Рішення № 72544370, 01.03.2018, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.03.2018 Справа № 920/775/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

головуючого судді Резніченко О.Ю.,

судді Спиридонової Н.О.,

судді Заєць С.В.,

секретар судового засідання - Мудрицька С.Ю.,

розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/775/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДК Трейдінг" (м. Київ),

до відповідача Фізичної особи-підприємця Корж Ольги Володимирівни (АДРЕСА_1),

про стягнення 100467 грн. 80 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Колода О.М., довіреність б/н від 30.08.2017.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 99621 грн. 70 коп. помилково перерахованих коштів за платіжним дорученням № 445 від 05.05.2017, 682 грн. 34 коп. процентів за користування чужими коштами, 163 грн. 76 коп. 3 % річних.

31.08.2017 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що проти позовних вимог заперечує, оскільки кошти були перераховані у зв'язку з наявністю між сторонами договірних відносин щодо поставки товару за договором № 46 від 20.03.2017 та поставкою відповідачем позивачу за договором пиломатеріалів соснових обрізних у кількості 39,024 куб. м. (товарно-транспортна накладна № 12 від 05.05.2017).

20.09.2017 позивач подав письмові пояснення з правовим обґрунтуванням своєї позиції по справі з урахуванням відзиву відповідача, де зазначає, що надані відповідачем копії договору № 46 від 20.03.2017 та специфікації № 1 до нього не є достовірними та не можуть бути відтворенням оригіналів, оскільки оригінали цих документів ніколи не підписувалися з боку позивача ні в якому вигляді. Між сторонами ніколи не було укладено ні договору № 46 від 20.03.2017, ні специфікації до нього, не оформлялося та не відбувалося інших господарських операцій про здійснення поставки деревини у 2017 році. Товарно-транспортна накладна № 12 від 05.05.2017 не оформлена належним чином, не містить обов'язкових реквізитів та підпису одержувача вантажу.

21.09.2017 відповідач подав додаткові пояснення по справі, де зазначає, що на підставі договору № 46 від 20.03.2017 відповідачем було здійснено відвантаження товару - пиломатеріалів соснових обрізних у кількості 39,024 куб. м., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 12 від 05.05.2017. Видаткова накладна на передачу позивачеві пиломатеріалів була виписана відповідачем та передана позивачеві 04.05.2017. Автомобіль же з продукцією виїхав зі складу відповідача 05.05.2017, після отримання коштів від позивача, що підтверджується даними, що містяться в платіжному дорученні № 445 від 05.05.2017 та товарно-транспортній накладній № 12 від 05.05.2017. Передача позивачеві видаткової накладної 04.05.2017 була здійснена на його прохання у зв'язку зі здійсненням експортної операції з поставки пиломатеріалів для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів. Крім видаткової накладної, відповідач передав позивачеві також товарно-транспортні накладні щодо отримання ним лісоматеріалів у первинних користувачів (лісгоспів). Без даних документів отримання позивачем сертифікату про походження лісоматеріалів було б неможливим. Згідно з даними Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 ТОВ "ДДК-Трейдінг" є експортером, а підставою для видачі сертифікату зазначена ТТН-ліс ЧНБ № 340801 від 19.10.2016. Згідно інформації, що міститься у вказаній ТТН, відвантажувачем є ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", а отримувачем - ФОП Корж О.В. Тобто в даному випадку рух лісоматеріалів відбувався від ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство" до відповідача, а від нього - до позивача.

05.10.2017 позивач подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017 не має ніякого відношення до спірних правовідносин, оскільки стосується деревини, яка була поставлена відповідачем позивачу у 2016 році.

17.10.2017 відповідач подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що договір поставки № 46 зі специфікацією № 1 надійшов до відповідача електронною поштою. Відповідач, маючи скановану копію договору, яка надійшла за допомогою електронного зв'язку, а також отримавши кошти за товар на власний поточний рахунок вважав це достатнім для виконання господарського зобов'язання зі свого боку і прийняв до виконання замовлення щодо відвантаження на адресу позивача пиломатеріалів. Посилаючись на помилкове перерахування коштів, позивач не пояснює, яким чином реквізити нібито укладеного договору поставки № 46 зі Специфікацією № 1 були зазначені ним в платіжному дорученні № 445 від 05.05.2017, в якому чітко вказані отримувач платежу, сума та призначення платежу. Відповідач підкреслює, що не має жодного відношення до бухгалтерії позивача і не мав можливості вплинути на посадових осіб позивача та вчинити наступні дії: зазначення в платіжному дорученні реквізитів відповідача; зазначення в платіжному дорученні реквізитів договору поставки № 46 від 20.03.2017; зазначення в платіжному дорученні суми та призначення платежу. Стосовно Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 відповідач пояснює, що поставка відповідачем пиломатеріалів здійснюється після закупівлі ним відповідних лісоматеріалів у того чи іншого лісового господарства. А відтак дата, зазначена на відповідній ТТН, отриманій від лісового господарства в будь-якому разі має бути раніше від дати поставки товару відповідачем кінцевому замовнику (покупцю).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.10.2017 у справі № 920/775/17 зобов'язано Київське обласне та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України подати суду повну копію Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017; копії документів, на підставі яких Сертифікат був виданий ТОВ "ДДК Трейдінг"; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Профі" (м. Одеса) подати суду належним чином засвідчену копію товарно-транспортної накладної № 12 від 05.05.2017, де вантажовідправник ФОП Корж О.В., а замовник перевезення та вантажоодержувач - ТОВ "ДДК Трейдінг" з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, як доказ здійснення перевезення та передачі вантажу (пиломатеріалів) замовнику - вантажоодержувачу.

30.10.2017 від ТОВ "Трак Профі" надійшов лист № 2510 від 25.10.2017, в якому товариство зазначає, що не має ділових стосунків ні з позивачем, ні з відповідачем. Перевезення про яке йдеться у судовій справі товариство здійснювало на замовлення ТОВ "АП Лоджістикс" згідно рахунку № 246 від 10.05.2017 в рамках підписаного договору № 030613 за маршрутом Кролевець-Київ-Одеса згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 05.05.2017, що додана до листа.

30.10.2017 від Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України надійшов супровідний лист № 07-13 від 23.10.2017 про надання копії Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017 та копій документів, що стали підставою для його видачі, а саме: заяви ТОВ "ДДК Трейдінг" від 04.05.2017, інвойсу № 31-1 від 04.05.2017, накладних від 03.05.2017, товарно-транспортних накладних ЧБН № 340801 від 19.10.2016, № 971 від 21.12.2016, № 3957 від 29.08.2016.

10.01.2018 позивач подав письмове пояснення, в якому зазначає, що сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017 не має ніякого відношення до спірних правовідносин.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "01" березня 2018 року на 10 год. 20 хв.

Позивач подав клопотання (вх. № 1716 від 01.03.2018), в якому просить суд провести судове засідання без участі представника позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач підтримує свою позицію стосовно відсутності відносин із відповідачем за договором № 46 від 20.03.2017 та наполягає на тому, що ці документи ніколи не були оформлені між сторонами. Позивач зазначає, що згідно зі ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Відповідно до статті 14 названого закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідач просить суд відмовити у задоволені позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.05.2017 за платіжним дорученням № 445 ТОВ "ДДК Трейдінг" відповідачу було помилково перераховано грошові кошти в сумі 99621 грн. 70 коп. з призначенням платежу «за деревину, згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20.03.2017». Проте, між сторонами у 2017 році були відсутні та є відсутніми будь-які господарські відносини та зобов'язання, здійснення поставки деревини у 2017 році не відбувалось, не було укладено ні договору № 46 від 20.03.2017, ні специфікації до нього. Таким чином, грошові кошти в сумі 99 621 грн. 70 коп. були перераховані відповідачу помилково та є такими, що набуті безпідставно. Також позивач пояснює, що мав господарські відносини з відповідачем у 2016 році з приводу поставки пило обрізних матеріалів, ці відносини відбулися протягом травня-червня 2016 року та в цей же період за них належним чином здійснені розрахунки. Позивачем відповідачу було направлено лист-вимогу від 12.06.2017 про повернення помилково перерахованих коштів, яка отримана відповідачем 11.07.2017, однак останнім кошти в сумі 99 621 грн. 70 коп. не повернуті. Позивачем згідно з поданим розрахунком нараховано 682 грн. 34 коп. процентів за користування чужими коштами, 163 грн. 76 коп. 3 % річних на підставі ст.ст. 1214, 536, 549, 625 Цивільного кодексу України за період з 19.07.2017 по 08.08.2017, виходячи з суми заборгованості в розмірі 99 621 грн. 70 коп., у зв'язку з неповерненням відповідачем на вимогу позивача грошових коштів.

На підтвердження позовних вимог позивач подав наступні докази: платіжне доручення № 445 від 05.05.2017, вимогу відповідача про оплату товару від 23.05.2017, лист - вимогу від 12.06.2017 про повернення грошових коштів в сумі 99 621 грн. 70 коп. з доказами направлення листа відповідачу та отримання його останнім.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову вказує на те, що кошти були перераховані у зв'язку з наявністю між сторонами договірних відносин щодо поставки товару за договором № 46 від 20.03.2017 та поставкою відповідачем позивачу за договором пиломатеріалів соснових обрізаних у кількості 39,024 куб. м. (товарно-транспортна накладна № 12 від 05.05.2017).

На підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач подав наступні докази: копію договору поставки № 46 від 20.03.2017, копію специфікації № 1 до договору № 46 від 20.03.2017, копію товарно-транспортної накладної № 12 від 05.05.2017, копію Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017, копію товарно-транспортної накладної ЧБН № 340801 від 19.10.2016, копію фото пиломатеріалів завантажених в автомобіль НОМЕР_1.

Також в матеріалах справи містяться копія міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 05.05.2017, подана суду ТОВ "Трак Профі" разом з листом № 2510 від 25.10.2017; копії Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017, заяви ТОВ "ДДК Трейдінг" від 04.05.2017, інвойсу № 31-1 від 04.05.2017, накладних від 03.05.2017, товарно-транспортних накладних ЧБН № 340801 від 19.10.2016, № 971 від 21.12.2016, № 3957 від 29.08.2016, що подані на вимогу суду Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України супровідним листом № 07-13 від 23.10.2017.

Згідно зі ст.ст. 73-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 ЦК України).

В матеріалах справи наявна копія договору поставки № 46 від 20.03.2017 та копія специфікації № 1 до нього.

Відповідач зазначає, що договір № 46 від 20.03.2017 та специфікація № 1 до нього не були підписані сторонами в оригіналі. Договір поставки № 46 зі специфікацією № 1 надійшов до відповідача електронною поштою (сканована копія).

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

З копій договору поставки № 46 від 20.03.2017 та специфікації № 1 до нього вбачається, що останні підписані з боку покупця та продавця, підписи засвідчені печатками.

Разом з цим, у пункті 2.6. договору сторонами визначено, що даний договір та всі додатки до нього повинні бути завірені сторонами (підписами і печатками (якщо передбачено діяльністю)), передані за допомогою факсимільного зв'язку або іншими засобами електронного зв'язку з подальшим обміном оригіналами протягом 7 банківських днів після дати їх підписання і є невід'ємною частиною даного договору.

У пункті 12.1. договору сторонами погоджено, що факсимільна чи/або сканована копія договору чи/або заявки чи/або специфікації до договору, мають повну юридичну силу до моменту обміну оригіналами, обмін повинен відбутися між сторонами протягом 10 днів з моменту підписання.

У пункту 12.1. договору вказані відомості про засоби зв'язку між сторонами, зокрема контактні особи, електронні адреси, тел./факс.

З огляду на викладене, суд вважає посилання позивача на те, що між сторонами ніколи не було укладено ні договору № 46 від 20.03.2017, ні специфікації до нього необґрунтованими. При цьому суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 2.1. договору поставки № 46 від 20.03.2017 визначено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотремс 2010) - склад постачальника згідно заявок покупця. За специфікацією № 1 предметом поставки є пиломатеріали обрізні породи деревини - сосна; умови поставки EXW Кролевець, з завантаженням у транспорт покупця.

Право власності і ризик випадкового знищення, або випадкового пошкодження товару переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцю і сторони підписали накладну, що засвідчує отримання товару покупцем (п. 2.4. договору).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.

В матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної № 12 від 05.05.2017, оригінал якої було оглянуто судом в судовому засіданні 14.02.2018.

За вказаною ТТН, водієм ОСОБА_4 (автомобільний перевізник ТОВ «Трак Профі»), було прийнято до перевезення від вантажовідправника ФОП Корж О.В. для вантажоодержувача ТОВ «ДДК Трейдінг» вантаж - пиломатеріали соснові обрізні у кількості 39,024 м.куб. Пункт навантаження - Сумська область, м. Кролевець, пункт розвантаження - Київська область, м. Київ. Автомобіль НОМЕР_2 причіп НОМЕР_1.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що для отримання Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017 позивачем було надано до Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України:

- заяву ТОВ "ДДК Трейдінг" від 04.05.2017 з посиланнями на товарно-транспортні накладні ЧБН № 340801 від 19.10.2016, № 971 від 21.12.2016, № 3957 від 29.08.2016.

Зазначені ТТН засвідчують факт отримання Фізичною особою-підприємцем Корж О.В. від ДП "Новгород-Сіверське лісове господарство", ДП «Борзнарайагролісгосп» деревини - пиловик сосна.

- накладну б/н від 03.05.2017 щодо поставки відповідачем позивачу пиломатеріалів обрізних (сосна) у кількості 38,7 м.куб., яка засвідчена печатками сторін та накладну б/н від 03.05.2017 щодо поставки відповідачем позивачу пиломатеріалів у кількості 8,09 м.куб.

- інвойс № 31-1 від 04.05.2017 згідно з даними якого позивач експортує пиломатеріали обрізні (сосна) у кількості 38,7 м.куб.

З пояснень ТОВ "Трак Профі", товариство здійснювало на замовлення ТОВ "АП Лоджістикс" перевезення в рамках підписаного договору № 030613 за маршрутом Кролевець-Київ-Одеса згідно міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 05.05.2017.

За даними міжнародної товарно-транспортної накладної CMR б/н від 05.05.2017, позивач є відправником, експортує пиломатеріали обрізані (сосна); документи, що додаються - інвойс № 31-1 від 04.05.2017, у графах 25 та 26 (державні номери тягача і напівпричепа, що перевозили вантаж; марки і моделі тягача і напівпричепа) вказано наступні дані: НОМЕР_2 НОМЕР_1 ОСОБА_4; перевізник - ТОВ «Трак Профі», наступний перевізник ТОВ АП «Лоджістикс» (ті самі державні номери, той самий водій, що прийняв вантаж від відповідача згідно з ТТН № 12 від 05.05.2017) .

Судом встановлено, що вказані докази у сукупності свідчать про факт виникнення між сторонами договірних відносин за договором поставки № 46 від 20.03.2017 та специфікацією № 1 до нього, вчинення сторонами дій на виконання договору: з боку відповідача - шляхом поставки позивачу деревини; з боку позивача - оплати 05.05.2017 за платіжним дорученням № 445 деревини згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20.03.2017.

Позивачем, при цьому, не спростовано факту вчинення ним юридично значимих дій на виконання договору, наявність якого він заперечує та не подано належних доказів на підтвердження того, що між сторонами фактично не склались правовідносини окреслені договором поставки № 46 від 20.03.2017.

Доводи позивача про те, що Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для забезпечення експортних операцій серії КВ № 146450 від 04.05.2017 не має ніякого відношення до спірних правовідносин, оскільки стосується деревини, яка була поставлена відповідачем позивачу у 2016 році є необґрунтованими.

Будь-яких документів щодо поставки відповідачем позивачу деревини протягом травня-червня 2016 року та оплати прийнятого товару у цей період позивачем не подано. При цьому, суд наголошує, що для отримання сертифікату саме позивачем, крім іншого, було подано до Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України накладну б/н від 03.05.2017 щодо поставки відповідачем позивачу пиломатеріалів у кількості 38,7 м.куб.

За змістом положень ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення глави 83 ЦК застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі виникли договірні відносини, спірні кошти сплачено за деревину, згідно специфікації № 1 до договору № 46 від 20.03.2017, який недійсним не визнано, то такі кошти були перераховані за наявності правової підстави, на виконання договору, а тому їх не може бути витребувано в даному випадку відповідно до положень ст. 1212 ЦК.

З урахуванням вказаних встановлених судом обставин, оскільки позивачем не подано належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту помилкового перерахування коштів відповідачу, суд відмовляє у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладається на позивача

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.03.2018

Головуючий суддя О.Ю. Резніченко

Суддя Н.О. Спиридонова

Суддя С.В. Заєць