Рішення № 72546672, 03.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4845/17

Провадження № 2-а/361/97/18

03.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 березня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області, суддя Селезньова Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить:

-визнати протиправними дії / бездіяльність Броварського ОУПФУ Київської області, які полягають у зміні обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011 р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, та застосування до нього Законів, яких не було на час дії, та які мають меншу силу за статтю 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796 – ХІІ;

- зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 р. у справі № 2а-1322/10;

- визнати протиправними дії / бездіяльність Броварського ОУПФУ Київської області, що полягають в узурпації його прав та одноособовому переведенні обрахування його пенсійних виплат за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ замість ст. 22 Закону № 2262-ХІІ;

- зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ;

- визнати дискримінаційними дії Броварського ОУПФУ Київської області, який змінив обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, як соціально незахищеній особі, в той час як державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не змінював;

- зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області компенсувати завдані матеріальні збитки 300000 грн., і моральну шкоду 100000 грн.;

- зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області подати йому звіт про виконання судового рішення;

- відшкодувати за рахунок Броварського ОУПФУ Київської області судові витрати за складення позовної заяви, участь у судових засіданнях, витрати на дорогу до суду у загальній сумі 1000 грн.

Заявою від 09.02.2018 р. позивач збільшив розмір позовних вимог в частині відшкодування судових витрат, просив:

- збільшити розмір судових витрат та відшкодувати йому за рахунок Броварського ОУПФУ Київської області судові витрати на підготовку справи до розгляду та витрати, пов'язані з розглядом справи, 50000 грн. і стягнути з Броварського ОУПФУ Київської області дану суму;

- стягнути з Броварського ОУПФУ Київської області за рахунок Державного бюджету України ціну судового збору у повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що він є інвалідом війни ІІ групи безстроково і користується пільгами відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», також він відноситься до інвалідів ІІІ групи і має право на пільги та переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, ці пільги і переваги передбачені в міждержавній угоді «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», крім того, він відноситься до постраждалих від ЧАЕС ІІІ категорії та користується пільгами, передбаченими ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідач неодноразово та неправомірно нараховував йому пенсію у розмірі меншому, ніж було передбачено законодавством України, такі дії неодноразово оскаржувались ним в судовому порядку. Згідно з рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011р. (справа № 2-а-1322/10) він має право на отримання пенсії по інвалідності відповідно до ст.22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від 3,5 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та додаткової пенсії як постраждалому від ЧАЕС ІІІ категорії, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком. Дане його право також підтверджене Ухвалою ВАСУ від 13.03.2013 р. Всупереч вказаних рішень судів, відповідач розпорядженням від 22.12.2011 р., через зміну невідомої надбавки, почав обраховувати його пенсію за ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, що призвело в свою чергу до зменшення розміру основної пенсії у жовтні 2011року з 2941 грн. до 135 грн., а у грудні 2011 року в двадцять два рази. Переведення з пенсії за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ на пенсію за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ згідно Постанови КМУ № 745 відповідач здійснив без його заяви та без повідомлення йому про зміну обрахування його пенсії. Такі дії відповідача, на думку позивача, свідчать про узурпацію його прав, а також, такі дії відповідача є дискримінаційними по відношенню до позивача за соціальним статусом, як соціально незахищеної особи, оскільки він не подавав заяв про переведення з пенсії, призначеної за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ, право на отримання якої підтверджено рішеннями вказаних судів, на пенсію за ст. 21 цього ж Закону.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позов за змістом якого позов не визнав, зазначив, що пунктом 7 Закону України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон №3491- VI) прикінцеві положення Закону України «про Державний бюджет України на 2011 рік» було доповнено п.4, за змістом якого у 2011 році норми і положення статей 39,50,51,52,54 Закону №796-ХІІ, статей 14, 22, 37 і ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. №3491-VI Кабінетом Міністрів було прийнято такі постанови: «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011р., яка набрала чинності 23.07.2011р.; «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23.11.2011р., яка набрала чинності 01.01.2012р.; «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» №1381 від 28.12.2011р., яка набрала чинності 01.01.2012р. Відповідно до Постанови №745 від 06.07.2011р. були передбачені кошти в Державному бюджеті у 2011 році в розмірі відповідно до цієї постанови, за змістом п.5 якої мінімальний розмір пенсії по інвалідності, яка призначається відповідно до Закону України №2262-ХІІ для інвалідів війни II групи не може бути нижче 110% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Згідно з п.1 Постанови №745 особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що належать до категорії З, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону №796-ХІІ виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011р. №20-рп/2011 у справі №1-11 пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано таким, що відповідає Конституції України. 23.11.2011 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», якою затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Порядком, зокрема, встановлено розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, що належать до різних категорій. Постанова набрала чинності 01.01.2012р. Пунктом 13 встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону №796-ХІІ, особам, що належать до категорії 3, виплачується з 1 січня 2012 року у розмірі 10%, з 1 липня 2012 року - в розмірі 12% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Законом України від 22.12.2011р. №4282-УІ «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що і в 2012 році норми статей 20-23, 30,31,37,39,48,50,51,54 Закону №796-ХІІ та статей 14,22 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. З метою здійснення у 2012 році заходів щодо поетапного до 2015 року підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 28.12.2011р. №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення». Пунктом 2 даної постанови встановлено, що мінімальний розмір пенсії по інвалідності, який визначається відповідно до Закону №2262- XII, для інвалідів війни II групи не може бути нижче 110% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. П.4 Перехідних положень Закону України від 06.12.2012р. №5515-УІ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (діла - Закон №5515-УІ), зокрема, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ, статей 14, 22, 37 та 43 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Вказана норма Закону №5515-УІ неконституційною не визнавалась та її дія у 2013 році не зупинялась. Законом України від 31.07.2014 р. №1622-УІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» розділ Прикінцеві положення Закону №719- УII доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ, статей 14, 22, 37 та 43 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік. Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. №80-УІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі - Закон №80- VIII), встановлено, що Кабінетом Міністрів України затверджується особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2015 рік; норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ, статей 14, 22, 36, 37 та 43 Закону №2262-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. 01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року №1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», з урахуванням якої з січня місяця 2012 року призначаються та виплачуються пенсії особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям громадян. Пункт 7 постанови №1381 вносить зміни в абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій», який викладений у наступній редакції: «1.Установити, що з 1 січня 2012 року інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни І групи - 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 255, III групи - 225, учасників бойових дій - 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів». Тобто, розмір пенсійної виплати ОСОБА_1, з 01.01.2012р. по даний час, не може бути меншим 255 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Якщо розмір пенсійної виплати менший - виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Таким чином, на думку відповідача, Броварське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області має всі законодавчі підстави проводити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 (з 23.07.2011 р.), від 23.11.2011 р. №1210 (з 01.01.2012 р.), від 28.12.2011 р. №1381 (з 01.01.2012 р.) та від 28.07.2010 р. №656 (з 01.01.2012 р.). Розмір пенсійної виплати, у певний період, залежить від змін у законодавстві України щодо пенсійного забезпечення, зміною розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, мінімального розміру заробітної плати, середнього розміру заробітної плати в Україні та інших чинників. Повноваження КМУ щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в т.ч. щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави. Позивач є інвалідом війни 2-ї групи і розмір його пенсійної виплати, на даний час, не може бути меншим 3345,60 грн. (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений з 01.05.2017 р. 1312,00грн х 255%). Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 станом на 07.11.2017 р. становить 5522,19 грн. та складається з: 3822,00800грн. - основний розмір пенсії; 113,88 грн. - додаткова пенсія потерпілому внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії; 580,80 грн- підвищення особам, прирівняним до інвалідів війни 2 групи; 955,50 грн. - збільшення згідно ст.21 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; 50,00 грн. - адресна грошова допомога інвалідам війни, 765,34 грн. - щомісячна державна адресна допомога. Враховуючи вище викладене, підстави для застосування іншого порядку нарахування пенсії ОСОБА_1 відсутні, пенсія призначена та виплачується згідно чинного законодавства України.

Також відповідач вказував на те, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до суду з даним позовом. Крім того, відповідач вказував на те, що заявлені позивачем у жданій справі позовні вимоги вже були предметом неодноразового судового розгляду, і є рішення судів, які набрали законної сили, зокрема: постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 р. (справа № 361/807/15-а), від 07.08.2012 р. (справа № 1007/3814/2012), від 27.07.2017 р. (справа № 361/1849/16-а), тому провадження в частині визнання протиправними дій і бездіяльності Броварського ОУПФУ та зобов'язання поновити порушені права позивача, що стосуються обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ має бути закритим. В частині позовних вимог щодо відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди відповідач просив відмовити, оскільки, на його думку Броварське ОУПФУ діяло відповідно до вимог чинного законодавства, не порушувало прав позивача.

У відповіді на відзив та у письмових поясненнях позивач пояснив, що на даний час існує така, що набрала законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору, між тими самими сторонами, що передбачає нарахування позивачу пенсійних виплат відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб», у розмірі 110% від 3,5 розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону № 796-ХІІ, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, рішенням Верховного суду України від 08.06.2016 р. в справі № 331/336/15-а між ним і відповідачем зазначено, що він не бажав перейти на інший вид пенсії, а просив змінити порядок нарахування пенсії, а відповідач не надав доказів щодо правомірності зміни пенсійних виплат йому без переведення на інший вид пенсії, розпорядженням відповідача від 22.12.2011 р. через зміну надбавки йому змінено порядок обрахування пенсійних виплат відповідно до ст. 21 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» та нарахування пенсії відповідно 80% заробітної плати, в розмірі 135 грн. та додаткової пенсії в розмірі 78,40 грн., без переведення на інший вид пенсійних виплат, що згідно рішення Верховного суду України від 08.06.2016 р. № 331/336/15-а неможливо вчиняти. Рішення судів, які прийняті на користь позивача, відповідачем фактично не виконані, при цьому відповідач не надав жодних доказів того, що такі рішення втратили чинність і, що відповідач може їх не виконувати. Крім того, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 1-28/2008 поновлено дію ст. 22 Закону №2262-ХІІ, і відповідач не надав жодних доказів того, що вказану статтю Закону № 2262-ХІІ скасовано або що у вказану статтю внесено зміни відповідно до Конституції України. Крім того, рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 встановлено, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти дію чи скасовувати їх. Стосовно посилань відповідача на рішення Конституційного суду України від 25.01.2012 р., яким визначено, що КМУ регулює порядок та розмір соціальних виплат та допомоги, яка фінансується за рахунок Державного бюджету України відповідно до Конституції і Законів України, то КМУ не наділений повноваженнями вносити зміни до законів. Його право на отримання пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб», у розмірі 110% від 3,5 розмірів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону № 796-ХІІ, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підтверджено рішеннями судів, його пенсія, у разі виконанням рішень судів відповідачем, була би більшою за 255 %, тому відповідач не може застосовувати зазначені ним постанови КМУ і обмежувати розмір його пенсії 255 % прожиткового мінімуму. Щодо тверджень відповідача, що він не порушував прав позивача, а тому не має відшкодовувати йому матеріальні збитки і моральну шкоду, позивач зазначив, що завдання відповідачем збитків і шкоди підтверджено рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 р. № 2-а-1322/10, ухвалою ВАСУ від 13.03.2013р., рішенням ВАСУ від 07.09.2016р. № К/800/11900/16, якими визнано протиправними дії відповідача при нарахуванні йому пенсійних виплат. Рішенням Верховного суду України від 08.06.2016 р. у справі № 331/336/15-а між ним і відповідачем, відповідачу заборонено змінювати обрахування пенсійних виплат без переведення на інший вид пенсійних виплат, але відповідач всупереч рішення суду з 01.11.2011 р. змінив обрахування пенсійних виплат без переведення на інший вид пенсії, при цьому зменшивши основний розмір пенсійних виплат в двадцять два рази. Дії відповідача по зменшенню розміру його пенсії, в той час, як чиновникам суддям, прокурорам та офіцерам пенсію відповідач збільшував, свідчать, що такі дії є дискримінаційними по відношенню до нього, як до соціально незахищеної особи. До того ж відповідач протягом тривалого часу не виконує рішення судів, які є чинним, зловживаючи своїм службовим становищем безпідставно всупереч законодавству України нараховував йому зменшену пенсію, чим завдав йому моральних страждань та тяжких матеріальних втрат, матеріальні збитки оцінює у 300000 грн., моральну шкоду у 100000 грн.

Ухвалою від 27.02.2018р. суд з підстав, зазначених в ухвалі, вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження у відсутності учасників справи.

З наявних у справі доказів: зокрема, посвідчень позивача, розпоряджень про призначення пенсії, а також з наявних судових рішень, встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни II групи, інвалідність призначена безстроково.

Також позивач відноситься до інвалідів ІІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням, та має право на пільги і переваги, встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, пільги передбачені в міждержавній угоді «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойовик дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», яка набрала чинності 27.06.1996 р.

Також позивач відноситься до постраждалих від ЧАЄС ІІІ категорії, та був відселений із території зони безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення в 1990 році, та має право на пільги, передбачені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розглядаючи справу в межах пред'явлених позовних вимог і на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов наступних висновків:

Щодо вимог, викладених у пункті 1 позовної заяви в редакції від 14.08.2017р., де позивач просить визнати протиправними дії / бездіяльність Броварського ОУПФУ Київської області, які полягають у зміні обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, та застосування до нього Законів, яких не було на час дії, та які мають меншу силу за статтю 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796 – ХІІ, суд робить такі висновки:

В обґрунтування позовних вимог в даній частині позивач зазначає, що він є інвалідом війни II групи (внаслідок травми і захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби) і належить до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що він перебуває на обліку відповідача та отримує пенсію по інвалідності за Законом № 2262-ХІІ, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону № 796-ХІІ. Крім того, постановою від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язав управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат, а також зобов'язав Управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності позивача відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат. Позивач послався на те, що відповідач всупереч рішенню Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10, з 01.11.2011 р. розпорядженням від 22.11.2011р. почав виплачувати пенсію у меншому розмірі ніж передбачено статтею 22 Закону № 2262-ХІІ і статтею 51 Закону № 796-ХІІ, безпідставно застосовуючи постанови КМ України, таким чином, відповідач не виконує вказане судове рішення. Крім того, позивач зазначає, що його неправомірно було переведено з пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по ст. 21 цього Закону.

Позивач також просив поновити йому строк звернення за даними вимогами, оскільки він не знав і не міг знати в Україні діє злочинна і корупційна влада, яка не виконує рішення суду, якою заборонено змінювати порядок нарахування йому пенсійних виплат, зокрема рішення Верховного суду України від 08.06.2016 р. у справі № 331/336/15-а, також він не знав і міг знати, що він є рабом, що організоване злочинне угрупування в особі Броварського ОУПФУ через міну надбавки, розпорядженням від 22.12.2011 р. зменшило розмір його основної пенсії в двадцять два рази з 2941 грн. в жовтні 2011 р. до 135 грн. в грудні 2011 р., без його заяви про зміну обрахування його пенсійних виплат без його повідомлення про це. Посилаючись на вказані обставини просив поновити йому строк звернення до суду з даними вимогами.

Судом встановлено, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2012 р. у справі № 1007/3814/2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013р., у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій щодо виплати йому пенсії в меншому розмірі ніж передбачено законом та відмовлено у вимозі про зобов'язання УПФУ провести з 01.11.2011 р. перерахунок його пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від 3,5 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат та сплатити недоплачену суму пенсії; про зобов'язання провести з 01.11.2011 р. перерахунок його додаткової пенсії згідно із ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат; про зобов'язання виплатити заборгованість по пенсії, яка станом на 11.01.2011р. складає 36547,94 грн.; про зобов'язання компенсувати йому матеріальну шкоду в розмірі 41751,53 грн.; зобов'язання відшкодувати моральну шкоду 10000грн. – відмовлено. Постанова набрала законної сили.

Як встановлено зі змісту постанови від 07.08.2012 р. підставами, зазначеними позивач у позовній заяві, яка була предметом розгляду, позивач зазначав те, що постановою від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язав управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат, а також зобов'язав Управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності позивача відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат, але відповідач всупереч рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10, з 01.11.2011 р. почав виплачувати пенсію у меншому розмірі ніж передбачено статтею 22 Закону № 2262-ХІІ і статтею 51 Закону № 796-ХІІ, безпідставно застосовуючи постанови КМ України. Крім того, як на підставу, для пред'явлення вказаних позовних вимог, позивач посилався на те, що відповідач неправомірно перевів його з пенсії відповідно до ст. 22 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по ст. 21 цього Закону.

Крім того, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 р. у справі № 361/807/15-а, у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій/бездіяльності за відмову перерахувати належну йому додаткову пенсію, як постраждалому від ЧАЕС III категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат та включення додаткової пенсії до основного розміру пенсії; про визнання протиправними дій/бездіяльності за відмову перерахувати належну йому пенсію згідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; про визнання протиправними дій/бездіяльності за ненадання об'єктивної відповіді на його звернення відповідно до ст.ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»; про зобов'язання перерахувати пенсію з 01.11.2011 р. відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат; про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2014 р. відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як інваліда війни II групи, в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням здійснених виплат; про зобов'язання провести з 01.11.2011 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності позивачу згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110 % від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат; про зобов'язання здійснити перерахунок та нараховувати пенсію позивачу в розмірі 3749 гривень з 11 грудня 2009 року та до цього часу, з урахуванням здійснених виплат відповідно рішенню Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року; про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням здійснених виплат відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 року за жовтень 2011 року як постраждалому від ЧАЕС та інваліду війни III групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що був чинний на час дії в жовтні 2011 року; про зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на його звернення; про зобов'язання відшкодувати йому матеріальні збитки в розмірі 100000 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.; про зобов'язання відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нарахувати компенсацію втрати частини доходів за невчасний перерахунок та несвоєчасне отримання пенсії в повному розмірі, встановленому рішенням ВАС України від 13 березня 2013 року; про зобов'язання надати докази та підтвердити, що відповідач своїми діями щодо позивача не завдав позивачу матеріальних та моральних втрат, - було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2016р. постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 р. у справі № 361/807/15-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 р. по 30.07.2014 р. та за жовтень 2011 р. з урахуванням проведених виплат – скасовано, адміністративний позов в цій частині залишено без розгляду відповідно до вимог ст. 99, 100 КАС України; в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.11.2011 р., відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та про зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.11.2011р. згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110 % від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат – було скасовано, провадження у справі у цій частині закрито з тих підстав, що вже є судові рішення, які набрали законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2016р. вказані судові рішення залишені без змін.

Як встановлено зі змісту постанови суду від 11.11.2015 р. предметом розгляду були позовні вимоги позивача, підставами до яких позивач зазначав те, що постановою від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язав управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат, а також зобов'язав Управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності позивача відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат, але відповідач всупереч рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 з 01.11.2011р. почав виплачувати пенсію у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 22 Закону № 2262-ХІІ і статтею 51 Закону № 796-ХІІ, безпідставно застосовуючи постанови КМ України. Крім того, як підставу за даними позовними вимогами позивач зазначав, що відповідач неправомірно перевів його з пенсії відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію по ст. 21 цього Закону.

Крім того, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017р. у справі № 361/1849/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено строк звернення до суду; визнано протиправними дії, бездіяльність Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за безпідставне переведення ОСОБА_1, при обрахуванні розміру пенсії зі ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію згідно ст. 21 цього ж закону без його заяви та без повідомлення про перевід та відмову надати розпорядження про перевід на іншу пенсію відповідно до заробітної плати; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2011 року, відповідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат», та стягнути різницю недоотриманої пенсії; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати належну ОСОБА_1 додаткову пенсію, як постраждалому від аварії на ЧАЕС III категорії, з 01.11.2011 р., відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнути різницю недоотриманої пенсії; в частині позовних вимог про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 100 000 грн., які підтверджуються безпідставним переведенням з 01.11.2011 року з пенсії відповідно до ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком; про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської відшкодувати моральні збитки в розмірі 100 000 грн., а також про зобов'язання провести обрахування пенсійних виплат з 01 січня 2016 року згідно заробітної плати, отриманої під час служби в рядах Радянської армії та проіндексованої, ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р. постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017р. у справі №361/1849/16-а скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження в частині вимог про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2011р., відповідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнення різниці недоотриманої пенсії, та про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати належну ОСОБА_1 додаткову пенсію, як постраждалому від аварії на ЧАЕС III категорії, з 01.11.2011 р., відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнення різниці недоотриманої пенсії – закрито з тих підстав, що вже є судові рішення, які набрали законної сили у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; в іншій частині позову відмовлено. Постанова набрала законної сили.

Як видно зі змісту предмету та підстав позовних вимог, які вже були предметом розгляду судами і за якими вже прийняті судові рішення, наведені вище, і як видно з позовних вимог, які позивач заявив у пункті першому позовної заяви у даній адміністративній справі, - дані позовні вимоги позивачем пред’явлені до того самого відповідача, з тих самих підстав і про той самий предмет спору, з одних і тих самих правовідносинах та за той самий період.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за даними позовними вимогами є такі, що набрали законної сили судові рішення у справах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а відтак провадження за позовними вимогами, викладеними у пункті 1 позовної заяви, підлягає закриттю.

У пункті 2 позовних вимог, викладених у позовній заяві від 14.08.2017р., позивач просить зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення КААС від 01.06.2011р. у справі №2а-1322/10.

Підставами даних позовних вимог позивач зазначає, що постановою від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив його позовні вимоги та зобов'язав управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат, а також зобов'язав Управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності позивача відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат. Позивач також послався на те, що відповідач всупереч рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10, - дане рішення не виконав, і з 01.11.2011р. почав виплачувати пенсію у меншому розмірі ніж передбачено статтею 22 Закону № 2262-ХІІ і статтею 51 Закону № 796-ХІІ, безпідставно застосовуючи постанови КМ України. Тобто, спір виник з приводу невиконання відповідачем рішення суду, ухваленого на користь відповідача.

Дані правовідносини станом на день пред'явлення позову -14.08.2017р.- регулювалися статтею 267 КАС України (в редакції, чинній на той час), частина 9 якої передбачала, що, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем - на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою.

Аналогічним чином врегульовано спірні правовідносини і у КАС України в редакції, чинній з 15.12.2017р., зокрема, статтею 383, частина 1 якої передбачає, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, для даної вимоги позивача, пов’язаної з оспорюванням ним дій/бездіяльності від подача по виконанню ним судового рішення, не підлягають розгляду в порядку позовного провадження, а підлягали розгляду в спеціальному , встановленому процесуальним законом порядку (ст.267 КАС в редакції, чинній до 15.12.2017р. і відповідно ст.282 КАС в новій редакції, чинній з 15.12.2017р.).

Такі висновки суду ґрунтуються на усталеній судовій практиці за аналогічними спорами, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 6 липня 2016 року у справі № 759/19739/15-а, реєстраційний номер судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень – 58897456.

Отже, в даному випадку позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого порушеного права.

Таким чином, в задоволенні позову за позовними вимогами про зобов’язання Броварське ОУПФУ Київської області поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011 р. у справі № 2а-1322/10, слід відмовити.

У пункті 3 позовних вимог, викладених у позовній заяві в редакції від 14.08.2017р., позивач просить визнати протиправними дії/бездіяльність Броварського ОУПФУ Київської області, що полягають в узурпації його прав та одноособовому переведенні обрахування його пенсійних виплат за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ замість ст. 22 Закону № 2262-ХІІ.

Як на підстави даної позовної вимоги позивач посилається на те, що постановою від 1 червня 2011 року по справі № 2-а-1322/10 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив його позовні вимоги та зобов'язав управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат, а також зобов'язав Управління ПФУ провести з 11 січня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії по інвалідності позивача відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат. Проте 22.12.2011р. відповідач розпорядженням про перерахунок пенсійних виплат через зміну невідомої надбавки з 01.11.2011р. перевів його на пенсію за ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тобто всупереч рішенню КААС від 01.06.2011р. і ухвали ВАСУ від 13.03.2013р. у справі № 2а-1322/10, якими підтверджено його право на пенсію за ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач послався на те, що він не подавав заяв про переведення його з пенсії за ст. 22 вказаного Закону на пенсію за статтею 21 цього ж Закону.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р., яка ухвалена за наслідками перегляду в апеляційному порядку постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017р. у справі № 361/1849/16-а, у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій/бездіяльності за одноособове переведення Броварським ОУПФУ з пенсії, призначеної йому відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за ст. 21 цього ж Закону, - відмовлено. Постанова набрала законної сили.

За висновками апеляційного суду, твердження ОСОБА_1 про незаконне переведення Броварським ОУПФУ з пенсії відповідно до ст. 22 на ст. 21 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є помилковим, оскільки цими статтями одночасно врегульовано порядок обрахунку розміру пенсії, і мінімальний її розмір.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що за даною позовною вимогою є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому провадження в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

У пункті 4 позовної заяви в редакції від 14.08.2017р., позивач просить зобов’язати Броварське ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ.

В обґрунтування даної позовної вимоги позивач зазначає, що він є інвалідом війни ІІ групи безстроково та користується пільгами відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», також він відноситься до інвалідів ІІІ групи та має право на пільги та переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, ці пільги і переваги передбачені в міждержавній угоді «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», крім того, він відноситься до постраждалих від ЧАЕС ІІІ категорії та користується пільгами передбаченими ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначав, що починаючи з 01.11.2011 р. відповідач відмовляється обраховувати розмір його пенсії згідно положень ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, у розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, посилаючись на те, що протягом 2011-2016 років до Законів України про Державний бюджет України на відповідні роки вносились зміни, якими, з - поміж іншого, застосування норм і положень ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ було обмежено наявними фінансовими ресурсами бюджету Пенсійного фонду, а державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян визначено КМУ, тому його пенсія нараховувалась і виплачувалась починаючи з 01.11.2011 р. відповідно до урядових постанов. Вказані дії відповідача на думку позивача суперечать рішенню Конституційного суду України № 6-рп/2007, яким встановлено, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти дію чи скасовувати їх, а відтак відповідач повинен був нараховувати йому пенсії у розмірі встановленому ст. 22 Закону № 2262-ХІІ, тобто у розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком.

Крім того, позивач зазначав, що у відповідача відсутні підстави обмежувати розмір його пенсії 255 відсотками прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до постанови КМУ від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», оскільки розмір його пенсії обрахований за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ значно перевищує 255 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, позивач не зазначає періоду з якого слід поновити порушені, на його думку, права, тому суд виходить з обґрунтувань позивача щодо часу виникнення порушення його прав і зменшення розміру призначеної йому пенсії, як він зазначає - з 01.11.2011р., тому суд вважає можливим дати правову оцінку спірним правовідносинам саме із зазначеної дати.

Як встановлено судом, правовідносини між позивачем і Броварським ОУПФУ Київської області з приводу поновлення обрахування його пенсійних виплат відповідно до ст.22 Закону № 2262-ХІІ з 01.11.2011р. були предметом неодноразового судового розгляду.

Так, згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.08.2012р. у справі № 1007/3814/2012, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2013р. ОСОБА_1 у задоволенні позову до УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій щодо виплати пенсії в меншому розмірі ніж передбачено законом; про зобов'язання провести з 01.11.2011р. перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст. 22 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку 110% від 3,5 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат і сплатити недоплачену суму пенсії; про зобов'язання провести з 01.11.2011р. перерахунок його додаткової пенсії згідно із ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат, - судом було відмовлено.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015р. у справі № 361/807/15-а у задоволенні позову ОСОБА_1 до УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій/бездіяльності за відмову перерахувати належну йому додаткову пенсію, як постраждалому від ЧАЕС III категорії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат та включення додаткової пенсії до основного розміру пенсії; визнання протиправними дій/бездіяльності за відмову перерахувати належну йому пенсію згідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; про визнання протиправними дій/бездіяльності за ненадання об'єктивної відповіді на його звернення, відповідно до ст.ст. 15, 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»; про зобов'язання перерахувати пенсію з 01.11.2011р. відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат; про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2014р. відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як інваліду війни II групи в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком та ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням здійснених виплат; про зобов'язання провести з 01.11.2011р. перерахунок розміру пенсії по інвалідності згідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110 % від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат, - судом було відмовлено.

За наслідками апеляційного перегляду, Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.03.2016р. постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.11.2015 р. у справі № 361/807/15-а в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 р. по 30.07.2014 р. та за жовтень 2011 р. з урахуванням проведених виплат – скасував, адміністративний позов в цій частині залишив без розгляду відповідно до вимог ст. 99, 100 КАС України; в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.11.2011р. відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та зобов'язання УПФУ в м. Бровари та Броварському районі Київської області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 01.11.2011р. згідно із ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 110 % від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат – суд скасував, провадження у справі у цій частині закрив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.09.2016р. вказані судові рішення залишені без змін.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017р. у справі № 361/1849/16-а позов ОСОБА_1 задоволено частково, поновлено строк звернення до суду; визнано протиправними дії, бездіяльність Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за безпідставне переведення ОСОБА_1, при обрахуванні розміру пенсії зі ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на пенсію згідно ст. 21 цього ж закону, без його заяви та без повідомлення про перевід, та відмову надати розпорядження про перевод на іншу пенсію, відповідно до заробітної плати; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2011 року, відповідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнути різницю недоотриманої пенсії; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати належну ОСОБА_1 додаткову пенсію, як постраждалому від аварії на ЧАЕС III категорії, з 01.11.2011 р., відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнути різницю недоотриманої пенсії. В частині позовних вимог про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 100 000 грн., які підтверджуються безпідставним переведенням з 01.11.2011 року, з пенсії відповідно до ст..22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб» із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком; зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської відшкодувати моральні збитки в розмірі 100 000 грн., а також зобов'язання провести обрахування пенсійних виплат з 01 січня 2016 року, згідно заробітної плати отриманої під час служби в рядах Радянської армії та проіндексованої, ОСОБА_1 відмовлено.

Як встановлено зі змісту вказаної постанови, вимоги про поновлення пенсійних прав позивача на пенсію за ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.11.2011р. не обмежені певним строком, за якими судом ухвалено рішення, були пред'явлені позивачем 21.12.2016р., тобто спір про поновлення пенсійних прав позивача був охоплений строком з 01.11.2011р. по 21.12.2016р.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017р. постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 р. у справі № 361/1849/16-а скасовано, прийнято нову постанову, якою провадження в частині вимог про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2011 року відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування проведених виплат», та стягнення різниці недоотриманої пенсії, та про зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області перерахувати належну ОСОБА_1 додаткову пенсію, як постраждалому від аварії на ЧАЕС III категорії, з 01.11.2011 р. відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 25% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат, та стягнення різниці недоотриманої пенсії, - було закрито. В задоволенні позову в частині зобов'язання Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період 2015-2016 роки відповідно ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 110% від трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат та стягнення різниці недоотриманої пенсії, - було відмовлено.

Таким чином за позовними вимогами щодо поновлення порушених пенсійних прав позивача і поновлення обрахування пенсії за ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2016 р. вже є судові рішення, які набрали законної сили.

Тому відповідно до п.4 ч.1 ст.258 КАС України провадження у цій частині позовних вимог також підлягає закриттю.

Щодо позовних вимог про поновлення обрахування пенсії за ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.01.2017 р., то судом встановлено наступне:

Позивач дійсно є інвалідом війни ІІ групи безстроково та користується пільгами відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», також він відноситься до інвалідів ІІІ групи та має право на пільги та переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, ці пільги і переваги передбачені в міждержавній угоді «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», крім того, він відноситься до постраждалих від ЧАЕС ІІІ категорії та користується пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2010р., постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011р., ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.03.2013р. підтверджено право позивача на пенсію за ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 11.10.2010р.

Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває інша адміністративна справа № 810/5763/15 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Броварського ОУПФУ Київської області про визнання дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язання вчинити певні дії щодо переведення та перерахунку пенсії, компенсації втрати частини пенсії, відшкодування майнової і моральної шкоди. Позовними вимогами у названій справі є такі вимоги: визнати протиправною бездіяльність Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не проведення з 01 січня 2017 року позивачу перерахунку розміру пенсії по інвалідності відповідно ст.22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; зобов’язати Броварське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01 січня 2017 року позивачу перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

Як видно зі змісту позовних вимог, предмету позову та підстав, - дані позовні вимоги є такими ми самими, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У названій адміністративній справі судом 20.11.2017р. ухвалено постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо не проведення з 01 січня 2017 року ОСОБА_1 перерахунку розміру пенсії по інвалідності відповідно ст.22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; зобов’язано Броварське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01 січня 2017 року ОСОБА_1 перерахунок розміру пенсії по інвалідності відповідно ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити йому недоплачену суму пенсії з урахуванням проведених виплат. Тою ж постановою закрито провадження в частині вимог про визнання протиправними дій (бездіяльності) Пенсійного фонду України, Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 22 травня 2008 року по 10 грудня 2009 року, за жовтень 2011 року та з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2016 року; про визнання протиправними дій Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови перевести ОСОБА_1 згідно із його заявою від 25 січня 2016 року на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”; про зобов’язання Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області перевести з 25 січня 2016 року ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 110 % трьох з половиною мінімальних пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням проведених виплат; провадження в цій частині позовних вимог закрито з тих підстав, що вже є інші судові рішення, що набрали законної сили. Дана постанова суду не набрала законної сили.

Таким чином встановлено, що предметом розгляду у названій іншій адміністративній справі , в тому числі, є і позовні вимоги про поновлення порушених пенсійних прав позивача і поновлення обрахування пенсії за ст.22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період 01.01.2017 р., тобто такі самі вимоги (про той самий предмет і з тих самих підстав, між тими самими сторонами і за той самий період), що заявлені позивачем і в позовній заяві, яка є предметом розгляду в даній адміністративній справі і у даному рішенні суду.

Оскільки ухвалена у названій адміністративній справі постанова суду ще не набрала законної сили, то відсутні підстави для закриття провадження у справі в цій частині вимог. Разом з тим, є підстави для залишення вказаних позовних вимог без розгляду, у відповідності до п.3 ч.1 ст. 240 КАС України.

У пункті 5 позовної заяви в редакції від 14.08.2017р. позивач просить визнати дискримінаційними дії Броварського ОУПФУ Київської області, який змінив обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, як соціально незахищеній особі, в той час як державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не змінював.

В обґрунтування позову в цій частині позивач зазначає, що він є інвалідом війни ІІ групи безстроково та користується пільгами відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», також він відноситься до інвалідів ІІІ групи та має право на пільги та переваги встановлені законодавством СРСР для інвалідів Великої Вітчизняної війни, ці пільги і переваги передбачені в міждержавній угоді «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», крім того, він відноситься до постраждалих від ЧАЕС ІІІ категорії та користується пільгами передбаченими ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач також відносить себе до категорії соціально незахищених осіб і зазначає, що відповідач достеменно знаючи про це, вважає можливим не виконувати рішення судів і зменшувати його пенсію в двадцять два рази, в той час як чиновникам, суддям, прокурорам і офіцерам пенсію збільшує. На думку позивача такі дії відповідача є дискримінаційними по відношенню до нього.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація – це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Пенсійне забезпечення різних категорій осіб з різним статусом, зокрема, інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, прирівняних до них осіб і офіцерів, державних службовців, прокурорів, суддів визначається різними нормативно – правовими актами, тому відсутні підстави вважати, що будь які дії Броварського ОУПФУ, що стосуються нарахування, обчислення, перерахунку та виплати пенсії позивачу, який має певний визнаний і підтверджений у відповідному до закону порядку соціальний статус і відповідні його статусу пільги, в тому числі і визначені статтею 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не можуть бути визнані дискримінаційними по відношенню позивача у порівнянні з іншими категоріями осіб, що мають інші соціальні статуси та пільги.

Тому в даній частині позовних вимог – вони є необґрунтованими, такими, що не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини, і безпідставними. Тому в цій частині позовних вимог суд позивачу відмовляє.

Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди (пункти 6 та 7 позовної заяви в редакції від 14.08.2017р.), то суд дійшов таких висновків:

Позивач просить відшкодувати йому матеріальні збитки в розмірі 300000грн. за порушення його прав, гарантованих ст.ст.22, 58 Конституції України, та застосування постанов КМУ до минулого часу , чим на протязі шести років було завдано матеріальних втрат на таку суму, в тому числі через недоотримання половини пенсійних виплат та недоотриманої вигоди від даних коштів, що гарантується ст.56 Конституції України; а також відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 100000грн. за порушення його прав, гарантованих ст.ст.22,24, 58 Конституції України, за узурпацію прав позивача при одноособовій зміні пенсійних обрахувань , за дискримінаційні дії при зміні пенсійних виплат позивачу як соціально незахищеної особи, в той час як державним службовцям, працівникам правоохоронних органів та суддям не зменшували, чим було завдано позивачу тяжких моральних страждань.

Відмовляючи в цій частині позовних вимог, суд виходить з того, що в даному випадку відсутні підстави для відшкодування матеріальних збитків, які б були заподіяні позивачу внаслідок дій чи бездіяльності відповідача – в межах розгляду позовних вимог в даній адміністративній справі. Суд в межах заявлених позовних вимог у даній адміністративній справі не встановив протиправності та незаконності дій відповідача, які б завдали позивачу дійсної майнової чи моральної шкоди та дійсних матеріальних збитків, тим більше у вказаному позивачем розмірі. Крім того, позивач не довів самого факту завдання йому шкоди, не довів наявності будь-якого причинного зв’язку між діями відповідача і вказаними ним негативними для нього наслідками, і не довів наявності підстав для покладення на відповідача вказаного обов’язку.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, то суд не вбачає підстав для задоволення даних вимог, виходячи з наступного:

Згідно ст.382 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалюється рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Таким чином, покладення на відповідача такого зобов’язання може мати місце лише у разі задоволення позову як захід контролю за виконанням судового рішення. Натомість у даному випадку, коли відсутні задоволені позовні вимоги, то відсутні і підстави для покладення на відповідача обов’язку по наданню звіту.

Щодо понесення позивачем судових витрат, які б підлягали відшкодуванню, - то наявність таких витрат позивач не довів, і крім того, у зв’язку з тим, що за жодною з заявлених позовних вимог суд не приймає рішення про задоволення позову, то відсутні і підстави для відшкодування судових витрат.

Керуючись п.4 ч.1 ст.238, п.3 ч.1 ст.240, ст.ст.241, 242, 243, 244, 245, 246, 248 КАС України , суд –

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в частині вимог:

про зобов’язання поновити його порушені права відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України з урахуванням рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2011р. у справі № 2а-1322/10;

про визнання дискримінаційними дії Броварського ОУПФУ Київської області, який змінив обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України як соціально незахищеній особі;

про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, судових витрат;

про зобов'язання подати звіт про виконання рішення.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в частині вимог:

про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, які полягають у зміні обрахування його пенсійних виплат з 01.11.2011р. всупереч ст.ст. 22, 58 Конституції України, та застосування до нього Законів, яких не було на час дії, та які мають меншу силу за статтю 22 Закону № 2262-ХІІ, та ст.51 Закону № 796 – ХІІ;

про визнання протиправними дії / бездіяльності Броварського ОУПФУ Київської області, що полягають в узурпації його прав та одноособовому переведенні обрахування його пенсійних виплат за ст. 21 Закону № 2262-ХІІ замість ст. 22 Закону № 2262-ХІІ;

про зобов’язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.11.2011р. по 31.12.2016р.

Залишити без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Броварського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов’язання Броварського ОУПФУ Київської області поновити його порушені права та поновити обрахування його пенсійних виплат за ст. 22 Закону № 2262-ХІІ за період з 01.01.2017р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя Т.В. Селезньова