Рішення № 72545197, 21.02.2018, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 року Справа № 923/1098/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720

до Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз», місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, ідентифікаційний код: 03355353

про стягнення 126205 грн. 89 коп.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1, на підставі довіреності № 14-65 від 14.04.2017 року

від відповідача – ОСОБА_2, на підставі довіреності № 71222/1014/6439 від 22.12.2017 року

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі – Позивача) звернулося з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (далі – Відповідач) 126205,89 грн., з яких: 12213,46 грн. – 3 % річних та 113992,43 грн. – пеня.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, ст. ст. 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України обґрунтовані порушенням строків виконанням Відповідачем зобов’язань із оплати газу, поставленого Позивачем на підставі договору № 16-071-ВТВ від 30.12.2015 року.

Провадження у справі було порушено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.12.2017 року.

Справа розглянута в судових засіданнях 20.12.2017 року, 17.01.2018 року, 23.01.2018 року, 07.02.2018 року, 21.02.2018 року.

У зв’язку із набранням 15.12.2017 року чинності Законом України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, у відповідності до положень п.9 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, якою передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, враховуючи, що ухвалою про порушення справи фактично було відкрито позовне провадження та розгляд справи по суті не проводився, розгляд справи здійснювався у порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Судове засідання, призначене на 20.12.2017 року, було відкладено для підготовки Відповідачем відзиву на позовну заяву. У зв’язку із не явкою представника Позивача, яка визнана судом поважною, було відкладено судове засідання, призначене на 17.01.2018 року. Ухвалою від 23.01.2018 року, у зв’язку із необхідністю підготовки Відповідачем пояснень на відповідь на відзив, продовжено строк підготовчого провадження, а засідання відкладено на 07.02.2018 року.

07.02.2018 року справу призначено до судового розгляду по суті. Також, в даному судовому засіданні розглянуто клопотання представника Відповідача про зупинення провадження у справі, у зв’язку із переглядом судового рішення у подібних правовідносинах у Верховному суді (справа № 922/30/16), що узгоджується із положеннями п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, та відмовлено у його задоволенні, оскільки на вказану дату справа до провадження Верховним судом не прийнята, а касаційна скарга залишена без руху.

Представник позивача, позовні вимоги, з підстав, що зазначені у позові підтримав, та просив позов задовольнити, стягнувши з Відповідача на їх користь 12213,46 грн. – 3 % річних та 113992,43 грн. пені за прострочення виконання зобов’язань з оплати природного газу, поставленого за договором № 16-071-ВТВ від 30.12.2015 року. Також, стягнути з Відповідача сплачений ними судовий збір у розмірі 1893,09 грн.

Представник Відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, про що надав відзив на позовну заяву. Зазначив, що при укладенні договору на постачання природного газу та підписанні додаткових угод до нього, сторони узгодили, що право власності на поставлений газ, переходить до Відповідача після підписання актів приймання-передавання. Щодо строків оплати, сторони узгодили, що оплата здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передавання, які Позивач, за умовами договору зобов’язався повертати, не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу. Таким чином, обов’язок розрахуватися за поставлений газ виникає після підписання актів приймання-передавання.

На виконання умов договору, ПАТ «Херсонгаз» 07.11.2016 року та 06.01.2017 року, за жовтень 2016 року та грудень 2016 року – місяці, за якими Позивачем нараховані пеня та 3 % річних, направляв останньому акти приймання-передавання для підписання. Разом з тим, вказані акти Позивач повернув із значною затримкою, поза строками, що визначені умовами договору, чим позбавив ПАТ «Херсонгаз» можливості визначити суму, яка підлягає оплаті за спожитий природний газ.

Виходячи із наведеного, оскільки обов’язок здійснити розрахунок за поставлений природний газ виникає у ПАТ «Херсонгаз» після підписання актів приймання-передавання, які Позивач своєчасно не підписав, вважає, що порушення зобов’язань з остаточного розрахунку за договором постачання природного газу у вигляді його прострочення - відсутні.

До відзиву на позовну заяву надав копії супровідних листів ПАТ «Херсонгаз» про направлення на адресу ПАТ «НАК «Нафтогаз» актів приймання-передавання природного газу за жовтень 2016 року та грудень 2016 року, для їх підписання.

У відповідь на відзив, представник Позивача зазначив, що жодне положення договору не пов’язує строк оплати з моментами надіслання актів приймання-передачі чи їх отримання, оскільки за умовами договору розрахунок за поставлений газ здійснюється на підставі складення акту Відповідачем, який на той момент обізнаний про обсяги спожитого газу, а отже прострочення ПАТ «НАК «Нафтогаз» щодо підписання актів приймання-передачі не може бути умовою для відстрочення виконання грошового зобов’язання. Вказав, що додані до позовної заяви акти приймання-передачі, що підписані та скріплені печатками обох сторін, містять дату виконання ПАТ «НАК «Нафтогаз» зобов’язань з поставки природного газу, та відповідно прийняття Відповідачем поставленого газу.

Заперечуючи наведені обставини, представник Відповідача, у поясненнях на відповідь на відзив наголосив на тому, що єдиним належним доказом, що підтверджує обсяг наявного у ПАТ «Херсонгаз» зобов’язання перед Позивачем є підписаний обома сторонами акт приймання-передавання природного газу, оскільки лише у вказаному акті сторони остаточно узгоджують кількість фактично переданого газу, що підлягає оплаті. Разом з тим, вказав, що доказів направлення ПАТ «Херсонгаз» актів приймання-передавання природного газу, Позивач суду не надав, що унеможливлює нарахування пені та 3 % річних, оскільки за відсутності зазначених доказів неможливо встановити дату виникнення зобов’язання з розрахунку за поставлений газ та відповідно встановити факт прострочення зазначеного зобов’язання. Поряд із цим, також зазначив, що факт оплати «ПАТ «Херсонгаз» коштів за отриманий газ не свідчить про настання строку оплати, а є виконанням зобов’язань за умовами договору.

В судовому засіданні, 21.02.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз’яснено процедуру оскарження рішення.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

30.12.2015 року між Публічною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Херсонгаз» (Споживач) укладено договір № 16-071-ВТВ про постачання природного газу (далі – Договір) (а.с. 10-15).

За умовами п. п. 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов’язався передати у власність Споживача у 2016 році природний газ, а Споживач зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору. Газ, що продається, використовується Споживачем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих витрат Споживача.

Пунктом 2.1. Договору сторони визначали, що Постачальник передає Споживачу з 01.01.2016 року по 31.01.2016 року (включно) газ обсягом 4000,000 тис. куб.м. Змістом п. 2.1.1 Договору передбачено, що обсяги газу, що планується передати за цим Договором можуть змінюватись Сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Положеннями п. 3.1. Договору сторонами узгоджено, що Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз». Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу Споживач зобов’язується надати Постачальнику підписані та скріплені печаткою Споживача два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов’язується повернути Споживачу один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. У разі, якщо Споживач до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає Постачальнику акти приймання-передачі природного газу, обсяги фактичного використання у звітному місяці газу Постачальником документально не оформлюються.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що ціна за 1000 куб.м газу становить 6398,00 грн. без урахування ПДВ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того ПДВ-20 %. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» на території ліцензованої діяльності газорозподільного підприємства – 50,80 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 60,96 грн. До сплати ціна за 1000 куб. м. газу – 6448,80 грн., крім того ПДВ – 20 % - 1289,76 грн., всього з ПДВ – 7738,56 грн.

Згідно п. 5.4 Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

У п. 6.1. Договору Сторони узгодили, що оплата планових обсягів газу здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 року до 31.01.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).

Додатковими угодами № 1 від 11.01.2016 року (а.с. 16), № 2 від 26.01.2016 року (а.с. 17), № 3 від 26.02.2016 року (а.с. 18), № 4 від 31.03.2016 року (а.с. 19-20), № 5 від 29.04.2016 року (а.с. 21), № 6 від 31.05.2016 року (а.с. 22), № 7 від 30.06.2016 року (а.с. 23), № 8 від 29.07.2016 року (а.с. 24), № 9 від 31.08.2016 року (а.с. 25), № 10 від 30.09.2016 року (а.с. 26), № 11 від 24.10.2016 року (а.с. 27), № 12 від 30.11.2016 року (а.с. 28) Сторонами вносилися зміни до умов договору, зокрема, в частині визначення ціни газу, умов оплати, обсягів та порядку постачання газу, строків дії договору.

Так, в частині визначення періоду та кількості постачання газу сторонами до п. 2.1. Договору, вносилися наступні зміни:

- у Додатковій угоді № 2 від 26.01.2016 року сторони узгодили, що Постачальник передає Споживачу у період з 01.01.2016 року по 29.02.2016 року газ в обсязі до 7708,061 тис.куб.м, у тому числі по місяцях за січень 2016 року – 3708,061 тис.куб.м, за лютий 2016 року – 4000,000 тис. куб.м.;

- Додатковою угодою № 3 від 25.02.2016 року, що Постачальник передає Споживачу у період з 01.01.2016 року по 31.03.2016 року газ в обсязі до 10216,801 тис.куб.м. у тому числі по місяцях: за січень 2016 року – 3708,061 тис.куб.м; за лютий 2016 року – 2508,740 тис.куб.м, за березень 2016 року – 4000,000 тис.куб.м.;

- Додатковою угодою № 4 від 31.03.2016 року сторони визначили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року (включно) газ обсягом до 1000,000 тис.куб.м.;

- Додатковою угодою № 5 від 29.04.2016 року сторони визначили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року (включно) газ обсягом до 320,000 тис.куб.м.;

- Додатковою угодою № 6 від 31.05.2016 року сторони визначили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.06.2016 року по 30.06.2016 року (включно) газ обсягом до 280,000 тис.куб.м.;

- за Додатковою угодою № 7 від 30.06.2016 року, сторони узгодили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.07.2016 року по 31.07.2016 року (включно) газ обсягом до 285,000 тис.куб.м.;

- Додатковими угодами № 8 від 29.07.2016 року та № 9 від 31.08.2016 року, сторони узгодили, що з 01.08.2016 року по 30.09.2016 року передача природного газу не здійснюється;

- Додатковою угодою № 10 від 30.09.2016 року сторони визначили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.10.2016 року по 31.10.2016 року (включно) газ обсягом до 1766,000 тис.куб.м.;

- Додатковою угодою № 11 від 24.10.2016 року сторони визначили, що Постачальник додатково передає Споживачу з 01.11.2016 року по 30.11.2016 року (включно) газ обсягом до 2210,074тис.куб.м.;

- у Додатковій угоді № 12 від 30.11.2016 року сторони узгодили, що Постачальник передає Споживачу у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року газ в обсязі 19351,561 тис.куб.м. з розподілом по місяцям.

Шляхом внесення змін до п. п. 5.2. та 12.1 Договору, сторонами узгоджені наступні ціни на газ та строк дії Договору на постачання природного газу:

- Додатковою угодою № 1 від 11.01.2016 року, визначено, що з 01.01.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням тарифу на транспортування та ПДВ -20 % становить 7738,56 грн.;

- Додатковою угодою № 2 від 26.01.2016 року, визначено, що з 01.02.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням тарифу на транспортування та ПДВ -20 % становить 7547,76 грн., а без транспортування магістральними трубопроводами – 7486,80 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 29.02.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 3 від 26.02.2016 року, визначено, що з 01.03.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням тарифу на транспортування та ПДВ -20 % становить 7566,96 грн., а без транспортування магістральними трубопроводами – 7506,00 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 31.03.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 4 від 31.03.2016 року, визначено, що з 01.04.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 7506,00 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 30.04.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 5 від 29.04.2016 року, визначено, що з 01.05.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 6638,40 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 31.05.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 6 від 31.05.2016 року, визначено, що з 01.06.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 6724,80 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 30.06.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 7 від 30.06.2016 року Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 31.07.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 8 від 29.07.2016 року, визначено, що з 01.08.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 7304,40 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 31.08.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 9 від 31.08.2016 року, визначено, що з 01.09.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 6762,00 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 30.09.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 10 від 30.09.2016 року, визначено, що з 01.10.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 7099,20 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 31.10.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 11 від 24.10.2016 року, визначено, що з 01.11.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 8182,80 грн. грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 року до 30.11.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додатковою угодою № 12 від 30.11.2016 року, визначено, що з 01.12.2016 р. ціна за 1000 куб. м газу, з урахуванням ПДВ -20 % становить 8577,60 грн. Сторони визначили, що строк дії договору в частині реалізації газу діє з 01.01.2016 оку до 31.12.2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою № 4 від 31.03.2016 року п.п. 3.1. та 3.3. Договору були викладені у наступних редакціях.

Так, відповідно до п. 3.1. Постачальник передає Споживачу у загальному потоці імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») – у пунктах приймання-передачі газу на газовимірювальних станціях, які знаходяться на кордоні України, та/або в пунктах приймання-передачі газу з ПСГ в газотранспортну систему.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов’язану з правом власності на газ».

За положеннями п. 3.3. Договору, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Споживач зобов’язується надати Постачальнику підписані та скріплені печаткою Споживача два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше 13-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, зобов’язується повернути Споживачу один примірник оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою. У разі не підписання Постачальником акту приймання-передачі газу, Постачальник письмово повідомляє Споживача про причини не підписання акту.

У разі якщо Споживач до 15 числа наступного за місяцем поставки газу не надає Постачальнику акти приймання-передачі природного газу, такі дії (бездіяльність) з боку Споживача вважаються односторонньою відмовою Споживача від поставки природного газу за цим Договором за відповідний розрахунковий період. При цьому Споживач не має право заперечувати проти не поставки Постачальником природного газу на його користь за цим договором за відповідний розрахунковий період.

Пункт 6.1. Договору, яким визначено порядок оплати поставленого газу, за Додатковою угодою № 4 від 31.03.2016 року, викладений у наступній редакції: «Оплата планових обсягів газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу».

На виконання умов Договору та Додаткових угод до нього, Позивач протягом січня 2016 року – грудня 2016 року поставив, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 151929033,25 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу:

- актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 3708,061 тис. куб.м. на загальну суму 28695052,54 грн. (а.с. 29);

- актом приймання-передачі природного газу від 29.02.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 2508,740 тис. куб.м. на загальну суму 18935367,42 грн. (а.с. 30);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 3188,412 тис. куб.м. на загальну суму 24126586,07 грн. (а.с. 31);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 613,094 тис. куб.м. на загальну суму 4601883,56 грн. (а.с. 32);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 392,571 тис. куб.м. на загальну суму 2606043,32 грн. (а.с. 33);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 66,264 тис. куб.м. на загальну суму 445612,15 грн. (а.с. 34);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 64,712 тис. куб.м. на загальну суму 435175,26 грн. (а.с. 35);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 1765,620 тис. куб.м. на загальну суму 12534489,50 грн. (а.с. 36);

- актом приймання-передачі природного газу від 30.11.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 2210,074 тис. куб.м. на загальну суму 18084593,53 грн. (а.с. 37);

- актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2016 року за яким Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято газ обсягом 4834,013 тис. куб.м. на загальну суму 41464229,90 грн. (а.с. 38).

Відповідач за поставлений Позивачем газ розрахувався, що підтверджується сальдо по підприємству ПАТ «Херсонгаз» за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року (а.с. 41) та операціями по підприємству ПАТ «Херсонгаз» за період з 01.01.2016 року по 31.08.2017 року (а.с.42-44), в тому числі і за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» № 20 від 11.01.2005 року (спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання № 559 від 18.02.2016 року на суму 489955,98 грн. (а.с. 45-48); № 560 від 18.02.2016 року на суму 19533868,56 грн. (а.с. 49-53); № 863 від 16.03.2016 року на суму 1425376,00 грн. (а.с. 54-57); № 912 від 17.03.2016 року на суму 580000,00 грн. (а.с. 58-62); № 917 від 17.02.2016 року на суму 463099,43 грн. (а.с. 63-66); № 918 від 17.03.2016 року на суму 16466891,99 грн. (а.с. 67-70); № 1237 від 15.04.2016 року на суму 228000,00 грн. (а.с. 71-75); № 1320 від 20.04.2016 року на суму 1424300,00 грн. (а.с. 76-79); № 1323 від 20.04.2016 року на суму 236600,00 грн. (а.с. 80-84); № 1324 від 20.04.2016 року на суму 219285,00 грн. (а.с. 85-89); № 1325 від 20.04.2016 року на суму 364000,00 грн. (а.с. 90-94); № 1326 від 20.04.2016 року на суму 9100,00 грн. (а.с. 95-99); № 1378 від 21.04.2016 року на суму 171154,86 грн. (а.с. 100-103); № 1377 від 21.04.2016 року на суму 21474146,21 грн. (а.с. 104-108); № 1585 від 20.05.2016 року на суму 4601883,56 грн. (а.с. 109-114); № 1785 від 21.06.2016 року на суму 2606043,32 грн. (а.с. 115-119); № 1854 від 15.07.2016 року на суму 445612,15 грн. (а.с. 120-124); № 2817 від 17.11.2016 року на суму 704166,00 грн. (а.с. 125-128); № 2881 від 18.11.2016 року на суму 360773,82 грн. (а.с. 129-133); № 2988 від 21.11.2016 року на суму 400000,00 грн. (а.с. 134-137); 2994 від 22.11.2016 року на суму 231018,35 грн. (а.с. 138-141); № 3447 від 20.12.2016 року на суму 205637,00 грн. (а.с. 142-145); № 3325 від 19.12.2016 року на суму 776548,53 грн. (а.с. 146-150); № 3445 від 20.12.2016 року на суму 16088455,31 грн. (а.с. 151-154); № 76 від 13.01.2017 року на суму 310800,00 грн. (а.с. 155-158); № 102 від 13.01.2017 року на суму 444586,98 грн. (а.с. 159-163); № 103 від 13.01.2017 року на суму 376466,63 грн. (ас. 164-168); № 118 від 16.01.2017 року на суму 3521133,00 грн. (а.с. 169-172); № 177 від 17.01.2017 року на суму 409000,00 грн. (а.с. 173-177); № 360 від 19.01.2017 року на суму 33224641,00 грн. (а.с. 178-181).

Разом з тим, розрахунок за природний газ, поставлений Позивачем у жовтні 2016 року та грудні 2016 року Відповідач здійснив з порушенням строків, узгоджених у Договорів, в результаті чого за прострочення оплати газу Позивачем були нараховані та заявлені до стягнення пеня у розмірі 113992,43 грн. та 3 % річних у розмірі 12213,46 грн.

Неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо оплати вартості отриманого природного газу у строки, обумовлені договором стали підставою для звернення до суду із зазначеним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК).

Зважаючи на викладене та враховуючи зміст п. 6.1. Договору, в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2016 року, яким передбачено строки оплати поставленого газу, та відсутнє посилання на залежність виникнення грошового зобов’язання від умови підписання актів приймання-передачі сторонами, суд не погоджується з доводами Відповідача про відсутність прострочення зобов’язання з остаточного розрахунку постачання природного газу у жовтні 2016 року, грудні 2016 року як такого, що не настало.

Не підтверджує зазначену обставину і посилання Відповідача на умову п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2016 року, якою узгоджено перехід права власності на поставлений природний газ після підписання актів приймання-передачі, оскільки за змістом угоди сторін дотримання строків оплати, передбачених п. 6.1. Договору, не залежить від моменту переходу права власності на переданий покупцеві товар, який на підставі ч. 1 ст. 697 ЦК України може бути відтермінований до настання певних обставин, а саме підписання акту приймання-передачі природного газу.

Прострочення позивача щодо підписання актів приймання-передачі природного газу у жовтні 2016 року, грудні 2016 року не може бути умовою для відстрочення виконання грошового зобов’язання відповідачем на підставі ч. 2 ст. 613 ЦК України, враховуючи таке. По-перше, умовами Договору обов'язок по складанню акту приймання-передачі природного газу лежить саме на Відповідачеві. Акти приймання-передачі лише фіксують остаточний обсяг переданого за минулий місяць природного газу, який визначається за показами комерційних вузлів обліку газу споживачів покупця, та є підставою для здійснення остаточних розрахунків сторін. По-друге, відсутні розбіжності щодо обсягу та ціни природного газу, що передавався Відповідачу у грудні 2016 року згідно із плановими показниками Додаткової угоди №12 від 30.11.2016 р. та фактичними показниками акту приймання-передачі природного газу від 31.12.2016, показник обсягу фактичної поставки природного газу у жовтні 2016 року за актом приймання-передачі менше ніж запланований Додатковою угодою №10 від 30.09.2016 р., за ціною різниця відсутня.

Враховуючи, що із змісту пункту 6.1. Договору вбачається обов’язок Відповідача здійснити 100% поточну оплату протягом місяця поставки, що визначений умовами Договору та Додаткових угод до нього, спростовується посилання відповідача на не визначення та не погодження обсягів та загальної вартості поставленого природного газу до моменту повернення підписаного та скріпленого печаткою одного примірника оригіналу акту приймання-передачі природного газу Постачальником Споживачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінивши докази, надані на підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд зазначає, що позивачем доведено порушення відповідачем строків розрахунку за природний газ, поставлений у жовтні 2016 року, грудні 2016 року на умовах договору № 16-071-ВТВ від 30.12.2015 року та додаткових угод. Докази, надані відповідачем та наведене ним тлумачення умов договору щодо настання обов’язку здійснити остаточний розрахунок за поставлений газ, лише після дотримання процедури, визначеної у п. 3.3. Договору, цієї обставини не спростували.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право на нарахування пені сторони узгодили у п.8.2. Договору, яким передбачили, що у разі невиконання Споживачем умов п. 6.1. цього Договору він зобов’язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 10.2. Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт прострочення виконання Відповідачем грошових зобов'язань з оплати природного газу, поставленого у жовтні 2016 року, грудні 2016 року, суд, перевіривши розрахунок суми пені, здійснений Позивачем, відповідно до періодів виникнення та оплати заборгованості, передбачених договором, а саме з 22.11.16 по 13.12.16 р. за поставкою жовтня 2016 р. та з 21.01.17 по 25.01.17 р. за поставкою грудня 2016 р., визнає обґрунтованими та задовольняє вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати переданого природного газу в сумі 113992,43 грн.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, можуть бути покладені додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 12213,46 грн. – 3 % річних.

Порушення Відповідачем умов, укладеного із Позивачем договору, щодо своєчасного розрахунку за поставлений природний газ підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок Позивача щодо заявлених до стягнення з Відповідача 3 % річних за період з 22.11.16 по 13.12.16 р. за поставкою жовтня 2016 р. та з 21.01.17 по 25.01.17 р. за поставкою грудня 2016 р., суд вважає його правильним та задовольняє в заявленій сумі - 12213,46 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм матеріального права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги Позивача є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачеві за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1893,09 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Херсонгаз» (місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, ідентифікаційний код: 03355353) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) пеню у розмірі 113992,43 грн., 3 % річних у розмірі 12213,46 грн., та 1893,09 грн. – судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 02.03.2018 року.

Суддя Т.А. Остапенко