Постанова № 72545627, 01.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Справа№ 910/15412/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

Секретар судового засідання: Степанець О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Святина В.А.,

Гойко О.Ю.,

розглядає апеляційну скаргу

Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року (повний текст рішення складений 04.12.2017 року)

у справі №910/15412/17 (суддя М.Є. Літвінова)

за позовом Приватного підприємства "Антарекс"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

про стягнення 25388,31 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Приватне підприємство "Антарекс" подало до Господарського суду міста Києва позов до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення 25 388, 31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач до теперішнього часу орендоване майно позивачу не повернув, у зв'язку з чим останній вирішив звернутись до суду про стягнення з відповідача неустойку в сумі 23 265, 00 грн., суму індексації неустойки 934, 90 грн., витрати на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкта оренди в сумі 1 100, 00 грн. та суму індексації витрат на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкта оренди 88, 41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року у справі №910/15412/17 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Приватного підприємства "Антарекс" 23265,00 грн. неустойки, 1466,19 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи містять докази того, що відповідачем в порушення п. 2.3.10. Договору та ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України не було повернуто позивачу орендоване майно, доказів на підтвердження неправомірної відмови позивача від прийняття майна з оренди матеріали справи не містять. Крім того, місцевий господарський суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми індексації неустойки в розмірі 934, 40 грн. оскільки положеннями чинного законодавства України не передбачено право позивача здійснювати індексацію неустойки, яка передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України. Також, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкту оренди в сумі 1 100, 00 грн. за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року оскільки внаслідок припинення дії Договору оренди припинився й обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкту оренди.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

Зокрема скаржник вказує на те, що матеріали справи не місять згоди ПАТ «Укрбізнесбанк» щодо передачі об`єкту іпотеки в оренду, що призводить до того, що у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку» договір є недійсним. Також скаржник зазначає, що у ПАТ «Укрбізнесбанк» не було можливості надати будь-які докази по даній справі, спростувати чи підтвердити ті чи інші факти, оскільки суд не залучив останнього третьою особою по даній справі. Також скаржник посилається на те, що відповідач фактично повернув орендоване приміщення (об`єкт оренди), оскільки не має доступу до нього, що зокрема підтверджується тим, що з дати припинення договору оренди ПП «Антарекс» чинить відповідачу перешкоди у доступі до спірного приміщення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2018 у справі відкрито провадження у справі №910/15412/17 у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" призначено на 01.03.2018 року.

В судовому засіданні 01.03.2018 року, представники відповідача надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та не встановлено порушення норм процесуального прав або неправильного застосування норм матеріального права, тому суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.02.2015 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди № 18-ор (далі - договір). (том 1, а.с. 15-19).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нерухоме майно, а саме частину нежитлової будівлі, розташовану по вулиці Визволення, 21 у місті Полтава, яка згідно технічного паспорту складає літ. "Б-1": кімната 12 площею 42,3 м.кв., загальна площа що здається в оренду складає 42,3 м.кв.

Як вбачається з п. 1.3. договору орендар повідомлений, що переданий у строкове платне користування (оренду) - об'єкт оренди - нежитлове приміщення, перебуває в іпотеці ПАТ "Укрбізнесбанк".

Згідно з п. 2.2.4. договору орендар має право на дострокове припинення договору у випадках, передбачених даним договором.

Як передбачено пунктом 2.3.4. договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, відшкодовувати орендодавцю вартість витрат на обслуговування об'єкту оренди та відшкодовувати орендодавцю витрати по оплаті послуг з електропостачання, інші комунальні платежі в строки та на умовах, передбачених розділом 5 даного договору.

Відповідно до п. 2.3.6. договору орендар зобов`язаний самостійно і за свій рахунок забезпечити підтримання об`єкта оренди у стані не гіршому, ніж на момент прийняття його в оренду, протягом всього строку дії даного договору. Стан об`єкту оренди визначається сторонами в акті приймання-передачі.

Згідно з п. 2.3.10. договору на відповідача (орендаря) покладено обов'язок при припинення даного договору повернути орендодавцю об'єкт оренди у відповідності з умовами даного договору, не допускаючи самовільного вивільнення і залишення об'єкту без відповідного оформлення повернення орендованого приміщення.

Відповідно до п. п. 3.2. договору строк оренди становить з 20.02.2015 по 20.02.2016.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих же умовах в разі відсутності у сторін заперечень, викладених письмово та поданих у місячний строк до закінчення терміну дії договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що об'єкт оренди передається орендарю на підставі акту прийому - передачі в орендне користування, в якому вказується загальна характеристика технічного стану об'єкту, кінцевий розмір площі, місце розташування об'єкту оренди.

Також, пунктом 4.3. договору встановлено, що орендар повертає орендодавцю об`єкт оренди в день закінчення строку дії даного договору або у визначений день дострокового припинення даного договору. Перед вивезенням (виносом) останньої партії (одиниці) обладнання, інвентаря, товару орендар повинен передати ключі орендодавцю, а також здійснити передачу об`єкта оренди з оформленням акту прийому-передачі (повернення) об`єкту оренди, який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).

Відповідно до п. 4.4. договору у випадку не передачі орендарем орендодавцю об`єкту оренди в день закінчення строку дії даного договору або дострокового припинення даного договору, орендодавець складає відповідний комісійний акт, та нараховує орендну плату у розмірі відповідно до п.п. 5.1.2. договору за повний місяць.

Згідно з п. 4.5. договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди в стані не гіршому за той, в якому об`єкт оренди був переданий орендарю.

Пунктом 5.1.2. Договору передбачено, що загальна сума орендної плати становить 1 057, 50 грн.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/11891/16 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Приватного підприємства "Антарекс" 10 119 грн. 02 коп. заборгованості, 1 089 грн. 39 коп. пені, 320 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 201 грн. 64 коп. судового збору.

Спір у справі №910/11891/16 виник внаслідок не сплати Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" орендних платежів у порядку, встановленому Договором №18-ор від 20.02.2015 року.

Як вбачається зі змісту рішення у справі №910/11891/16, акт приймання-передачі Об'єкта в оренду сторонами підписано не було. Проте, зібраними у справи доказами підтверджуються обставини використання відповідачем орендованого майна. Так, у матеріалах справи наявні копії Актів надання послуг, підписані з боку відповідача та затверджені Директором Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", та акт звірки взаєморозрахунків за Договором, підписаний обома сторонами, а також відповідь на претензію про сплату заборгованості.

Відповідно до п. 9 договору, договір може бути припинений в односторонньому порядку через 10 днів після направлення відповідного письмового повідомлення орендодавця орендареві без повернення орендареві сплаченої орендної плати у випадках якщо орендар прострочить сплату більш ніж на 10 банківських днів суми платежу, передбаченого п. 5.2. даного договору.

В матеріалах справи наявний лист №36/09 від 19.09.2016 року, яким позивач повідомив відповідача про припинення строку дії договору з 01.10.2016 року, а також просив погасити існуючу заборгованість та повернути об'єкт оренди. (т.1, а.с. 22-23).

Доказ отримання відповідачем вказаного вище листа є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 3600015456238. (т.1, а.с. 24).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач листом №04/04 від 06.04.2017 року просив відповідача здійснити повернення орендованого майна. (т.1, а.с. 37-38). Вказаний лист відповідачем отримано 07.04.2017 року про, що свідчить відмітка на самому листі.

У відповідь на вищевказаний лист, відповідач листом №04-06/563 від 07.04.2017 року визнав, що спірний договір припинено з 01.10.2016 року, наявність заборгованості за даним договором. (т.1, а.с. 40).

В матеріалах справи наявний акт від 14.04.2017 року, який було складено про те, що станом на 16:55 14.04.2017 року відповідач не повернув орендовану частину нежитлової будівлі, розташовану по вул. Визволення, 21 у м. Полтава, акт повернення-передачі орендованих приміщень відповідачем не складався, ключі від орендованого приміщення не повернуто. (т.1, а.с. 39).

Також, в матеріалах справи наявний акт від 01.10.2017 року, який було складено про те, що станом на 16:55 01.10.2017 року відповідач не повернув орендовану частину нежитлової будівлі, розташовану по вул. Визволення, 21 у м. Полтава, акт повернення-передачі орендованих приміщень відповідачем не складався, ключі від орендованого приміщення не повернуто. (т.1, а.с. 25).

