Ухвала суду № 72546744, 01.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6523/14-а

провадження № 6-а/361/1/18

01.03.2018

У Х В А Л А

01 березня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Чуксіну В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій, пов’язаних з виконанням судового рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Заявник просить визнати протиправними дії Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, які полягають у неправильному і неналежному виконанні постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014 р. у справі № 361/6523/14-а, на його користь, що призвело до порушення його прав та суттєвого зменшення розміру пенсії, на яку він має право за вказаним судовим рішенням; зобов’язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014р. у справі № 361/6523/14-а належним чином, здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2014р. згідно з відомостями довідки № Г-640 від 16.07.2014р. про розмір фактичної заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження за період з 26 по 29 квітня 1986 р., а саме із суми 809,55 крб. (809, 55 крб.: 4 х30 календарних днів) Натомість відповідач на виконання судового рішення здійснив перерахунок йому пенсії без урахування грошової допомоги в розмірі 660крб., яка є складовою зарплати, що береться для визначення пенсії.

Вимоги вмотивовані тим, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 р., було зобов’язано Броварське ОУПФУ здійснити перерахунок пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обов'язків у третій зоні небезпечності м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 р. про одноразову винагороду за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 660 крб. та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням раніше проведених виплат. Однак відповідач не виконав належним чином постанову суду, провів обчислення з заробітної плати 149,55крб., після чого до зазначеної суми додав розмір одноразової грошової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіаційного опромінювання 660крб., а мав би обчислення зробити із зарплати з включенням до неї вказаної допомоги 660крб. Вважає такі дії протиправними, оскільки зазначена винагорода увійшла до отриманої ним фактичної заробітної плати за роботу у зоні відчуження, що підтверджено довідкою № Г-640 від 16.07.2014 р., і відповідач мав би застосувати кратність і до зазначеної винагороди, чого не зробив. Про дані обставини і про неправильне виконання судового рішення він дізнався, звернувшись до відповідача з відповідним запитом і отримавши відповідь та детальний розрахунок пенсії. Не згоден з посиланнями відповідача на те, що вказана сума 660крб. є премією, а тому до цієї виплати не було застосовано кратність, передбачену п.6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011р. Дізнавшись про неправильне виконання судового рішення відповідачем, позивач отримав виконавчий лист та пред’явив його для примусового виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області. 01.09.2017р. після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження йому стало відомо, що державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з виконанням відповідачем судового рішення. Дана постанова ним оскаржена до суду, і судом скасована, після чого позивач подав заяву про відновлення виконавчого провадження. Крім того, дізнавшись про неправильне перерахування йому пенсії за рішенням суду в 2017 році, він, не погоджуючись з такими діями відповідача, подав до суду адміністративний позов про визнання вказаних дій відповідача неправомірними та просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вказаним судовим рішенням належним чином і у відповідності до прийнятого судом рішення. У подальшому, під час розгляду даної справи за його позовом, ознайомившись з судовою практикою з даного приводу і дослухавшись думки головуючого у справі, він зрозумів, що обрав не той спосіб захисту своїх прав, і тому подав суду вказану заяву в порядку ст. 267 КАСУ (в редакції, чинній на день подання заяви). Виходячи з викладених обставин вважає, що не пропустив строку звернення до суду з даною заявою. А у разі, якщо суд дійде висновку, що такий строк ним пропущений, просив його поновити як пропущений з поважних причин, наведених вище, а також врахувати, що він не мав підстав для подання заяви в порядку ст.267 КАСУ (в редакції, чинній на день подання заяви) , не використавши до того своє право на пред’явлення виконавчого документу на примусове виконання. При цьому звернув увагу суду на те, що у подібних правовідносинах за рішеннями судів за позовами його співслужбовців, їм пенсію перераховано правильно, тобто з урахуванням вказаної грошової допомоги, що поставило його у невигідне становище у порівнянні з іншими пенсіонерами, які мають такі самі права.

Представник відповідача не погодився з заявою позивача, подав письмові заперечення, в яких і в судовому засіданні пояснив суду, що судове рішення відносно пенсії позивача він виконав правильно, у відповідності до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014 р. з урахуванням відомостей в довідці про складові заробітної плати за час роботи у зоні відчуження Г-640 від 16.07.2014р. Розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії позивача передбачений п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вказана позивачем винагорода не передбачена для включення до заробітної плати, тому цю одноразову винагороду відповідач врахував не застосовуючи кратність, яка застосовувалась до заробітної плати. Вказана позивачем премія 660крб. передбачена та виплачена йому за ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964-рс, вона надавалася у разі отримання особою граничної дози опромінення (25 бер), носила одноразовий, компенсаційний характер за ушкодження здоров'я, з неї не сплачувалися страхові внески, а тому вона не може бути включена у розрахунок заробітної плати для обчислення пенсії. З даних підстав Управління просило відмовити позивачу у задоволенні заяви. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що розрахунок заробітку для обчислення пенсії належить до дискреційних повноважень Пенсійного фонду, тому відсутні підстави для обчислення заробітку заявника для розрахунку розміру пенсії за запропонованою ним формулою. Крім того, представник відповідача зазначав, що заявником порушено процесуальний строк для звернення до суду із даною заявою, оскільки про порушення свого права заявник мав би дізнатися вже після отримання перерахованої пенсії у 2014 році. З даної підстави просив залишити заяву без розгляду або в заяві відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи за захворюванням, пов’язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи та одержує пенсію відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 р.,

-визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області стосовно відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з розміру фактичної заробітної плати за роботу в зоні відчуження у 1986 році, зазначеної в довідці № Г-640 від 16.07.2014р., з урахуванням одноразової винагороди за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 660 крб.;

- зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області здійснити з 01.08.2014 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відомостей про заробітну плату під час виконання ним службових обов'язків у третій зоні небезпечності (зоні відчуження) м. Прип'ять по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 по 29 квітня 1986 року про одноразову винагороду за отриману гранично допустиму дозу радіації в розмірі 660 крб., та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених раніше виплат.

24 липня 2017 року ОСОБА_1 виданий виконавчий лист у даній справі, строк пред’явлення до виконання: до 3.11.2017р.

28 липня 2017 року виконавчий лист пред'явлений на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області.

31 липня 2017 року відкрито виконавче провадження № 54406146 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

16 серпня 2017 року ОСОБА_1 направив в адресу Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області заяву, в якій просив вжити заходи щодо виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014р. у справі № 361/6523/14-а і витребувати від боржника - управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області інформацію про стан виконання даного рішення суду, а саме: чи проводився перерахунок пенсії, яким чином він проводився, з якої суми заробітної плати та за якою формулою розрахована пенсія, на підставі якого нормативного акту, тощо.

Заявник зазначив, що ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 01.09.2017 р., і з матеріалів виконавчого провадження йому стало відомо про винесення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Київській області 15.08.2017р. постанови про закінчення виконавчого провадження № 54406146 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/6523/14-а, оскільки 10.08.2017р. від боржника надійшло повідомлення про фактичне виконання постанови суду у повному обсязі.

Постанова про закінчення виконавчого провадження № 54406146 від 15.08.2017р. була оскаржена позивачем (стягувачем) до суду у вересні 2017 р., і постановою суду від 22.11.2017р. дана постанова державного виконавця скасована, 22.01.2018р. заявник подав заяву про відновлення виконавчого провадження. Тобто на даний час не збігли строки виконання вказаного судового рішення, і існує відкрите виконавче провадження з приводу примусового виконання даного рішення.

Також встановлено, що позивач, отримавши відповідь відповідача (боржника) від 1.03.2017р. з долученим розпорядженням (щодо розрахунку пенсії за рішенням суду) , в квітні 2017р. подав до суду позов до відповідача про визнання неправомірними дій відповідача по перерахунку йому пенсії за судовим рішенням. Ухвалою від 21.04.2017р. провадження у адміністративній справі за даним позовом було відкрито. Ухвалою від 26.09.2017р. позов залишено без розгляду за заявою позивача, поданою ним 5.09.2017р. (Подання такої заяви позивач пояснив тим, що з судової практики зрозумів про використання ним не правильного способу захисту у даному випадку). Заяву, яка є предметом розгляду в даній справі, в порядку ст.267 КАСУ в редакції, чинній до 15.12.2017р., позивач подав суду 1.09.2017р.

Дані обставини доводять той факт, що позивач, хоча і пропустив встановлений статтею 267 КАСУ ( в редакції, чинній до 15.12.2017р.) десятиденний строк подання такої заяви, але, враховуючи вчинені ним дії по захисту порушених прав з моменту виявлення таких порушень, послідовність і логічність таких дій, а також враховуючи, що виконавчий лист позивачем пред’явлено до виконання 28.07.2017р., тобто в межах передбаченого законом строку; враховуючи, що остаточним моментом виконання судового рішення слід вважати його виконання в межах виконавчого провадження, оскільки до цього стягувач мав інший спосіб захисту своїх прав (шляхом пред’явлення виконавчого документу на примусове виконання), то сукупність даних обставин доводить той факт, що заявником вказаний десятиденний строк подання заяви пропущений з поважних причин, і такий строк слід поновити і заяву розглянути по суті.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 по суті, аналізуючи дії відповідача по виконанню судового рішення, суд робить такі висновки:

Щодо виконання рішення суду, то суд виходить з того, що в резолютивній частині рішення і в передостанньому абзаці мотивувальної його частини судом зазначено, що перерахунок пенсії позивачу слід обрахувати із розміру фактичної заробітної плати, яка зазначена в довідці № Г-640 від 16.07.2014р. з урахуванням одноразової винагороди за отриману дозу радіації 660 крб.

Тому саме у такий спосіб відповідач повинен був виконати судове рішення.

Відповідач посилається на п. 6 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженої Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011р., як на підставу незастосування кратності до одноразової винагороди за отриману дозу радіації. Згідно даної норми (п.6)- в усіх випадках премія, передбачена підпунктом 3 пункту 1 постанови ОСОБА_2 Міністрів УРСР, Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7 (не більш як 400 карбованців на місяць), що була визначена умовами оплати праці для осіб, які безпосередньо брали участь у роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і запобіганням забрудненню навколишнього природного середовища, після проведеного розрахунку додається до суми обчисленого заробітку.

Як видно з довідки № Г -640 від 16.07.2104 р. вказана сума 660 крб. зазначена у складі фактичної заробітної плати, а не у графі премії.

Таким чином, застосування відповідачем пункту 6 вказаного порядку і визначення даної винагороди 660 крб. як премії, є таким, що не відповідає ні рішенню суду, на виконання якого зроблений перерахунок, ні змісту довідки, за якою було необхідно зробити перерахунок пенсії позивачу.

Відповідач посилається на те, що в резолютивній частині рішення не вказано про конкретні обчислення і не зазначено розмір зарплати, з якої слід зробити перерахунок.

Дійсно, резолютивна частина рішення не містить конкретного алгоритму розрахунку пенсії, і не містить конкретно визначеного розміру зарплати, містить лише посилання на довідку. Тому у разі, якщо відповідачу дане рішення в цій частині було незрозумілим, то він мав би звернутись до суду за роз'ясненням судового рішення у незрозумілій для нього частині.

Відповідач (боржник) не скористався своїм правом на звернення до суду за роз’ясненням судового рішення, і фактично, після подання стягувачем виконавчого листа на примусове виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби, при цьому знаючи про незгоду позивача (стягувача) з проведеним ним перерахунком пенсії за рішенням суду, не вчинив достатніх і передбачених законом дій, направлених на належне, добросовісне виконання рішення суду, у відповідності до його резолютивної частини, обмежившись лише надсиланням державному виконавцю листа з повідомленням, що рішення ним було виконане.

Такі дії відповідача не можуть розцінюватись судом як належне і повне виконання судового рішення. Саме на відповідача покладається обов’язок правильно, належним чином і повністю виконати судове рішення, та в межах розгляду даної заяви довести суду правомірність своїх дій по виконанню судового рішення та належне його виконання.

З поданих суду доказів та наданих пояснень відповідач не довів суду належного виконання ним судового рішення і не довів правомірності своїх дій з приводу виконання судового рішення в цій частині. Тому заява в цій частині обґрунтована і підлягає задоволенню, а вказані дії боржника слід визнати протиправними.

Разом з тим, суд, розглядаючи заяву стягувача в порядку ст. 383 КАС України, не може сам тлумачити або роз'яснювати прийняте судом рішення; не може ухвалити додаткове рішення, або своєю ухвалою доповнити чи по суті змінити прийняте рішення; не може встановити спосіб виконання рішення, для чого встановлено інший процесуальний порядок.

Тому відсутні підстави для того, щоб в ухвалі за результатом розгляду даної заяви ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАСУ доповнювати резолютивну частину рішення, та змінювати формулювання, викладене в резолютивній частині рішення, зокрема покладати на відповідача зобов’язання здійснити перерахунок пенсії саме у вказаний заявником спосіб: виходячи з суми 809,55крб. за формулою: 809,55крб. :4 х30 днів., - що було б виходом за межі розгляду заяви в порядку статті 383 КАСУ. Дані питання мають вирішуватись в порядку виконання судового рішення в межах виконавчого провадження, у порядку і у спосіб, визначені законом «Про виконавче провадження» і Кодексом адміністративного судочинства України.

Посилання позивача на те, що в аналогічних правовідносинах Управління Пенсійного Фонду України здійснювало перерахунок пенсії його співслужбовцям за наведеною ним формулою, судом при розгляді заяви в порядку ст.383 КАСУ до уваги не беруться, оскільки в самому рішенні – у порівнянні з рішенням, на яке посилається заявник, цього не зазначено.

Таким чином, заява ОСОБА_1 є частково обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст .249, 383 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково;

визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неналежного виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014 р. № 361/6523/14-а;

зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2014 р. № 361/6523/14-а належним чином у відповідності до прийнятого рішення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15 днів з дня проголошення.

Суддя Т.В. Селезньова