Постанова № 72544459, 03.03.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/8049/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 33/783/236/18 Доповідач: Галин В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2018 року м. Львів

Суддясудової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України,

встановив:

Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті грн.), з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок судового збору в дохід держави.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на оскарження постанови Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року як такий, що пропущений із поважних причин, постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України скасувати та закрити провадження у справі.

Вважає, що постанова є необгрунтованою, такою, що підлягає до апеляційного оскарження та скасування у зв’язку із неповнотою проведеного судового розгляду, винесеною з порушенням права на справедливий судовий захист, принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників судового процесу, недостатньою аргументованістю рішення, ухвалення його на припущеннях, а також допущення неправильності застосування норм матеріального права, що полягало в наступному.

Свої доводи мотивує тим, що поліцейським не повідомлялося апелянту щодо наслідків відмови від проходження медичного огляду на стан сп’яніння, про що не здійснено жодної відмітки у протоколі, а ознаки алкогольного сп’яніння, про які йде мова у протоколі та які суд першої інстанції вважав наявними, були надуманими та такими, що могли бути наслідком переохолодження, стресу, або втоми, але аж ніяк не алкогольного сп’яніння.

Надалі, апелянт зазначає, що жодних підстав для проведення медичного огляду на стан сп’яніння проведення не було, оскільки ОСОБА_3 є абсолютно тверезим і не є водієм. Разом з тим, на окрему увагу заслуговує той факт, що пропозиції пройти огляд на стан сп’яніння передувала протиправна поведінка співробітників патрульної поліції, про що стверджено ОСОБА_3 в суді 1-ї інстанції.

Щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник ОСОБА_2 повідомляє наступне.

Апеляційна скарга на постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності подається протягом 10 днів. Однак, ОСОБА_3 на судовому засіданні, на якому проголошена оскаржувана постанова, присутній не був, копії її так і не отримав. За заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 8 лютого 2018 року, представник ОСОБА_3 ознайомився в приміщенні Сихівського районного суду міста Львова з матеріалами справи лише 14 лютого 2018 року. Того ж дня, тобто 14 лютого 2018 року захисником ОСОБА_3 отримано копію оскаржуваної постанови.

Відтак, на думку апелянта, пропущений процесуальний строк на оскарження постанови підлягає до поновлення як такий, що пропущений із поважних причин.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги вважаю, що слід повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року захисником оскаржено 19 лютого 2018 року, після закінчення строку на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був повідомлений про судове засідання призначене на 09:30 год. 29 січня 2018 року (а.с.20), відтак доводи апелянта у тій частині, що ОСОБА_3 на судовому засіданні, на якому проголошена оскаржувана постанова, присутній не був, копії її так і не отримав не заслуговують на увагу.

Враховуючи вище наведене, вважаю, що підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження захисником ОСОБА_3 у апеляційній скарзі не наведено і матеріалами справи не підтверджено.

Ті мотиви, що захисник наводить в апеляційній скарзі у частині поновлення строку на апеляційне оскарження є безпідставними і голослівними, і не є поважною причиною пропуску цього строку.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Львівської області В.П. Галин