Отже, оскільки на даний час об`єкт оренди не повернуто позивачу, останній звернувся з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник стосовно стягнення з відповідача штрафних санкцій на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, яка кореспондується із ч. 1 ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 2 статті 291 ГК України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд застосувавши приписи ч. 2 ст. 785 ЦК України, погодився із доводами позивача щодо наявності підстав для застосування неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном після закінчення строку дії договору з чим колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Вказана умова також передбачена сторонами у договорі, а саме у п. 4.3. договору.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що ЦК України не містить чітких вимог щодо змісту акта приймання-передачі об'єкта нерухомості. Однак, за загальним правилом, акт приймання-передачі приміщення має посвідчувати повернення предмету найму наймачем з описом об'єкта нерухомості, його місцезнаходження, описання його стану з урахуванням нормального зносу. Разом з об'єктом нерухомості наймач повертає наймодавцеві всі документи та інші речі (обладнання, устаткування, меблі тощо), які передавалися йому.

Враховуючи викладені вимоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним доказом повернення орендодавцеві майна з оренди є підписаний представниками сторін акт приймання-передачі.

Крім того, місцевий господарський суд вірно зазначив, що доказів на підтвердження неправомірної відмови позивача від прийняття майна з оренди матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на лист №04-04/1633 від 20.10.2017 року не беруться до уваги колегією суддів, оскільки даний лист датовано після порушення провадження у даній справі.

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки в сумі 23 236, 00 грн. за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року включно (1 057,5 грн. х 2 х 11 місяців), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

Крім того, місцевий господарський суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення суми індексації неустойки 934, 40 грн. вірно встановив, що в даному випадку обрана позивачем для індексації сума за своєю правовою природою є саме неустойкою, тобто самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, а не сумою орендної плати, яка підлягає індексації згідно з п. 5.7. договору.

Відтак, оскільки положеннями чинного законодавства України не передбачено право позивача здійснювати індексацію неустойки, яка передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкту оренди в сумі 1 100, 00 грн. за період з жовтня 2016 року по серпень 2017 року, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дію спірного договору оренди було припинено 01.10.2016 року, а його умови не передбачають обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на обслуговування прилеглої території та охорону об'єкту оренди після припинення строку дії договору за час фактичного користування майном.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів оплати за такі послуги.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні в цій частині є вірним.

Доводи апелянта, що оспорюваний договір є недійсним (нікчемним) відповідно до ч. 13 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" через відсутність згоди ПАТ "Укрбізнесбанк" як іпотекодержателя на передачу об'єкту оренди в іпотеку спростовуються наступним.

Місцевим господарським судом вірно досліджено та встановлено, що питання недійсності спірного Договору оренди з підстав відсутності згоди ПАТ "Укрбізнесбанк" як іпотекодержателя на передачу майна в оренду вже було предметом судового розгляду в рішенні господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року у справі № 910/11891/16, яке набрало законної сили відмовлено у задоволенні зустрічного позову відповідача про визнання спірного Договору недійсним із вказаних вище підстав.

Таким чином, питання дійсності спірного Договору відповідно до ч. 13 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" через відсутність згоди ПАТ "Укрбізнесбанк" як іпотекодержателя на передачу об'єкту оренди в іпотеку вже було предметом судового розгляду.

Також доводи апелянта, що у ПАТ «Укрбізнесбанк» не було можливості надати будь-які докази по даній справі спростовуються матеріалами справи. В матеріалах справи наявне клопотання про долучення до матеріалів справи на вимогу суду додаткових документів №1866 від 08.11.2017 року від ПАТ «Укрбізнесбанк». (т.1, а.с. 157).

Твердження скаржника, що останній фактично повернув орендоване приміщення (об`єкт оренди), оскільки не має доступу до нього, що зокрема підтверджується тим, що з дати припинення договору оренди ПП «Антарекс» чинить відповідачу перешкоди у доступі до спірного приміщення не знаходять свого підтвердження, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували такі дії позивача.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року у справі №910/15412/17.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2017 року у справі № 910/15412/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15412/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.03.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз