Постанова № 72546406, 20.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2018 р. м. ОдесаСправа № 815/1669/17

Категорія: 3.1.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Elmayaг Walіd Husaіn Amігajed) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Elmayaг Walіd Husaіn Amігajed) до Військової частини 2138 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині 2138 про визнання протиправною та скасування постанови від 03 червня 2016 року про заборону в’їзду на територію України.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, так як оскаржуване рішення прикордонної служби прийняте з численними порушеннями порядку його прийняття.

При цьому, апелянтом зазначено, що заборона в’їзду в Україну приймається щодо осіб, які намагаються в’їхати в Україну, тоді як у межах спірних правовідносин позивач намагався виїхати з України, внаслідок чого прикордонною службою протиправно складено оскаржуване рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 02 червня 2016 року, начальником другого відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Одеса-аеропорт» старшим лейтенантом ОСОБА_3 прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що відсутній дійсний паспортний документ, а також складено протокол про вилучення паспортного документу.

При цьому, вказане рішення оголошено в присутності перекладача з англійської мови - ОСОБА_6.

Крім того, 02 червня 2016 року відносно громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_2 інспектором прикордонної служби 2-ої категорії ВПС «Одеса-аеропорт» прапорщиком ОСОБА_7 складено протоколи про адміністративне затримання та адміністративне правопорушення, у зв'язку з вчиненням правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В даному випадку, із змісту складених протоколів вбачається, що 02 червня 2016 року під час перевірки паспортного документу громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_2 встановлено, що наданий паспортний документ є частково підроблений, а саме на інформаційній сторінці власника документ частково підроблено шляхом механічної підчистки в графі ім'я.

Внаслідок чого, 03 червня 2016 року старшим інспектором 3-го відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Одеса-Аеропорт» молодшим лейтенантом ОСОБА_8, винесено постанову про заборону в'їзду в Україну громадянину ОСОБА_9 Арабської ОСОБА_10 ОСОБА_5 ОСОБА_2 строком на 3 роки. (т. 1. а.с. 31).

При цьому, 21 липня 2016 року позивач знову намагався перетнути державний кордон на в'їзд в Україну, проте старшим офіцером технічних засобів прикордонного контролю відділу прикордонного контролю Одеського прикордонного загону капітаном ОСОБА_11 прийнято рішення про відмову у перетинанні державного кордону на в'їзд в Україну позивачу, так як наявне рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну.

Крім того, в паспортному документі позивача на стор. 47 проставлено штамп «Заборонено в'їзду в Україну строком на 3 роки до 03.06.2019 року» (т. 1. а.с. 11-12, 140).

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленням-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Так, правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначено ЗУ «Про прикордонний контроль».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Згідно п. 1 та п. 4 ч. 4 ст. 2 ЗУ «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль включає перевірку документів та перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України;

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про прикордонний контроль», уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови наявності в нього дійсного паспортного документа.

Згідно ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про прикордонний контроль», іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі.

При цьому, порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства встановлений Інструкцією про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянств, яка затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 05 листопада 2011 року № 946.

Відповідно до пп. б) п. 2.1 вказаної інструкції, рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю (далі - рішення про заборону в'їзду в Україну) приймається органом охорони державного кордону в разі якщо паспортний документ іноземця, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі.

Згідно п. 3.9 вказаної інструкції, після отримання в установленому порядку від начальника зміни інформації про прийняте уповноваженою посадовою особою рішення старший зміни: оголошує рішення органу охорони державного кордону, мовою якою володіє іноземець; проставляє у паспортному документі іноземця відмітку «Заборонено в’їзд в Україну терміном на» (додаток 3), засвідчує її підписом та печаткою (додаток 4); записує рішення про заборону в’їзду в Україну до журналу обліку іноземців, яким заборонено в'їзд в Україну (додаток 5).

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийняття постанови від 03 червня 2016 року про заборону в’їзду на територію України.

В даному випадку, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало встановлення факту підробки паспортного документа позивача під час здійснення прикордонного контролю.

При цьому, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що факт підробки паспортного документа підтверджується висновками проведеного експертного дослідження.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що уповноваженими особами підрозділу охорони державного кордону правомірно прийнято оскаржуване рішення про заборону в'їзду на територію України.

Крім того, відповідно до вищевикладених вимог Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянств, зміст оскаржуваного рішення оголошено позивачу, а також проставлено у паспортному документі іноземця відмітку про заборону в’їзду в Україну.

При цьому, зібраними матеріалами справи не спростовано факт оголошення позивачу змісту відповідного рішення.

В свою чергу, є безпідставними посилання апелянта на відсутність рішення про примусове повернення іноземця, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення органу охорони державного кордону, відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянств, так як відповідний пункт надає лише право прийняти рішення про заборону в’їзду в Україну іноземцю, тоді як п. 2.1 зазначеної Інструкції встановлює відповідний обов’язок для органу охорони державного кордону.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Elmayaг Walіd Husaіn Amігajed) залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2018 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: Т.М. Танасогло

ОСОБА_12