Постанова № 72545554, 28.02.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2018р. справа № 905/1834/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників учасників справи: від позивача: не з’явився;від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність №09-18/6197 від 28.12.2017р.);від третьої особи:не з’явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Донецької областіухваленого 14.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у м. Харковіпо справі №905/1834/17 (головуючий суддя Курило Г.Є., судді Тарапата С.С., Чорненька І.К.)за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжядо Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької областіза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ПозивачаІноземне підприємство «СЖС Україна», м. Одесапро стягнення 68770,23грн. штрафу за поставку товару неналежної якості

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області (Відповідач) про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості в сумі 68770,23грн. за договором поставки №012/17-02 від 26.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.09.2017р. у справі №905/1834/17 було залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача – Іноземне підприємство «СЖС Україна», м. Одеса (Третя особа).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/1834/17 у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» було відмовлено в повному обсязі.

Рішення місцевого суду було вмотивоване не доведеністю матеріалами справи факту порушення Відповідачем зобов’язань за договором поставки №012/17-02 від 26.12.2016 щодо поставки товару належної якості, оскільки факт якості спірного товару був підтверджений матеріалами справи відповідно до умов укладеного договору (отримані показники якості при вихідному контролі якості у Постачальника вказані в сертифікаті якості №2/29 від 04.03.2017р. та звіті про інспекцію якості товару № ZA1720-0262/9 Іноземним підприємством «СЖС Україна» (незалежним сюрвейєром), тоді як Позивачем не надано доказів направлення відповідних зразків Постачальнику (Відповідачу) та зберігання зразків (проб) на теперішній час, що свідчить про порушення ним положень Інструкції П-7 та, своєю чергою, створило перешкоди для участі Постачальника у перевірці якості продукції. При цьому, місцевий суд зазначив, що можливість провести судову експертизу для встановлення якості поставленого товару відсутня, оскільки Позивач не здійснив його збереження.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. у справі №905/1834/17 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що:

- приймання спірного товару Покупцем (горішок коксовий згідно Специфікації №1) на території Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»/ у Споживача жодним чином не порушило порядок приймання визначений СОУ МПП 75.160-323, а навпаки всі дії Позивача відповідали вимогам чинного законодавства, як і залучення нейтральної лабораторії у разі виявлення розбіжностей між фактичними даними отриманими у Споживача з даними сертифікату якості виробника (№2/29 від 04.03.2017р.). Дані отримані Запорізькою Торгівельно-промисловою палатою спільно з представником Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» та Іноземного підприємства «СЖС Україна», які викладені в акті Запорізької Торгівельно-промислової палати – є законними, а сам акт – є належним доказом з підтвердження поставки товару з відхиленням по показнику якості «Зольність Аd» у розумінні п.4.2.6 СОУ МПП. Так, поставлена партія товару №299 у кількості 52,800т не відповідає вимогам ТУ У 19.1-00190443-120:2012 по показнику якості «Зольність Аd» (перевищення допустимого граничного показника).

- представник незалежного сюрвейєра - Іноземного підприємства «СЖС Україна», не тільки не підтвердив показники якості товару, зазначених у товаросупровідних документах Постачальника, виявив порушення порядку перевірки якості товару, а й попередив керівництво Відповідача про порушення методики відбору проб, що ставить під сумнів одержані результати по показникам якості товару. Таким чином, дані, зазначені в звітах про інспекцію, які оформлені одноособово Іноземним підприємством «СЖС Україна» і не підтверджені Позивачем, на думку апелянта є такими, що не відповідають дійсності та не є належним доказом приймання товару Покупцем у Вантажовідправника.

- п.5.1 договору не відповідає вимогам ТУ та СОУ МПП, а також нормам чинного законодавства, що є недопустимим в розумінні ст.674 Цивільного кодексу України.

- дії Позивача щодо здійснення контрольного випробовування товару та залучення нейтральної лабораторії повністю відповідають порядку зазначеного в СОУ МПП, в якому не передбачено направлення проб Виробнику та їх зберігання до вирішення питання з якості товару. Окрім того, посилання місцевого суду на порушення Позивачем положень Інструкції П-7 є необґрунтованим, оскільки в даному випадку означена Інструкція не застосовується.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя – доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2017р. було відкрито апеляційне провадження у справі та запропоновано сторонам до 31.01.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2018р. було призначено розгляд апеляційної скарги на 28.02.2018р. об 14:30 з повідомлення учасників справи.

12.01.2018р. Позивачем через канцелярію суду було надано відзив на апеляційну скаргу б/н б/д (а.с.а.с.242-244), за змістом якого проти її доводів та вимог заперечив та зазначив про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, оскільки:

- вказівка у акті №0324 від 04.03.2017р. про невідповідність ємності для накопичення об’єднаних проб вимогам п.п.4.1.5, 5.5 ДСТУ 322-12-3-95 є незаконною та необґрунтованою, оскільки, по-перше, у Відповідача вказані ємності відповідали означеним стандартним вимогам ДСТУ 322-12-3-95, а, по-друге, при відвантаженні спірної продукції Відповідачем на адресу Позивача, проби спірної продукції проводились виключно відносно одного спірного вагона;

- акт №0325 від 04.03.2017р. про проведення ситового аналізу вологої проби ДСТУ 7725 до: 2015 п.6.2 (перед випробуванням пробу висушують в сушильній шафі при температурі 200Со), складений інспектором Іноземного Підприємства «СЖС Україна», не є документом для визначення показника якості зольності, наведеному в посвідченні якості №2/29 від 04.03.2017р., оскільки даний процес не відноситься до відібрання проб для визначення показника зольності, який відповідно до сертифікату якості Відповідача №2/29 від 04.03.2017р. складав 12,9%. Вказаний процес здійснюється при визначенні іншого показника якості – масової частки шматків розмірів спірної продукції.

- приймання продукції (горішка коксового) за якістю Покупцем здійснювалась із залученням незалежного сюрвейєра в особі інспектора Іноземного Підприємства «СЖС Україна», згідно звіту якого, під час приймання товару за якістю, порушень вимог Нормативної документації в частині відбору, підготовки проб для хімічного аналізу та його проведення на вміст золи,) виявлено не було. Отримані показники якості вказані у сертифікаті якості №2/29 від 04.03.2017р. відповідають результатам спільного визначення (зольність 12,9%), що були підтверджені незалежною експертною організацією та відображені, зокрема у звіті №ZA 1720-0262/9.

- представниками Відповідача при відборі проб застосовувався метод відбору з потоку механічним пробовідбірником, згідно вимог п.4.1.1. СОУ МПП 75.160-323:2010 і вимог п.5.1-5.2.2 ДСТУ 322-12-3-95. Своєю чергою, Споживач при здійсненні відбору проб застосовувався метод ручного відбору з поверхні вагону, що є порушенням вимог п.4.1.8 СОУ МПП 75.160-323:2010;

- здійснення приймання продукції за якістю із залученням Запорізької торгово-промислової палати не відповідає умовам укладеного договору (відсутність відповідної умови в договорі).

Указом Президента України №454/2017р. від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.).

Представник Відповідача у судове засідання 28.02.2018р. з’явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу та у додаткових усних поясненнях.

Представник Скаржника у судове засідання 28.02.2018р., попри належне повідомлення (а.с.156 т.2) не з’явився, направивши на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.а.с.158,159 т.2), мотивоване неможливість прибуття до суду представника у зв’язку з погодними умовами. Розглянувши означене клопотання, судова колегія не вбачає підстав для його задоволення з огляду на визнання його явки необов’язковою, доведення позиція безпосередньо зі змісту апеляційної скарги, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті. При цьому, Заявником клопотання навіть не було визначено та обґрунтовано потребу в такому відкладанні з точки зору заходів, які планує вжити на додаткове обґрунтування своєї процесуальної позиції Позивач та які вимагають такого відкладання.

Представник Третьої особи у судове засідання 28.02.2018р., попри належне повідомлення (а.с.155), також не з’явився, про причини неявки не повідомив, що, враховуючи не визнання його явки обов’язковою, також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 26.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (Покупець) та Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Постачальник) було укладено договір поставки №012/17-02 (договір – а.с.а.с.14-25 (з протоколом узгодження розбіжностей від 13.02.2017р. (а.с.22-25 т.1), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю продукцію коксохімічного виробництва у відповідності до асортименту, якості, термінами, в об'ємі, по цінам та на умовах передбачених в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.2.1 договору, Постачальник зобов'язується здійснити поточні поставки товару, обумовленого в специфікаціях до цього договору, на умовах FCA залізнична станція Сартана Донецької залізниці (згідно правил ІНКОТРЕМС-2010), що підтверджується залізничними накладними (квитанціями), якщо інші умови поставки не визначені специфікаціями до цього договору. Моментом поставки (дата поставки) товару вважається дата штемпеля (електронного підпису) станції Сартана на залізничній квитанції (квитанції про приймання вантажу на маршрут або групу вагонів), якщо інше не передбачене базисними умовами поставки, узгодженими сторонами в специфікації.

Згідно з п.2.2. договору, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, на умовах, визначених у договорі.

На виконання умов договору, 31.01.2017р. між сторонами була укладена Специфікація №1 до договору поставки №012/17-02 від 26.12.2016р. (а.с.26 т.1), згідно якої за період з лютого по березень 2017р. (в редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2017р. згідно графіка відвантаження (2-3 вагони на добу) Постачальник зобов'язався поставити в кількості 3000т сухої ваги горішка коксового 10-25мм марки OK 1, ОК 2, ОК 3, на умовах поставки - СРТ, з.д. ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровсько з.д.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не оспорюються.

Своєю чергою, в п.5.1 договору сторони узгодили, що Покупець проводить прийом товару за якістю у Постачальника з залученням незалежного сюрвейєра з наступним оформленням звіту про інспекцію якості товару, попередньо провівши огляд порожнього рухомого складу, у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_6 СРСР від 25.04.1966 р. №П-7 зі змінами та доповненнями. У випадку виявлення неякісного товару відвантаження партії товару не проводиться. Якісні показники, вказані в звіті інспекції якості (% вологи, фракційний склад, вміст зольності), визначені при вихідному контролі якості у постачальника є остаточними при взаєморозрахунках для обох сторін.

Згідно з п.8.1 договору, за невиконання своїх зобов'язань згідно договору сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством України.

Так, 05.03.2017р., відповідно до Специфікації №1 від 31.01.2017р., Відповідачем на адресу Позивача була відвантажена партія товару №299 у кількості 55,800т (вага фактична) з перерахунком на вагу наведену (сухий стан) 42,350т, за ціною 6766,06грн./т без ПДВ. Партія товару відвантажувалась по з.д. накладній №48823371 від 05.03.2017р. в залізничному вагоні №61524344 (а.с.29 т.1). Своєю чергою, Приватним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» було виставлено рахунок №91327302 від 05.03.2017р. на загальну суму 343851,17грн. з ПДВ (а.с.28 т.1). Партію товару супроводжував сертифікат якості на партію №2/29 від 04.03.2017р.

Означений факт також було встановлено місцевим судом та сторонами не оспорюється.

Між тим, за результатом інспекції, проведеної на території Відповідача, незалежним сюрвейєром Іноземного Підприємства «СЖС Україна» було складено звіт про інспекцію якості товару №ZA1720-0262/9 від 04.03.2017р. У звіті зазначено, що дії сюрвейєра обмежені оглядом/наглядом за діями Відповідача, в лабораторії або іншому приміщені третьої сторони, з використанням обладнання, приладів та установок, які застосовувались для відбору проб для отримання результатів з якості вантажу; відповідальність сюрвейєра полягає тільки в присутності під час дій третьої сторони, передачі результатів або підтверджені того факту, що даний процес мав місце, не несуть жодної відповідальності за результати якості, наведені в сертифікаті якості виробника, які були отримані в лабораторії спеціалістами Відповідача. Результати можуть мати систематичну погрішність, точність результатів невідома і необхідно обдумано використовувати наведені дані в сертифікаті якості та товаросупровідних документів.

В означеному звіті якості товару результат зольності дорівнював 12,9%, що також було відображено в сертифікаті якості « 2/29 від 04.03.2017р. (а.с.30 т.1)

На підтвердження відповідних повноважень Відповідача з проведення досліджень, до суду було залучено акти про результати перевірки від 15.07.2015р. та 22.07.2015р. (а.с.а.с.54-60 т.2), атестат №188 (а.с.а.с.61,62 т.2), свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки (а.с.а.с.63,64,69 т.2), свідоцтва про атестацію (а.с.а.с.70,71 т.2)

Як було встановлено місцевим судом, під час проведення вихідного контролю товару на території Відповідача було складено акт №0324 від 04.03.2017р. (а.с.34 т.1) в якому зазначено, що ємкості для накопичення об'єднаних проб не відповідають п.4.1.5, п.5.5 ДСТУ 322-12-3-95; акт №0325 від 04.03.2017р. (а.с.35 т.1) в якому, зазначено, що проведений ситовий аналіз вологої проби товару виконаний з порушенням вимог ДСТУ 7725:2015 п.6.2. Акти підписані представником Іноземного Підприємства «СЖС Україна» та представником Відповідача, про те що він з актами ознайомлений, але від підпису відмовився.

Відповідно до звіту про інспекцію якості товару №ZA1720-0216/43 від 11.03.2017р. (а.с.а.с.44-46 т.2), незалежний сюрвейєр Іноземного Підприємства «СЖС Україна» провів інспекцію вантажу на території Позивача з ціллю: нагляд за проведенням ситового аналізу; проведення підготовки проб на хімічний аналіз, нагляд за хімічним аналізом проб в лабораторії Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів». Відбір проб виконувався вручну зі статичної поверхні завантаженого вантажу в вагоні.

В означеному звіті зазначено, що відбір проб вручну не задовольняє мінімальним вимогам представницького відбору проб і не може бути використаний для встановлення статистичних похибок. Отримані результати тестування проб повинні використовуватися виважено, оскільки вони не забезпечують представництво проб для всієї партії, а тільки доступну для відбору проб частину вантажу. Також в звіті було відображено, результат зольності на рівні 15,1% та зазначено, що лабораторні випробування були виконані співробітником Позивача у присутності інспектора Іноземного Підприємства «СЖС Україна».

Згідно вимог ТУ У 19.1-00190443-120:2012 (а.с.а.с.79-84 т.2) значення якісного показника «зольність» в горішку коксовому не може перевищувати 13,0%.

В результаті виявлення відхилення по якісному показнику «зольність», Позивач направив Відповідачу лист вих.№45/12-02 від 12.03.2017р. (а.с.36 т.1) з проханням направити представника останнього для проведення спільного приймання товару.

Своєю чергою, Відповідач у відповідь на означений лист, в своєму листі №0116/97 від 13.03.2017р. (а.с.31 т.1) запевнив про відповідність товару необхідним умовам та висловив думку про недоцільність командирування своїх робітників для спільного прийняття вантажу.

Позивачем до проведення експертизи було залучено Запорізьку торгово-промислову палату, якою в акті експертизи №О-169 від 14.03.2017р. за результатами перевірки було встановлено, що якості відібраних проб від партії горішка коксового, відповідно даним товаросупровідних документів, клас крупності 10-25 мм, марка ОК2 згідно ТУ У 19.1-00190443-120:2012 в загальній кількості 52800кг, відвантаженого до вантажоодержувача в з.д. напіввагоні №61524344, на відповідність його даним сертифікату якості №2/29 від 04.03.2017р. на партію №299 виробника, вимогам ТУ У 19.1-00190433-120:2012 «Горішок коксовий. Технічні умови» шляхом лабораторних випробувань виявлено наступне: фактична «Зольність (Ad)» становить - 20,4%. Отже, надана до експертизи партія горішка коксового класу крупності 10-25 мм, марка ОК2 не відповідає даним сертифікату якості №2/29 від 04.03.2017 на партію №299 виробника, вимогам ТУ У 19.1-00190443-120:2012 та умовам договору поставки №012/17-02 від 26.12.2016 по показнику якості «Зольність (Ad)».

Посилаючись на означений акт експертизи, Позивачем з посиланням на п.59 Положення про поставку продукції виробничого призначення, затвердженого ОСОБА_7 ОСОБА_6 СРСР №888 від 25.07.1988р., було нараховано штраф в розмірі 68770,23грн. за поставку товару неналежної якості.

За таких обставин, Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості в сумі 68770,23грн. за договором поставки №012/17-02 від 26.12.2016р.

Своєю чергою, рішенням Господарського суду Донецької області у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» було відмовлено в повному обсязі з підстав не доведеності матеріалами справи факту порушення Відповідачем зобов’язань за договором поставки №012/17-02 від 26.12.2016 щодо поставки товару належної якості, оскільки, факт якості спірного товару був підтверджений матеріалами справи відповідно до умов укладеного договору (отримані показники якості при вихідному контролі якості у Постачальника вказані в сертифікаті якості №2/29 від 04.03.2017р. та звіті про інспекцію якості товару № ZA1720-0262/9 Іноземним підприємством «СЖС Україна» (незалежним сюрвейєром), тоді як Позивачем не надано доказів направлення відповідних зразків Постачальнику (Відповідачу) та зберігання зразків (проб) на теперішній час, що свідчить про порушення ним положень Інструкції П-7, що створило перешкоди для участі Постачальника у перевірці якості продукції. При цьому, місцевий суд зазначив, що можливість провести судову експертизу для встановлення якості поставленого товару відсутня, оскільки Позивач не здійснив його збереження.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, якою правомірно керувався місцевий суд, розглядаючи цю справу), ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір №012/17-02 від 26.12.2016р. є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Як встановлено ч.1 ст.268 Господарського кодексу України та ст.675 Цивільного кодексу України, товар який Продавець передає або зобов’язується передати Покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості, встановлених в межах укладеного між сторонами договору. Означений обов'язок також передбачений, враховуючи положення ч.1 ст.712 цього Кодексу, і для договору поставки.

Сутність заявлених вимог полягає у стягненні з Відповідача суми штрафу в розмірі 68770,23грн. за поставку товару неналежної якості, розрахованої відповідно до Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого ОСОБА_7 №888 ОСОБА_7 ОСОБА_6 СРСР від 25.07.1988р., положення п.59 якої передбачають обов’язок Виробника (Постачальника) сплатити штраф у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості (що не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам або умовам договору тощо).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між тим, суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги, наявні матеріали справи, погоджується з рішенням Господарського суду Запорізької області щодо відсутності правових підстав для стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 68770,23грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи з вимог ч.1 ст.230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України та ст.ст.546, 547 Цивільного кодексу України задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій вимагає наявності (предмет доказування) сукупності наступних умов:

- встановлення можливості застосування штрафної санкції в розглядуваних правовідносинах законом чи договором;

- наявності факту порушення господарських операцій, які є підставою для застосування відповідних штрафних санкцій.

Укладений між сторонами договір поставки №012/17-02 від 26.12.2016р. не містить безпосередньо положень про застосування стягуваних Позивачем штрафних санкцій у випадках поставки неякісної продукції. Зміст п.8.1 договору, який встановлює відповідальність сторін за невиконання своїх зобов’язань за договором в порядку та на умовах, передбачених діючим законодавством, не є достатньою умовою для застосування штрафу, передбаченого п.п.43, 59 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого ОСОБА_7 №888 ОСОБА_7 ОСОБА_6 СРСР від 25.07.1988р., оскільки в силу п.22 ч.1 ст.92 Конституції України підстави цивільно-правової відповідальності визначаються виключно Законами України. Вказане Положення не має статусу закону для безпосереднього (без відображення в договорі) застосування передбаченого ним штрафу.

При цьому, наявність посилання у згадуваної Позивачем ч.7 ст.269 Господарського кодексу України про право покупця стягнути з постачальника за поставку товару неналежної якості штрафу у розмірі, передбаченому ст.231 цього Кодексу, не спростовують означеного висновку апеляційного суду, оскільки:

- безпосередній розмір штрафних санкцій за змістом означеної статті встановлений лише для учасників правовідносин поставки, принаймні один з яких має належати до державного сектору економіки, або порушення має бути пов’язане з виконанням державного контракту або виконанням за рахунок державного бюджету (кредиту) – доказів чого матеріали справи не містять,

- щодо решти випадків за відсутність означених спеціальних умов (як у розглядуваних правовідносинах) розмір штрафних санкцій має бути встановлений законом (Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого ОСОБА_7 №888 ОСОБА_7 ОСОБА_6 СРСР від 25.07.1988р. не відповідає означеному статусу нормативно-правового акту) або договором (сторони такого розміру не передбачили із дотриманням вимог ст.547 Цивільного кодексу України щодо форми правочину)

Своєю чергою, висновок місцевого суду про недоведеність факту порушення – поставки неякісного товару відповідає обставинам справи (другої необхідної умови правомірного висування вимог щодо стягуваного штрафу), а доводи апеляційної скарги мають характер припущень та ґрунтуються на застосуванні неналежних доказів, несумісних з установленою п.5.1 договору процедурою перевірки якості та переходу права власності на товар в момент відвантаження до Позивача – ймовірність подальшого виявлення будь-якого дефекту за якістю в приналежному Позивачу товару, що був використаний в процесі його господарської діяльності, з урахуванням наявності сертифікату якості та факту поставки, не дає переконливих підстав для висновку про наявність порушення з боку Відповідача.

Скаржник не спростував належних висновків місцевого суду та позиції Відповідача з цього приводу (в тому числі, щодо безпідставності посилання на висловленою в акті №0325 від 04.03.2017р. позицію Третьої особи для доведення недотримання показника зольності, тим більше, що сертифікат якості не містить застережень про неможливість поставки через недоліки якості щодо такого параметру), тоді як зауваження Скаржника про невідповідність п.5.1 договору не відповідає вимогам ТУ та СОУ МПП відхиляється апеляційним судом у світлі приписів ст.204 Цивільного кодексу України (презумпція правомірності) та ст.215 цього Кодексу (відсутність прямої вказівки закону про нікчемність та чинного судового рішення про визнання цього положення недійсним).

В контексті такого висновку, всі похідні доводи Скаржника щодо залучення ним незалежної лабораторії, експертизи в Запорізькій ТПП тощо, як заходи, які не передбачені умовами договору для встановлення якості продукції, також не можуть бути прийняті.

Як вірно зазначено місцевим судом, отримані показники якості при вихідному контролі якості у Постачальника, що вказані в сертифікаті якості №2/29 від 04.03.2017р. та звіті про інспекцію якості товару №ZA1720-0262/9 Іноземним підприємством «СЖС Україна» (незалежним сюрвейєром), в сукупності з порушенням порядку відбору проб та відсутністю доказів направлення Позивачем відповідних зразків Постачальнику (Відповідачу) та зберігання зразків (проб) на теперішній час, свідчить про порушення ним положень Інструкції П-7 (застосування якої сторони узгодили в п.5.1 договору) та, своєю чергою, створило перешкоди для участі Постачальника у перевірці якості продукції, що робить неможливим стягнення з Відповідача заявленого штрафу, у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Таким чином, встановлені обставини справи дають підстави для висновку про недоведеність порушення захищуваних Позивачем прав на належну якість придбаної продукції та безпідставність застосування до такого недоведеного порушення не передбаченого у встановленому порядку способу судового захисту.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) в даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями визначених ст.277 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р. ) підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін.

За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м.Запоріжжя на рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/1834/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 14.12.2017р. (повний текст підписано 18.12.2017р.) у справі №905/1834/17 залишити без змін.

3. ОСОБА_7 апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 28.02.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_2

Надрук. 5 примірн.: 1-2 - сторонам, 3-Третій особі, 4 - у справу, 5- ГСДО

Надіслано судом до ЄДРСР – 03.03.2018р.