА_4, уповноваженим згідно з довіреністю представляти інтереси ТОВ «Артбілдинг», погодив розмір неправомірної вигоди за здійснення ним розрахунку за виконані Товариством будівельні роботи згідно з договором підряду № 1-АРТБГ-3132 від 24.04.2017, у розмірі 10 % від вартості договору у сумі 139 000 гривень.

15.02.2018 о 10.20 годині ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 133 800 грн. для подальшої передачі ОСОБА_2, після чого був затриманий на місці вчинення злочину працівниками правоохоронного органу.

На думку слідчого, наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Слідчий під час досудового розслідування встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_2

Слідчий суддя встановив, що прокурором доведено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Окрім того слідчий суддя вважав встановленим наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, а також обставини затримання підозрюваного, який при здійснені цієї дії, намагався втекти від працівників «Альфа», СБУ та прокуратури; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування ще не виявлені та не вилучені усі документи, пов’язані з цим договором підряду; можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 викривають незаконну діяльність підозрюваного та є ключовими у даному кримінальному провадженні. Разом з цим, слідчий суддя не погодився з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, вимог ч. 1 ст. 194 КПК України прийшов до висновку, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Також слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначив розмір застави, який, на його думку, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. Застава визначену у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що склало 140 960 гривень. Слідчий суддя не погодився з доводами прокурора про необхідність встановлення застави в межах 1 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 040 000 гривень.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_2 строком на 60 діб, визначивши розмір застави, що перевищує вісімдесят розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у межах нанесених державі збитків у розмірі 2 040 000 гривень, поклавши на підозрюваного, у разі внесення ним застави, обов’язки прибувати до слідчого прокуратури Луганської області, який здійснюватиме досудове розслідування за першою вимогою, не відлучатись із м. Сєвєродонецька без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання, утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 щодо обставин кримінального провадження № 420170000000353 від 17.11.2017, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну. Вважає, що слідчим суддею безпідставно не взято до уваги виключні обставини, а саме той факт, що ОСОБА_2 в електронній декларації за 2016 рік зазначив готівкові кошти у розмірі 2 000 000 гривень. Посилається на санкцію ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає обов’язкову конфіскацію майна. Вказує, що з метою збереження вищевказаних грошових коштів та можливої конфіскації майна як виду покарання, приймаючи до уваги, що вказані грошові кошти в ході проведення обшуків не були віднайдені, орган досудового слідства орієнтував слідчого суддю на вибрання застави саме у розмірі 2 040 000 гривень. З цього приводу посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» щодо суми застави за звільнення з-під варти заявника, яка, на думку заявника, була надмірною. У цьому рішенні Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість).

При апеляційному розгляді:

- прокурор, висловлюючи доводи за апеляційною скаргою, підтримав її вимоги, пославшись на доводи, які в ній викладені;

- підозрюваний та захисник, висловлюючи доводи за апеляційною скаргою, заперечували проти задоволення її вимог, пославшись на відсутність підстав для збільшення суми застави.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурор, захисника та підозрюваного, думку слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Втім слідчий суддя не в повній мірі дотримався цих вимог закону.

Колегія суддів, переглядаючи ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, враховую, що прокурором не оспорюється законність цієї ухвали в частині встановлення підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Зокрема сторонами кримінального провадження не оспорюється наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, встановлених слідчим суддею.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При цьому ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає можливість визначати у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий в своєму клопотанні, а також прокурор в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи необхідність визначення розміру застави, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, послався на майновий стан підозрюваного, який у щорічній декларації за 2016 рік, задекларував готівкові кошти в сумі 2 000 000 гривень. Окрім того, прокурор в апеляційній скарзі вказав на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», як на підставу збільшення розміру застави.

Слідчий суддя не погодився з доводами прокурора щодо виключності випадку та необхідності призначення застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мотивуючи свої висновки слідчий суддя послався на пояснення підозрюваного, згідно з якими, він усі ці гроші витратив на лікування дитини, якій придбав сердечний клапан за 30 000 євро, за зберігання якого він сплачує щомісячно кілька тисяч гривень, а також щомісячно на її лікування він витрачає по 15 000-20 000 гривень.

Колегія суддів вважає, що ці висновки слідчого судді не підтвердженні доказами, дослідженими під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, оскільки пояснення підозрюваного свого об’єктивного підтвердження не знайшли.

У матеріалах справи відсутні відомості про наявні хвороби у дитини підозрюваного, а так само документи на підтвердження витрат коштів на її лікування.

Також, колегія суддів при визначенні розміру застави, окрім майнового стану підозрюваного, враховує обставини кримінального правопорушення. Згідно з встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ОСОБА_2, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину.

Вказані обставини в своїй сукупності дають підстави вважати доведеним наявність виключності випадку, при якому закон допускає визначити підозрюваному у вчиненні тяжкого злочину заставу в розмірі понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Посилання прокурора на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» у даному провадженні, колегія суддів вважає є безпідставними. Цим рішенням встановлено відсутність порушення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), хоча розмір застави з більшою вірогідністю перевершував платоспроможність заявника, національні суди прагнули врахувати, крім особистої ситуації, тяжкість злочину, в якому він звинувачувався, а також його «професійне оточення».

У той же час суть справи, що розглядалась Європейським судом з прав людини, не є сумірними щодо дійсної справи відносно ОСОБА_2, оскільки в тій справі мова йшла про екологічну шкоду, спричиненої забрудненням морського середовища в масштабах, що мало коли зустрічаються. Також врахована правильна позиція національного суду стосовно посилання на «професійне оточення», оскільки заставу було виплачено страховиком судновласника, чим підтверджений зв'язок між заявником і особами, які повинні були забезпечити безпеку.

У справі щодо ОСОБА_2 прокурором не наведено переконливих доводів для можливості врахування «професійне оточення» підозрюваного при визначенні розміру застави.

З урахуванням наведеного, апеляційні вимоги про встановлення застави у розмірі 2 040 000 гривень є завідомо непомірною для підозрюваного.

При цьому прокурором в апеляційній скарзі невірно вказані межі застави, виходячи з мінімальних заробітних плат, оскільки ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що межі застави визначається у прожиткових мінімумах для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року для працездатних осіб складає 1762 гривні.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо необхідності покладення на підозрюваного обов’язків, що передбачено ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу заступника начальника відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 лютого 2018 року – скасувати.

Постанови нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Луганської області ОСОБА_7 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 48 (сорок вісім) днів.

Взяти ОСОБА_2 під варту в залі суду негайно.

Строк тримання під вартою обчислювати з 27 лютого 2018 року.

Строк дії ухвали до 15 квітня 2018 року.

Встановити ОСОБА_2 заставу в розмірів 240 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 422 880 (чотириста двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на рахунок Апеляційного суду Луганської області: р/р 37316059000837, МФО 820172 в ДКС України, ЄДРПОУ 02890564 призначення платежу: застава.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави за ОСОБА_2 зобов’язати його прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування, а також покласти такі обов'язки: не відлучатися за межі м. Сєвєродонецька без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_6 без дотримання умов визначених прокурором, слідчим, слідчим суддею або судом; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Луганській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в України.

Вказані обов’язки у разі внесення застави покладаються на строк – 2 місяці.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Ф. Люклянчук

Судді: Ю.М. Савич

ОСОБА_8