
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/10187/16 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Карпушової О.В.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Атлант - 152» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просять:
- визнати протиправними та скасувати рішення Управління державної реєстрації Головного територіального Управління у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер: 25388855 від 19.10.2015 17:51:34; індексний номер: 25384950 від 19.10.2015 16:41:14; індексний номер: 25383351 від 19.10.2015 16:16:48; індексний номер: 25382276 від 19.10.2015 15:59:59; індексний номер: 25293621 від 15.10.2015 14:32:43; індексний номер: 24905194 від 30.09.2015 15:09:26; індексний номер: 24902573 від 30.09.2015 14:38:28; індексний номер: 22354788 від 24.06.2015 17:12:35.
- визнати недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно: від 19 жовтня 2015 року, індексний номер: 45887419; від 15 жовтня 2015 року, індексний номер: 45676580; від 19 жовтня 2015 року, індексний номер: 45878496; від 19 жовтня 2015 року, індексний номер: 45875118; від 19 жовтня 2015 року, індексний номер: 45876145; від 30 вересня 2015 року, індексний номер: 44823896; від 30 вересня 2015 року, індексний номер: 44827656; від 24 червня 2015 року, індексний номер: 39630759.
- зобов'язати державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації права власності на: нежиле приміщення № 623 (в літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, загальною площею 4,8 кв.м; нежитлове приміщення № 624 (літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, приміщення 624, загальною площею 68,4 кв.м; нежитлове приміщення № 625 ( літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, приміщення 625, загальною площею 50,3 кв.м; нежитлове приміщення № 626 ( літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 1 52, приміщення 626 загальною площею 47,9 кв.м; нежитлове приміщення № 627 (в літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, загальною площею 18,4 кв.м; нежитлове приміщення № 628 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, приміщення 628, загальною площею 19,4 кв.м.; нежитлове приміщення № 629 (в літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, приміщення 629, загальною площею 14,2 кв.м; нежитлове приміщення № 630 (в літ. «А») за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, приміщення 630, загальною площею 19,3 кв.м.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником позивачів подано апеляційну скаргу, в якій останній просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі
Позиція апелянта обґрунтована тим, що позивачі є власниками квартир в багатоквартирному житловому будинку № 152 по вул. Харківське шосе в місті Києві згідно свідоцтв про право власності на житлові квартири.
Відповідно до висновків Конституційного суду України викладених у рішенні від 02.03.2004 року у справі №4-рп/2004, та від 09.11.2011 року у справі №14-рп/2011, допоміжні приміщення (підвали, сараї, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо)вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
Таким чином, на переконання позивачів, державні реєстратори протиправно, всупереч Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013, здійснили реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів» на нежитлові приміщення підвалу та горища, які належать на праві спільної сумісної власності мешканцям будинку.
Не погоджуючись із вказаною апеляційною скаргою, ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів» подано заперечення на неї, зі змісту якого вбачається, що судом надано належну оцінку обставинам справи та прийнято законне та обґрунтоване рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та інші наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачі є власниками квартир в багатоквартирному житловому будинку № 152 по вул. Харківське шосе в місті Києві згідно свідоцтв про право власності на житлові квартири та є членами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Атлант-152», яке було створене власниками квартир цього ж будинку.
Листом від 22 червня 2016 року позивачі звернулися до ОСББ «Атлант-152» з проханням надати їм наявну в ОСББ інформацію про власників нежитлових та технічних приміщень, які знаходяться в підвалі та на горищі житловому будинку № 152 по вул. Харківське шосе в місті Києві.
Листом № 182 від 23 червня 2016 ОСББ «Атлант-152» надало позивачам копії правовстановлюючих документів відносно спірного нерухомого майна, відповідно до яких вони дізналися, що власником нежитлових приміщень з номерами 623-630, які знаходяться в підвалі та на горищі є ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
З Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.06.2016 року позивачі дізналися, що в період з червня по жовтень 2015 року Державними реєстраторами були проведені реєстраційні дії по реєстрації права приватної власності на нежитлові приміщення з номерами 623-630, які розташовані в підвалі та на горищі багатоквартирного житлового будинку № 152 по вул. Харківське шосе, 152 в м. Києві, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Позивачі вважають такі дії Відповідача протиправними і незаконними, такими, що порушують права Позивачів та інших власників квартир та нежитлових приміщень, у зв'язку із чим звернулися до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що реєстраторами відповідача 1 було правомірно проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення №№ 623, 624, 625, 626, 627, 628, 629, 630 в житловому будинку 152 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», оскільки для проведення такої реєстрації були наданні третьою особою 1 всі необхідні документи, що підтверджують виникнення прав на нерухоме майно, разом із заявою відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Постанови Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення Державного реєстратора Коломієць О.А. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.06.2015 №22354788 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 10 квітня 2015 року за реєстраційним № 10979885, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 623, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора Тарнавської С.В. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2015 №24905194 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 29 вересня 2015 року за реєстраційним номером 13522423, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 624, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора ОСОБА_10 управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.05.2015 №24902573 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 29 вересня 2015 року за реєстраційним номером 13520791, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 625, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора ОСОБА_11 управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2015 №25383351 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 13 жовтня 2015 року за реєстраційним номером 13767360, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 626, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора Тарнавської С.В. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2015 №25382276 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 13 жовтня 2015 року за реєстраційним номером 13770465, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 627, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора Бродюк І.Ю. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2015 №25384950 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 13 жовтня 2015 року за реєстраційним номером 13766169, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 628, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора Тарнавської С.В. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.10.2015 №25293621 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 13 жовтня 2015 року за реєстраційним номером 13768265, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 629, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Відповідно до рішення Державного реєстратора Скляренко О.М. управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.10.2015 №25388855 за результатами розгляду заяви представника ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», прийняту 13 жовтня 2015 року за реєстраційним номером 13767635, на підставі ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868, проведено державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на нежитлове приміщення № 630, що розташоване: м. Київ, Харківське шосе будинок 152, за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на підставі вказаних вище рішень Державними реєстраторами внесено записи про державну реєстрацію права власності ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів» на об'єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення № № 623, 624,625,626,627,628,629,630 в житловому будинку 152 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе.
Позивачі не погоджуються із вказаними рішеннями, посилаючись на порушення державними реєстраторами порядку реєстрації права власності на нерухоме майно. Вважають, що при здійсненні реєстрації не враховано, що приміщення, право власності на які зареєстровано за ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів», є спільною власністю усіх власників квартир та нежитлових приміщень цього будинку.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Пунктом 1 частини 1 статті 2 цього Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1 статті 3 вказаного Закону встановлено, що Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Частиною 7 статті 3 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, у тому числі, право власності на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно ч. 2, 13 статті 15 зазначеного Закону перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2013 № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.
Згідно п.1 зазначеного порядку новозбудований об'єкт - завершений будівництвом об'єкт нерухомого майна, державна реєстрація права власності на який проводиться вперше.
Пунктами 1, 16 Порядку встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
Пунктом 50 вказаного порядку встановлено, що у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу заінтересованою особою є інвестор (особа, що придбала майнові права), член відповідного кооперативу.
Для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає:
- документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
- довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);
- технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);
- завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):
- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);
- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);
- документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
- документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).
Колегія суддів звертає особливу увагу на те, що чинне законодавство передбачає особливий порядок держаної реєстрації права власності на новозбудовані об'єкти нерухомого майна за інвестиційними договорами (п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у квітні - жовтні 2015 року представником ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів» подано до органу державної реєстрації прав заяви про реєстрацію права приватної власності, яке виникло на об'єкти - нежитлові приміщення №№ № 623, 624,625,626,627,628,629,630 в житловому будинку 152 за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе.
Згідно наявних в матеріалах справи копії реєстраційних справ, до заяв додано:
- докази сплати державного мита;
- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують повноваження представника заявника;
- договір №19/3-79 від 14.06.2004 року про інвестування житлового будівництва;
- додаткова угода № 1 від 09.07.2004 року до договору №19/3-79 від 14.06.2004 року;
- додаткова угода № 2-19/2-92/1 від 13.12.2006 року;
- додаткова угода № 4-19/2-5 від 20.03.2008 року;
- договір генерального підряду на капітальне будівництво житлового будинку №19/3-99 від 09.07.2004р.;
- розпорядження № 1572 від 29.12.2006р. Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації «Про затвердження актів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»;
- акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 26.12.2006 року;
- договір оренди земельних ділянок від 07.07.2003 року № 19/1-39;
- Акт розподілу площ приміщень у житловому будинку по Харківському шосе, 152, в Дарницькому районі м. Києва від 13.07.2007р.;
- договір від 01.08.2005р. № 327 інвестування будівництва офісних приміщень;
- акта приймання-передачі нежитлових приміщень від 15.11.2007р.;
- договір №1/2-37 купівлі-продажу майнових прав на нежилі приміщення від 30.07.2010 р.;
- додаткова угода № 1 від 31.07.2010 року до договору №1/2-37;
- акти прийому-передачі майнових прав на нежилі приміщення від 30.07.2010р.;
- довідки про оплату за нежилі приміщення;
- довідки переліку осіб, що брали участь у інвестуванні будівництва;
- технічні паспорти на приміщення громадського призначення, вбудовані в житловий будинок від 06.11.2014 року виготовлені Київським МБТІ та інші документи.
Однак, перевіривши подані для державної реєстрації документи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем прийнято передчасне рішення про проведення державної реєстрації спірних об'єктів нерухомості, оскільки заявником не дотримано вимог п. 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявним в матеріалах справи Розпорядженням Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 1572 від 29.12.2006 року (яке було надано для проведення державної реєстрації), затверджено Акти Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту на нежитлові (вбудовані) приміщення 2-го та 3-го поверхів (в тому числі вхідної частини 1 поверху) в житловому будинку (корпус 2) на перетині вул. Харківське шосе та вул. Тростянецької в Дарницькому районі м. Києва.
Крім цього вказаним Розпорядженням № 1572 надано Нежитловим (вбудованим) приміщенням 2-го та 3-го поверхів (в тому числі вхідної частини 1 поверху) в житловому будинку (корпус 2) окрему поштову адресу: Харківське шосе, 152.
Разом з тим, колегія суддів наголошує на цьому, заявники не подали державним реєстраторам документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом спірних об'єктів, а саме допоміжних та технічних приміщень №№623-630, як окремих самостійних об'єктів інвестування (нерухомості).
Також не було подано документів, що підтверджують присвоєння об'єктам нерухомого майна окремої адреси.
Поданим заявниками Розпорядженням № 1572 була присвоєна адреса лише Нежитловим (вбудованим) приміщенням 2-го та 3-го поверхів (в тому числі вхідної частини 1 поверху), однак в даному Розпорядженні відсутні данні про присвоєння окремих адрес допоміжним та технічним приміщенням, які розташовані на горищі та в підвалі житлового будинку, як окремим об'єктам нерухомого майна.
Інших документів, які б підтверджували введення в експлуатацію спірних об'єктів, а також присвоєння їм окремих адрес як суду, так і державному реєстратору, подано не було, що на переконання судової колегії є порушенням п. 50 Порядку № 868.
Крім того, варто зазначити, що спірні нежитлові приміщення є технічними допоміжними приміщеннями, які призначені для належного функціонування будинку № 152 корпус 2 по вул. Харківське шосе, оскільки в них розташовані елементи системи вентиляції (витяжки, короби та інше) та в зв'язку з чим не можуть бути самостійними об'єктами цивільних прав.
Допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (Державний комітет з питань житлово-комунального господарства, Наказ «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005 №76).
Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон про приватизацію) власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Такої позиції притримується і Конституційний суд України в рішеннях від 02.03.2004 року N 4-рп/2004 та від 09.11.2011 року N 14-рп/2011, в яких він, зокрема, зазначає, що допоміжні приміщення (підвели, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах)багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо)вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
Власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.
Наведені вище норми та рішення Конституційного суду України, на переконання суду, спростовує висновок суду першої інстанції про те, що Позивачі не надали доказів набуття права власності на нежитлові приміщення підвалу та даху.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що по між інших встановлених порушень державного реєстратора, останнім, при реєстрації, не було взято до уваги вказані вище рішення Конституційного суду України, та не перевірено права спільної сумісної власності тих нежитлових приміщень, за реєстрацією яки звернулось ТОВ «Чернігівський завод по виробництву будівельних матеріалів».
З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення Управління державної реєстрації Головного територіального Управління у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер: 25388855; 25384950; 25383351; 25382276 від 19.10.2015; індексний номер: 25293621 від 15.10.2015; індексний номер: 24905194; 24902573 від 30.09.2015; індексний номер: 22354788 від 24.06.2015 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Приписами ч. 5 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно є похідними від визнання протиправними та скасування рішення Управління державної реєстрації Головного територіального Управління у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, то вказані вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень: індексний номер: 25388855; 25384950; 25383351; 25382276 від 19.10.2015; індексний номер: 25293621 від 15.10.2015; індексний номер: 24905194; 24902573 від 30.09.2015; індексний номер: 22354788 від 24.06.2015, то за наслідками такого скасування скасовуються і право власності на нерухоме майно, які були зареєстровані на підставі вказаних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки такі вимоги є похідними від скасування державної реєстрації та вже задоволені.
Щодо позовних вимог про зобов'язання державного реєстратора внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування державної реєстрації права власності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Приписи п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1141, визначають, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації переходу чи припинення речових прав, державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав та поновлює записи про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав, що існували до проведення державної реєстрації прав.
Тобто, ухвалення судом рішення про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав (у даному випадку рішень про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) тягне за собою скасування таких записів та відновлення попереднього юридичного стану спірного майна.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.08.2017 року у справі №826/20057/16.
Водночас, оскільки встановленими вище обставинами та доводами апеляційних скарг встановлена необхідність скасування рішення Управління державної реєстрації Головного територіального Управління у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позовні вимоги в указаній частині також не підлягають задоволенню як похідні, наслідком чого є скасування судового рішення в указаній частині.
Враховуючи, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року, зазначене судове рішення підлягає скасуванню.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_2 - задовольнити частково
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2017 року - залиш скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги представника позивачів ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Управління державної реєстрації Головного територіального Управління у м. Києві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу): індексний номер: 25388855 від 19.10.2015 17:51:34; індексний номер: 25384950 від 19.10.2015 16:41:14; індексний номер: 25383351 від 19.10.2015 16:16:48; індексний номер: 25382276 від 19.10.2015 15:59:59; індексний номер: 25293621 від 15.10.2015 14:32:43; індексний номер: 24905194 від 30.09.2015 15:09:26; індексний номер: 24902573 від 30.09.2015 14:38:28; індексний номер: 22354788 від 24.06.2015 17:12:35.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст постанови складено « 03» березня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
О.В. Карпушова
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Карпушова О.В.
Безименна Н.В.
Судове рішення № 72545598, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/10187/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: