Постанова № 72546108, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/793/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Алексанян Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Черкаської міської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом Черкаської міської ради до Державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області, Черкаська обласна організація всеукраїнської спілки автомобілістів про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року зазначений позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

28.02.2018 о 09:13 год. (вх.7640) представником апелянта скеровано до суду апеляційної інстанції телефонограму про відкладення розгляду справи, у зв'язку з погіршенням погодних умов. Зазначена телефонограма міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції та те, що особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи без розгляду даний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява подана позивачем поза межами строку, встановленого для звернення до адміністративного суду, а підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Черкаська міська рада звернулася до суду з даним позовом 23.05.2017 року та просила скасувати рішення державного реєстратора Черкаського районного управління юстиції Дудіної-Богданової Катерини Олександрівни індексний номер: 29261274 від 14.04.2016 року.

Також, позивач просив визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки перед зверненням до суду останній звернувся за захистом свого порушеного права до Міністерства юстиції України, однак скарга по суті вирішена не була, що змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Для поновлення строку звернення до суду - судом вбачаються підстави виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву (клопотання). Незнання про порушення через байдужість до своїх прав, або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльності), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Водночас, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В даному випадку, позивачем не надано обґрунтованих пояснень та не долучено до позовної заяви належних та допустимих доказів, які передбачені ст.ст. 69-70 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 15.12.2017), на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України). Основний акцент робиться на юридичному факті, тобто дії чи події, які набувають юридичного значення зі спливом строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строк звернення до суду є матеріально-правовим, а не процесуальним. Правова природа цього строку є аналогічною до строку позовної давності у цивільних правовідносинах.

В силу вимог ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

В даному випадку строк є загальним, а відтак він складає шість місяців для звернення до адміністративного суду.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з заперечень представника Черкаської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів від 03.10.2017 (а.с.133-136) та вбачається з матеріалів справи, що Черкаській міській раді достеменно було відомо про факт державної реєстрації права власності на майно Черкаської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів 12.04.2016, відповідно до інформаційної довідки № 57485312 від 15.04.2016, що встановлено судовими рішеннями, а саме: постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017 року у справі за позовом Черкаської обласної організації всеукраїнської спілки автомобілістів до Черкаської міської ради про скасування рішень, протоколу та визнання недійсним договору.

Разом з тим, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції посилання позивача, як на поважну причину пропуску звернення до суду, що останній направив скаргу до Міністерства юстиції України в якій, зокрема, йшла мова і про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29261274 від 14.04.2016 року, адже зазначена скарга зареєстрована в Міністерстві юстиції України (Департамент державної реєстрації та нотаріату) 04.11.2016, а позов подано 23.05.2017, тобто майже через шість місяців.

Між тим, дана обставина не може бути поважною причиною пропуску процесуального строку звернення до суду, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не врегульовано питання досудового оскарження рішення державного реєстратора, а Черкаська міська рада, відповідно до вимог чинного законодавства, не була позбавлена права та можливості одночасно звернутися і до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом і до Міністерстві юстиції України для захисту своїх прав та законних інтересів.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у позивача є право, а не обов'язок оскаржити до Міністерства юстиції України, його територіальних органів рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 15.12.2017), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду відповідно до правових положень адміністративного судочинства та відсутність законних підстав для його поновлення.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Зважаючи на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 100 (КАС України в редакції до 15.12.2017), 243, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Черкаської міської ради - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2017 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 329 цього Кодексу.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Епель О.В.

Карпушова О.В.