Вирок № 72547835, 03.03.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1480/18

Провадження №1-кп/359/317/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 березня 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Каспрука Д.І., обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110110000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.01.2018 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницький, з вищою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, громадянина України, українця, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, за наступних обставин.

ОСОБА_1 у невстановлений період часу та місці отримав від невстановленої особи підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15.09.2011 року, та дійсне до 15.09.2061 року, орган видачі - ВРЕР м. Хмельницький, яке є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Після цього, 22.01.2018 року, о 15 год. 40 хв., ОСОБА_1, знаходячись за кермом автомобіля марки «Volkswagen Passat» з реєстраційним номером НОМЕР_3 на привокзальній площі терміналу «Б» ДП «МА «Бориспіль», що розташований в м. Бориспіль-7, Київської області, маючи прямий умисел на використання завідомо підробленого документу, який надає право, реалізуючи свої злочинні наміри, під час перевірки документів працівниками УПП у м. Борисполі ДПП НП України, діючи умисно, для посвідчення своєї особи та спеціального статусу у частині підтвердження права на керування транспортними засобами, пред'явив завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15.09.2011, дійсне до 15.09.2061, орган видачі - ВРЕР м. Хмельницький.

Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 8-4/157 від 05.01.2018 року бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4, видане на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15.09.2011 року, дійсне до 15.09.2061 року, орган видачі - ВРЕР м. Хмельницький, яке надане на дослідження, не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Відповідно до відомостей з Національної автоматизованої інтегрованої системи Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (далі - НАІС ДДАІ МВС України) посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 21.09.2011 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, документований 06.12.2011 посвідченням водія серії НОМЕР_5, яке на даний час має статус - здане на знищення.

Листом Територіального сервісного центру № 0541 за вих. № 31/2/0541-425 від 08.02.2018 встановлено, що згідно до баз даних АІС «ДАІ 2000» УДАІ України у Вінницькій області та Єдиного державного реєстру МВС, громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_5 від 06.12.2011 на категорії «А1 А В1 В С1 С С1Е» у ВРЕР м. Вінниці. Посвідчення водія серії НОМЕР_2 не отримував, дану серію видавав ВРЕР м. Харків. Крім того, особа позбавлена права керування за ч. 1

ст. 130 КУпАП з 14.03.2016 року по 14.03.2017 року Голосіївським районним судом м. Києва.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке виразилось в вчиненні умисних дій щодо використання завідомо підробленого документа (посвідчення водія), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

З урахуванням позиції обвинуваченого та думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину, крім допиту обвинуваченого (тобто: допиту інших свідків, дослідження всіх доказів обвинувачення, зважаючи на те, що учасниками судового провадження указані обставини не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу скоєння злочину, його мети).

В судовому засіданні, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні зазначеного злочину визнав повністю, розкаявся у скоєному та зазначив, що зрозумів значення вчиненого ним, та висловив намагання виправити свою поведінку в подальшому, та не вчиняти порушень законодавства України в майбутньому, надати йому можливість виправитись. Має можливість сплатити процесуальні витрати, пов'язані з залученням експерта, та сплатити всі штрафи, накладені на нього у відповідності до законодавства України.

Показав, що дійсно він отримав у раніше не знайомої йому особи посвідчення водія на своє ім'я, сплативши йому 7500 грн., і отримавши їх використовував та керував транспортними засобами. Про те, що указане посвідчення водія є виданим незаконним шляхом та є підробленим йому було відомо, однак він його використовував, оскільки він був позбавлених водійських прав на підставі ст. 130 КУпАП. Він розумів значення своїх дій та те, що вчиняє правопорушення. Підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті.

Крім показів обвинуваченого, судом також досліджені докази, що свідчать про особу обвинуваченого, речові докази у справі та процесуальні витрати.

Інші докази судом не досліджувались, зважаючи на позицію учасників судового провадження.

Зміни обвинувачення прокурором та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.

З урахуванням наведеного, показів обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, внаслідок чого у суду відсутні сумніви щодо притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за цим кримінальним законом.

Злочин вчинено за обставин, наведених в обвинувальному акті.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, не пов'язаного із застосуванням обмеження волі чи арештом.

Так, санкцією ч.4 ст. 358 КК України передбачено покарання до двох років обмеження волі, а тому вчинений обвинуваченим злочин є невеликої тяжкості.

За час судового розгляду справи в суді, обвинувачений вів себе позитивно, дотримувався встановленого в суді порядку, зауважень головуючого не отримував.

З цього приводу суд враховує, що у відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

Щодо наявності пом'якшуючих їх відповідальність обставин, суд, у відповідності до ст. 66 КК України, відносить його щире каяття та активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю злочину.

Обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває, не має постійного доходу, однак запевнив про наявність у нього матеріальних засобів для сплати процесуальних витрат та визначеного судом розміру штрафу.

При цьому, суд враховує також наслідки вчиненого ним діяння та обставини, за яких кримінальне правопорушення було вчинене.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

Тому, суд вважає за доцільне з урахуванням особи обвинуваченого і відношення останнього до скоєного, призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого і встановлені судом обставини.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта для проведення технічної експертизи в розмірі 1144 грн. 00 коп., підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави України на підставі вимог ст.ст. 122, 124 КПК України.

Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Визначений розмір штрафу підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, Код ЗКПО: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 821018, КБК: 21081100, р/р 31112106700004).

Речові докази в кримінальному провадженні, після набрання вироком суду законної сили, а саме: бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_4, видане на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видане 15.09.2011 року, дійсне до 15.09.2061 року, орган видачі - ВРЕР м. Хмельницький, - що находиться в матеріалах кримінального провадження, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1), - на користь Держави України (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298) процесуальні витрати в розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя С.М.Вознюк