Постанова № 72546840, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року Справа № 826/14889/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача Слівінського Н.О., Чуприни Ю.О.,

представника відповідача Бур’ян Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року у справі:

за позовом державного підприємства «Національна атомна

енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Офісу великих платників податків

Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2017 р. № 0004164105.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних і дефекти акту перевірки та процедури її проведення не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду - без змін та наголошує на тому, що судом повно та всебічно встановлено обставини даної справи і правильно вирішено спір по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») є юридичною особою та перебуває на податковому обліку Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» з питань своєчасності реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних виписаних податкових накладних від 30.09.2016 р. № 250/02, від 31.12.2016 р. № 298/02, від 14.07.2016 р. № 596/01, від 09.12.2016 р. № 1/07, від 22.11.2016 № 274/02, від 31.03.2016 р. № 610/01, від 31.03.2016 р. №611/1, від 20.10.2016 р. № 11/08, від 30.12.2016 р. № 297/02, від 28.12.2016 р. № 26/06.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10.07.2017 р. № 1775/28-10-41-05/24584661, яким встановлено порушення підприємством терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

28.07.2017 р. на підставі висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004164105 про нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафу в розмірі 2465,71 грн., відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному досудовому порядку до ДФС України, але його скаргу залишено без задоволення.

Позивач, вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 28.07.2017 р. № 0004164105, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, не підписаний посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, а отже, як наслідок, акт перевірки не був вручений позивачу, а документ, який надійшов підприємству 17.07.2017 р., не є актом перевірки у розумінні п. 86.2 ст. 86 ПК України, а також з того, що датою закінчення перевірки є дата підписання акта перевірки контролюючим органом, а отже в даному випадку перевірка є незакінченою та відповідно не створює будь-яких правових або фінансових наслідків для платника податків.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Пунктом 76.1, 76.2, 76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до п.п. 86.2, 86.8 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що датою закінчення перевірки є дата підписання належним чином складеного акта перевірки контролюючим органом, на підставі якого й виникають правові підстави для винесення відповідного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акта перевірки від 10.07.2017 р. № 1775/28-10-41-05/24584661, який не відповідає вимогам п. 86.2 ст. 86 ПК України.

Таким чином, позивачу не було вручено копії акту перевірки, складеного у відповідності з вимогами законодавства, який би відповідав вимогам належності та допустимості доказів та, відповідно, надавав би достатні і необхідні правові підстави для прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Більш того, відсутність в акті перевірки підпису посадових осіб контролюючого органу, яким проводилась перевірка, виключає підстави вважати таку перевірку завершеною, а отже й підстави для притягнення платника до відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 28.07.2017 р. № 0004164105.

Суд апеляційної інстанції також враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Разом з тим, у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Доводи апелянта про те, що позивачем було порушено терміни реєстрації податкових накладних і що дефекти акту перевірки та процедури її проведення не можуть бути підставою для звільнення його від відповідальності, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, зазначених вище.

Отже, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності прийнятого ним рішення та не переконав судову колегію у своїй правоті.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги, при вирішенні спірних правовідносин повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення права апелянта на доступ до правосуддя ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2018 року йому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, яка була чинною на момент виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму 1600,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 2 465,71 грн.

Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 1600 грн., а розмір судового збору за подання апеляційної скарги: 1600x110%=1760,00 грн. та підлягає стягненню з апелянта на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби шляхом їх безспірного списання несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1760,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят) на рахунок Київського апеляційного адміністративного суду - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України, виготовлено 03 березня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.