Постанова № 72545928, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1535/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства «Спортивно-технічний клуб «СОНА» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ

Мале приватне підприємство «Сона» (надалі за текстом - МПП «Сона») звернулось до суду з позовом про скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2103/6 від 21.03.2017 р. та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № З-0404/1-10/10-60/0404/06/02 від 04.04.2017 р.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що викладені в акті перевірки висновки, які стали підставою для прийняття спірних припису та постанови, суперечать приписам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимогам ДБН А 2.2.-3-2014.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі за текстом - «Департамент»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник наголошує на тому, що відкорегована проектна документації, розроблена приватним підприємством «Проектно-будівельна фірма «Дом», затверджена позивачем не належним чином та не містить усіх необхідних розділів.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач наполягає на тому, що Київський окружний адміністративний суд прийняв законне та обґрунтоване рішення, з огляду на те, що він ніколи не замовляв розробку проектної документації приватному підприємству «Проектно-будівельна фірма «Дом», оскільки ці роботи були конані ФОП Довгалюк Т.В.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцем Департаменту проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил МПП «Сона» на об'єкті будівництва «Будівництво комплексу будівель і споруд для обслуговування існуючої мототраси (І, ІІ, ІІІ черги будівництва) І черга І-й пусковий комплекс» за адресою: Київська область, м. буча, вул. Промислова, 3».

Результати перевірки оформлено актом від 21 березня 2017 р.

За даними цього акту 03.08.2015 р. Департаментом зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № КС 083152150442.

Проектна документація розроблена ФОП Довгалюк Т.В. та затверджена наказом замовника № 6.

До відповідача надійшов лист МПП «Сона» про зміну даних в зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт.

03.03.2017 р. Департаментом зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № КС143170620411.

За результатами перевірки встановлено, що розроблена приватним підприємством «Проектно-будівельна фірма «Дом» проектна документація затверджена не належним чином, а саме:

- в наказі про затвердження змін до проектної документації від 28.12.2016 р. № б/н зазначено назву об'єкта будівництва не відповідно до розробленої проектної документації;

- відкоригована проектна документація (яка затверджена замовником відповідно до наказу № б/н від Е 28.12.2016 р. «Про затвердження змін до проектної документації об'єкту будівництва») розроблена, не в повному об'ємі для об'єктів невиробничого призначення наведеному у додатку Д ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та розробленої проектної документації, яка була затверджена замовником відповідно до наказу № б/н від 19.07.2015 р., а саме відсутні відкориговані розділи інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони), рішення з інженерного захисту територій і об'єктів та матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля 1 (земельні, водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація.

На думку відповідача вказаними діями позивачем порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

У зв'язку з вищевикладеним, МПП «Сона» наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Будівництво комплексу будівель і споруд для обслуговування існуючої мототраси (І, II, III черги будівництва) І черга 1-й пусковий комплекс» за адресою: Київська область, м. Буча вул. Промислова, 3 за № КС 143170620411 від 03.03.2017 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Департаментом складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-2403/1 від 24.03.2017 р. та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2103/6 від 21.03.2017 р., яким позивача зобов'язано до 21.05.2017 р. усунути виявлені порушення.

Постановою № З-0404/1-10/10-60/0404/06/02 від 04.04.2017 р. МПП «Сона», за порушення вимог ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБНА.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», що полягають у наведенні недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, визнано винним у порушенні абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 144 000 грн.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначено Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. № 687-XIV.

Так, за визначенням наданим у абзаці 6 частини 1 статті 1 цього Закону проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

Абзацом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. № 687-XIV передбачено, що замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 р. № 3038-VI (надалі за текстом - «Закон № 3038-VI»).

У статті 1 цього Закону надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «проектна документація» - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Частиною 1 статті 31 Закону № 3038-VI визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником (тут та надалі норми Закону № 3038-VI у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об'єктів затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 р. (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 122 від 23.03.2012 р.) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 р. за № 651/19389 (надалі за текстом - «Порядок»).

Пункт 1 Порядку визначає коригування проектної документації як внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.

За змістом пункту 9 Порядку (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктами 8.1, 8.2 Державних будівельних норм України А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (надалі за текстом - «ДБН А.2.2-3-2014») установлено, що робочий проект розробляється для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів із застосуванням проектів (проектних рішень) повторного використання на підставі вихідних даних та схваленої при двостадійному проектуванні попередньої стадії. Робочий проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і виконання будівельних робі. Робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної та робочої документації. Склад і зміст затверджувальної частини наведені у додатках Д та Е.

Додатком Д до ДБН А.2.2-3-2014 визначено склад проекту (затверджувальної частини РП) на будівництво об'єктів невиробничого призначення.

Підпунктами 6, 7, 9 пункту Д1 цього Додатку до складу затверджувальної частини робочого проекту віднесено: матеріали ОВНС, включаючи дані щодо всіх очікуваних впливів на довкілля (земельні, водні та інші ресурси), їх мінімізація та компенсація; рішення з інженерного захисту територій і об'єктів; розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).

Відповідно до абзацу 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» 14 жовтня 1994 р. № 208/94-ВР за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта III категорії складності до експлуатації суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів перш за все зазначає, що стаття 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначає права замовників на проектування і будівництво об'єктів архітектури.

Тобто, замовники за визначенням не можуть самі порушити свої права і при цьому нести за це відповідальність.

Згідно частини 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки під час перевірки надано право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 р., у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Згідно пункту 16 цього Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У контексті наведеного колегія суддів зазначає, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 21 березня 2017 р. не містить жодних посилань на те, які саме недостовірні відомості були внесені МПП «Сона» до декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Так, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт об'єктом будівництва є «Будівництво комплексу будівель і споруд для обслуговування існуючої мототраси (перша, друга, третя черги будівництва) за адресою Київська область, м. Буча, вул. Промислова, 3».

Така ж назва об'єкта будівництва зазначена і в наказі № б/н від 28.12.2016 р. «Про затвердження змін проектної документації на об'єкт «Будівництво комплексу будівель і споруд для обслуговування існуючої мототраси (перша, друга, третя черги будівництва) за адресою Київська область, м. Буча, вул. Промислова, 3».

Так само, спірні припис та постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не містять посилань на те, які саме недостовірні відомості позивачем внесено до декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КС143170620411 від 03.03.2017 р., з огляду на висновки контролюючого органу на відсутність у затверджувальній частині коригування робочого проекту необхідних складових.

Декларація про готовність об'єкта до експлуатації містить відомості про наказ, яким затверджено відкориговану проектну документацію, а не про складові цієї документації.

Саме по собі затвердження коригування проекту не може бути підставою для відповідальності замовника, оскільки в силу приписів частини 2 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 р. № 687-XIV відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил несуть проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту.

Крім того, в силу положень пункту 3 частини 7 статті 36 Закону № 3038-VI встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, є підставою для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, а не для висновку про наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Київський окружний адміністративний суд також вірно звернув увагу на те, що як проектна документація на будівництво комплексу будівель і споруд для обслуговування існуючої мототраси (перша, друга, третя черги будівництва) за адресою Київська область, м. Буча, вул. Промислова, 3, так і її коригування були розроблені ФОП Довгалюк Т.В., а відтак посилання Департаменту у приписі та постанові на не належне затвердження замовником проектної документації розробленої приватним підприємством «Проектно-будівельна фірма «Дом» є очевидно необґрунтованим.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 03 березня 2018 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя А.Ю.Коротких

суддя Н.М.Літвіна

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Літвіна Н. М.

Коротких А. Ю.