Ухвала суду № 72546727, 02.03.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/17663/15-ц

Пр. № 6/521/183/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Пасічник О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 подання старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла,

встановив:

01 березня 2018 року старший державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області (далі – Перший Малиновський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області) звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до квартири № 1 в будинку № 20, що знаходиться за адресою: місто Одеса, вулиця Івана та ОСОБА_3, яка належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою перевірки майнового стану боржника та проведенням виконавчих дій, пов’язаних з подальшою реалізацією майна боржника у рахунок погашення боргу перед стягувачами.

В обґрунтування подання державний виконавець зазначав, що на примусовому виконанні у Першому Малиновському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №55692167 з примусового виконання виконавчого напису №2990 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 03 березня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошової суми у розмірі 96484,12 грн., виконавчого листа №521/5098/15-ц від 22 вересня 2015 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 50696,97 грн., виконавчого листа №521/17663/15-ц від 30 червня 2016 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 42965,40 грн.

07 вересня 2015 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №48886366, 18 листопада 2015 року - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №49377257, 04 липня 2016 року - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51599801, вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанов, проте в зазначений строк рішення боржником не виконані.

Зазначав, що у зв'язку з відсутністю будь-яких відомостей щодо майнового стану боржника державним виконавцем було накладено арешт на все майно божника.

У поданні зазначено, що згідно відповіді ДПС у боржника відкритих рахунків у банках та інших фінансових установах немає. Згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник на обліку як пенсіонер не перебуває. Згідно бази даних АІПС "Автомобіль" за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна у боржника icнyє заборона на нерухоме майно, згідно іпотечного договору №322 від 20.12.2012 року на нежитлове приміщення – апартаменти №2, загальна площа 55,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 10а/34 номер РПВН:36871499. Згідно відмітки про перенесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 серпня 2015 року іпотека припинена.

Згідно відповіді з ПФУ та ДФС боржниця працювала в «Одеській національній академії харчових технологій» у зв'язку з чим 23 травня 2016 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника, та направлена на адресу підприємства.

Відповідно до листа Одеської національної академії харчових технологій від 24 жовтня 2016 року боржниця звільнення з займаної осади. За період з липня по вересень 2016 року з боржника утримано 663,92 грн. та перераховано стягувачам.

Згідно відповіді з ПФУ боржниця отримує пенсію в УПФУ в Малиновському районі м. Одеси, у зв'язку з чим 23 травня 2016 року винесена постанова про звернення стягнення на пенсію боржника, однак згідно відповіді з УПФУ в Малиновському районі м. Одеси від 27 липня 2016 року боржниця отримує пенсію по втраті годувальника на ОСОБА_7 18 жовтня 2002 року, у зв'язку з чим звернути стягнення є неможливим.

Згідно відповіді з ДФС та ПФУ від 07 грудня 2017 року боржниця працює в КП «Територіальний центр соціального обслуговування надання соціальних послуг» Приморського району м. Одеси.

01 лютого 2018 року державним виконавцем на адресу вищевказаного підприємства направлена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника для утримання грошових сум.

Згідно відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стверджував, що 03 березня 2017 року державним виконавцем відділу було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1, двері ніхто не відчинив, виклик до Відділу було залишено у дверях.

Посилаючись на те, що вищевказані обставини перешкоджають своєчасному та повному виконанню рішення суду, а саме державний виконавець позбавлений можливості увійти до квартири, де зареєстрований боржник, з метою перевірки його майнового стану та для проведення подальших виконавчих дій з метою звернення стягнення на майно боржника в рахунок погашення боргу перед стягувачами, старший державний виконавець просив суд вирішити питання щодо надання дозволу на примусове проникнення у квартиру №1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Старший державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області у судове засідання по розгляду подання не з’явився, просив розглянути подання за його відсутності.

Розглянувши подання, яке надійшло від старшого державного виконавця, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 13 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Згідно ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду розглядає подання, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Першому Малиновському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження ВП №55692167 з примусового виконання виконавчого напису №2990 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 03 березня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа-Банк» грошової суми у розмірі 96484,12 грн., виконавчого листа №521/5098/15-ц від 22 вересня 2015 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ВТБ Банк» грошової суми у розмірі 50696,97 грн., виконавчого листа №521/17663/15-ц від 30 червня 2016 року, виданого Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 42965,40 грн.

07 вересня 2015 року, державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №48886366, 18 листопада 2015 року - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №49377257, 04 липня 2016 року - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №51599801, вказано про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанов, проте в зазначений строк рішення боржником не виконані.

Постановою від 01 лютого 2018 року вищевказані виконавчі провадження об'єднані у зведене виконавче провадження ВП №55692167.

Згідно відповіді з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

17 листопада 2016 року та 03 березня 2017 року державним виконавцем відділу було здійснено виходи за адресою: АДРЕСА_1, боржника та належного йому майна не знайдено, на стук та дзвін у двері ніхто не відчинив, виклик до Відділу було залишено у дверях, що підтверджується актами державного виконавця.

Відповідно до Інформаційної довідки з державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 02 березня 2018 року, встановлено, що право власності на квартиру 1, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Гайдара, буд. 20 належить на праві власності ОСОБА_8

Згідно ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Статтею 311 ЦК України передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2ст. 311 ЦК України зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судом встановлено, що з наданих до подання матеріалів державного виконавця не вбачається, що боржник злісно ухиляється від виконання вимог державного виконавця про надання можливості провести огляд та опис майна. Відсутні докази того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а також підтвердження отримання постанов державного виконавця, що долучені до матеріалів подання. Також, з актів державного виконавця не слідує, що ОСОБА_4 відмовилась від проведення виконавчих дій, оскільки у акті вказано, що двері ніхто не відчинив. До того ж такі акти були складені 17 листопада 2016 року та 03 березня 2017 року.

Крім того, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до житла боржника, для належного виклику боржника до відділу державної виконавчої служби, які не потребують примусового проникнення до житла; немає доказів про отримання ним викликів до відділу державної виконавчої служби; немає інформації про зареєстроване місце проживання боржника станом на теперішній час; не надано доказів, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій;

Таким чином, суд дійшов висновку, що дане подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власників будинку (квартири) та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.

Керуючись ст. 30 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 439 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Подання старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про примусове проникнення до житла – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда