Постанова № 72545513, 01.03.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2018 р. Справа№ 911/3080/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Скрипка В.О.,

від відповідача - Колода Є.Г.,

від третьої особи - не з`явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

на рішення господарського суду Київської області від 05.12.2017 (повний текст рішення складений 12.12.2017)

у справі №911/3080/17 (суддя С.Ю. Наріжний)

за позовом Фізичної особи - підприємця Скрипки Валентини Степанівни, м. Київ,

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", Київська обл., с. Гора,

про виконання умов договору оренди, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року Фізична особа - підприємець Скрипка Валентина Степанівна подала до Господарського суду Київської області позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про виконання умов договору оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від своїх зобов`язань за договором оренди в частині передачі орендованого майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2017 року у справі №911/3080/17 позов задоволено повністю. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області підписати з Фізичною особою-підприємцем Скрипкою Валентиною Степанівною акт прийому-передачі нежитлового приміщення - частини приміщення № 7 на 1-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 3,6 кв.м. (інв. № 47578, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.1435.НЛТНПД1884), що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", відповідно до умов укладеного Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1957 від 20.03.2017. Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на користь Фізичної особи-підприємця Скрипки Валентини Степанівни 1600,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем умов договору оренди, зокрема п. 2.4., 7.1. щодо передачі орендарю орендованого майна за актом приймання-передачі, що порушує визначені договором права орендаря на користування вказаним майном.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" направило 22.12.2017 через відділ поштового зв'язку до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права. Апелянт зазначає, що оскільки наказом уповноваженого органу управління від 06.10.2017 року №340 затверджено нову редакцію статуту державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», зокрема, згідно з п. 1.2. нової редакції статуту, місцезнаходження третьої особи (Україна, 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль») було змінено на: Україна, 08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, вул. Бориспіль-7. Відтак, на думку скаржника, оскільки змінилась і адреса, за якою розміщено майно, що є предметом договору, як наслідок, змінилась істотна умова договору - його предмет. Отже, на думку апелянта, вказана обставина є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №911/3080/17 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2018 року розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" призначено на 01.03.2018 року.

В судовому засіданні 01.03.2018 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів досліджено матеріали справи та не встановлено порушення норм процесуального прав або неправильного застосування норм матеріального права, тому суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2017 між РВ ФДМ України по Київській області (орендодавець, відповідач у справі) та ФОП Скрипкою В.С. (орендар, позивач у справі) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1957 (далі - договір). (том 1, а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення № 7 на 1-му поверсі пасажирського терміналу "D" площею 3,6 кв.м. (інв. № 47578, реєстровий номер за ЄРОДВ 20572069.1435.НЛТНПД1884) (далі - Майно), що розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт, та перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", код ЄДРПОУ 20572069 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31 жовтня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 339063,00 грн. без врахування ПДВ.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщення офісного приміщення з надання в оренду автомобілів.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі, підписання якого сторонами є узгодженням комплектності, стану та призначення майна, відсутності потреби проведення поточного та інших видів ремонту. Орендар, підписавши акт приймання-передачі, підтверджує отримання вичерпної інформації про особливі властивості та недоліки майна, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час користування ним.

Як передбачено в п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 2.4. договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі при укладенні договору покладається на орендодавця, а при поверненні майна з користування на орендаря.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж потрійна орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останні місяці оренди.

Пунктом 5.2. договору на орендаря покладено обов`язок протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.6. цього договору.

Крім цього, пунктом 5.9. договору визначено, що орендар зобов'язується протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно не менше, ніж на його вартість згідно висновку про вартість майна на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим.

Пунктом 7.1. договору визначено, що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання п. 5.2. та 5.9. договору, сплатив завдаток за останні три місяці оренди у сумі 18 309, 42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 18.04.2017 року (т.1, а.с. 19), а також застрахував об'єкт оренди, що підтверджено договором добровільного страхування орендованого нерухомого майна № 20/10/080М від 18.03.2017 року (т.1, а.с. 20-21).

В подальшому, відповідач направив лист №14-09-1483 від 20.03.2017 року третій особі з примірником договору оренди та проектів актів приймання-передачі орендованого майна для погодження. (т.1, а.с. 23).

Проте, третя особа, листом №01-2211-291 від 21.04.2017 року повернула акти без підписання, а також зазначила про непогодження балансоутримувачем передачі об'єкту оренди за договором у зв'язку з недоцільністю вказаного в договорі цільового призначення. (т.1, а.с. 75-76).

Також, в матеріалах справи наявний лист №01-22-1866 від 11.05.2017 року, яким третя особа повідомила позивача про те, що акт приймання-передачі орендованого майна до договору №1957 від 20.03.2017 року повернула відповідачу без погодження. (т.1, а.с. 24).

Відтак, як зазначає позивач, оскільки він з вини відповідача позбавлений на даний час отримувати прибуток від діяльності у даному приміщенні маючи законне право працювати у даному приміщенні і надавати послуги.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що укладений сторонами Договір за своє правовою природою є договором оренди державного майна.

До даних правовідносин, орендарем у яких виступає ФОП Скрипка В.С., а орендодавцем - Відділення, підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частиною 2 статті 2 вказаного Закону визначено, що державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 того ж Закону встановлено, що орендодавцями в тому числі є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Умовами договору визначено умови передання об`єкта оренди, а саме пунктами 2.1., 2.4., 5.8., 7.1.

Зокрема умовами договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування майном після підписання договору та акту приймання-передачі майна. В свою чергу, обов`язок щодо складання акта приймання-передачі при укладенні договору покладається на орендодавця, а також обов`язок передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передачі майна.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано свої зобов`язання за договором, а відповідач ухиляється від своїх, а саме не підписує акт приймання-передачі об`єкту оренди.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що третя особа безпідставно ототожнює місце знаходження майна і місце реєстрації підприємства.

Враховуючи вищевикладене місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки не містять обґрунтувань у чому саме полягає незаконність і необґрунтованість рішення суду. Твердження апелянта щодо зміни місцезнаходження юридичної особи досліджувалось у суді першої інстанції та скаржником не надано спростування висновку суду першої інстанції.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду Київської області від 20.11.2017 року у справі №911/2925/17.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Постановив:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 року №911/3080/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2017 року у справі № 911/3080/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3080/17.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.03.2018 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко