Окрема думка судді № 72549160, 28.02.2018, Апеляційний суд Київської області

ОКРЕМА ДУМКА

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив визнати неправомірними дії відповідачів - Садового товариства «Зелений луг» (далі - СТ «Зелений луг») та Садівничого об'єднання «Трудовик» (далі - СО «Трудовик») щодо відключення від мережі електропостачання належного йому садового будинку, розташованого за адресою: село Рожни-2, Броварського району Київської області, вулиця Озерна-2, буд. № 49, та земельної ділянки, на якій він знаходиться; зобов'язати відповідачів поновити електропостачання до вказаних садового будинку та земельної ділянки; стягнути з СТ «Зелений луг» та СО «Трудовик» на його користь понесені матеріальні збитки в загальному розмірі 72 001 грн. 13 коп. з урахуванням вини кожного із них; стягнути з відповідачів на його користь відшкодування за спричинену моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. з урахуванням вини кожного із них.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, як член садівничого об'єднання, не виконав рішення ХХХVІ і ХХХVІІ звітних конференцій садівників СО «Трудовик» від 23 і 28 травня 2015 року щодо установки до 01 серпня 2015 року електронно-механічного лічильника, не здійснив обрізку гілок дерева, що лежать на проводах магістральної лінії електропередач, не виконав наданий йому припис щодо виконання вказаних робіт. Від'єднання садового будинку ОСОБА_1 від електромережі відбулося у зв'язку із невиконанням позивачем як членом садівничого об'єднання рішень конференцій об'єднання.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 28 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дана постанова була прийнята більшістю голосів колегії суддів.

Приймаючи постанову, апеляційний суд виходив з того, що позивач не надав доказів, що придбана ним електростанція встановлена у належному йому будинку та забезпечує роботу охоронної сигналізації садового будинку, а також договору з охоронною компанією. Судом не встановлено порушень прав позивача внаслідок дій відповідачів. Питання щодо користування електричною енергією, зокрема, щодо відключення електроустановки споживачів населеного пункту від електропостачання регулюються установчими документами садового товариства та/або укладеними у встановленому законом порядку договорами між споживачами населеного пункту.

Відповідно до вимог ст. 35 ЦПК України питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

На мою думку, постанова суду апеляційної інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на нормах чинного законодавства та наявних у справі доказах, виходячи з наступного.

За обставинами справи, ОСОБА_1 є власником будинку № 49 по вул. Озерна-2 у с. Рожни-2 Броварського району Київської області та земельної ділянки, на якій він розташований. Земельна ділянка, на якій збудовано будинок, входить до садового товариства «Зелений Луг», членом якого є позивач. СТ «Зелений Луг» разом з іншими товариствами об'єднаний у СО «Трудовик». 23 грудня 2009 року між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» та об'єднанням садівничих товариств «Трудовик» було укладено договір про постачання електричної енергії № 139.

Згідно п. 8.1.1 вказаного договору якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі - субспоживачі), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Однак, між СО «Трудовик» та ОСОБА_1 жодних договорів не укладалося, що суперечить вимогам п. 8.1.1 договору про постачання електричної енергії № 139.

Відключаючи будинок позивача від електричної енергії, садове товариство керувалося рішенням Конференції садового товариства, яким для позивача встановлено обов'язок, зокрема, встановлювати електронний лічильник «НІК» з видимим вводом на видиму лінію контролю, здійснювати обрізку дерев на відстані 2 м. від лінії електропередач. У вказаному рішенні також зазначено, що у випадку створення необрізаними деревами аварійної ситуації будинок відключається від електричної мережі без попередження (а.с. 42-51).

У 2016 році будинок ОСОБА_1 було відключено від електроенергії за те, що він не виконав рішення конференції садового товариства, а саме не встановив та не виніс лічильник, не обрізав дерева та має заборгованість по членських внесках, за воду та електроенергію.

Вказані дії відповідача є незаконними, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року:

електропостачальник - учасник ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам.

Згідно вимог п. 35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити побутового споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження засобу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; не оплати за встановлення нового засобу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; не виконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини побутового споживача.

Отже, законом встановлено чіткий перелік випадків відключення побутового споживача від електроенергії.

Відключаючи будинок від електроенергії, СО «Трудовик» керувалося тим, що ОСОБА_1 не було проведено заміну та винесення приладів обліку. Разом з тим, обов'язок встановлення лічильника не покладається на споживача, оскільки згідно пункту 8 ПКЕЕН (в редакції чинній на момент відключення) - прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку) мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена:

а) для новозбудованих будинків - забудовниками;

б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку.

Отже зазначеними правилами не передбачено обов'язку споживача електричної енергії купувати, встановлювати лічильники електроенергії і тим більше змінювати їх місце встановлення.

В той же час відповідно до п. 38 правил енергопостачальник зобов'язаний проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором;

Вартість заміни старого лічильника на новий може бути покладена на споживача виключно у випадку передбаченому п. 17 правил, а саме:

у разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку.

Покладаючи на позивача обов'язок винести електролічильник на видиму лінію обліку СО «Трудовик» діяло всупереч вимогам п. 11 правил користування електроенергією, відповідно до якого перенесення приладів обліку за бажанням споживача, якщо це не суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, виконується енергопостачальником за рахунок споживача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як споживач електроенергії не висловлював бажання щодо зміни лічильника чи перенесення його в інше місце, а отже і жодних підстав покладення на нього зазначеного обов'язку немає.

У запереченнях проти позову СО «Трудовик» вказувало на те, що відключення електричної енергії відбулося також у зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку обрізки дерев, що створює аварійну ситуацію на лініях електропостачання.

Однак, згідно Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ № 209 від 04 березня 1997 року розчищення просік здійснюють енергопідприємства, у віданні яких перебувають повітряні лінії електропередачі, а у разі взаємної домовленості - підприємства, організації, приватні особи, у власності чи користуванні яких знаходяться лісові масиви, парки, заповідники, сади та інші багаторічні насадження, згідно з

порядком, визначеним енергопідприємством.

На споживача в даному випадку, пунктом 42 правил покладено лише один обов'язок - не перешкоджати обрізуванню гілок дерев, які ростуть на території, що належить побутовому споживачу, для забезпечення відстані не менше 1 метра від проводів повітряної лінії електричної мережі напругою 0,4 кВ та на відстані 2 м для електричних ліній напругою 10 кВ.

Жодних доказів здійснення позивачем таких перешкод, а також доказів неможливості здійснення такої обрізки без позивача матеріали справи не містять.

Проте, незважаючи на зазначені вимоги закону, відповідач надав припис ОСОБА_1 щодо обрізки дерев, тобто поклав на споживача не властиві йому обов'язки.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

У даному випадку обрізка дерев не є обов'язком позивача.

Заперечуючи проти позову, СТ «Зелений Луг» зазначає, що у позивача наявна заборгованість за користування електричною енергією. Позивач має заборгованість по оплаті за послуги водопостачання та членським внесках.

Однак, жодних доказів, які підтверджують наявність заборгованості позивача по оплаті за електроенергію матеріали справи не містять.

В своїх запереченнях проти позову СТ «Зелений луг» висловлює лише припущення щодо наявності заборгованості та не зазначає, яка ж саме заборгованість рахується за позивачем.

Згідно пункту 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного в договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.

У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Отже, відключення від електропостачання через наявність боргу може здійснювати виключно енергопостачальник і в порядку визначеному зазначеними правилами.

В даному випадку відсутнє як підтвердження самого боргу так і дотримання встановленого порядку відключення.

Крім того, жодним нормативним актом не передбачено відключення електроенергії за несплату внесків по воді та іншим внесках встановлених в садовому товаристві.

Відповідно до договору про постачання електричної енергії № 139 відключення від електроенергії можливе лише за погодженням з ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго».

Так, п. 8.1.4. договору № 139 визначено, що відключення (крім аварійних) електроустановок споживачів, які беруть участь у передачі електроенергії субспоживачам здійснюється споживачем лише за погодженням з постачальником.

Пунктом 8.1.6 даного договору передбачено, що у разі заборгованості субспоживача за електричну енергію на вимогу постачальника, споживач відключає електроустановки цього споживача у терміни, які доводяться споживачеві постачальником відповідним розпорядженням, або після складання відповідного акта.

Вимоги зазначеного договору відповідачами проігноровано та не дотримано, відключення не було погоджено з постачальником, вимог постачальника про відключення позивача не було взагалі, відповідний акт з наданням можливості постачальнику відключити електроустановки цього субспоживача не складався.

В даному випадку порядок надання послуг енергопостачальниками побутовим споживачам, порядок встановлення та заміни лічильників, порядок відключення від електричної енергії, розчищення дерев регламентуються Правилами користування електричною енергією для населення та Правилами охорони електричних мереж, що затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року та № 209 від 04 березня 1997 року.

Відповідно до вимог ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Отже, зазначені правила користування електричною енергією для населення та правила охорони електричних мереж є обов'язковими для виконання усіма побутовими споживачами та енергопостачальниками незалежно від форм власності, в тому числі і для садових товариств.

У зв'язку з цим, усі установчі документи та рішення органів управління товариства, укладені ними договори повинні відповідати правилам користування електричною енергією для населення та правилам охорони електричних мереж.

За таких обставин, висновки апеляційного суду в частині правомірності відключення електроенергії позивачу через невиконання ним рішень конференції садового товариства, яке є чинним та не оскаржувалось є такими, що не відповідають вимогам законодавства, а саме ст. 117 Конституції України, ст. 14 ЦК України.

Не дивлячись на те, що позивач не оскаржував рішення конференції СО «Трудовик», апеляційний суд, враховуючи той факт, що позивач пов'язує порушення своїх прав з діями відповідачів, вчиненими на підставі зазначених рішень, в обов'язковому порядку повинен був дати оцінку рішенням конференції СТ «Трудовик» на предмет відповідності зазначеного рішення Конституції та законам України, перевірити чи відповідає зазначене рішення нормативним актам, що відповідно до Конституції мають вищу юридичну силу.

Отже, посилання апеляційного суду на рішення конференції садового товариства та на статут, на підставі якого такі рішення були прийняті, є безпідставним, через невідповідність зазначених рішень нормативним актам, що мають вищу юридичну силу.

Відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги позивачу, апеляційний суд серед іншого послався на вимоги п. 12.10 Правил користування електроенергією, затверджених постановою національної комісії з регулювання електроенергетики № 28 від 31.07.1996 року, відповідно до якого електроустановки споживачів населеного пункту та споживачів на території населеного пункту, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або населеним пунктом, підлягають відключенню від електричних мереж населеного пункту.

На вимогу постачальника електричної енергії населений пункт зобов'язаний відключити електроустановки споживача на території населеного пункту у порядку, встановленому Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357.

Посилаючись на зазначений пункт правил, як на єдину підставу відключення позивача, що визначена зазначеними правилами, апеляційний суд, не зазначив, яких же саме договорів укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії не дотримався ОСОБА_1 та залишив поза увагою, що жодних договорів між позивачем і «населеним пунктом» в даному випадку садовим товариством не існує.

Жодний пункт договору № 139 від 23 грудня 2009 року між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» та об'єднанням садівничих товариств «Трудовик» позивачем не порушено і відключення останнього не було пов'язано з невиконанням зазначеного договору.

Отже, мотивуючи дотримання відповідачами підстав до відключення електроенергії позивачу, апеляційний суд проігнорував той факт, що обставин не дотримання позивачем умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або населеним пунктом (п. 12.10 правил 1996 року) не встановлено і жодним доказом у справі такі дії позивача не підтверджені.

Враховуючи вищезазначене, відключення будинку позивача ОСОБА_1 від електричної енергії здійснено з грубими порушенням встановленого законом порядку та за відсутності для цього будь-яких визначених законодавством підстав.

Під час розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом залишено поза увагою усі вищезазначені вимоги законодавства та очевидні порушення прав позивача зі сторони відповідачів, в зв'язку з чим суд дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на наявних у справі доказах.

Суддя Апеляційного суду

Київської області В.О. Фінагеєв

28.02.2018