Постанова № 72545878, 01.03.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 369/4467/17 Суддя (судді) першої інстанції: Ковальчук Людмила Миколаївна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Губської Л.В. Земляної Г.В. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_8 до Державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича, Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_10, яка діє в своїх інтересах ОСОБА_11, Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича, Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_10, яка діє в своїх інтересах ОСОБА_11, Служба у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: - скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_6, а саме: будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24.01.2017р. 09:03:48; - зобов'язати державного реєстратора Гавришкіна С.С. скасувати реєстраційний запис за № 18672903 від 19.01.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24.01.2017р. 09:03:48.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_6, а саме: будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24.01.2017р. 09:03:48.

Зобов'язано державного реєстратора ОСОБА_9 скасувати реєстраційний запис за № 18672903 від 19.01.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_6 на нерухоме майно, а саме: будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 від 24.01.2017р. 09:03:48.

Не погодившись з постановою суду, представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором Гавришкіним В.С. підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серії та номер: КС 142170120281 від 12.01.2017р.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, є ОСОБА_6.

20 жовтня 2016 року сертифікованим інженером-землевпорядником Шереметом С.І. було здійснено землевпорядні роботи щодо виготовлення ситуаційних схем земельної ділянки АДРЕСА_3 площею 0,1775 га, з кадастровим номером НОМЕР_1 При здійсненні кадастрової зйомки земельної ділянки встановлено, що власником суміжної земельної ділянки ОСОБА_6 здійснюється часткова забудова земельної ділянки ОСОБА_8

Наказом Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 14.03.2017 року № 107 скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16.12.2016р. № КС 062163512718 на об'єкт будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку», що розташований за адресою: АДРЕСА_4

Вказаним вище Наказом Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Київській області скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 12.01.2017р. № КС 142170120281 на об'єкт будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку», що розташований за адресою: АДРЕСА_4

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_6, а саме: будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

В силу частини 5 статті 26 Закону № 3038-VI визначено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону № 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації несе замовник (ч. 8 ст. 36 Закону № 3038-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (ч. 5 ст. 39 Закону № 3038-VI).

Згідно з ч. 9 ст. 39 Закону № 3038-VI, зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (ч. 10 ст. 39 Закону № 3038-VI).

Водночас, Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 461).

Згідно з п. 20 Порядку № 461, інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію.

Частиною 1 статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

В силу частини 2 статті 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Крім цього, відповідно до п. 8 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року, контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю.

За приписами п. 22 вказаного Порядку, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

З аналізу наведених норм встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт/ готовність об'єкта до експлуатації, до такої декларації вносяться зміни у випадку, якщо не має підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом або реєстрація такої декларації підлягає скасуванню у випадку, якщо є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Об'єкт слід вважати самочинним будівництвом, зокрема, за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- об'єкт будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

- об'єкт будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Згідно з п. 14. ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме та їх обтяжень», державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджють набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Гавришкіним В.С. підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2.

При цьому, документами на підставі яких була проведена державна реєстрація вказаного житлового будинку є повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16.12.2016р. № КС 062163512718 та декларація про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 12.01.2017р. № КС 142170120281 на об'єкт будівництва «Будівництво індивідуального житлового будинку».

Натомість, відповідно до наказу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації» від 14.03.2017р. № 107 було скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 16.12.2016р. № КС 062163512718 та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту від 12.01.2017р. № КС 142170120281, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. М. Рильського, буд. 2.

Таким чином, оскільки державна реєстрація документів, на підставі яких було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, скасована, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_6 на житловий будинок, що розташований за вказаною адресою та зобов'язати державного реєстратора Гавришкіна Віталія Семеновича скасувати реєстраційний запис за номером 18672903 від 19.01.2017 року.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_8 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Губська Л.В. Земляна Г.В.Повний текст постанови виготовлено 03.03.2018 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Земляна Г.В.

Губська Л.В.