Постанова № 72545412, 27.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2018 р. Справа№ 910/8693/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Палій Ю.В.

від відповідача: Птуха Є.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім"

на рішення господарського суду міста Києва

від 26.07.2016 (повний текст рішення складено 02.08.2016)

у справі №910/8693/16 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім"

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 414949,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" про стягнення 414949,90 грн., з яких 237391,36 грн. боргу, 165904,22 грн. інфляційних втрат за час прострочення, 11654,31 грн. три проценти річних з простроченої суми, 6224,25 грн. витрат по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №1310514 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 квітня 2010 р. щодо оплати спожитої ним протягом липня 2014 - березня 2015 р.р. теплової енергії.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.07.2016 позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" 237391,36 грн. боргу, 165904,22 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 11654,31 грн. три проценти річних з простроченої суми, 6224,25 грн. витрат по оплаті судового збору. Судовий збір у розмірі 561,59 грн., сплачений Публічним акціонерним товариством "Київенерго" на підставі платіжного доручення №U114 від 6 листопада 2015 р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи, повернуто платнику.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/8693/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник зазначає, що договір №1310514 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 квітня 2010 р. був укладений з порушенням ліцензійних умов з боку ПАТ "Київенерго" в частині обов'язкового використання приладів комерційного обліку теплової енергії (для потреб тепло- та гарячого водопостачання) та укладення договору на теплопостачання згідно типової форми, затвердженої у встановленому порядку, не встановлені точки передачі послуг. Також скаржник зазначає про неналежне виконання позивачем умов договору, що призводило до значного зниження температури води в трубопроводі; при цьому відповідач посилається на лист-вимогу ОСББ "Вишневий дім" №39 від 16.12.2013 щодо створення комісії для перевірки відповідності проектного навантаження до фактичного та лист-відповідь ПАТ "Київенерго", в якому надано пояснення щодо неякісного надання послуг за договором у 2012 році та повідомлено про здійснення 16.01.2014 заміни циркуляційного насосу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Хрипун О.О., Куксов В.В.) від 20.11.2017 прийнято апеляційну Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.12.2017.

Згідно останнього розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/8693/16 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/8693/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/8693/16; призначено справу до розгляду на 27.02.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про витребування у позивача доказів, а саме: проектної документації на ІТП згідно додатка №3 Договору, розрахунку заборгованості відповідача з визначенням її складових відповідно до приладів обліку та розрахунковим способом.

Розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, при цьому зауважує, що відповідачем, в порушення положень частини другої статті 81 ГПК України, в клопотанні не зазначено причини неможливості отримати цей доказ самостійно.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 квітня 2010 р. між позивачем як правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" та відповідачем було укладено договір №1310514 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу будинку по вул. Вишняківській, 7-А у м. Києві, для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 4529,1 Гкал/рік, а останній - забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку (для потреб опалення) та розрахунковим способом (для потреб гарячого водопостачання) за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Згідно з п.9 додатка №2 до договору, відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту рахунок, куди включено загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передачі товарної продукції, облікову картку (табуляграму) фактичного споживання за попередній період та акт звіряння (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ протягом двох днів з моменту їх одержання).

Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим,оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитних рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця,сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача, згідно з його розрахунком (п.10 додатка №2 до договору).

Строк дії договору відповідно до умов розділу 4 договору встановлений з дня його підписання до 1 червня 2010 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Відповідно до умов п. 4.10 договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати за надані послуги.

Даний спір виник в зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість використаної теплової енергії, в зв'язку з чим у відповідача у період з липня 2014 по березень 2015 р.р. виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 237391,36 грн. та за неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховані 165904,22 грн. інфляційних втрат за час прострочення, 11654,31 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та відомостями обліку споживання теплової енергії, довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію підтверджується, що в період з липня 2014 по березень 2015 р.р. позивачем поставлено відповідачу теплову енергію за договором вартістю 839567,77 грн., а також здійснення відповідачем оплати вартості спожитої теплової енергії у розмірі 602176,41 грн.

Доводи скаржника про те, що договір укладено з порушенням ліцензійних умов з боку ПАТ "Київенерго" в частині обов'язкового використання приладів комерційного обліку теплової енергії (для потреб тепло- та гарячого водопостачання) є необґрунтованими, оскільки відповідно до п.8 додатку №2 до договору, п.23 Правил користування тепловою енергією, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку; у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія і теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді; колегією суддів встановлено, що позивачем визначені обсяги поставленої теплової енергії для потреб гарячого водопостачання відповідно до погоджених у додатку №1 до договору теплових навантажень.

Твердження відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору, що призводило до значного зниження температури води в трубопроводі, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки на підтвердження вказаних доводів відповідач посилається на листи від 16.12.2013 та 16.01.2014, які не охоплюють період, за яким виникла заборгованість.

Доказів на підтвердження неналежного виконання позивачем умов договору за спірний період відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що факт наявності основної заборгованості за договором №1310514 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.04.2010 в розмірі 237391,36 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення 237391,36 грн. боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача нараховану ним суму 165904,22 грн. інфляційних втрат за період з серпня 2014 по лютий 2016, 11654,31 грн. три проценти річних з простроченої суми за період з серпня 2014 по лютий 2016.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок нарахованих позивачем 3 % річних, інфляційних втрат, враховуючи те, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання за спожиту теплову енергію, колегія суддів вважає, що у позивача наявні правові підстави вимагати стягнення з відповідача за порушення вказаного грошового зобов'язання 3% річних, інфляційних втрат. За розрахунком суду апеляційної інстанції позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 165904,22 грн. інфляційних втрат за час прострочення, 11654,31 грн. трьох процентів річних з простроченої суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вишневий дім" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/8693/16 - без змін.

Матеріали справи №910/8693/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко

повний текст постанови складено 02.03.2018