Рішення № 72547889, 01.03.2018, Вишгородський районний суд Київської області

01.03.2018 Справа № 363/3833/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., при секретарі Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації конституційних, трудових, соціально – економічних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач уточнивши позовні вимоги звернувся з позовом в суд в якому просить визнати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про звільнення з роботи начальника автоколони № 2 відділу експлуатації автотранспортного парку філії «Гаврилівській птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс», першого заступника Голови Незалежної Професійної спілки «ПОБРАТИМИ» ТОВ «Комплекс Агромарс» - ОСОБА_1, у зв’язку з численними грубими та цинічними порушеннями і недотриманням чинних вимог процедури звільнення – протиправним, скасувати його та зобов’язати адміністрацію ТОВ «Комплекс Агромарс» поновити ОСОБА_1 на роботі та виплатити йому заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції НБУ; допустити негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 згідно чинних вимог ч. 7 ст. 235 КЗпП України з виплатою заробітної плати за один місяць; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час виконання ним громадської роботи з листопада 2016 року по вересень 2017 року у сумі 19 234, 94 грн., а також стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 18.08.2015 року він є тимчасово переміщенною особою, на підставі наказу за № 726 КА/к-п від 17.08.2015 року та договору № 158 про повну матеріальну відповідальність був прийнятий на роботу до філії «Гаврилівський птахівничій комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаду начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку. В грудні 2015 року його було обрано на громадську посаду – заступника Голови Незалежної Професійної спілки «Побратими» філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс».

З жовтня 2015 року по вересень 2017 року без будь –якого письмового наказу ТОВ «Комплекс Агромарс» позивача без належного звернення та без належної згоди виборного органу Професійної спілки «Побратими» філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» було незаконно позбавлено частки заробітної плати (грошової премії).

Окрім цього, за зазначений період адміністрація ТОВ «Комплекс Агромарс» відмовлялась нарахувати та виплатити йому обов’язкову індексацію його заробітної плати і компенсацію її втрат. Зазначені протиправні дії відповідача завдали йому певного дискомфорту та моральних страждань, а тому він був змушений подати заяву про звільнення з роботи на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України та з підстав ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» з 12.09.2017 року.

Станом на 12.09.2017 року відповідач при звільненні не провів з ним остаточного розрахунку і не перерахував усі належні йому грошові кошти на його рахунок, не було видано позивачу на руки розрахунок середнього заробітку за час виконання громадської роботи з листопада 2016 року по вересень 2017 року, за листом тимчасової непрацездатності у серпні 2017 року, індексації заробітної плати за 2015 – 2017 роки.

Своє звільнення вважає протиправним, фактом грубої фальсифікації, внаслідок серії службових підробок з боку деяких представників відповідача, і тому звільнення вважає незаконним.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність в якій заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог, раніше надавав суду письмові заперечення та пояснення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає, що уточнений позов не обґрунтований і не підлягає задоволенню з наступник підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно наказу філії ТОВ «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» від 17.08.2015 року №726 КА/к-п прийнято ОСОБА_1 начальником автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку 18.08.2015 року, зі строком випробування 3 місяці, з оплатою праці відповідно до штатного розпису.

12.09.2017 року ОСОБА_1 було подано письмову заяву від 12.09.2017 року про звільнення з посади начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку філії ТОВ «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» з підстав ч. 3 ст. 38 КЗпП України та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» з 12.09.2017 року.

Наказом від 12.09.2017 року № 550 КА/к-з філії ТОВ «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_1 начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку 12.09.2017 року звільнений за власним бажаннями з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України та виплатою компенсації за 1 календарний день невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 18.08.2017 року по 12.09.2017 року.

Відповідно до розписки ОСОБА_1 видно, що 12.09.2017 року він був ознайомлений з наказом від 12.09.2017 року № 550 КА/к-з філії ТОВ «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» про його звільнення з посади начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку 12.09.2017 року звільнений за власним бажаннями з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України та виплатою компенсації за 1 календарний день невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 18.08.2017 року по 12.09.2017 року.

Листом від 12.09.2017 року вих. № 223 філії ТОВ «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» було надіслано ОСОБА_1 повідомлення про те, що у зв’язку із його звільненням за власним бажанням і відсутністю на робочому місці в день звільнення 12.09.2017 року, керівництво відповідача запропонувало позивачу надіслати на їх адресу лист з проханням надіслати його трудову книжку поштою за зазначеною ним адресою.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року позов ОСОБА_1 та позов третьої особи Незалежної Професійної спілки «Побратими» філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» задоволено частково, скасовано наказ № 53КА К-з від 26.01.2016 року про звільнення та поновлення на посаді начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_1, стягнуто з ТОВ «Комплекс Агромарс»на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 47 491, 24 грн. В задоволенні інших вимог відмовлено. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 04.04.2017 року рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та третьої особи Незалежної Професійної спілки «Побратими» філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» задоволено частково, скасовано наказ № 53КА К-з від 26.01.2016 року про звільнення та поновлення на посаді начальника автоколони № 2 відділу експлуатації транспорту автотранспортного парку філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_1, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові в цій частині. В решті рішення залишено без змін.

Крім того, з матеріалів справи також видно, що в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 363/690/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комплекс Агромарс» про скасування протиправного позбавлення і тривалу невиплату преміальної складової заробітної плати та припинення дискримінації і галузі оплати праці за ознаками належності до Незалежної Професійної спілки «Побратими» філії «Гаврилівський птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс».

З матеріалів справи також видно, що ОСОБА_1 було нараховане та виплачено середній заробіток за час виконання громадської роботи – 2 162, 37 грн., що підтверджується наданими бухгалтерією ТОВ «Комплекс Агромарс» розрахунковими листками за червень та липень 2017 року та розрахунковою відомістю за серпень 2015 року – вересень 2017 року.

Також судом встановлено, що з позивачем також було проведено розрахунок при звільненні за листом тимчасової непрацездатності у серпні 2017 року, відповідно до наданих до суду розрахунків за період з серпня по вересень 2017 року в сумі 655, 45 грн., 131, 09 грн., 117, 77 грн. а всього 904, 31 грн.

В частині вимог позивача щодо стягнення індексації заробітної плати за 2015 – 2017 роки, суд вважає їх безпідставними, оскільки рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22.11.2016 року та рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 04.04.2017 року в стягнення індексації заробітної плати за час роботи ОСОБА_1 відмовлено.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої пятої статті 13 цього Кодексу.

Захист порушеного права у сфері трудових правовідносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права так і механізмом компенсації моральної шкоди як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли у результаті душевних страждань, яких зазнала особа у звязку із посяганням на її трудові права та інтереси.

ОСОБА_1 під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів щодо протиправності наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про звільнення з роботи начальника автоколони № 2 відділу експлуатації автотранспортного парку філії «Гаврилівській птахівничий комплекс» ТОВ «Комплекс Агромарс», першого заступника Голови Незалежної Професійної спілки «ПОБРАТИМИ» ТОВ «Комплекс Агромарс» - ОСОБА_1, щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі та виплатити йому заробітної плати за весь час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції НБУ; стягнення на користь позивача середнього заробітку за час виконання ним громадської роботи з листопада 2016 року по вересень 2017 року у сумі 19 234, 94 грн., а також стягнути на його користь моральної шкоди у розмірі 3 000 грн

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до положеньст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенняздібностейпотерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Згідно з п. 5 згаданого Пленуму ВСУ відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, а також вини останнього в її заподіянні.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, а також п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ОСОБА_1 під час розгляду справи не було доведено спричинення йому моральних страждань, які були викликані неповідомленням його із наказом про звільнення, не проведеного з ним розрахунку та вчасно не видано йому трудову книжку, що він залишився без доходів, що не давало йому можливості задовольняти у повному обсязі свої життєві потреби. Позивачем не було доведено факту порушення його законних прав з боку Відповідача що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, що потребувало додаткових зусиль для організації його життя, а тому в задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263-268 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та припинення дискримінації конституційних, трудових, соціально – економічних прав та інтересів, відшкодування моральної шкоди – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вишгородський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий М.Б. Баличева